Ухвала суду № 35352882, 20.11.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/514/13 Категорія: ч.3 ст.286, ч.2 ст.289, ч.1 ст.135 КК України

Головуючий в суді I інстанції суддя Крохмалюк І.П.

Доповідач в суді II інстанції суддя Сербін В.В.

У Х В А Л А

И М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

Апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі головуючого- судді Сербіна В.В.

суддів: Піскун О.П., Семопядного В.О.

при секретарі- Галюлько Т.О.

за участю обвинуваченого, стосовно якого винесено обвинувальний вирок- Нікуліна О.В.

захисника- адвоката ОСОБА_1

потерпілих- ОСОБА_6, ОСОБА_2,

представників потерпілих- адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4

прокурора- Заворотної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську за матеріалами кримінального провадження № 1201304000000156 апеляційні скарги прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції та обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2013 року відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина України, уродженця міста Новомосковська Дніпропетровської області, раніше судимого:

- 06 жовтня 2005 року Юр'ївським районним судом Дніпропетровської області, за ст.186 ч.3 КК України, ст.121 ч.2 КК України, ст.122 ч.1 КК України, ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2006 року вирок змінений, ОСОБА_5 засуджений за ст.186 ч.3 КК Україна до 4 років позбавлення волі;

- 19 квітня 2006 року Юр'ївським районним судом Дніпропетровської області за ст.121 ч.2 КК України, ст.122 ч.1 КК України, ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі, на підставі ст.70 ч.4 КК України даними покаранням поглинуто покарання за вироком Юр'ївського районного суду від 06 жовтня 2005 року та призначено- 8 років позбавлення волі; звільнений з Первомайської ТВК № 117 Харківської області 21 грудня 2010 року відповідно постанови Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 грудня 2010 року умовно-достроково на 01 рік 04 місяці 25 днів,-

В С Т А Н О В И Л А:

В зміненій апеляції /а.с.134 т.5/ обвинувачений ОСОБА_5, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок за ч.2 ст.289 КК України та призначено покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч.3 ст.286 КК України у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки; за ч.1 ст.135 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки, на підставі ст.71 КК України шляхом приєднання частково не відбутої частини покарання за вироком Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2006 року остаточно призначено покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки, просить змінити вирок суду першої інстанції, посилаючись на те, що під час кримінального провадження були поверхнево досліджені обставини, що впливають на ступінь відповідальності та дані, що характеризують його особу, також у вироку відсутня оцінка доказів, що свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що суд у вироку зазначив, що злочин скоєний в стані алкогольного сп'яніння, однак в матеріалах справи є висновок експерта про те, що в крові ознак сп'яніння не виявлено. Крім того, термін покарання за попереднім вироком закінчився 08 травня 2012 року, а злочин скоєно 09 травня 2012 року, тобто суд незаконно застосував ст.71 КК України та приєднав невідбуту частину покарання. Також суд першої інстанції не врахував стан його здоров'я, та як за час знаходження в слідчому ізоляторі обвинувачений захворів на туберкульоз легенів.

В апеляції /а.с.64-66 т.5/ прокурор, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, не оскаржуючи доведеність вини обвинуваченого, просить змінити вирок суду першої інстанції, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність- виключити призначене додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами та стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення під час досудового розслідування експертизи металів та сплавів у розмірі 707 гривень 52 копійки.

В доповненні до апеляції /а.с.67-68 т.5/ прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції просить вирок суду змінити, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність- виключити застосування ст.71 КК України, призначивши покарання у виді 9 років позбавлення волі, без конфіскації майна, без позбавлення права керувати транспортними засобами. Обґрунтовує це тим, що строк умовно-достроково звільнення ОСОБА_5 закінчився 05 травня 2012 року, а злочин скоєно 09 травня 2012 року, у зв'язку чим суд невірно застосував положення ст.71 КК України.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_5 підтримав змінені ним апеляційні вимоги, не підтримавши раніше подані апеляції, прохав колегію суддів змінити вирок суду першої інстанції, виключити з вироку посилання на скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, застосування ст.71 КК України та призначити йому більш м'яке покарання, обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги тим, що як при досудовому розслідуванні, так і в суді першої та апеляційної інстанції вину визнав повністю, щиро покаявся, фактичні обставини скоєних ним кримінальних правопорушень визнає у повному обсязі, за виключенням стану алкогольного сп'яніння з посиланням на акт медичного обстеження, прохає колегію суддів врахувати ці пом'якшуючі обставини, а також стан його здоров'я, оскільки є хворим на туберкульоз легенів.

