Ухвала суду № 35361980, 12.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

12 листопада 2013 року № 813/6949/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Надич М.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Береза І.Я.;

відповідача: представник Васько І.П.;

розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт Тепло» про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Городоцька ОДПІ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт Тепло» (далі - ТОВ «Ельпласт Тепло») про стягнення боргу з рахунків платника в сумі 120000,20 грн.

В судовому засіданні 12.11.2013 року представник відповідача заявив клопотання, у якому просить залишити вищевказану позовну заяву Городоцької ОДПІ без розгляду.

В обґрунтування заявленого клопотання, представник позивача зазначив, що строк звернення до суду позивачем пропущено, а тому позовну заяву Городоцької ОДПІ слід залишити без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні проти клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду заперечив, просив в його задоволенні відмовити.

При постановленні ухвали суд враховує наступне.

Відповідач - ТОВ «Ельпласт Тепло» перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків з 16.03.2007 року за №1385, що підтверджується довідкою позивача №1313161400017 від 10.09.2013 року.

26.02.2009р. Державною податковою інспекцією у Городоцькому районі Львівської області (далі - ДПІ у Городоцькому районі) було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Ельпласт Тепло» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.03.2007 року по 30.09.2008 року. За наслідками перевірки ДПІ у Городоцькому районі складено акт № 14/23-35009379 від 26.02.2009 року.

На підставі вищевказаного акта ДПІ у Городоцькому районі прийнято рішення № 0000452380 від 05.09.2009р., яким до ТОВ «Ельпласт Тепло» застосовано штрафні санкції в сумі 211515,52 грн.

ТОВ «Ельпласт Тепло» не погодившись з рішенням № 0000452380 від 05.09.2009р., звернулося з позовом до суду.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2012 року по справі №77687/09/9104 апеляційну скаргу Городоцької МДПІ Львівської області ДПС задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2009 року у справі №2а-2944/09/1370 - скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, а саме скасовано рішення ДПІ у Городоцькому районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.03.2009 року №0000452380 в частині застосування до ТОВ «Ельпласт Тепло» штрафних санкцій по РРО в сумі 81540 грн. 20 коп.

Відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2012 року Городоцька ОДПІ 05.06.2013 року надіслала ТОВ «Ельпласт Тепло» податкову вимогу форми «Ю» №12619 від 05.06.2013 року на загальну суму 129975,32 грн. Штрафні санкції в сумі 9975,32 грн. відповідачем сплачено.

13.09.2013р. Городоцька ОДПІ звернулася до суду з позовом про стягнення податкового боргу в сумі 120000,20 грн.

Представник ТзОВ «Ельпласт Тепло» заперечив правомірність вимог про стягнення штрафних санкцій, оскільки вважає неможливим застосовування 1095-денного строку давності стягнення податкового боргу до суми штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, штрафні санкції було нараховано рішенням №0000452380 від 05.09.2009 року внаслідок порушення ТОВ «Ельпласт Тепло» законодавства про регулювання обігу готівки.

Строки стягнення штрафних (фінансових) санкцій визначені ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в якій зазначено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій

Таким чином, ТОВ «Ельпласт Тепло» повинно було сплатити штрафні (фінансові) санкції, визначені рішенням від 05.03.2009р. до 15.03.2009 року. У разі несплати податковий орган мав право звернутися до суду із позовом про стягнення боргу.

Враховуючи наведене, 16 березня 2009 року у податкового органу виникло право звернутися до суду з позовом про стягнення штрафу і саме на цей момент слід визначати початок перебігу та тривалість строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення права на звернення до суду), яка є спеціальною нормою відносно ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відтак, факт звернення ТОВ «Ельпласт - Тепло» до суду з приводу оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.03.2009р. №0000452380 є реалізацією права суб'єкта господарювання і не може впливати на перебіг строку звернення до суду у цій справі.

Щодо тверджень позивача, що штрафні (фінансові) санкції обліковуються позивачем як податковий борг, що виник 18.12.2012р., тобто з дня набрання законної сили постановою Львівського апеляційного адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Адміністративно-господарський штраф є одним із видів адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст. 239 ГК України.

Таким чином, встановлений Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штраф за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією, оскільки він встановлений законом, застосовується уповноваженим державним органом до суб'єктів господарювання, за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, встановленими законодавчими актами.

Згідно з преамбулою Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Отже, цей Закон не є законом про оподаткування.

У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» який діяв на час прийняття рішення від 05.03.2009р., вказано, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Отже, цей Закон не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням РРО, які передбачені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування, послуг».

Відтак, штрафні санкції, нараховані податковим органом за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування, послуг» не є податковими зобов'язаннями; у разі несплати таких вони не набувають статусу податкового боргу, а також не застосовується порядок їх стягнення, передбачений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Суд зазначає, що рішення №0000452380 про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято податковим органом 05.03.2009р., а позивач звернувся до суду із зазначеним позовом лише 13.09.2013 року, відтак, строк звернення до суду із позовними вимогами про стягнення цих санкцій податковим органом пропущений.

Частиною 2 статті 5 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Із урахуванням наведених вище норм закону, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 100, 160-163, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт Тепло» - задовольнити.

Позовну заяву Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт Тепло» про стягнення боргу з рахунків платника в сумі 120000,20 грн. - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання нею законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19.11.2013 року.

Суддя Клименко О.М.