Рішення № 35357372, 28.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2013 р. Справа № 5015/4243/12

Позивач: Приватне підприємство "Транспортні будівельні системи" (79056, вул.Бескидська, 39, м. Львів; ідентифікаційний код 33169988),

Відповідач: Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім.С.З.Гжицького (79010, вул.Пекарська, 50, м.Львів; ідентифікаційний код 00492990),

про стягнення заборгованості у сумі 91543,11грн.,

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

Позивача: Приймак В.О. - представник, довіреність в матеріалах справи;

Відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Приватним підприємством "Транспортні будівельні системи" заявлено позов до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім.С.З.Гжицького з вимогою стягнення боргу у сумі 72139,20грн., що виник у зв'язку з порушенням Відповідачем грошових зобов'язань (з оплати за виконані роботи), передбачених умовами Договору №04-07/10 від 05.07.2010 року.

Крім цього, заявлено вимогу (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення з Відповідача 4553,66грн. 3% річних від простроченого платежу, 3606,96грн. пені та 9137,68грн. інфляційних втрат.

15.10.2012р. Ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15год. 15хв. 05.11.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі від 26.11.2012р. та 10.12.2012р. (продовжено строк розгляду спору на 15 днів). 05.11.2012р. в судовому засіданні оголошено перерву до 26.11.2012р. відповідно до вимог ст.77 ГПК України.

21.12.2012р. Ухвалою Господарського суду Львівської області зупинено провадження у справі та призначено судову експертизу, проведення якої доручено Львівському НДІСЕ.

На вирішення експертам поставлено наступні питання:

1. Чи можливо на момент проведення експертизи достовірно, об'єктивно та повно визначити та встановити відповідність вказаних у проектній документації за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р. робіт до фактично виконаних робіт за цим договором?;

2. Чи протягом часу з моменту закінчення робіт за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р. по час проведення експертизи відбувались будь-які процеси (роботи тощо), які б могли вплинути на якість та результат виконаних за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р. робіт, або змінити їх властивість? Якщо так, то які саме процеси (роботи тощо) та який їх вплив на наслідки виконаних за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р. робіт?;

3. Чи відповідає вартість фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р. проектно-кошторисній документації за цим договором (з врахуванням вимог та цін станом на час укладення договору та прийняття робіт)?;

4. Чи ремонтно-будівельні роботи по договору підряду між Сторонами №04-07/10 від 05.07.2010р. охоплюються договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р.?.

21.10.2013р. Ухвалою Господарського суду Львівської області поновлено провадження у справі у зв'язку з поверненням із Львівського НДІСЕ та призначено розгляд справи на 28.10.2013р. о 11год. 40хв.

Відповідно до висновку №735 судової будівельно-технічної експертизи від 04.10.2013р., надано наступні висновки:

1,2. Достовірно, об'єктивно та повно визначити та встановити відповідність вказаних у проектній документації за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р. робіт до фактично виконаних за цим договором є неможливим виходячи із пояснень сторін щодо безперечного виконання в тому чи іншому приміщенні робіт підрядником робіт ПП «Транспортні будівельні системи», а також з урахуванням вимог технології будівельного виробництва щодо можливого виконання тих чи інших видів робіт, та виходячи із їх наявного стану за майже три роки від їх фактичного виконання, і умов експлуатації приміщень. Щодо інших методів достовірного, об'єктивного та повного визначення відповідності тих чи інших ремонтно-будівельних робіт, то методиками по проведенню будівельно-технічних експертиз, їх не передбачено.

Протягом часу з моменту закінчення робіт за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р. по час проведення експертизи будь-які процеси (роботи тощо), які б могли суттєво вплинути на якість та результат виконаних за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р. робіт, або змінити їх властивість, не відбувались. Приміщення мають нормальну зношеність, яка виникає внаслідок нормальної експлуатації.

3. Вартість фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р. не відповідає даним цього договору (з урахуванням вимог та цін станом на час укладення договору та прийняття робіт).

Зокрема, має місце неправильне встановлення обсягів виконаних робіт, найменування їх окремих видів.

Також, має місце завищення розміру кошторисного прибутку: замість усередненого показника 2,71грн./люд.-год. було застосовано усереднений показник 3,38грн./люд.-год.