Захисник обвинуваченого- адвокат ОСОБА_1 підтримала змінені обвинуваченим ОСОБА_5 апеляційні вимоги, прохала змінити вирок суду першої інстанції, не брати до уваги доповнення до апеляції, яке обвинуваченим відкликано. Що стосується обставин справи, то дійсно її підзахисний у повному обсязі як при досудовому розслідуванні, так і в судах першої та апеляційної інстанції визнав всі фактичні обставини, крім скоєння кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп'яніння, тому прохає виключити з обвинувачення цю обставину, не посилатися на неї як на обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого, а також виключити з вироку суду посилання на ст.71 КК України, оскільки на момент скоєння вказаних правопорушень обвинувачений повністю відбув покарання за попереднім вироком, пом'якшити призначене обвинуваченому покарання.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_2, а також їхні представники- адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з огляду на вимоги потерпілих, прохали вирок суду першої інстанції залишити без змін, обґрунтовуючи їх тим, що протягом всього досудового та судового слідства обвинувачений у повному обсязі визнавав свою вину, в тому числі і у вчиненні злочинів у стані алкогольного сп'яніння, про що свідчили і свідки у справі, акт же медосвідування, який було проведено після встановленого терміну освідування прохали до уваги не брати.

Прокурор, яка приймала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції підтримала апеляцію прокурора, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, прохала її задовольнити, апеляцію обвинуваченого вважає за необхідне задовольнити частково, в частині виключення з вироку посилання на вимоги ст.71 КК України, оскільки на час скоєння кримінальних правопорушень обвинувачений відбув строк покарання, призначений йому за попереднім вироком, підстав для виключення такої обставини, як скоєння кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп'яніння не вбачає, оскільки протягом усього досудового розслідування та слухання справи в суді першої інстанції обвинувачений вказував, що вживав спиртне, скоїв злочини у стані алкогольного сп'яніння, підтверджується ця обставина і свідками по справі.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 судом першої інстанції винесено обвинувальний вирок за те, що він, 09 травня 2012 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи на території агрофірми «Благодатна», розташованої по вул.Чкалова, 1-А, с.Новоолександрівське Павлоградського району Дніпропетровської області, куди мав вільний доступ, будучи в стані алкогольного сп'яніння, побачив біля адміністративної будівлі агрофірми автомобіль НОМЕР_1 (тип фургон малотоннажний), вартістю 6000 доларів США, що за курсом НБУ, встановленим на 09 травня 2012 року, становить 47933 гривні 40 копійок, після чого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, повторно. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 підійшов до вказаного автомобіля, через незачинені двері проник в салон автомобіля та зайняв робоче місце водія. Після цього, ОСОБА_5, за допомогою ключа, який знаходився в замку запалювання, запустив двигун і на даному автомобілі з місця скоєння злочину втік, продовжуючи рух територією Павлоградського та Новомосковського районів Дніпропетровської області, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальних збитків на суму 6000 доларів США, що за курсом Національного Банку України, встановленим на 09 травня 2012 року, становить 47933 гривні 40 копійок.

Продовжуючи рух по території Новомосковського району 09 травня 2012 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_5, керуючи в стані алкогольного сп'яніння автомобілем НОМЕР_2 (тип фургон малотонажний), не маючи при цьому водійського посвідчення на право керування транспортними засобами, рухаючись по автодорозі с.Знаменівка-с.Новотроїцьке Новомосковського району в напрямку с.Знаменівка, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не діючи таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров'я громадян, відволікся від керування транспортним засобом, змінив напрямок руху вліво, внаслідок чого автомобіль виїхав на смугу зустрічного руху, де на відстані 400 метрів від околиці с.Знаменівка Новомосковського району зіткнувся з моторолером «LF50QT-2А», що рухався у зустрічному напрямку в межах своєї смуги, під керуванням водія ОСОБА_2, який перевозив в якості пасажира ОСОБА_9, чим водій ОСОБА_5 грубо порушив вимоги: п.п.«а» п.2.1. Правил дорожнього руху України, який вказує: «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення»; п.п.«б» п.2.3. Правил дорожнього руху України, що вимагає: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі»; п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху України, що вказує: «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння»; п.10.1 Правил дорожнього руху України, яка говорить: «Перед початком руху, перестроюванням, та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», що спричинило вчинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, дії водія ОСОБА_5, що не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з настанням події даної ДТП та з тяжкими наслідками, що настали.

