Ухвала суду № 35358036, 04.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р. справа № 1170/2а-1354/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року

у справі за позовом Приватного підприємства "Джетта - Плюс"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання дій незаконними,

В С Т А Н О В И В:

Приватного підприємства "Джетта - Плюс" звернулось до суду з позовом про визнання незаконними (протиправними) дій Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення документального невиїзної позапланової перевірки приватного підприємства "Джетта-плюс"з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року та скасувати наказ № 526 від 16.03.2011 року Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про проведення невиїзної документальної перевірки приватного підприємства "Джетта-плюс"з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року адміністративний позов задоволено, визнано незаконними (протиправними) дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення документального невиїзної позапланової перевірки приватного підприємства "Джетта-плюс"з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року та скасувати наказ № 526 від 16.03.2011 року Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про проведення невиїзної документальної перевірки приватного підприємства "Джетта-плюс"з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 грн

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та винести нове рішення, яким у задоволенні вимог відмовити.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу начальника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № 526 від 16.03.2011 року "Про проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ПП "Джетта - Плюс"з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року, на підставі службової записки від 16.03.2011 року №468/15-20 відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в період з 09.03.2011 року по 15.03.2011 року проведена невиїзна документальна перевірка приватного підприємства "Джетті-Плюс" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією складено довідку № 132/1520/37059374 від 16.03.2011 року, відповідно до якої встановлені порушення ч.5 ст. 203, ч. 1, 2 ст.ст. 215,216, 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по право чинах здійсненних приватним підприємством "Джетта-Плюс"при здійсненні операцій з контрагентами, а також порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4., п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та зроблено Кіровоградською податковою державною інспекцією висновок про завищення приватним підприємством "Джетта-Плюс"податкових зобов'язань з ПДВ всього у сумі 1 580 529,00 грн. та податковий кредит з ПДВ в сумі 644 156,43 грн.

Позивач стверджує про відсутність у податкового органу законних підстав для проведення вказаних позапланових перевірок, що зумовило звернення до суду.

Так, відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової службі: виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Підстави проведення позапланових перевірок визначені ст.78 Податкового кодексу України і перелік вказаних підстав є вичерпним.

З матеріалів справи вбачається, що у наказі про призначення позапланової документальної невиїзної перевірки відповідач посилається на п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України, яким передбачено, що підставою проведення позапланової перевірки є наслідком перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розпис копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до вимог пункту 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, колегія суддів приходить висновку стосовно того, що перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.

З наданих сторонами по даній адміністративній справі документів судом першої інстанції встановлено, що Наказ начальника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Джетті-Плюс" № 526 був винесений 16.03.2011 року. На копії довідки про встановлення місцезнаходження платника податків № 320 також зазначена дата 16.03.2011 року. Однак, відповідно до Довідки від 16.03.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП "Джетті-Плюс" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року» перевірка була проведена в період з 09.03.2011 року по 15.03.2011 року, тобто до встановлення відсутності позивача за його місцезнаходження, а також до винесення Наказу від 16.03.2011 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

Крім того відповідач не підтвердив копію довідки про встановлення місцезнаходження платника податків № 320 від 16.03.2011 року та копію Наказу від 16.03.2011 року про проведення позапланової невиїзної перевірки оригіналом.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що копії вищезгаданого Наказу та довідки про встановлення місцезнаходження платника податків не можуть бути прийнято судом як належний доказ.

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції оскільки податковий орган порушив вимоги п. 4.1.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, а саме: не надіслав у триденний термін повідомлення про проведення перевірки на юридичну адресу ПП "Джетті-Плюс", в зв'язку з чим було порушено право останнього на надання первинних документів на запит відповідача та усунення порушень, якщо такі мали місце.

Відповідно до пп. 1.4.6 п. 1.4 ст. 1 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 року N 266, документальна невиїзна перевірка - перевірка, яка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подання.

Відповідно до пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 N 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (надалі - наказ N 984), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Крім того, з довідки перевірки від 16.03.2011 року вбачається, що висновки перевірки були зроблені лише на підставі даних податкової декларації, наданої позивачем за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року без врахування інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку, які б мали значення для прийняття рішення за наслідками проведення перевірки, інші документи не витребовувалися.

З матеріалів справи вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка від 16.03.2011 року, в результаті якої було складено Довідку № 132/1520/37059374 від 16.03.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки ПП "Джетті-Плюс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за грудень 2010 року, була визначена відповідачем по даній адміністративній справі як документальна.

