Постанова № 35354160, 14.11.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 листопада 2013 р. Справа № 802/3523/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Ємельянова Родіона Ігоровича

позивача: Костєлєя К. Л.

відповідача: Радзіковської І.Т., Шаталюка С.В., Іванова М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Торгово-Універсальна Фірма "Феріде"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції

про: скасування та визнання протиправними податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство Торгово - Універсальна фірма "Феріде" з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування та визнання протиправними податкових повідомлень - рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що посадовими особами Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції на підставі направлень та наказу Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС від 25.04.2013р. №1541 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП ТУФ «Феріде» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 18.06.2013р. №2115/2205/30362449. Під час проведення перевірки виявлено порушення норм Податкового кодексу України, на підставі яких відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0003312205 від 08.07.2013 року, №0003322205 від 08.07.2013р., № 0003332205 від 08.07.2013р., №0003342203 від 08.07.2013р., №0018521705 від 08.07.2013р. Позивач, не погоджуючись із діями та рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом та просив суд визнати протиправними та скасувати вищезазначені податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надали суду пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви. Крім того, представник позивача додатково зазначив, що податковий орган не надав позивачу оскаржуваний акт перевірки, в результаті чого останній був позбавлений можливості подати письмові заперечення щодо висновків акту перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні не погодився із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях (т. 1 а.с. 223).

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані у справу докази, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "ТУФ «Феріде» зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради, відповідно до наказу №261-р від 11.05.1999р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію №144139. ПП «ТУФ «Феріде» взято на податковий облік в ДПІ у м. Вінниці з 17.05.1999 року за №62413, на даний час перебуває на обліку в Вінницькій ОДПІ Вінницької області ДПС, зокрема, є платником податку на прибуток, податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, у період з квітня по червень 2013 року головним державним ревізор-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового та митного аудиту Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області Корнійчуком В.М. та головним державним ревізор-інспектором відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області Підвисоцькою О.Г., на підставі ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, наказу Вінницької ОДПІ Вінницької області Державної податкової служби № 1541 від 25.04.2013р. проведена позапланова виїзна документальна перевірка приватного підприємства "Торгівельно-універсальна фірма «Феріде» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2012р., наслідки якої відображені в акті № 2115/2205/30362449 від 18.06.2013р.

Перевірку було призначено на підставі постанови старшого слідчого СВ Вінницько УМВС України у Вінницькій області О.І.Потребчука від 28.03.13р., у якій зазначено терміни перевірки: з 01.01.2006 р. по 31.12.2012 р.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила суду, під час оформлення наказу на перевірку, податковий орган, не зважаючи на терміни, визначені у постанові слідчого, керуючись приписами ст. 44 Податкового кодексу, самостійно визначив терміни перевірки, зазначивши у наказі, що до перевірки підлягає квартальна звітність - за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., щомісячна звітність - за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПП "ТУФ Феріде":

1) п. 44.1 п. 44.3, п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, п. 3.1 ст. 3 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств;

2) п. п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14, п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст. 44 п.54.1 ст. 54 п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 п. 189.1 ст. 189 п.п.192.1.2 п. 192.1 ст. 192 , п. 200.1 п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, п. п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.2.8 п. 7.2 п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3 п.п 7.7.4, п.п. 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

3) п. п. 9.10.2 «б» п.9.10 ст. 10 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»;

4) п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України;

5) п.7.39, п.7.41, п.2.11, п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: №0003312205 від 08.07.2013р., відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 4436950,00 грн., з них, за основним платежем - 3549560 грн., за штрафними санкціями - 887390 грн.; № 0003322205 від 08.07.2013р., відповідно до якого позивачу зменшену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 237823,00 грн.; №0018521705 від 08.07.2013р., відповідно до якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 10785,00 грн, з них за основним платежем 8220,00 грн. та штрафні санкції в сумі 2565 грн.; №0003342203 від 08.07.2013 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 46599,76 грн.; №0003332205 від 08.07.2013 року відповідно до якого позивачу збільшену сумі грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 2031516,00 грн., з них за основним платежем - 1855791,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 175725,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, податковим органом під час перевірки виявлено заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 3549560,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 595959,00 грн. , в т.ч. за 2010 р. в сумі 595959,00, грн..

У судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що вказане порушення було встановлено у зв'язку із тим, що позивач, в порушення приписів ст.44 ПК України не надав до перевірки бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарських операцій за період з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року, що в свою чергу призвело до порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, в акті перевірки відповідачем зазначено про завищення ПП «ТУФ «ФЕРІДЕ» амортизаційних відрахувань по рядку 7 Декларації з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р. на загальну суму 151839,00 грн. Підстави виявленого порушення є аналогічними.