В результаті зіткнення транспортних засобів водію моторолера ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: забитих ран в тім'яно-потиличній області праворуч, на лобі зліва, саден на обличчі, в області обох плечей, передпліч і кистей рук, стегнах, колінних суглобів, гомілках, крововиливи в м'які покривні тканини лобної та правої тім'яно-потиличної областей голови, розриви твердої мозкової оболонки в області переломів склепіння та основи черепа, розтрощення м'яких мозкових оболонок і речовини мозку в області правої тім'яної і правої потиличної частин, крововилив в порожнину шлуночків мозку, забиття легенів. Всі виявлені тілесні ушкодження заподіяні тупими твердими предметами з великою силою, можливо внаслідок зіткнення автофургона з моторолером, яким керував потерпілий під час зіткнення. У своїй сукупності тілесні ушкодження, за ступенем тяжкості, відносяться до тяжких, як небезпечні для життя і призвели до смерті потерпілого. Причиною його смерті стало грубе порушення анатомічної цілісності голови у вигляді багатоуламкового перелому склепіння та основи черепа, з розтрощенням речовини головного мозку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажиру моторолера ОСОБА_9 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: численних саден і подряпин на обличчі, в області шиї, правого передпліччя і кистей рук, забитих ран в області підборіддя, на передній поверхні грудної клітки справа, в області лобка, на передній внутрішній поверхні верхньої третини обох стегон, лівого колінного суглоба, лівого гомілковостопного суглоба, великовогнищеві крововиливи в м'яких покривних тканинах лобної, лівої скроневої і частково тім'яної областей голови, розлитого дифузного крововиливу під м'якими мозковими оболонками, крововиливи в шлуночки мозку, крововиливи в м'яких тканинах грудної клітки справа, крововиливу в обсязі близько 0,5 літра в черевну порожнину, забитих легенів, серця, розриву правої частини печінки, дрібно вогнищеві крововиливи під внутрішню оболонку серця в області сосочкових м'язів лівого шлуночка (плями Мінакова), нерівномірне наповнення внутрішніх органів. Всі виявлені тілесні ушкодження заподіяні тупими твердими предметами з великою силою, можливо внаслідок зіткнення моторолера, на якому перебувала в якості пасажира потерпіла з автофургоном. У своїй сукупності тілесні ушкодження, за ступенем тяжкості, відносяться до тяжких, як небезпечні для життя і призвели до смерті потерпілої. Причиною її смерті стала поєднана тупа травма голови, тулуба та кінцівок, яка супроводжувалася крововиливами під м'які мозкові оболонки, забоєм легень, серця, розривом печінки, утворенням численних саден, подряпин, забитих ран, що у своїй сукупності призвело до розвитку травматичного шоку.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що ним скоєно зіткнення з моторолером, і усвідомлюючи те, що він своїми злочинними діями поставив потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_9 в небезпечне для життя становище і вони позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, маючи при цьому можливість надати їм допомогу, з місця ДТП втік, тобто залишив потерпілих в небезпеці.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, частково дослідивши докази по справі, вивчивши доводи апеляцій та матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі, а апеляція обвинуваченого ОСОБА_5- частковому задоволенню виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 за обставин, встановлених судом є правильним, оскільки відповідає фактичним обставинам по справі, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, які досліджені, належно оцінені судом та детально викладені у вироку.

Визнаючи винним ОСОБА_5 у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_8, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_9, завідомого залишення без допомоги потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_9, які перебували в небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, коли той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілих в небезпечний для життя стан, суд навів у вироку переконливі судження на обґрунтування цього висновку.

Зокрема суд поклав у основу показання самого обвинуваченого ОСОБА_5, який протягом як досудового, так і судового слідства повністю визнавав свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів, при цьому, у присутності захисника показав, що 09 травня 2012 року зі своїми знайомими відпочивав у кафе, де вживав спиртні напої, потім, у вказаний у обвинувальному акті час, разом направилися до приміщень агрофірми «Благодатна», де не маючи на це дозволу власника відкрив двері автомобіля потерпілого ОСОБА_8, наказав своєму знайомому ОСОБА_10 їхати з ним, по дорозі, коли керував вказаним транспортним засобом, відволікся від керування, виїхав на зустрічну смугу, де скоїв зіткнення, після чого злякався та втік з місця пригоди.

Аналіз цих свідчень, зазначених у вироку свідчить, що ОСОБА_5, після свого затримання, по-своєму, з суб'єктивних міркувань свого захисту відтворював події які відбулися 09 травня 2012 року і вчинені ним дії, щодо незаконного заволодіння транспортним засобом, порушення правил безпеки дорожнього руху і залишення в небезпеці потерпілих, але при цьому наводив такі деталі основних обставин злочинів, які він не міг би знати, якби не був безпосереднім їх виконавцем.

Ці показання обвинуваченого ОСОБА_5 повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_10, відповідно яких саме 09 травня 2012 року, у вечірній час, він із знайомими, серед яких був і обвинувачений знаходилися в кафе, де вживали спиртні напої, після чого з ОСОБА_5 приїхали до приміщень агрофірми «Благодатна», де останній наказав йому сідати в якості пасажира в автомобіль ОСОБА_8, а сам обвинувачений сів за кермо. Прокинувся свідок від того, що його розбудили два чоловіка.

Будучи допитаним по справі потерпілий ОСОБА_6 показав, що 09 травня 2012 року його донька поїхала з ОСОБА_2 на дискотеку, близько 22 години від зателефонував доньці і та сказала, що вони вже збираються додому. Не дочекавшись поїхали з сином- ОСОБА_11 шукати доньку. Неподалік околиці с.Знаменівки син побачив автомобіль з пошкодженнями, в якому знаходився раніше йому не знайомий ОСОБА_10, неподалік знайшли тіла доньки та ОСОБА_2

Вказані свідчення підтвердив у судовому засіданні і свідок ОСОБА_11, відповідно показань якого вони з батьком шукали зниклу ОСОБА_9 на околиці с.Знаменівка, після опівночі, 10 травня 2012 року, знайшли автомобіль з механічними ушкодженнями, в якому знаходився ОСОБА_10, а також на узбіччі- розбитий моторолер та тіла ОСОБА_9 і ОСОБА_2 На запитання свідка та потерпілого ОСОБА_10 вказав, що дорожньо-транспортну пригоду скоїв саме ОСОБА_5

Свідчення вказаних потерпілого та свідка узгоджуються як зі свідченнями потерпілого ОСОБА_2, відповідно яких, близько 03 години 30 хвилин йому зателефонував ОСОБА_6 і повідомив, що його син та донька загинули в дорожньо-транспортній пригоді, так і зі свідченнями потерпілого ОСОБА_8, відповідно яких останньому належить автомобіль НОМЕР_1 (тип фургон малотоннажний), вартістю 6000 доларів США, що за курсом НБУ, встановленим на 09 травня 2012 року, становить 47933 гривні 40 копійок, який зберігався на території агрофірми «Благодатна» і яким керує водій, дозволу на керування своїм транспортним засобом він ОСОБА_5 не давав, дізнався від знайомих, що на його автомобілі скоєно дорожньо-транспортну пригоду, автомобіль отримав механічні ушкодження.

Свідчення самого обвинуваченого ОСОБА_5 та вказаних вище осіб повністю узгоджуються з даними: протоколу огляду місця події /а.с.8 т.2/ від 10 травня 2012 року, відповідно якого місцем незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_8 є територія агрофірми «Благодатна», розташована по вул.Чкалова, 1-А, в с.Новоолександрівка; протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10 травня 2012 року зі схемою та фототаблицею до нього /а.с.9-23 т.1/, відповідно даних якого встановлені та зафіксовані обставини та обстановка на місці дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі розташування транспортного засобу автомобілю НОМЕР_3 на полосі зустрічного руху; протоколу огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу- автомобіля марки «LDV CONVOY 400», державний номер НОМЕР_4 від 10 травня 2012 року /а.с.24-28 т.1/, відповідно якого ліві колеса вказаного автомобіля знаходяться на полосі зустрічного руху проїзної частини та автомобіль має пошкодження у виді деформації лівої передньої частини; протоколу огляду автомобілю марки «LDV CONVOY 400», державний номер НОМЕР_4, від 10 травня 2012 року, який розташований на території Новомосковського РВ УМВС та має механічні пошкодження після дорожньо-транспортної пригоди /а.с.19 т.2/; протоколу огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу моторолеру «LF50QT-2А» від 10 травня 2012 року /а.с.29-33 т.1/, відповідно даних якого вказаний транспортний засіб знаходиться в правому кюветі по направленню руху на с.Новотроїцьке, повністю деформований; протоколу огляду трупа потерпілої ОСОБА_9 від 10 травня 2012 року /а.с.34-35 т.1/, в ході якого зафіксовані тілесні ушкодження у потерпілої після дорожньо-транспортної пригоди; протоколу огляду трупа потерпілого ОСОБА_2 від 10 травня 2012 року /а.с.36-39 т.1/, в ході якого зафіксовані тілесні ушкодження у потерпілого після дорожньо-транспортної пригоди.