Стаття 75 ПК України передбачає такі види перевірок - камеральні, документальні та фактичні. У результаті кожного з цих видів перевірок можливо встановити тільки чітко визначені обставини на підставі визначених документів. Вказана норма Закону визначає, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

На підставі зазначеного, колегія суддів звертає увагу на наступне, оскільки дана перевірка була проведена у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, фактично вона (перевірка) є камеральною (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI).

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів приймає до уваги положення пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 N 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (надалі - наказ N 984), згідно яких документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль з дотримання якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом, державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 зазначеного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.95 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за N 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищезазначене, з Довідки перевірки від 16.03.2011 року вбачається, що висновки перевірки зроблені лише на підставі наявних в ДПІ даних інформаційних баз, податкових декларацій без врахування інших документів, обов'язкових для проведення такої перевірки. Довідка перевірки не містить посилань на первинні документи.

Колегія суддів приходить висновку, що результати перевірки, викладені відповідачем в Довідкі про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Джетті-Плюс" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2010 року, ґрунтуються без дослідження належних документів, які необхідно складати залежно від певного виду господарської операції.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів приймає до уваги вимоги пункту 1 статті 215 ЦК України, згідно яких підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина Знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено.

Колегія суддів зважує на те, що причиною виникнення спору стало питання щодо правомірності висновків ДПІ з приводу нікчемності вищенаведених правочинів та правові наслідки, внаслідок складання спірної Довідки.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги й ту обставину, що чинне законодавство України не передбачає право відповідача визнавати дані, які відображаються суб'єктами підприємницької діяльності у податкових деклараціях (з податку на прибуток, з податку на додану вартість) за перевіряємий період - недійсними.

Стосовно висновків відповідача за результатами перевірки про порушення позивачем ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, про відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4, 5 Закону N 334/94-ВР та визнання недійсними даних відображених у деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період, про відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону N 168/97-ВР та визнання недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період - не є дійсними, колегія суддів зазначає, що вказані дії свідчать про порушення відповідачем Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за N 925/11205 (надалі - Порядок), а саме підпунктів 2.4.1, 2.4.2 пункту 2.4, згідно з якими висновок акта виїзної планової перевірки повинен відображати узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів, а виявлені порушення податкового та іншого законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряється. Аналогічні вимоги до формування висновків акта перевірки містяться у пункті 4 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДПА України від 11.09.2008 р. N 584.

При розгляді справи, судом встановлено, що висновки перевірки грунтуються на припущенях, без зазначення будь-яких первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно встановив, що дії відповідача при проведенні перевірки та складанні Довідки перевірки на відповідають вимогам законодавства.

Довідка за результатами перевірки була складена із порушенням вимог Порядку, оскільки як оформлення, так і викладені висновки перевірки не підтверджені ніяким чином, не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, а тому не можуть бути доказами правомірності встановлення порушень позивачем.

Колегія суддів вважає, що визначення фактичного місця знаходження позивача ще не є підставою вважати, що саме за цією адресою проводиться господарська діяльність. Крім того, колегія суддів зазначає, що перевіряючими не досліджувалися наявні у позивача документи, які свідчать про оренду приміщень під офіс, про наявність приміщень для ведення торгової діяльності, складські приміщення і таке інше.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що викладені в Довідці перевірки висновки можуть вплинути на інтереси позивача, його права та обов'язки на майбутнє, оскільки висновки відповідача про визнання угод нікчемними може призвести до невиконання контрагентами позивача своїх зобов'язань по укладеним з позивачем договорам, що в свою чергу може призвести до неможливості позивачу провести розрахунки з постачальниками, виплатити заробітну плату працівникам, сплатити податки, збори, обов'язкові платежі і таке інше.

Урахувавши наведене, колегія суддів погоджується з обраним судом першої інстанцій способом захисту прав позивача та виходить із такого.

За правилами статті 2, пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Отже, такі дії відповідача поставили позивача у правову невизначеність, оскільки наявність висновків перевірки про встановлені порушення і в той же час відсутність можливості для позивача оскаржити таку Довідку або визнати її незаконною позбавляє позивача права визначитись на предмет майбутніх господарських відносин з вищенаведеними контрагентами.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 14.06.2011 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податково інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова