Ухвала суду № 35357408, 11.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/8203/13-а

11.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Щепанської О.А. ,

Кукти М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Національного центру управління та випробувань космічних засобів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 09.09.13 у справі № 801/8203/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Національного центру управління та випробувань космічних засобів (с. Вітине,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96552)

Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів (Вітіне,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96581)

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення 4374 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.09.13 у справі № 801/8203/13-а позовні вимоги ОСОБА_2 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів, Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання протиправною бездіяльність та стягнення 4374 грн. - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів стосовно невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної календарної військової служби у Збройних Силах України.

Стягнуто з Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної календарної військової служби в Збройних силах України у розмірі 4 374 грн. з подальшим відрахуванням всіх податків та зборів.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 34,41 гривень.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач - Національний центр управління та випробувань космічних засобів звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 11.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 01.08.1988 проходить військову службу в Збройних Силах України. Наказом голови Державного космічного агентства України № 19-ко від 13.04.2012 року військовослужбовець ОСОБА_2 був призначений на посаду начальника станції "АДУ-1000" групи технологічного забезпечення експлуатації наземних космічних засобів центру науково-дослідного командно-вимірювальних систем Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на день розгляду справи позивач, як відряджений військовослужбовець, продовжує проходити службу в Центрі контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України, у якості начальника станції, де знаходитися на грошовому забезпеченні, що підтверджується витягом з послужного списку позивача та довідкою №118 від 14.08.2013.

Згідно рапорту ОСОБА_2 від 05.08.2013, позивач звернувся до начальника Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів з заявою, в якій просив клопотати начальника про виплату йому винагороди за тривалість безперервної військової служби строком 25 років.

Згідно довідки-розрахунку від 16.08.2013 № 143 Національного центру управління та випробувань космічних засобів розмір винагороди позивача за тривалість безперервної військової служби за 25 років складає 4374 гривень.

За наслідками розгляду рапорту позивачу фактично відмовлено в виплаті допомоги та роз'яснено право звернення до суду, що підтверджується довідкою від 07.08.2013.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені в Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким також встановлюються єдина система їх соціального та правового захисту, гарантуються військовослужбовцям та членам їх сімей сприятливі умови в економічній, соціальній, політичній сферах для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст.1 Закону).

У ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідно до п.1 Постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань (п. 2 Постанови № 1294).

Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Інструкція №260), якою визначений порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Згідно з п.1.2 Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

У п. 32.1 Інструкції № 260 вказано, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі безперервності військової служби строком 20 років одноразово, виплачується винагорода у розмірі 1,5 посадового окладу і окладу за військовим званням. Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач станом на 01.08.2013 має 25 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.

Таким чином, після 01.08.2013 року позивач на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та згідно з положеннями Постанови № 1294 та Інструкції № 260 має право на отримання 4374 грн. винагороди за 25 річну тривалість безперервної військової служби.

П. 1 Постанови КМУ № 104 від 07.02.2001 р. "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" (далі Постанова №104) встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до п.78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України, затвердженого Указом Президента України №1053 від 07.11.2001 року, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду, що матеріалами справи підтверджено право позивача на отримання одноразової винагороди за 25 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Національного центру управління та випробувань космічних засобів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.09.13 у справі № 801/8203/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.09.13 у справі № 801/8203/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.Е.Єланська