Висновком проведеної по справі авто-технічної експертизи № 70/27-300 від 22 травня 2012 року /а.с.104-106 т.1/ встановлено, що технічна можливість запобігти ДТП для водія ОСОБА_5 визначалася виконанням ним вимог п.10.1 ПДР України і для нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили б йому виконати вказані вимоги, невиконання саме вказаних вимог п.10.1 ПДР України з технічної точки зору і знаходяться в причинному зв'язку з настанням події вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Висновками судово-медичної експертизи № 208/Е від 02 червня 2012 року /а.с.99-100 т.1/ та № 76 від 08 квітня 2013 року /а.с.178-186 т.3/ підтверджено, як те, що виявлені 10 травня 2012 року при огляді трупа загиблої ОСОБА_12 /а.с.34-35 т.1/ тілесні ушкодження, перерахування яких детально наведене у вироку суду, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння, стали причиною смерті потерпілої, характерні імовірно для пасажира моторолера, так і те, що з урахуванням багато чисельності, характеру та тяжкості заподіяних ушкоджень збереження життя вказаної потерпілої при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги було малоймовірним.

Крім того, висновками судово-медичної експертизи № 209/Е від 24 травня 2012 року /а.с.92-93 т.1/ та № 75 від 08 квітня 2013 року /а.с.190-197 т.3/ підтверджено, як те, що виявлені 10 травня 2012 року при огляді трупа загиблого ОСОБА_2 /а.с.36-39 т.1/ тілесні ушкодження, перерахування яких детально наведене у вироку суду, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння, стали причиною смерті потерпілого, характерні імовірно для водія моторолера, так і те, що оскільки мали місце ушкодження, несумісні з життям, навіть при своєчасному наданні спеціалізованої кваліфікованої медичної допомоги зберегти життя потерпілому було неможливо.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належно оцінив сукупність наведених вище доказів і правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ст.289 ч.2 КК України, ст.286 ч.3 КК України та ст.135 ч.1 КК України.

Необґрунтованими вважає колегія суддів твердження обвинуваченого ОСОБА_5, вказані останнім в апеляції, про те, що злочини ним не були скоєні в стані алкогольного сп'яніння, оскільки будучи допитаним в судових засіданнях суду першої інстанції за участю захисника сам обвинувачений вказану обставину визнав у повному обсязі, на вказану обставину вказував і свідок по справі- ОСОБА_10, наявність же у справі довідки № 409 від 08 червня 2012 року /а.с.43 т.1/, відповідно даних якої за станом на 17 годину 45 хвилин 10 травня 2012 року спирти у крові останнього не виявлені, не може свідчити про зворотне, оскільки вказане освідування було проведене з порушенням вимог «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України № 400/666 від 09 вересня 2009 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2009 року за № 931/16947, в тому числі й п.2.9 розділу 2, відповідно якого, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, уповноважена особа Державтоінспекції МВС забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, внаслідок чого колегія суддів не бере до уваги дані, встановлені у вказаній довідці і вважає встановленим факт скоєння вказаних вище кримінальних правопорушень ОСОБА_5 саме в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, відповідно до вимог п.3) ч.1 ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються в тому числі з витрат, пов'язаних із залученням експертів.