Завищення розміру адміністративних витрат виявлено було. Фактичне значення усередненого показника для визначення адміністративних витрат згідно з представленими розрахунками ПП «Транспортні будівельні системи» (3,856грн./люд.-год) є вище за розмір, який застосовано в акті приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в №1 за серпень 2010р. (1,38грн./люд.-год), складеному за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р.

Вартість фактично виконаних робіт за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р. (з врахуванням вимог та цін на час укладення договору та прийняття робіт) є вищою за передбачену цим договором і зазначену в акті приймання виконаних робіт форми КБ-2в №1 за серпень 2010 року на суму 247772,40грн., на 147,60грн.

Дослідження з відповідності вартості фактично виконаних робіт за проектно-кошторисною документацією не проводилось по причині відсутності її в матеріалах справи і непредставлення її на клопотання експерта, як додаткових матеріалів, замовником робіт Львівським національним університетом ветеринарної медицини.

4. Ремонтно-будівельні роботи по договору підряду між Сторонами №04-07/10 від 05.07.2010р. не охоплюються договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р.

Такі роботи виконувались в різних приміщеннях однієї і тієї ж будівлі Львівського національного університету ветеринарної медицини.

Представникам Сторін по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті спору з обґрунтуванням підстав для стягнення боргу з Відповідача.

21.10.2013р. подав через канцелярію суду заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині 3% річних, а саме, на 2253,11грн. (загальна сума 3% річних становить: 4553,66грн. + 2253,11грн. = 6806,77грн.). Заява прийнята судом.

28.10.2013 року подав через канцелярію суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з Відповідача основної суми боргу на підставі Висновку експерта Львівського НДІСЕ №735 від 04.10.2013р., а саме: на 147,60грн. (загальна сума основного боргу складає: 72139,20грн. - 147,60грн. = 71991,60грн.), а також пені, 3% річних та інфляційних втрат пропорційно до розміру основного зобов'язання. Проте, з врахуванням того, що Позивачем не вказано у заяві про зменшення розміру позовних вимог розмір пені, інфляційних втрат та 3% річних, судом прийнято дану заяву виключно як зменшення розміру основного боргу, оскільки самостійно визначати розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат, а відтак формувати ціну позову, суд не вправі.

З врахування вищенаведеного суд зазначає, що ціна позову становить 91543,01грн. (71991,60грн. основного боргу + 6806,77грн. 3% річних + 3606,96грн. пені + 9137,68грн. інфляційних втрат).

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Протягом розгляду справи Відповідач проти позову заперечив повністю, подавши заперечення на позовну заяву, клопотання про призначення судово-будівельної експертизи з додатками згідно описів.

Згідно ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того суд зазначає, що з врахуванням вимог ч.ч.1, 3 ст.69 ГПК України, в суду відсутні правові підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Щодо стягнення 71991,60грн. основного боргу.

05.07.2010р. Приватне підприємство "Транспортні будівельні системи" (Підрядник) та Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького (Замовник) уклали Договір №04-07/10 (далі-Договір) з додатками, згідно з умовами якого (п.1.1) Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату, відповідно до умов та передбачену у п.1.2 даного Договору роботу - ремонт приміщень на кафедрах епізоотології, пат анатомії та гістології, факультету ветеринарної медицини, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького по вул. Левицького, 61 у місті Львові, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Конкретний перелік робіт визначається в договірній ціні (Додаток №1), який є невід'ємною частиною Договору (п.1.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що вартість робіт згідно Договору визначається по узгодженню сторін, є твердою та становить 72139,20грн., в.т.ч. ПДВ 12023,20грн.

Відповідно до п.4.2 Договору, кінцевий розрахунок за виконані роботи, поставлені матеріали та обладнання по Договору проводиться не пізніше 10 днів, після підписання Сторонами «Акту приймання виконаних підрядних робіт» форми №КБ-2в, який затверджується Підрядником та Замовником.

Згідно п.10 Договору, усі спори, що виникають з Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами; якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк Договору починає свій перебіг у момент підписання Договору та закінчується 31.12.2010 року (п.11.2)

Відповідно до п.11.3 Договору, закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

На виконання умов Договору та для підтвердження прийняття зобов'язань за Договором, Позивачем виконано роботи у повному обсязі, а Відповідачем прийнято виконані роботи (зауважень до якості виконаних робіт у Замовника не було), за Актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 року на суму 72139,20грн., який Сторонами підписаний та скріплений печатками 30.07.2010 року. Наведене підтверджується також довідкою про вартість виконаних робіт за липень 2010р. на суму 72139,20грн., підписаною та скріпленою відбитками печаток Сторін - 30.07.2010 року.

Відповідач не здійснив оплату за виконані роботи.

Отже, сума боргу Відповідача за Договором складає 72139,20грн.

При цьому підписання покупцем акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних та прийнятих підрядних робіт, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами ч. 1 ст. 692 ЦК України. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012).

Також, Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року №554 було затверджено типові форми первинних документів з обліку в будівництві. Пунктом 1 вказаного наказу було затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт та витрати». Затверджено застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві з моменту прийняття наказу про їх затвердження.

Щодо доводів (заперечень) Відповідача суд зазначає наступне.

У запереченнях на позовну заяву (вх.№24919/12 від 05.11.2012р.) Відповідач заперечив позовні вимоги повністю, пояснивши, що 26.08.2010р. між Відповідачем та Позивачем було укладено договір підряду №07-08/10/308 на виконання будівельно-ремонтних робіт усіх приміщень факультету ветеринарної медицини включно з вказаними в договорі №04-07/10 (по тексту - Договір) приміщеннями кафедр епізоотології, пат анатомії та гістології. Виконані за договором №07-08/10/308 роботи були повністю оплачені Відповідачем.

З даного приводу суд зазначає наступне. Судом встановлено, що 26.08.2010р. між Позивачем (Підрядником) та Відповідачем (Замовником) укладено договір підряду №07-08/10/308, відповідно до п.1.1 якого, Підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт приміщень факультету ветеринарної медицини університету по вул.Левицького, 61. Проте, як вбачається з акту прийняття виконаних підрядних робіт за липень 2010р. (складеному за договором №04-07/10 від 05.07.2010р., по тексту - Договір), роботи виконувались на кафедрах пат анатомії, епізоотології, ремонт приміщень 1-го поверху. Згідно ж акту приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010р. (складеному за договором №07-08/10/308), роботи виконувались на кафедрах біохімії, 2-й поверх, підшивка стель, та фармакології, 3-й поверх, підшивка стель. Відтак, роботи за вказаними різними договорами виконувались у різних приміщеннях.

Крім того, як зазначено у Висновку №735 судової будівельно-технічної експертизи від 04.10.2013р. (далі - Висновок експертизи), ремонтно-будівельні роботи по договору підряду між Сторонами №04-07/10 від 05.07.2010р. не охоплюються договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р. Такі роботи виконувались в різних приміщеннях однієї і тієї ж будівлі Львівського національного університету ветеринарної медицини (п.4 Висновку експертизи).

Також, у Висновку експертизи (п.п.1, 2) зазначено, що протягом часу з моменту закінчення робіт за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р. по час проведення експертизи будь-які процеси (роботи тощо), які б могли суттєво вплинути на якість та результат виконаних за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р. робіт, або змінити їх властивість, не відбувались; приміщення мають нормальну зношеність, яка виникає внаслідок нормальної експлуатації.

При цьому суд зазначає, що як встановлено вище судом, вартість виконаних, зданих Позивачем, прийнятих Відповідачем згідно Договору (№04-07/10 від 05.07.2010р.) робіт, які Відповідачем не оплачені, становить 72139,20грн. Відповідно до п.3 Висновку експертизи, вартість фактично виконаних робіт за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р. (з врахуванням вимог та цін на час укладення договору та прийняття робіт) є вищою за передбачену цим договором і зазначену в акті приймання виконаних робіт форми КБ-2в №1 за серпень 2010 року на суму 247772,40грн., на 147,60грн. У первісній ціні позову сума основного боргу складала 72139,20грн. Після складання Висновку експертизи, надавши пояснення, що роботи за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р. дійсно оплачені, Позивачем подано заяву (вх.№44843/13 від 28.10.2013р.) про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу на 147,60грн. Відтак, ціна позову в частині стягнення основного боргу склала 71991,60грн. (72139,20-147,60). З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що завищені на 147,60грн., оплачені Відповідачем оплати за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р., враховані Позивачем при визначенні кінцевої ціни позову в частині стягнення основного боргу.

2. Крім того, Відповідач заперечив повністю проти позову і з підстав, що ДФІ у Львівській області за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності університету за 2010р. виявило завищення вартості підрядних робіт, проведених Позивачем, на суму 30259,01грн., про відшкодування яких Відповідач звернувся до Позивача 19.10.2012р. з претензії.

У представленому Відповідачем витязі з акту №04-23/8 від 24.05.2012р. ревізії фінансово-господарської діяльності Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім.С.З.Гжицького за період з 01.01.2008 по 31.12.2011, складеного Державною фінансової інспекцією у Львівській області (а.с.81-84), зазначено про укладені між Сторонами у 2010 році договори, за якими виявлено перевищення вартості робіт, що не відповідає умовам укладених договорів (ас.83). Проте, у переліку договорів, по яких виявлено завищення вартості, відсутній укладений між Сторонами Договір №04-07/10 від 05.07.2010р., невиконання Відповідачем зобов'язань по якому є предметом позовних вимог у даній справі (№5015/4243/12).

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що Відповідачем не доведено, в тому числі виявлення фінансовими контролюючими органами (ДФІ України), завищення вартості робіт за укладеним між Сторонами Договором, який є підставою позовних вимог.

З даного приводу суд також зазначає, що Відповідачем у справі заявлялись позови до Позивача у справі у господарський суд Львівської області про стягнення перевищення витрат на суму 30259,01грн. (про які заявляє Відповідач, посилаючись на зазначений акт ревізії від 24.05.2012р.), проте, позовні заяви повернуто (ухвали від 14.11.2012р. у справі №5015/4762/12 та від 23.11.2012р. у справі №5015/4941/12).

Також, 26.11.2012 року на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної фінансової інспекції у Львівській області до Приватного підприємства «Транспортні будівельні системи»про стягнення незаконно отриманих коштів в сумі 30 259,01 грн. у зв'язку із завищенням вартості будівельних робіт на відповідний рахунок Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. Ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. у справі № 2а-10004/12/1370 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду. Ухвалою ж Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2013р. у справі № 2а-10004/12/1370 провадження у справі зупинено у зв'язку з проведенням будівельно-технічної експертизи. В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази, як і відсутні в єдиному державному реєстрі судових рішень, закінчення провадження у справі № 2а-10004/12/1370. При цьому суд зазначає, що як встановлено вище, ревізією ДФІ у Львівській області не встановлено завищення вартості робіт за Договором, зобов'язання по якому є підставою позовних вимог.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

В силу положень ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

У ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України зазначено, що Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч.1 ст.843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч.3).

Частиною 1 статті 844 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Відповідно до ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Приписами ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч.1 ст.882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

В силу ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною; акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням наведеного, в тому числі того, що Відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати за виконані роботи згідно Договору, в тому числі станом на час подання позову та порушення провадження у справі - на суму 72139,20грн.; беручи до уваги те, що станом на час вирішення спору по суті в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не надані докази здійснення Відповідачем оплати 71991,60грн. боргу повністю чи частково; враховуючи також встановлення судом факту нездійснення Відповідачем оплати Позивачу 71991,60грн. боргу в межах платежів за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р., неохоплення виконаних за Договором робіт іншими договорами; беручи до уваги зменшення Позивачем ціни позову на 147,60грн. встановлених переплат за договором №07-08/10/308 від 26.08.2010р.; враховуючи також спростування судом доводів заперечень Відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 71991,60грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 3606,96грн. пені.

Позивач просить також стягнути 3606,96грн. пені, розрахунок якої надано в додатках до позовної заяви; розрахунок проведено за період з 04.10.2010р. по 04.10.2011р.