Разом з тим, у судовому засіданні представник позивача, в обґрунтування своєї позиції, звернув увагу суду, що на підставі наказу № 2031/23 від 07.12.2010 року ДПІ у м. Вінниці податковим органом в період з 07.12.2010 р. по 04.01.2011р. уже була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «ТУФ «ФЕРІДЕ» за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 року, за результатами якої податковим органом було складено акт від 10.01.2011 р. № 17/2301/30362449 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ПП ТУФ «Феріде» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, з питань правильності обчислення та сплати податку на додану вартість за період 01.04.2008 року по 30.09.2010 року. Так, в розділі 3 зазначеного акту «Результати перевірки повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів (обов'язковий платежів), неподаткових доходів, встановлених законодавством, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства», податковим органом за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року не встановлено заниження або завищення задекларованих ПП ТУФ «Феріде» суми амортизаційних відрахувань. Крім того, у цьому ж акті зазначено, що під час перевірки повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року не встановлено його заниження або завищення.

Представник позивача, посилаючись на норми Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом від 22.12.2010 року № 984 ДПС України, стверджував що за даних обставин, результати перевірки, які викладені в акті від 10.01.2011 р. №17/2301/30362449, спростовують висновки, викладені у оскаржуваному акті, а тому є необґрунтованими.

Крім того, він зазначив, що за наявності вищезазначеного акту попередньої перевірки, якою період з 01.01.2010 по 30.09.2010 року вже був охоплений, перевірка в цій частині є повторною, а тому, без оформлення відповідного наказу на повторну перевірку - безпідставною.

Таким чином, на думку представника позивача, прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003312205 від 08.07.2013 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем 3549650,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 887390,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач на підставі висновків акту перевірки виніс податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003332205 від 08.07.2013 року, яким збільшив позивачу суму податку на додану вартість в розмірі 2031516,00 грн., з них за основним платежем - 1855791,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 175725,00 грн.

У судовому засіданні було встановлено, що зазначене податкове повідомлення-рішення було сформоване за наслідками кількох порушень, виявлених під час перевірки.

Так, одним із таких порушень, на думку податкового органу, було заниження ПП «ТУФ «ФЕРІДЕ» податку на додану вартість за жовтень 2011 року в сумі 491388 грн., яке виникло в наслідок постачання підприємством товарів гр. ОСОБА_8

Перевіркою встановлено, що в порушення пп.14.1.191 п.14.1 ст. 14, п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України ПП «ТУФ «Феріде» не було нараховано податок на додану вартість на майно вартістю 2 456 938,79 грн., яке знаходилось на балансі підприємства та було передано ОСОБА_8 згідно рішення Третейського суду по справі №7-10/11.02 від 10.10.11р., в результаті чого Позивачем занижено податкові зобов'язання з ПДВ за жовтень 2011р. в сумі 491 388,00 грн.

В свою чергу представник позивача, в обґрунтування своєї позиції, посилався на приписи ст. ст. 936 , 942, 949 Цивільного кодексу України, та п.п. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПКУ, відповідно до якого не є об'єктом оподаткування операції з повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

Також, як вбачається із акту перевірки, ще одним порушенням, виявленим під час перевірки, було відображення у рядку 8.Б Декларацій «Коригування податкових зобов'язань» показників за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р. у загальній сумі (-) 279 402 грн. Встановлено, що на формування цього показника мало суттєвий вплив проведення ПП «ТУФ «Феріде» коригування податкового зобов'язання. Проте, в ході перевірки, на підставі попереднього акту позапланової виїзної документальної перевірки №17/2301/30362449 від 10.01.11р. та відповідних декларацій з ПДВ з додатками та ін. бухгалтерських документів, встановлено заниження задекларованих ПП «ТУФ «Феріде» показників у рядку 8.Б «Коригування податкових зобов'язань» Декларацій з ПДВ всього у сумі 1 139 412 грн., в т.ч. за березень 2011 року на суму 1 139 412 грн.

Крім того, як вбачається із акту перевірки, між ПП «ТУФ «Феріде» та ТОВ СУТСП «Ел-Тур» було укладено Договір на участь у пайовому будівництві від 22.09.2006р. В подальшому, в зв'язку із укладенням угоди від 27.09.07р. про припинення дії цього договору, ТОВ СУТСП «Ел-Тур» подав вимогу позивачу, щодо зарахування взаємних вимог, що виникли в зв'язку з постачанням ТОВ СУТСП «Ел-Тур» товарів, виконання робіт, надання послуг, як внеску в пайове будівництво згідно п. 4.13 вищезазначеного Договору. В подальшому, між підприємствами було складено та підписано відповідний акт від 01.03.2011 року.

