Постанова № 35361851, 20.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Справа № 5021/1147/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мирошниченка С.В.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах - не з'яв.,

ТОВ "Компанія Группінвест" - Астахова Р.М.,

ПАТ "Комерційний банк "Надра" - не з'яв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013

та на ухвалу господарського суду Сумської області від 17.06.2013

у справі № 5021/1147/12

за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Группінвест"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Сумської області від 07.08.2012 на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Сумської області від 13.09.2012 визнано ТОВ "Компанія Группінвест" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, тривалість якої не повинна перевищувати 12 місяців; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Савочку А.А. та зобов'язано його здійснити відповідні дії.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.06.2013 (суддя Спиридонова Н.О.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 (колегія суддів у складі: суддя Пуль О.А. - головуючий, судді Шевель О.В., Хачатрян В.С.), затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано боржника як юридичну особу; вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна банкрута, визнано погашеними.

У касаційній скарзі ПАТ "Комерційний банк "Надра" просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції від 17.06.2013, постанову апеляційного суду від 12.08.2013, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури. В обґрунтування касаційної скарги ПАТ "Комерційний банк "Надра" стверджує про порушення судами вимог законодавства, зокрема, ст.ст. 42, 43, 84, 105 ГПК України, ст.ст. 5, 14, 25, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 28 Закону України "Про заставу".

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи свідчать про те, що ліквідатором боржника проведено у встановленому Законом про банкрутство порядку ліквідаційну процедуру банкрута, здійснювались активні дії, спрямовані на пошук майна боржника, що підтверджується запитами до відповідних органів, ліквідатором боржника складено ліквідаційний баланс та звіт, які свідчать про те, що на час завершення ліквідаційної процедури, майно і грошові кошти у банкрута відсутні, а матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства.

Харківський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та постановою від 12.08.2013 залишив ухвалу господарського суду Сумської області від 17.06.2013 без змін.

Однак, такі висновки господарських судів попередніх інстанцій Вищий господарський суд України вважає передчасними з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Статтею 40 Закону про банкрутство встановлено, що підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Згідно з ст. 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Розглядаючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції залишив поза увагою наявний в матеріалах справи лист ДПІ у м. Сумах Сумської області ДПС від 02.11.2012 про наявність у боржника рахунку у філії АТ "Укрексімбанк", м. Суми, № 260010001605. При цьому, в матеріалах справи відсутня довідка обслуговуючого банку боржника (АТ "Укрексімбанк") стосовно руху та наявності грошових коштів боржника на рахунку. В той же час в доданому ліквідатором до звіту інвентаризаційному описі грошових коштів боржника (складеному інвентаризаційною комісією за участю ліквідатора) вказано про те, що на рахунках та в касі станом на 01.02.2013 грошові кошти становлять 0,0 грн. На підставі яких даних члени ліквідаційної комісії здійснили такий запис у вказаному описі не зазначено.

Крім того, як встановлено судами, довідкою № 10/4802 від 04.10.2012 УДАЇ УМВС України у Сумській області повідомило, що станом на 27.09.2012 за боржником зареєстровані 9 одиниць автомобілів, а листом № 2447 від 14.06.2013 Державна інспекція сільського господарства надала перелік тракторної та іншої самохідної техніки, зареєстрованої за підприємством-банкрутом в інспекції у кількості 16 одиниць. Ліквідатор не включив вказане майно до ліквідаційної маси з посиланням на те, що в ході ліквідаційної процедури встановлено, що всі автомобілі та сільськогосподарська техніка, зареєстровані за банкрутом, включені до пайового фонду КСП "Маяк", а боржнику надавалися лише в оренду. Погоджуючись з такими висновками ліквідатора, господарські суди попередніх інстанцій послалися на висновок Недригайлівського РВУ МВС України в Сумській області від 30.04.2013. Разом з тим судами не надано оцінки наявності в даному висновку суперечливих даних щодо вказаних обставин, зокрема тій обставині, що в 2009 році боржником було зареєстровано на себе частину техніки співвласників майнових паїв.

Ліквідатором до звіту надано копію договору оренди від 02.08.2010, укладеного громадянами-співвласниками майна та ТОВ "Агро-Поліс", відповідно до умов якого ТОВ "Агро-Поліс" було передано в оренду відповідне майно. Однак господарськими судами попередніх інстанцій не встановлено чи співпадає перелік майна, що передається в оренду, зазначений в додатку № 1 до договору оренди, з переліком майна, яке було вказане як зареєстроване за боржником у відповідях організацій на запити ліквідатора.

Також, відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 38934355 від 23.11.2012 поданого ліквідатором до його звіту, врожай боржника 2009 року був переданий в заставу банку, тоді як ні ліквідатором в ході ліквідаційної процедури ні господарськими судами попередніх інстанцій в ході розгляду звіту ліквідатору не було з'ясовано обставин справи щодо вказаного врожаю, зокрема, не встановлено факт його наявності чи відсутності, чи реалізовувалося воно і якщо так, то яким чином боржник використовував отримані за нього кошти.

Господарський суд апеляційної інстанції, спростовуючи твердження банку, викладені в апеляційній скарзі, щодо не направлення ліквідатором запитів до ряду установ в частині надання відомостей про наявність зареєстрованих боржником майнових активів, послався на листи відповідних організацій, які були надані цими організаціями та отримані ліквідатором на його запити після винесення ухвали суду першої інстанції від 17.06.2013.

Вказаній обставині апеляційний господарський суд в контексті повноти здійснення ліквідатором станом на дату винесення ухвали господарського суду першої інстанції від 17.06.2013 всіх дій щодо ліквідаційної процедури, ніякої оцінки не надав, а також не навів доводів щодо наявності передбачених ст. 101 ГПК України правових підстав для прийняття вказаних додаткових доказів під час апеляційного розгляду справи.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд, не встановивши всі обставини, що стосуються повноти здійснення ліквідаційної процедури, припустився неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Вказані порушення унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. В той же час, апеляційний господарський суд також вказані недоліки не усунув.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 та ухвала господарського суду Сумської області від 17.06.2013 у справі про банкрутство ТОВ "Компанія Группінвест" підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 та ухвалу господарського суду Сумської області від 17.06.2013 у справі № 5021/1147/12 скасувати.

Справу № 5021/1147/12 передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області на стадію ліквідаційної процедури.

Головуючий суддя:С. Мирошниченко Судді: Т. Барицька В. Картере