У п.9.3 Договору встановлено, що у випадку порушення Замовником термінів оплати виконаних робіт, Замовник зобов'язується сплатити Підряднику по його вимозі пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт за кожний день прострочення, однак загальний розмір неустойки не повинен перевищувати 5% від вартості робіт.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність проведеного розрахунку пені суд зазначає, що такий проведено невірно, оскільки, беручи до уваги те, що згідно доводів Відповідача щодо оплати прийнятих робіт, Висновку експертизи, доводів Позивача, Відповідачем оплачено Позивачу 147,60грн. основного боргу, що підтверджується підсумковою відомістю Позивача станом на 02.09.2010р.; враховуючи доводи Позивача щодо зарахування оплачених 147,60грн. в рахунок погашення боргу за Договором, Позивачем невірно розраховано максимальний розмір пені, яка може підлягати до стягнення у відповідності до вимог п.9.3 укладеного Договору. При здійсненні перевірки розрахунку пені суд зазначає, що Позивачем невірно зазначено і період, за який розраховується пеня (з порушенням вимог ч.6 ст.232 ГК України), проте, загальний розмір пені внаслідок перерахунку є більшим від встановлених п.9.3 Договору обмежень.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, перевіривши правильність проведеного розрахунку пені, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 3599,58грн. пені, в частині стягнення 7,38грн. пені слід відмовити.

Щодо стягнення 6806,77грн. 3% річних та 9137,68грн. інфляційних нарахувань.

В прохальній частині позовної заяви Позивач також просить стягнути з Відповідача 4553,66грн. 3% річних та 9137,68грн. інфляційних нарахувань. Крім того, у заяві про збільшення позовних вимог (вх. №43809/13 від 21.10.2013р), Позивач просить додатково стягнути 2253,11грн. 3% річних. Розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань додано до позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог. З врахуванням наведеного Позивач просить стягнути з Відповідача 6806,77грн. (4553,66+2253,11) 3% річних, розрахованих за період з 10.08.2010р. по 15.10.2013р.; та 9137,68грн. інфляційних нарахувань, розрахованих за період з жовтня 2010р. по вересень 2012р.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність проведених розрахунків 3% річних та інфляційних витрат суд зазначає, що такі проведено невірно з наступних підстав. Так, дата початку проведення розрахунків, з врахуванням дати складання та підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 року на суму 72139,20грн. (30.07.2010р.), кількості календарних днів у липні (31), положень п.4.2 Договору, визначена Позивачем вірно. Проте, невірно зазначено вихідні дані, а саме - суму основного боргу (з врахуванням доводів Відповідача щодо оплати прийнятих робіт, Висновку експертизи, доводів Позивача, Відповідачем оплачено 02.09.2010р. Позивачу 147,60грн. основного боргу, що підтверджується підсумковою відомістю Позивача станом на 02.09.2010р.; враховуючи доводи Позивача щодо зарахування оплачених 147,60грн. в рахунок погашення боргу за Договором), період, за який нараховуються 3% річних (Позивачем двічі враховано в розрахунках 3% річних період з 01.10.2012р. по 04.10.2012р.); Позивачем невірно зазначено індекс інфляції за вересень 2012р. (зазначено 100,2%, а відповідно до даних Державної служби статистики України (опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» №183 від 09.10.2012р., індекс інфляції у вересні 2012р. становив 100,1%), та допущено арифметичні помилки при здійсненні розрахунків 3% річних та інфляційних нарахувань загалом, в тому числі невірно зазначено формулу розрахунку інфляційних втрат.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, перевіривши правильність розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 6806,77грн. 3% річних підлягають до задоволення повністю (оскільки внаслідок проведеного перерахунку розмір 3% річних є більшим, аніж заявлено Позивачем до стягнення, проте, за відсутності клопотання, передбаченого п.2 ст.83 ГПК України, суд не вправі вийти за межі позовних вимог), вимоги щодо стягнення 9137,68грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення в розмірі 4254,70грн., в частині стягнення 4882,98грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

28.10.2013 року у відповідності до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 04.11.2013р.

Враховуючи те, що спір виник з вини Відповідача та результати розгляду спору, норма ч. 1 ст. 49 ГПКУ є підставою для покладення на нього судових витрат у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 4-3, 4-7, 20, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-87, 115-116 ГПК України, - суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім.С.З.Гжицького (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, ідентифікаційний код 00492990) на користь Приватного підприємства "Транспортні будівельні системи" (79056, м.Львів, вул.Бескидська, 39, ідентифікаційний код 33169988) 71991,60грн. боргу, 4189,91грн. інфляційних нарахувань, 6791,34грн. 3% річних, 3599,58грн. пені, 1731,44грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.