Ухвала суду № 35354805, 02.08.2013, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/563/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2013 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Мозговій Н.О.

за участю прокурора Калайди Ю.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши клопотання Кагарлицької міжрайонної прокуратури про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Чкалово Новотроїцького району Херсонської області, українцю, гр.України, освіта середня, не одруженому, не працюючому, в силу ст..89 КК України раніше не судимому, зареєстрованому та жителю АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

1 серпня 2013 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло клопотання Кагарлицького міжрайонного прокурора про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

У клопотанні зазначено, що 24.08.2012 року близько 1 години ночі, ОСОБА_4, власним автомобілем прибув до приміщення кафе-бару «Нефто», що знаходиться в с.Слобода Кагарлицького району по вул..Київській,1, де замовивши каву, сів за столик, розташований на літній площадці біля вказаного приміщення кафе-бару, з метою проведення вільного часу.

В цей час до ОСОБА_4, підійшов ОСОБА_1, який до цього, спільно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відпочивав, вживаючи спиртні напої та перебував за сусіднім столом розташованим на літній площадці біля приміщення кафе-бару «Нефто», та безпричинно, з хуліганських спонукань та з мотивів явної неповаги до суспільства і особи, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, почав принижувати гідність потерпілого, шляхом висловлювання в його адресу словесних, нецензурних образ, наніс два удари руками в обличчя ОСОБА_4, на що останній, з метою уникнення продовження отримання тілесних ушкоджень, піднявшись із-за столу схватив за одяг ОСОБА_1, та під час боротьби та спричинення один-одному тілесних ушкоджень, вдвох впали на бетонну підлогу приміщення літньої площадки, де продовжували між собою бійку.

В цей час до них підійшли ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та відкрито, в присутності відпочиваючих кафе-бару, які також знаходилися за столами на літній площадці, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з хуліганських спонукань та з мотивів явної неповаги до суспільства і особи, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, почали принижувати гідність ОСОБА_4, який перебував в лежачому стані на підлозі літньої площадки між столиками, шляхом нанесення ударів руками та ногами в область голови та тулуба.

В результаті чого ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: синців у ділянках верхніх і нижніх повік обох очей; рани забійного характеру в ділянці верхнього повіка лівого ока; рани забійного характеру в очничній ділянці справа; рани забійного характеру в поперековій ділянці справа; струсу головного мозку.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 96/53 від 13.12.2012 року наявні у ОСОБА_4 струс головного мозку та рани забійного характеру в ділянках обличчя з обох боків і попереку справа відносяться до легких тілесних ушкоджень ушкоджень, які призводять до короткочасного розладу здоров»я, так як вони не становили небезпеки для життя потерпілого, а тривалість викликаного ними розладу здоров»я становили понад 7, але менше 21-єї доби після події. Окремо взяті синці в ділянці обличчя відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми протиправними діями, які виразилися у вчиненні хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинені групою осіб, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.28, ч.2 ст.296 КК України.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості кримінального правопорушення, непрацюючий, ухилявся від органів досудового розслідування та суду в зв»язку з чим ухвалою Кагарлицького районного суду від 19.06.2013 року ОСОБА_1 оголошено в розшук, крім того, 01.08.2013 року йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ст..296 КК України, кримінальне провадження № 12013100190000094 знаходиться в провадженні СВ Кагарлицького РВ, а тому перебуваючи на волі своїми умисними діям може перешкоджати встановленню істини по справі, ухилятися від слідства та суду та продовжувати злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, адвокат ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 просять застосувати інший запобіжний захід.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання слід задоволити з слідуючих підстав.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам : переховуватись від органів досудового розслідування та \або суду;

- Незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні;

- Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (затягуванням строку виконання законних вимог органу досудового слідства);

- Вчинити інше кримінальне правопорушення

Ч.2 ст. 177 КПК України передбачено підстави застосування запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 вказаної статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно п.3 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше не судимої особи, яка підорюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п»яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст..177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Кагарлицького районного суду від 19.06.2013 року ОСОБА_1 оголошено в розшук по кримінальному провадженню по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 296 ч.2 КК України. Дана ухвала прийнята Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області до виконання.

Згідно довідки Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області від 1 серпня 2013 року №5139 , 31.07.2013 року працівниками Коблевського МВ МВС України в Миколаївській області в м.Коблево затриманий ОСОБА_1, 1.08.2013 року доставлений до Кагарлицького РВ.

Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12013100190000094 до ЄРДР 5.02.2013 року внесені відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 296 КК України .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно ст.. 89 КК України вважається таким, що не має судимості.

Ризик можливості переховування ОСОБА_1. від органів досудового розслідування та суду зумовлена тим, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та\або суду, так як одержавши 19.03.2013 року обвинувальний акт, в судові засідання не з»являвся, виїхав в Росію, а потім був виявлений в м.Коблево Миколаївської області, що призвело до оголошення його в розшук та затягування розгляду справи, також 4.02.2013 року вчинив інше кримінальне правопорушення, передбачене ст.. 296 ч.1 КК України.

А тому, суд вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить можливість запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України судом встановлено, що за станом та віком здоров'я до до обвинуваченого ОСОБА_1 може бути застосована міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оцінивши в сукупності всі обставини, суд вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню, і щодо обвинуваченого необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або про довження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинувачено го, - з моменту затримання.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, які передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості , - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість вчиненого, наявність майнової шкоди, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченій заставу у розмірі 10 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі , може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на них обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будьякий момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:

· прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

· повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

· здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України (в редакції 2012 року), суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання Кагарлицького міжрайонного прокурора про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чкалово Новотроїцького району Херсонської області, українця, гр.України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, в силу ст..89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 строком на 60 днів, строк вираховувати з моменту затримання .

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі 11470 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок суду р/р 37311001003515, МФО 821018, код платежу 23569487.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:

· прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

· повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

· здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до часу перебігу 60 днів з часу затримання.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Кагарлицького районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби Департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського слідчого ізолятору Державної пенітенціарної служби Департаменту виконання покарань в м. Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Кагарлицький районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення та подана безпосередньо до Апеляційного суду Київської області.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя: Т. Є. Іванюта