Постанова № 35354321, 18.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

18 листопада 2013 р. справа № 820/9834/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представників позивача: Гордеюка О.В., Полянського В.І,

представника відповідача - Грищенко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Металів" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Металів", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.06.2013 р. № 0002911510 та № 0002921510;

- визнати неправомірними дії відповідача в ході проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток ТОВ "Імперія Металів" за 3 квартали 2012 року та за 2012 рік та дії відповідача зі складання акту камеральної перевірки від 04.06.2013 р. № 2005/15.1-22/30754807.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Імперія Металів" від 04.06.2013 р. № 2005/15.1-22/30754807, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 04.06.2013 р. № 0002911510 та № 0002921510. Позивач вважає дії відповідача в ході проведення перевірки та дії зі складання акту перевірки, а також висновки акту перевірки неправомірними, а вказані податкові повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах. Зазначив, що дії відповідача по проведенню перевірки були вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просив у задоволенні позову відмовити.

Представники позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

ТОВ "Імперія Металів" зареєстроване як юридична особа 07.03.2000 р. та перебуває на податковому обліку в Західній ОДПІ м. Харкова з 14.03.2000 р.

Фахівцями Західної ОДПІ м. Харкова була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Імперія Металів", за результатами якої складено акт від 04.06.2013 р. № 2005/15.1-22/30754807 (а.с. 9-11).

В акті зазначено про порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, протягом граничних строків не сплачено суму грошового зобов'язання щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за три квартали 2012 року, за 2012 рік, код бюджетної класифікації 11024000, фактично сплату здійснено несвоєчасно з порушеннями граничного строку, а саме: граничний термін сплати авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 1/9 частини нарахованого у податковій декларації за 3 квартали 2012 року за лютий 2013 року у розмірі 11620,00 - 20.02.2013 р., фактично сплачено 29.03.2013 р. (затримка строків сплати - 37 днів); граничний термін сплати авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 1/12 частини нарахованого у податковій декларації за 2012 рік за березень 2013 року у розмірі 11723,20 грн. - 30.03.2013 р., фактично сплачено 22.04.2013 р. (затримка сплати - 22 дні), та за квітень 2013 року у розмірі 9785,80 грн. - 30.04.2013 р., фактично сплачено 17.05.2013 р. (затримка сплати - 15 днів).

На підставі акту перевірки Західною ОДПІ м. Харкова 04.06.2013 р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002911510, яким позивача зобов'язано сплатити штраф по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2324,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0002921510, яким позивача зобов'язано сплатити штраф по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2150,90 грн. (а.с. 7, 8).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Головного управління Міндоходів у Харківській області та Міністерства доходів і зборів України, якими оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення (а.с. 19-36).

В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено, що позивач перерахував грошові кошти в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток за лютий-квітень 2013 року на рахунок № 31111009700008 ГУ ДКСУ у Харківській області з кодом бюджетної класифікації 11021000, тоді як підприємству відкрито новий рахунок №31118165700008 («авансові внески з податку на прибуток») з кодом бюджетної класифікації 11024000. Отже, позивачем були сплачені суми авансових внесків не на той рахунок, тобто замість казначейського рахунку саме для авансових внесків з податку на прибуток, грошові кошти перераховано на казначейський рахунок з податку на прибуток. В подальшому сплачену суму було перераховано з казначейського рахунку з податку на прибуток на казначейський рахунок для авансових внесків з податку на прибуток, у зв'язку з чим податковим органом було встановлено несвоєчасну сплату авансових внесків з податку на прибуток. Зазначене слугувало підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд вважає вказану правову позицію відповідача щодо несвоєчасності сплати позивачем авансових внесків необґрунтованою та неправомірною з огляду на наступне.

Як було встановлено судом, позивач сплатив авансові внески з податку на прибуток своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 136 від 18.01.2013 р. на суму 11620,00 грн., № 497 від 19.02.2013 р. на суму 11620,00 грн., № 781 від 20.03.2013 р. на суму 13404,00 грн., № 992 від 05.04.2013 р. на суму 500,00 грн., № 1202 від 26.04.2013 р. на суму 13404.00 грн., № 1340 від 17.05.2013 р. на суму 16000,00 грн., загальна сума авансових внесків - 66548,00 грн., що не заперечується відповідачем (а.с. 13-18). Згідно вказаних платіжних доручень (окрім платіжного доручення № 992), позивач помилково перерахував суми авансових внесків з податку на прибуток на казначейський рахунок з податку на прибуток. Суд не вважає такі дії позивача порушенням податкового законодавства з огляду на наступне.

Згідно положень п. 57.1 ст. 57 ПК України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України визначено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Отже, згідно вказаної правової норми, сплата позивачем грошових зобов'язань з відповідного платежу могла бути здійснена за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. При цьому, суд зазначає, що має місце факт зарахування сплачених коштів саме до державного бюджету, оскільки в такому випадку відсутні ознаки складу правопорушення у вигляді несплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а зокрема наслідки, що можуть проявитися у недоотриманні державним бюджетом відповідних коштів.

Згідно п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Частиною 5 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Отже, оскільки авансові внески з податку на прибуток підприємств є складовою частиною податку на прибуток підприємств, податковий орган мав право без заяви позивача своєчасно здійснити сплату грошового зобов'язання по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств за рахунок надміру сплачених сум такого платежу, а саме податку на прибуток підприємств.

Таким чином, оскільки позивачем не порушено своєчасність сплати грошових зобов'язань щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток, суд вважає безпідставним висновок відповідача щодо застосування до позивача штрафних санкцій.

Крім того, суд вважає прийняття відповідачем 04.06.2013 р. податкових повідомлень-рішень № 0002911510 та № 0002921510 передчасним.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Суд зазначає, що акт камеральної перевірки позивача та оскаржувані податкові повідомлення-рішення датовані однією датою - 04 червня 2013 року, що фактично унеможливило надання позивачем заперечень на акт перевірки з метою належного захисту своїх прав.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.06.2013 р. № 0002911510 та № 0002921510 не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Щодо позовної вимоги визнати неправомірними дії відповідача в ході проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток ТОВ "Імперія Металів" за 3 квартали 2012 року та за 2012 рік та дії відповідача зі складання акту камеральної перевірки від 04.06.2013 р. № 2005/15.1-22/30754807, суд зазначає, що судовим розглядом справи не встановлено будь-яких порушень відповідача під час проведення камеральної перевірки зазначеної декларації з податку на прибуток ТОВ "Імперія Металів" та складання акту камеральної перевірки. Порушенням прав позивача є лише прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення, тому у задоволенні вказаної позовної вимоги суд відмовляє.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Металів" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.06.2013 р. № 0002911510 та № 0002921510.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Металів" (61020, м. Харків, Комсомольське шосе, 88, код 30754807) судові витрати у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 20.11.2013 р.

Суддя Сагайдак В.В.