Ухвала суду № 35361297, 05.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/76188/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: прокурор: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Маринчак Н. Є. Рибченко А. О. Малюги Ю. В. Клюге Л. М. Гринченко І. М., Черкасова В. Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 рокуу справі№ 2а-4998/12/2070за позовомПублічного акціонерного товариства «Хартрон»до за участю Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби Прокуратури Київського району м. Харковапроскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2012 року у справі № 2а-4998/12/2070 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 року апеляційну скаргу ПАТ «Хартрон» задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2012 року у справі № 2а-4998/12/2070 скасовано. Прийнято нову постанову про задоволення позову. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000110700 від 12.04.2012 року та № 0000120700 від 17.04.2012 року.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 198.6 ст. 198, п. п. 200.3, 200.4, 200.6 ст. 200, абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Прокурор доводи та вимоги касаційної скарги підтримав.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржену постанову.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Хартрон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2012 року складено акт № 288/15-407/14313062 від 02.04.2012 року, яким зафіксовано порушення: п. п. 200.4, 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень 2012 року на суму 566 373,00 грн.; п. 198.6 ст. 198, абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку із завищенням суми податкового кредиту в грудні 2011року на суму 598 783,00 грн., у січні 2012 року на суму 1 007 210,00 грн.; п. п. 200.3, 200.4, 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2012 року на суму 69 719,00 грн.

На підставі акта перевірки 12.04.2012 року відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0000110700, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 69 719,00 грн.; № 0000120700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 707 966,25 грн., з яких за основним платежем 566 373,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 141 593,25 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджено дотримання позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, оскільки матеріалами справи спростовано висновки контролюючого органу щодо неналежності податкових накладних, виписаних позивачу, і покладених ним в основу показників бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 року та січень 2012 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 14.1.18 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.1-п. 200.3 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.4 статті 200 цього Кодексу визначено: якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п .200.6 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 201.6, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до пп. «б» п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену: в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обчислення податкового кредиту в грудні 2011 року на суму 598 783,00 грн. базується на отриманих податкових накладних № 3115 від 15.02.2011 року, № 3116 від 19.12.2011 року (від ДП «Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» по договору № 283 від 04.11.2011 року) та № 2126 від 02.12.2011 року, № 2239 від 14.12.2011 року (від Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України по договору № 17з/10-ц від 17.06.2010 року).

Обчислення податкового кредиту в січні 2012 року на суму 1 007 210,00 грн. базується на отриманих податкових накладних № 13 від 11.01.2012 року, № 49 від 19.01.2012 року, № 50 від 24.01.2012 року, № 51 від 24.01.2012 року (від ДП «Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» по договору № 283 від 04.11.2011 року) та № 88 від 13.01.2012 року (від Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України по договору № 17з/10-ц від 17.06.2010 року).

Зазначені накладні були включені до податкового кредиту грудня 2011 року та січня 2012 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В акті перевірки податковим органом не ставились під сумнівів реальність операцій за угодами між позивачем та ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова», Інститутом технічної теплофізики Національної академії наук України.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки про те, що податкові накладні заповнені з порушенням вимог діючого законодавства, а тому позивачем неправомірно визначено суму податкового кредиту та від'ємного значення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем сформовано та надіслано до центрального рівня ДПС відповідну декларацію, розрахунок та заяву.

Податкові накладні № 2126 від 02.12.2011 року, № 2239 від 14.12.2011 року, № 3115 від 15.12.2011 року, № 3116 від 19.12.2011 року, № 49 від 19.01.2012 року, № 50 від 24.01.2012 року, № 51 від 24.01.2012 року, № 13 від 11.01.2012 року, з яких позивачем взято показники ПДВ для визначення суми бюджетного відшкодування, у належний спосіб зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що підтверджується копіями квитанцій.

Здійснення господарських операцій позивача з контрагентами та понесення позивачем витрат, пов'язаних із оплатою цих послуг, сплата податку на додану вартість підтверджується відповідними первинними документами.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що на виконання п. 201.9 ст. 201 Податкового кодексу України позивач подавав до податкового органу скарги на постачальників, які видали податкові накладні.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено висновки акта перевірки щодо неналежності податкових накладних, виписаних позивачу, і покладених ним в основу показників бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 року та січень 2012 року, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 року у справі № 2а-4998/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді Н. Є. Маринчак

А. О. Рибченко