Ухвала суду № 35353737, 14.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 р.Справа № 2-а-8436/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Романішин В.Л.

- Федусик А.Г.

за участю секретаря судового засідання - Дубина Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаруда-Інвест» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2011 року, ТОВ «Гаруда-Інвест» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000592301 від 10 червня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 27.912,00 грн. за основним платежем та 6.978,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновок акту перевірки № 1709/23-200/33896307 від 26 травня 2011 року «Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ «Гаруда-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ПП «Планета Послуг» за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року» є помилковими, в діях підприємства відсутні порушення податкового законодавства. Висновок податкового органу щодо нікчемності договору між ТОВ «Гаруда-Інвест» та ПП «Планета Послуг» суперечить вимогам закону.

Відповідач позов не визнав.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року, адміністративний позов ТОВ «Гаруда-Інвест» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000592301 від 10 червня 2011 року про донарахування позивачу 34.890,00 грн. грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Гаруда-Інвест» відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неправомірність визнання податковим органом правочину між ТОВ «Гаруда-Інвест» та ПП «Планета Послуг» нікчемним. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та послуг, безтоварність фінансово-господарських відносин ПП «Планета Послуг» з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями, відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) в розумінні ст. 3 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 13 травня 2011 року по 19 травня 2011 року, Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «Гаруда-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ПП «Планета Послуг» за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 1709/23-200/33896307 від 26 травня 2011 року, яким встановлені порушення ТОВ «Гаруда-Інвест» вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 27.912,00 грн., у тому числі за грудень 2010 року у сумі 27.912,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000592301 від 10 червня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 27.912,00 грн. за основним платежем та 6.978,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Внаслідок застосування процедури адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0000592301 від 10 червня 2011 року залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи перевірка ТОВ «Гаруда-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ПП «Планета Послуг» була проведена на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, згідно з яким документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

При цьому, п. 86.9 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент перевірки позивача) передбачено, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Положення п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України не передбачає будь-яких винятків для прийняття податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням в залежності від характеру чи кваліфікації розслідуваного суспільно небезпечного діяння.

Враховуючи те, що перевірка позивача в межах спірних правовідносин була фактично призначена на підставі постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, колегія суддів вважає, що ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва не мала підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду в межах кримінальної справи.

Крім того, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо неправомірності висновків податкового органу про визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Положення ст.ст. 207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів, фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання правочинів позивачем та ПП "Планета Послуг».

З урахуванням вище значеного та вимог ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст. 228 ЦК України, ст. 207 ГК України ст. 14 Конституції України, положень Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якими не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки відповідача про ознаки нікчемності укладеної угоди ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунку з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом, ТОВ «Гаруда-Інвест» здійснює діяльність на видобутку корисних копалин у Рівненській області, має у власності та використовує двадцять власних автомобілів КрАЗ.

В перевіряємому періоді між ТОВ «Гаруда-Інвест» та ПП «Планета Послуг» було укладено договір № 73 згідно з умовами якого, ПП «Планета Послуг» зобов'язана виконувати роботи з технічного обслуговування та ремонту автомобілів ТОВ «Гаруда-Інвест».

Виконання робіт підтверджується Актами прийому-передачі виконаних робіт від 30 грудня 2010 року, податковими накладними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаруда-Інвест» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.

суддя /підпис/ Федусик А.Г.