Так, на думку податкового органу, позивач відкоригував сума податкових зобов'язань з ПДВ на суму кредиторської заборговано рах. 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» в загальній сумі 6 836 471,66 , по яких ПП «ТУФ «Феріде» в попередніх податкових періодах суми ПДВ було віднесено до складу податкового кредиту, а після підписання акту звірки станом на 01.03.11р. дана сума була зарахована як заборгованість, що виникли в зв'язку з поставкою ТОВ СУТСП «Ел-Тур» товарів, виконання робіт, надання послуг. Таким чином, податковий орган, з посиланнями на норми п.п.192.1.2 п.192.1 ст.192 ПК України, приходить о висновку що, в зв'язку з вищевикладеним, позивач збільшив кредитове сальдо по рах. 685 «розрахунки з іншими дебіторами» на суму 6836471,66грн., однак, коригувань податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2011 року в сумі 1 139 411,95 грн. не здійснив.

Крім того, перевіркою було встановлено, що в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст. 44, Податкового кодексу України ПП ТУФ «Феріде» завищено податковий кредит по податку на додану вартість за період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р. на загальну суму 462 813,00 грн. Зазначене порушення виникло в результаті ненадання позивачем до перевірки первинних бухгалтерських документів у період з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року, а тому останнім не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р. в загальній сумі 462 813,00 грн.

Також, в ході проведення перевірки було встановлено порушення Позивачем пп.7.7.1, пп.7.7.2, пп.7.7.3, пп.7.7.4, пп.7.7.7 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року всього в сумі 1 855 791 грн.

В свою чергу, представник позивача, в обґрунтування своїх позовних вимог, зазначив, що відповідачем встановлено завищення ПП «ТУФ «ФЕРІДЕ» податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період на суму 462813 грн., та відповідно зменшена сума податкового кредиту з 1811997 грн. до 1349184 грн.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, 10.01.2011 року податковим органом вже було проведено перевірку та за результатами перевірки складено акту від 10.01.2011 р. №17/2301/30362449 , в п.3.2.2 якого зазначено, що податковим органом не встановлено завищення ПП «ТУФ «ФЕРІДЕ» суми податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень-вересень 2010 року. Так, з наведеного вбачається, що відповідачем не спростовано суму податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «ТУФ «ФЕРІДЕ» в розмірі 1349184 грн., яка задекларована платником вказаного податку. Проте, у зведених даних акту перевірки щодо задекларованих та встановлених у ході перевірки сум податку на додану вартість, податковий орган, залишаючи незмінним задеклароване позитивне значення ПДВ за основною декларацією, не приймає до уваги уточнюючі дані по вказаному рядку Декларації, а також задеклароване ПП «ТУФ «ФЕРІДЕ» від'ємне значення податку на додану вартість у відповідних рядках Декларації з ПДВ (рядки 23, 24, 25.2, 26, 27), переводячи номінал від'ємного значення ПДВ у вказаних рядках у значення ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, внаслідок чого визначає у висновках відповідного розділу акту перевірки щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню:

- завищення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних періодів за період 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р. у сумі 237823,00 грн.

- заниження сум ПДВ, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р. в сумі 1855791,00 грн.

Таким чином, позивач вважає, що висновки податкового органу щодо завищення ПП «ТУФ «ФЕРІДЕ» грошового зобов'язання з ПДВ за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р. у сумі 237823,00 грн. та за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р. в сумі 1855791,00 грн. є не обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення № 0003322205 та № 0003332205 від 08.07.2013 р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Також, як вбачається із акту перевірки податковим органом донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 8220,20 грн. за жовтень, листопад та грудень 2010 року. Податковий орган в обґрунтування такої позиції зазначає, що закупівельних актах, підписаних лише підзвітною особою, не було зазначено власників сільськогосподарської продукції, що на думку податкового органу є порушенням п.7.39, п.7.41, п.2.11, п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 . Із наведеного вбачається, що закупівельні акти, які були надані ПП «ТУФ «Феріде» до перевірки не відповідають вимогам норм чинного законодавства, відповідно вони не мають сили первинних документів.

Зазначені обставини також стали підставами висновків податкового органу про порушення позивачем п.51.1 ст.51, п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України та п. п. 9.10.2 «б» п.9.10 ст. 10 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Як вбачається з акту перевірки, податкові розрахунки по формі №1ДФ за перевірений період були подані позивачем подані не у повному обсязі, а саме: суми нарахованого та виплаченого доходу приватним підприємцям за ознакою доходів «157» (доходи, виплачені самозайнятим особам) підприємством взагалі не відображались, а тому відповідно, підзвітною особою безпідставно були отримані кошти сумі 46 599,76 грн.

