Постанова № 35355664, 19.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р. Справа№ 18/5005

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Жук Г.А.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Кац О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Корбут Л.М. - дов. б/н від 01.10.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок»,

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2013 року,

про розстрочку виконання рішення

у справі № 18/5005 (суддя Васянович А.В.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арх-Ательє»,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок»,

про стягнення 8 192 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Арх-Ательє» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до ТОВ «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок» про стягнення 8 192 грн. (т. І, а.с. 2-3).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19 липня 2011 року по справі № 18/5005 позовні вимоги задоволено в повному обсязі (т. ІІ, 25-32).

Вказане рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2012 року (т. ІІ, а.с.102-106) та постановою Вищого господарського суду України від 01 листопада 2012 року (т. ІІ, а.с. 120-125).

26 вересня 2013 року відповідач звернувся до господарського суду Черкаської області із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Черкаської області від 19 липня 2011 року по справі № 18/5005 (т. ІІІ, а.с. 1-3).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2013 року по справі № 18/5005 ТОВ «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок» відмовлено у задоволенні заяви про з розстрочку виконання рішення (а.с. 59-61).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2013 року у справі № 18/5005 та прийняти рішення, яким задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд відмовляючи в задоволені заяви про відстрочку виконання рішення порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки не врахував матеріальне становище відповідача, не взяв до уваги те, що відповідач знаходиться у складному фінансовому становищі.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу ТОВ «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок» по справі № 18/5005 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 08 листопада 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 18/5005 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 19 листопада 2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченка Е.О. від 19 листопада 2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці, встановлено розглядати справу № 18/5005 у складі колегії: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.

Ухвалою від 19 листопада 2013 року вказана колегія прийняла справу № 18/5005 до свого провадження.

В судовому засіданні 19 листопада 2013 року представник позивача в надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти апеляційної скарги та просив ухвалу господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2013 року по справі № 18/5005 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

З метою забезпечення прав учасників судового процесу щодо швидкого і ефективного вирішення спорів, законодавцем скорочено, Законом України від 07.07.2010 р. №2453-VI, строк розгляду апеляційних скарг на ухвалу до 15 днів. З врахуванням відсутності можливості відкладення розгляду апеляційної скарги у межах строків визначених законом, у зв'язку з належним повідомленням учасників судового процесу про час та місце судового засідання, з урахуванням вимог статей 102 ГПК України і тієї обставини, що неявка представника відповідача не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

26 вересня 2013 року ТОВ «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок» звернулось до господарського суду Черкаської області із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Черкаської області від 19 липня 2011 року по справі № 18/5005. У вказаній заяві відповідач зазначає, що необхідність розстрочення виконанні рішення викликана загрозою банкрутства, арештом рахунків, зупинення сплати податків та заробітної плати.

Оскаржуваною ухвалою в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Черкаської області від 19 липня 2011 року по справі № 18/5005 відмовлено.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду Черкаської області про відмову в задоволенні вказаної заяви виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вказана частина статті визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Згідно п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» : «Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.»

До заяви про розстрочення виконання рішення суду боржник надав фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва за 2009 - 2012 роки (т. ІІІ, а.с. 6-9), журнал-ордер і відомість по рахунку 6415 ПДВ за 2012 рік (т. ІІІ, а.с. 14), а також звіти про рух грошових коштів за 2009-2012 роки (т. ІІІ, а.с. 10-13), з яких вбачається, що товариство збільшило статутний капітал, має кредиторську заборгованість, дохід від реалізації продукції динамічно збільшується, однак має збиток, який поступово зменшується.

Проаналізувавши вказані документи колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення, оскільки вказані документи жодним чином не підтверджують наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення господарського суду Черкаської області від 19 липня 2011 року по справі № 18/5005.

Також відповідач посилається на довідку ДПІ у Черкаському районі Черкаської області № 325/23-010/05390572 від 06 грудня 2010 року про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок». Проте, вказана довідка не є належним доказом у справі оскільки у ній йдеться про достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, однак не підтверджує ускладнення чи неможливість виконання своїх фінансових зобов'язань перед кредиторами.

Отже, відповідач не надав суду доказів які б могли стати підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Також в матеріалах справи відсутні докази загрози банкрутства, на яке посилається відповідач.

Згідно положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Перевищення грошових зобов'язань боржника над його майном (пасиву над активом), є однією з безумовних умов визнання боржника банкрутом.

Як вбачається з балансу боржника станом на 31 грудня 2012 року незважаючи на збитковість підприємства розмір активу значно перевищує показники пасиву, що не є ознакою неплатоспроможності боржника, а відтак слід дійти висновку, що у боржника наявне майно за рахунок якого є достатня можливість погашення боргу перед стягувачем.

В основу судового акту про надання, зокрема, розстрочки виконання рішення суду, має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про розстрочку виконання рішення, за переконанням колегії суддів, суд першої інстанції повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Тому, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує матеріальні інтереси позивача, оскільки рішення суду фактично навіть в примусовому порядку не виконується боржником вже майже рік, а борг існує з 2008 року.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» (заява N 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17 травня 2005 року по справі «Чіжов проти України» (заява N 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також, апеляційний господарський суд бере до уваги, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 червня 2013 року по справі №17/18/2587 за позовом ТОВ «Арх-Ательє» до ТОВ «Лікувально-оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок» про стягнення 468 885,94 грн. судом було задоволено заяву санаторію «Світанок» та розстрочено виконання судового рішення на один рік. Проте, боржник грубо порушуючи умови розстрочки, до цього часу жодних коштів не сплатив.

Виходячи з наведеного колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду Черкаської області про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок» щодо надання розстрочки виконання рішення господарського суду Черкаської області від 19 липня 2011 року по справі № 18/5005.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок» не підлягає задоволенню, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2013 року по справі № 18/5005 необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101-102, п. 1 ст. 103, ст. 105 та ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок» на ухвалу господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2013 року по справі № 18/5005 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2013 року по справі № 18/5005 - залишити без змін.

3. Справу № 18/5005 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Г.А. Жук

В.Г. Суховий