Ухвала суду № 35353641, 12.11.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3680/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : Голодюк Віктор Леонідович, Арбін Володимир Григорович

відповідач (апелянт) : Сидоришин Максим Миколайович, Насопрунова Тетяна Тарасівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмільницької об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Поділля" до Хмільницької об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Поділля" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Поділля". Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Представники позивача заперечували проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання «ТОВ «Видавництво «Поділля» вимог валютного законодавства, за результатами якої складено акт №7-22-31189562 від 16 серпня 2013 року.

У вказаному акті, зокрема у розділі 3 "Перевірка дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій" йдеться про виявлені порушення Товариством термінів митного оформлення товару згідно з умовами договору із нерезидентом фірмою "BIELOMATIK LEUZE GmbH & Co.KG", укладеного 06 травня 2011 року. Так, згідно з умовами цього контракту строк поставки товару визначено листопад місяць 2011 року, але після отримання фірмою "BIELOMATIK LEUZE GmbH & Co. KG" передоплати в розмірі 30 відсотків від загальної вартості контракту. Передоплату в розмірі 313452 Євро здійснено 13 травня 2011 року, тому, на думку податкового органу, граничним терміном надходження імпортного товару по контракту було 09 листопада 2011 року. Проте, Товариством з порушенням строків завершено процедуру митного оформлення 23 лютого 2012 року, що підтверджується вантажно-митними деклараціями, на яких містяться штампи Вінницької митниці "Під митним контролем". Відтак, Товариству нараховано пеню за кожний день прострочення, тобто за період з 10 листопада 2011 року по 23 лютого 2012 року.

На підставі виявленого порушення Товариству нараховано грошове зобов'язання в розмірі 1378547,97 гривень, про що свідчить податкове повідомлення-рішення №0000542200 від 30 серпня 2013 року.

Іншим податковим повідомленням-рішенням № 0000532200 від 30 серпня 2013 року Товариству донараховано грошове зобов'язання в розмірі 170 гривень за неподання податкової звітності, обов'язковість подання якої передбачено пунктом 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та статтею 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами».

Задовольняючи вищевказаний адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що діяв у межах Закону, а тому дії відповідача щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є протиправними, а рішення за цих обставин повинні бути скасовані. Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 06 травня 2011 року між ТОВ "Видавництво «Поділля» (Покупець) та фірмою "BIELOMATIK LEUZE GmbH & Co. KG" (Продавець) укладено письмовий контракт №10123/04-11 (а.с.19-24), предметом якого визначено, що Продавець продає, а Покупець купує автоматичну лінію для виробництва зошитів BIELOMATIK P 15-90B; всього на загальну суму 1044840 євро.

Пунктом 3 цього контракту передбачено, що автоматична лінія для виробництва зошитів поставляється в листопаді 2011 року, після отримання Продавцем передоплати в розмірі 30% від загальної вартості контракту.

Так, судом встановлено, що на виконання умов даного контракту позивачем передоплату в розмірі 30% від загальної вартості контракту здійснено 13 травня 2011 року, що підтверджується платіжним дорученням та не заперечується представниками сторін.

В свою чергу, іноземним контрагентом поставлено на митну територію України товар, обумовлений у контракті, 22 листопада 2011 року, що підтверджується відтиском штампу Ягодинської митниці "Під митним контролем". Вказана обставина не заперечується представником відповідача.

При цьому, граничним терміном надходження товару, обумовленого контрактом, є листопад місяць 2011 року, що також не заперечується представником відповідача.

На переконання податкового органу, моментом імпорту слід вважати дату завершення оформлення вантажно-митних декларацій. Відтак, податкова інспекція вважає, що датою імпорту слід вважати 23 лютого 2012 року, про що свідчить відтиск штампу Вінницької митниці на вантажно-митних деклараціях.

Позивач вважає таку позицію необґрунтованою та посилається на визначення моменту здійснення імпорту, що наведене у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність". З урахуванням наведеного, на переконання представників позивача, датою імпорту в даному випадку слід вважати не 23 лютого 2012 року, а 22 листопада 2011 року, тобто коли товар було поставлено на Ягодинську митницю.

Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зокрема статтею 2, передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

За порушення резидентами строків, передбачених, в тому числі статтею 2 цього Закону, настає відповідальність у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Вказане передбачено статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

З наведеного випливає, що стягнення пені може застосовуватися лише у разі перевищення резидентом строків імпортної операції понад 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

Положеннями статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що під імпортом (імпортом товарів) розуміється купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Цією ж статтею визначено, що момент здійснення експорту (імпорту) - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України (частина 2 статті 321 Митного кодексу України).

З огляду на умови, визначені у контракті від 06 травня 2011 року, а також враховуючи те, що обумовлений у контракті товар було поставлено на Ягодинську митницю 22 листопада 2011 року та з цього часу знаходився під митним контролем, тому суд дійшов висновку, що обґрунтування податкового органу, наведене у акті перевірки, не узгоджується із вимогами чинного законодавства.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, поставку товару згідно з умовами контракту від 06 травня 2011 року здійснено 22 листопада 2011 року, хоча граничним терміном надходження товару після передоплати, здійсненої 13 травня 2011 року, було 09 листопада 2011 року. Вказана обставина не заперечується представниками позивача.

Відтак, податковий орган обґрунтовано почав нараховувати пеню за порушення строку, визначеного статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", починаючи з 10 листопада 2011 року. Натомість, орган державної податкової служби помилково визначив дату імпорту саме 23 лютого 2012 року, що сприяло нарахуванню неправильного розміру пені, адже пеня нараховувалась протягом періоду, починаючи з 10 листопада 2011 року по 23 лютого 2012 року.

За наведених обставин податкове повідомлення-рішення №0000542200 слід визнати протиправним та скасувати повністю, оскільки в даному випадку суд не компетентний самостійно обраховувати розмір такої пені.

Податкове повідомлення-рішення №0000532200 також є протиправним та підлягає скасуванню, адже прийняте на підставі порушень, які Товариство не вчиняло. До таких висновків суд дійшов з огляду на те, що Товариство не повинно було декларувати в порядку, що визначений пунктом 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та статтею 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами».

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене відповідач не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмільницької об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 18 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.