Ухвала суду № 35353684, 13.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/6356/13-а

13.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Бєлоглазова Ю.О.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2 паспорт серії НОМЕР_1, виданий Тальнівським РВУМВС України в Черкаській області від 31 серпня 2005 року,

представник відповідача, Роздольненської районної державної адміністрації в АРК- Халілов Рушен Айдерович, довіреність № 01-19/590 від 01.07.2013,

розглянувши матеріали справи № 801/6356/13-а за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ( Москаленко С.А. ) від 12.08.2013

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 96200)

до Роздольненської районної державної адміністрації в АР Крим (вул. Леніна, 5, смт.Роздольне, Автономна Республіка Крим, 96200)

про визнання розпорядження неправомірним та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду АРК із адміністративним позовом до Роздольненської районної державної адміністрації про зобов'язання поновити на роботі на посаді начальника відділу житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку районної державної адміністрації, а у випадку неможливості відновлення в даній посаді, поновити на посаді - завідуючого сектором житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку районної державної адміністрації або іншій посаді за згодою сторін; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29.05.2013 року до дня розгляду справи у суді; стягнення оплати за 16 днів чергування у відхідні дні; стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до доповнення до адміністративного позову позивач, окрім вимог викладених у позовній заяві, просить стягнути оплату за 16 днів чергування у відхідні дні в сумі 5690 грн., стягнути моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.08.2013 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Роздольненської районної державної адміністрації в АР Крим про визнання розпорядження неправомірним та спонукання до виконання певних дій - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач у судовому засіданні 13 листопада 2013 року підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Представник відповідача у судовому засіданні 13 листопада 2013 року з апеляційною скаргою не погодився, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно зі частиною першою статті 42 Кодексу законів про працю України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Статтею 49-2 зазначеного Кодексу встановлений порядок вивільнення працівників, відповідно до якої про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Відповідно до пункту 18 Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (далі Пленум № 9) при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Згідно з пунктом 19 Пленуму № 9 розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5,7 ст. 40 та пунктами 2 і 3 ст. 41 цього Кодексу, може бути здійснено тільки за попередньою згодою виборчого органу первинної профспілкової організації, членом якої є робітник.

З матеріалів справи вбачається, що з 14.07.2010 по 28.05.2013 позивач працював в Роздольненській районній державній адміністрації, у тому числі з 13.07.2012 на посаді начальника відділу житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку, що підтверджується розпорядженнями про призначення на посаду, записом в трудовій книжці.

Розпорядженням Роздольненської районної державної адміністрації АРК №84 від 21.02.2013 року (п.1.3) було реорганізовано з 01 травня 2013 року відділ житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку райдержадміністрації шляхом перетворення його в сектор житлово-комунального господарства, транспорту і зв'язку райдержадміністрації у кількості 2 штатних одиниць - завідуючий сектором, головний спеціаліст.

28.03.2013 керівництво райдержадміністрації в Роздольненському районі, у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, пов'язаним з реорганізацією попередило позивача про майбутнє скорочення штату та вивільнення займаної посади, про що свідчить особистий підпис позивача.

Відповідно до штатного розпису відділу житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку райдержадміністрації Роздольненської районної державної адміністрації з 01.01.2013 загальна кількість працівників відділу складає 3 працівника, відповідно до затвердженого нового штатного розпису сектору житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку з 01.05.2013 загальна кількість працівників відділу складає 2 працівника, чим підтверджується наявність скорочення штату.

Судом встановлено, що 16.04.2013 було проведено засідання профспілкового комітету працівників Роздольненської районної державної адміністрації, на якому було надано дозвіл на скорочення штатного працівника ОСОБА_2 - начальника відділу житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку, за умовою працевлаштування на вакантні посади в структурних підрозділах райдержадміністрації.

У зв'язку з тривалою відсутністю на роботі, позивач 27.05.2013 був ознайомлений зі списком вакантних посад в Роздольненській районній державній адміністрації, відповідно до якого йому запропоновано 3 вакантні посади, а саме: посада завідуючого сектором житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку, посада головного спеціаліста з прийому громадян відділу з прийому громадян управління праці та соціального захисту населення, посада головного спеціаліста відділу економічного аналізу управління економіки.

Розпорядженням Роздольненської районної державної адміністрації №43-л від 27.05.2013 позивача було звільнено з посади начальника відділу житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку 28.05.2013 на підставі п.1 ст.40 КзПП України у зв'язку із скороченням штату.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що мало місце скорочення штату працівників Роздольненської районної державної адміністрації, було введено новий штатний розпис, а тому відповідач мав повноваження звільнити позивача на підставі п.1 ст.40 КзПП України. При цьому, відповідачем було дотримано вимоги ст. ст.43, 49-2 КЗпП України про отримання згоди на звільнення виборчого органу первинної профспілкової організації, попередження не пізніше ніж за два місяця про майбутнє вивільнення працівника, пропозиція працівникові іншої роботи на тому ж підприємстві, установі, організації, оскільки позивача повідомлено про майбутню реорганізацію 28.03.2013, а останнім робочим днем позивача згідно із оскаржуваним розпорядженням є 28.05.2013.