Як витікає з вимог ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Приймаючи до уваги той факт, що в матеріалах кримінального провадження /а.с.129-130 т.1/, мається висновок експертизи металів та сплавів № 70/21-1077 від 25 травня 2012 року, вартість якого, відповідно до довідки розрахунку /а.с.128 т.1/ становить 707 гривень 52 копійки, суд першої інстанції, який досліджував вказані докази, зазначивши про це у вироку /а.с.56 т.5/ вказане залишив поза увагою, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 зазначені процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта, задовольнивши апеляцію прокурора в цій частині.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що як витікає з вимог ст.65 КК України суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до положень ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Що стосується виду та розміру призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 в даному випадку основного покарання за кожен із злочинів, які входять у сукупність, то при їх обранні судом першої інстанції були в повній мірі дотримані вимоги вказаних статей кримінального закону, врахована як тяжкість скоєних обвинуваченим злочинів, які відносяться як до категорії тяжких, вчинених в тому числі й з необережності, так і до категорії невеликої тяжкості, особа винного, який є раніше неодноразово судимою особою, характеризується по місцю проживання негативно, має на утриманні неповнолітню дитину, обставини, що пом'якшує покарання, яка була встановлена судом першої інстанції а саме- щирого каяття, що з урахуванням таких пом'якшуючих обставин, як повне визнання обвинуваченим своєї вини, хвороби у вигляді туберкульозу легенів, які були встановлені при розгляді справи судом апеляційної інстанції, а також обставини, що обтяжує покарання- скоєння злочинів в стані алкогольного сп'яніння і дає підстави колегії суддів вважати обґрунтованим обрання судом першої інстанції основного покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі за кожен із злочинів, які входять у сукупність.

Однак призначаючи додаткове покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за скоєння злочину, передбаченого ст.286 ч.3 КК України у виді позбавлення права керування транспортним засобом суд першої інстанції невірно застосував кримінальний закон, оскільки не може бути позбавлена такого права особа, яка такого права не має, тому призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ст.286 ч.3 КК України слід змінити в частині призначення додаткового покарання, виключивши з вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2013 року стосовно ОСОБА_5 посилання на призначення обвинуваченому ОСОБА_5 додаткового покарання у виді «позбавлення права керування транспортним засобом строком на три роки», оскільки ОСОБА_5 права керування транспортним засобом взагалі не мав.

Крім того, зважаючи на те, що відповідно до вироку Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2006 року /а.с.194-202 т.2/, яким, на підставі ст.70 ч.4 КК України поглинуто покарання, призначене засудженому ОСОБА_5 за вироком цього ж суду від 06 жовтня 2005 року /а.с.187-193 т.2/ та остаточно призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, строк відбування покарання по обох вироках рахується з 08 травня 2004 року /а.с.202 т.2, а.с.193 т.2/, відповідно до постанови Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 грудня 2010 року ОСОБА_5 був звільнений умовно-достроково на 01 рік 04 місяці 25 днів /а.с.204 т.2/, тобто станом на 09 травня 2012 року призначене за попередніми вироками покарання обвинувачений відбув у повному обсязі, колегія суддів вважає за необхідне з обвинувального вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2013 року стосовно ОСОБА_5 виключити посилання на застосування вимог ст.71 КК України та вважати обвинуваченого ОСОБА_5 засудженим за сукупністю злочинів, з застосуванням ст.70 ч.1 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років, без застосування додаткових покарань, яке, на думку колегії є не тільки справедливим, але й необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого.

Яких-би то не було даних, які б свідчили про наявність при розслідуванні кримінального провадження та його розгляді істотних вимог норм кримінально-процесуального закону, котрі тягнуть за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.376 ч.2 КПК України, ст.405 КПК України, п.2) ч.1 ст.407 КПК України, ст.409 КПК України, ст.418 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Обвинувальний вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2013 року відносно ОСОБА_5 змінити.

Виключити з вказаного вироку посилання на застосування до засудженого ОСОБА_5 обов'язкової додаткової міри покарання, передбаченої ст.286 ч.3 КК України у виді «позбавлення права керування транспортним засобом строком на три роки» та посилання на ст.71 КК України.

Вважати ОСОБА_5 засудженим:

- за ч.3 ст.289 КК України до ДЕВ'ЯТИ років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами;

- за ч.2 ст.286 КК України- до ШЕСТИ років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч.1 ст.135 КК України- до ОДНОГО року позбавлення волі;

з урахуванням вимог ч.1 ст.70 ч.1 КК України, вважати ОСОБА_5 засудженим до остаточного покарання у виді ДЕВ'ЯТИ років позбавлення волі без конфіскації майна, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь Держави Україна, в особі НДКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області, розрахунковий рахунок № 31250272210050 в ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 25575055, призначення платежу- за експертні послуги НДЕКЦ- 707 гривень 52 копійки процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експерта.

В решті обвинувальний вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2013 року відносно ОСОБА_5 залишити без змін.

Апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції- задовольнити; апеляцію засудженого ОСОБА_5- задовольнити частково.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим ОСОБА_5, який тримається під вартою- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий суддя В.В.Сербін

судді:

О.П.Піскун

В.О.Семопядний