Ухвала суду № 35357556, 11.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/1283/13-а

11.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Щепанської О.А. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Журавльова Н.А.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму від 20 червня 1997 року- ,

представник позивача, ОСОБА_2 - ОСОБА_3, на підставі договору про надання правової допомоги від 21.10.2013,

представник відповідача, Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі - Посметний Віктор Олександрович, довіреність № 1/264 від 19.02.13

свідок, - ОСОБА_5, службове посвідчення НОМЕР_3 від 21.08.2013,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Мінько О.В.) від 29.08.13 у справі № 827/1283/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,99001)

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі (вул. Пушкіна, 10,Севастополь,99011)

про скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 29.08.13 у справі № 827/1283/13-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі про скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.

Не погодившись з даною постановою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 11.11.2013 позивач та представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що стосовно позивача проводилось службове розслідування, за наслідками якого був складений висновок від 03.04.2013. Як йдеться з висновку та матеріалів службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни співробітниками Нахімовського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України, 07.03.2013 о 23:36 до чергової частини УМВС України в м. Севастополі за спецлінією "102" надійшло повідомлення про те, що на вул. Генерала Мельника в м. Севастополі, не встановлений водій, рухаючись на автомобілі "Хюндай-Матрикс", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не впорався з керуванням, виїхав за межі дороги та скоїв наїзд на бордюрний камінь. У наслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) в 1-у міську лікарню м. Севастополя була доставлена пасажир вказаного автомобіля з діагнозом перелом нижньої треті правого передпліччя зі зміщенням.

Судом першої інстанції встановлено, що за фактом ДТП 08.03.2013 прокуратурою Нахімовського району м. Севастополя відкрите кримінальне провадження № 42013140070000008, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального Кодексу України.

У ході проведення службового розслідування були встановлені та опитані усі свідки ДТП (а.с. 81-116).

Під час проведення огляду ОСОБА_2 у медичному закладі охорони здоров'я на встановлення стану алкогольного сп'яніння, не зважаючи на присутність керівництва Нахімовського РВ та представників УМВС, продовжував чинити злісну непокору працівникам ДПС УДАІ та погрожував їм розправою. Знаходячись у лікарському кабінеті, ОСОБА_2 навмисно наніс удар ногою у груди інспектору ДПС УДАІ ОСОБА_6

Відповідно до бази даних ДДАІ МВС України, автомобіль "Хюндай- Матрикс", державний номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_7 - батьку ОСОБА_2 та відповідно до свідоцтва про реєстрацію зазначеного автомобіля останній має право на керування автомобілем.

08.03.2013 прокуратурою Нахімовського району м. Севастополя за фактом спричинення тілесних ушкоджень інспектору ДПС УДАІ УМВС України в м. Севастополі відкрите кримінальне провадження № 42013140070000010, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 Кримінального Кодексу України.

Згідно висновку результатів медичного огляду, проведеного 08.03.2013 у медичному закладі охорони здоров'я, ОСОБА_2 знаходився у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 75).

Таким чином, надзвичайна подія стала можливою у наслідок низьких ділових якостей старшого оперуповноваженого СКР майора міліції ОСОБА_2

Згідно наданої керівництвом Нахімовського РВ УМВС України в м. Севастополі характеристики слідує, що майор ОСОБА_2 зарекомендував себе з негативного боку. З ним неодноразово проводилась індивідуально - виховна робота.

Встановлено, що наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі (далі УМВС України в м. Севастополі) № 292 від 03.04.2013 "Про порушення службової дисципліни співробітниками Нахімовського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України та заходи реагування" ОСОБА_2 був звільнений з органів внутрішніх справ.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі з особового складу № 51 л/с дсп від 16.04.2013 ОСОБА_2 був звільнений у запас з органів внутрішніх справ з посади старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Нахімовського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі за статтею 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 - за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.

У судовому засіданні 11.11.2013 було допитано свідка - ОСОБА_5, зі свідчень якого вбачається, що ОСОБА_2 було запропоновано ознайомитися з висновком службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Нахімовського РВ та матеріалами у частині, що його стосується. Після чого ОСОБА_2 ознайомився зі змістом висновку службового розслідування, але засвідчити факт ознайомлення своїм підписом відмовився. Також, ОСОБА_2 було запропоновано забрати трудову книжку та витяг з наказу по особовому складу про звільнення. На вказану пропозицію ОСОБА_2 відповів, що трудову книжку та витяг з наказу про звільнення він забирати не буде, сказав щоб йому документи направили поштою. На підставі вказаних обставин, 17.04.2013 в.о.начальником СКЗ Нахімовського РВ УМВС України в м.Севастополі капітаном міліції ОСОБА_5 у присутності старшого дільничного інспектора міліції СДІМ Нахімовського РВ УМВС підполковника міліції Донськіх О.В., та оперуповноваженого ГОС СРСм "Грифон" УМВС старшого лейтенанта міліції Угнівенко О.М. складено акт.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Основним Законом, який регулює діяльність працівників міліції, є Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII (далі Закон № 565).

Відповідно до статті 18 Закону № 565, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Як зазначено у статті 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:

- дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;

- захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;

- поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;

- дотримуватися норм професійної та службової етики;

- берегти державну таємницю;

- у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб;

- стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою;

- постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень;

- сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку;

- виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;

- з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють;

- берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

За порушення дисципліни, відповідно статті 12 Дисциплінарного статут, накладається дисциплінарне стягнення у вигляді:

- усне зауваження;

- зауваження;

- догана;

- сувора догана;

- попередження про неповну посадову відповідність;

- звільнення з посади;

- пониження в спеціальному званні на один ступінь;

- звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, зокрема, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України та затверджений наказом міністра внутрішніх справ України (далі Інструкція).

Відповідно до Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є, зокрема, порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Як встановлено судом першої інстанції, факт вчинення позивачем дисциплінарного вчинку у вигляді вживання алкогольних напоїв та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, встановлений висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та матеріалами службового розслідування.

Отже, позивач може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за іншою процедурою, визначеною Дисциплінарним статутом.

Відповідно пункту 3.7 наказу Міністерства внутрішніх справ № 90 від 26.03.2010 року "Про стан дисципліни й законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращення" - уживати суворих заходів дисциплінарного впливу до працівників, які допускають порушення Правил дорожнього руху, випадки керування транспортними засобами без відповідних документів, стосовно працівників, які у встановленому законом порядку притягнуті до відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, за результатами службових розслідувань вирішувати питання про їх звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно пунктів 3.17, 3.18 наказу Міністерства внутрішніх справ № 81 від 16.03.2007 року:

- до працівників, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, незалежно від наслідків, приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ, а керівників, які приховують такі факти, понижувати в посаді. Інформацію про такі випадки доводити до відома всього особового складу;

- уживати заходів дисциплінарного впливу до працівників, які керують транспортними засобами без посвідчення водія та інших документів, що дають на це право, використовують службове посвідчення працівника міліції з метою уникнення відповідальності, а також працівників Державтоінспекції, які не реагують на такі факти.

Виходячи з обставин справи та наданих суду доказів, вбачається, що позивач не дотримався зазначених наказів Міністерства внутрішніх справ, тобто порушив службову дисципліну.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача та його представника щодо звільнення з органів внутрішніх справ без вироку суду по кримінальної справі безпідставні та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, тому що, за результатами службового розслідування позивач не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з вчиненням адміністративного карного правопорушення, позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення - за порушення службової дисципліни.

Стосовно доводів позивача про порушення при звільненні відповідачем норм Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.1999 № 1045-XIV (далі Закон № 1045), колегія суддів зазначає наступне.

Особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), органах внутрішніх справ, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України встановлюються відповідними законами.

Як вбачається з матеріалів справи, первинна профспілкова організація, не даючи своєї згоди на звільнення зі служби члена профспілкової організації ОСОБА_2, вказує на те, що його вина у вчиненні проступку не доведена. Однак, профспілкова організація, роблячи такий висновок, вийшла за межі своїх повноважень, оскільки профспілкова організація не є органом, що проводить службове розслідування, та не вправі робити висновки за результатами службових розслідувань.

Слід зазначити, що рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на звільнення повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на звільнення, уповноважений орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Крім того, відповідно до Закону № 565, міліція є державний озброєний орган виконавчої влади, в якому правовідносини виникають на підставі Положення "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" від 29.07.1991 р. № 114 (далі Положення).

Застосування Закону № 1045 до правовідносин, що виникають з публічної служби, є втручанням в дисциплінарну владу начальника, надану йому Законом та втручанням у виконавчу владу держави. Для оскарження дисциплінарних стягнень, прийнятих за результатами службового розслідування, передбачені інші строки та порядок, що визначені законодавством України.

Судова колегія звертає увагу, що позивач помилково посилається на норми трудового законодавства - статтю 43 Кодексу Законів про Працю. При цьому не врахував, що відповідно до статті 20 Дисциплінарного статуту, особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.

Порядок, установлений Кодексом Законів про Працю для розгляду індивідуальних трудових спорів, і норми законодавства про працю, що регулюють припинення трудових відносин, до правовідносин по проходженню служби в міліції не застосовуються. Останні регулюються зазначеним Дисциплінарним статутом, Положенням, іншими актами законодавства про ці органи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 29.08.13 у справі № 827/1283/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 29.08.13 у справі № 827/1283/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.Е.Єланська