Стосовно тверджень позивача, що відповідачем не було запропоновано йому інших посад при їх наявності, що список вакантних посад, який він підписав, оформлено не відповідно до Інструкції з діловодства, яка затверджена розпорядженням Роздольненської РДА від 21.02.2012 та розроблена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.04.2011 за №1242 "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади", то законодавством не передбачено форму документа, яким роботодавець зобов'язаний запропонувати працівникові наявні вакантні посади.

Список вакантних посад, який запропонований відповідачем позивачу, місить підпис уповноваженої особи відповідача, а саме головного спеціаліста відділу організаційно-кадрової роботи Е.Онуфрієвої.

Також, зазначений список містить перелік запропонованих позивачу посад, у тому числі посаду завідуючого сектором житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку, яка за кваліфікаційними вимогами та обсягом наданих повноважень фактично є тотожною посаді начальника відділу, яку обіймав позивач. При цьому, посада завідуючого сектором не є тотожною посаді начальника відділу, оскільки змінилися інші істотні умови праці, зокрема оплата, кількість підлеглих, найменування посади.

Волевиявлення позивача щодо надання згоди на переведення на посаду завідуючого сектором, повинно бути оформлено відповідною письмовою заявою позивача.

Вимоги щодо наявності власноруч написаної заяви та ведення документообігу по особистому складу підтверджуються Постановою Кабінету міністрів України від 25.05.1998 № 731 «Про погодження Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади». Цей порядок застосовується так само в інших підприємствах на які поширюється закон України «Про державну службу», і є спеціальною (а значить переважної перед загальними нормами) нормою права та розповсюджується на всіх працівників посади яких належать до державної служби. Відповідно до розділу 3 абзац 10 Порядку заяви про призначення, переміщення на іншу посаду оформляються власноруч і підписуються із зазначенням дати. За змістом заяви керівником приймається відповідне рішення, на підставі якого готується розпорядження. Позивачем не дотримано вимог даних норм права і не написана власноруч заява з особистим підписом і зазначенням дати. Таким чином, у відповідача не було правових підстав для видання розпорядження про перевід позивача на іншу посаду.

Судова колегія вважає необґрунтованим твердження позивача про те, що йому повинні були запропонувати усі наявні вакантні посади.

Позивач не надав доказів наявності у відповідача вакансій, на момент звільнення позивача, окрім вже запропонованих позивачу, які би підходили позивачу за його професією, спеціальністю та кваліфікацією та не були йому запропоновані.

Оскільки судом встановлено, що звільнення позивача з посади начальника відділу житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку відбулось за відсутністю порушень законодавства, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання поновити на роботі на посаді начальника відділу житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку районної державної адміністрації, а у випадку неможливості відновлення в даній посаді, поновити на посаді - завідуючого сектором житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку районної державної адміністрації або іншій посаді за згодою сторін; стягнення середнього заробітку з час вимушеного прогулу з 29.05.2013 до дня розгляду справи у суді.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення оплати 16 днів чергувань, судом встановлено, що 21.05.2013 позивач звернувся до Роздольненської районної державної адміністрації із заявою про надання з 27.05.2013 днів-відгулів або сплати компенсації в грошовій формі за дні чергування у вихідні дні: 09.01.2012, 22.01.2012, 05.02.2012, 26.02.2012, 16.04.2012, 12.05.2012, 13.05.2012, 16.06.2012, 17.06.2012, 23.06.2012, 24.06.2012, 01.07.2012, 08.07.2012, 15.07.2012, 22.07.2012, 29.07.2012.

26.06.2012 позивач повторно звернувся до Роздольненської районної державної адміністрації із заявою про надання з 02.07.2012 днів-відгулів або сплати компенсації в грошовій формі за дні чергувань у вихідні дні.

Відповідно до ст.107 КзПП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження Роздольненської районної державної адміністрації №446 від 31.05.2010 року відповідальну за організацію чергувань призначено Гринь Л.В. На підставі розпорядження відповідальною особою Роздольненської районної державної адміністрації Гринь Л.В. складено графіки чергувань працівників у вихідні дні, призначено відповідального по чергуванню ОСОБА_2.

Відповідно до табелів обліку та використання робочого часу за січень, лютий, квітень, травень, червень, липень 2012 року, у графі відмітки про явки та неявки за зазначеними вище в заяві числами місяця проставлено позначення "І" - інші причини неявок, відсутні позначення про фактично відпрацьовані години.

Таким чином, судом правомірно зроблено висновок, що не підтверджується наявність у позивача фактично відпрацьованих у святковий і неробочий день годин, за наявність яких в нього виникає право на дні відпочинку та на грошову компенсацію.

Крім того, 08.07.2013 посадовою особою Територіальної державної інспекції з питань праці в АР Крим проведено перевірку Роздоненської районної державної адміністрації з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про що складений акт №01-21-37/472. Відповідно до пунктів 1.4.5, 5.10 акту встановлено, що установою дотримується законодавство про працю в частині розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та відсторонення від роботи, розрахунків з працівниками при звільненні (а.с.140, 144).

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення оплати за 16 днів чергування у відхідні дні в сумі 5690 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Оскільки судом встановлено, що під час звільнення позивача з посади начальника відділу житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку, розрахунку з позивачем при звільненні не було порушено його прав, свобод та інтересів, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 грн. не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.08.2013 у справі №801/6356/13-а - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.08.2013 у справі №801/6356/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2013 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Суддя Н.П.Горошко