У судовому засіданні представник позивача, заперечуючи проти таких висновків податкового органу, зазначив, що датою проведення закупівель є жовтень - грудень 2010 року, а враховуючи те, що відповідно до абз. І п.1 розділу XIX ПКУ Податковий кодекс України набуває чинності з 01.01.2011 року, та з урахуванням ст. 58 Конституції України, відповідно до імперативних норм якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, посилання податкового органу на ст. 18 ПКУ при мотивуванні та обґрунтуванні прийнятого рішення по господарських операціях, які мали місце в 2010 році, не відповідає встановленим нормам права.

Щодо суті порушень, викладених а акті перевірки, позивач із посиланнями на приписи ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ, п.п. 9.12.1 та п.п.9.12.2 п. 9.12 ст. 9 ЗУ № 899-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» п. 23 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом від 26.02.2002 р. Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 57/188/84/105, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 року за № 288/6578, зокрема зазначив, що податковий орган фактично визнає закупівельні акти первинними документами, на підставі яких підприємством правомірно було оприбутковано та використано у власній господарській діяльності продукти харчування закуплені підзвітною особою на ринку в жовтні - грудні 2010 року, а форма закупівельного акту законодавчо не встановлена, а тому не може бути віднесеною до типових та спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Таким чином, на думку представника позивача, закупівельні акти, надані позивачем до перевірки -є належними первинними бухгалтерськими документами, що в сою чергу спростовує висновки податкового органу про порушення позивачем норм Податкового законодавства.

Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем п.51.1 ст.51, п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України та п. п. 9.10.2 «б» п.9.10 ст. 10 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», то представник позивача зокрема зазначив, що підставами таких висновків також було те, що податковий орган не взяв до уваги закупівельні акти, які були надані до перевірки. Також, позивач, з урахуванням вищевикладеного та з посиланням на норми п.п . 2.8 ст. 2 та п.3.5 ст.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 p. N 637, вважав такі висновки безпідставними. Таким чином, на думку представника позивача, податкові повідомлення рішення, які винесені за таких обставин, також є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд, заслухавши думку представника позивача, представників відповідача, взяв до уваги їх аргументи, повно і всебічно дослідивши всі обставини, які мають значення для вирішення даної справи, приходить до висновку про скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень з наведених підстав та з огляду на наступне.

Як уже зазначалось вище, перевірку було призначено на підставі постанови старшого слідчого СВ Вінницького УМВС України у Вінницькій області О.І.Потребчука від 28.03.13р. та відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, пункту 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12січня 2011 року за № 34/18772 (в редакції, чинній на момент прийняття податкового повідомлення-рішення) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, прийнято обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або прийнято рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, з аналізу наведених норм законодавства чинного на момент прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, слідує, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Разом з тим, суд вважає, що оскільки пункт 86.9 статті 86 та підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на момент виникнення спірних правовідносин не конкретизували коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, відтак відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України на момент прийняття податкових повідомленнь-рішеннь врегульовував порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Постанова, на підставі якої було призначено перевірку, була прийнята в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному ЄДДР за № 42013010010000099 та відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу .

Разом з тим, у матеріалах справи міститься лист-відповідь слідчого відділу МВС України у Вінницькій області про те, що 06.02.2013 року прокурором прокуратури м. Вінниці Грималюком В.В. провадження за № 42013010010000099 приєднано до провадження № 12013010060000071 на підставі ст.ст. 36, 110, 216, 218 та ч.ч.1,5, та 6 ст. 217 КПК України, яка в свою чергу 30.08.2013 року закрито на підставі п.2.ч.1 ст. 284 КПК України в зв'язку із не встановленням складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 222 КК України.

Відтак, з огляду на те, що перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень №0003312205, № 0003322205, №0018521705, №0003342203, №0003332205 від 08.07.2013р.

Відповідно до положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, у зв'язку з чим вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України на момент визначення податкового зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень - рішень визначав, що матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Аналогічна позиція була викладена у Постанові Вищого адміністративного суду України від 12.09.2013 року у справі № К/800/29362/13 .

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача покладеної в основу оскаржуваних рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління міндоходів у Вінницькій області №0003312205, № 0003322205, №0018521705, №0003342203, №0003332205 від 08.07.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "ТУФ Феріде" (вул. Фрунзе, 34, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 30362449) судовий збір в розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (вул. 30-річчя Перемоги 21, м. Вінниця, 21027).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна