Рішення № 35351660, 20.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19202/13 20.11.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»доПриватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»простягнення 2 630,00 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Басараб В.О.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення 2 630,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.10.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.11.2013 р.

18.10.2013 р. через канцелярію суду надійшов лист від МТСБУ №7/2-28/28291 від 14.10.2013 р. з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ по полісу №ВС/2224819.

В судовому засіданні 06.11.2013 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, за містом якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог оскільки позивачем не надано обґрунтованого розрахунку витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, зокрема ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Крім того, представником відповідача у судовому засіданні надано розрахунок коефіцієнту зносу складових КТЗ (Ез) складеного 05.11.2013 р. П.К. Гарматюк, яким визначено коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу «Dacia», реєстраційний номер АА 2363 АВ, який складає 0,59. Таким чином, відповідач зазначає, що враховуючи коефіцієнт фізичного зносу, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Dacia» становить 2 242,50 грн., а враховуючи, що полісом №ВС/2224819 встановлено франшизу у розмірі 510,00 грн., страхове відшкодування, що підлягає сплаті в порядку регресу становить 1 732,50 грн.

В судовому засіданні 06.11.2013 р. оголошено перерву до 20.11.2013 р.

20.11.2013 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме копії акту виконаних робіт №41 від 28.01.2011 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується розписом представника відповідача у розписці про оголошення перерви у судовому засіданні 06.11.2013 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2010 р. між ВАТ СК «Нова», правонаступником якого є позивач та Капшук А.О. (страхувальник) укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу №2628 (надалі - «Договір»).

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням засобом наземного транспорту, а саме: автомобілем «Dacia», реєстраційний номер АА 2363 АВ.

01.10.2010 р. о 11 год. 30 хв. Джигола О.В. керуючи транспортним засобом «Wolkswagen», реєстраційний номер АА 3845 ІР на вул. Л.Толстого, 63, в м. Києві під час зміни напрямку руху, не врахував дорожньої обстановки, не переконався, що це буде безпечним, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Dacia», реєстраційний номер АА 2363 АВ, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, що підтверджується довідкою ВДАІ Солом'янського району у м. Києві.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 29.10.2010 р. у справі №3-9283/10 водія Джиголу О.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до рахунку-фактури №41 від 07.10.2010 р., складеного ФОП Марченко В.М., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Dacia», реєстраційний номер АА 2363 АВ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 2 980,00 грн.

Страховим актом №218 від 21.01.2011 р. пошкодження транспортного засобу марки «Dacia», реєстраційний номер АА 2363 АВ, внаслідок ДТП, що сталося 01.10.2010 р. о 11 год. 30 хв. на вул. Л.Толстого, 63, в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 2 630,00 грн.

При цьому, суд відзначає, що з приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Закону України «Про страхування» вбачається, що обов'язки, пов'язані з оцінкою завданої шкоди та проведенням автотоварознавчого дослідження, не стосуються позивача, а під оціненою шкодою розуміється шкода оцінена насамперед страховою компанією.

Крім того, статтею 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно із договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Вищого господарського суду України №5011-35/11156-2012 від 30.01.2013 р., №5011-50/17047-2012 від 15.05.2013 р. та №5011-67/7989-2012 від 14.11.2012 р.

З наявного в матеріалах справи страхового акту №218 від 21.01.2011 р. вбачається, що позивачем було оцінено шкоду, завдану власнику забезпеченого транспортного засобу на підставі рахунку рахунку-фактурі №41 від 07.10.2010 р. та акту виконаних робіт №41 від 28.01.2011 р., складеного ФОП Марченко В.М.

Позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на рахунок ФОП Марченко В.М. (СТО) суму страхового відшкодування у розмірі 2 630,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №547 від 21.01.2011 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 2 630,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вину Джиголи О.В. у вчиненні спірного ДТП встановлено у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля «Wolkswagen», реєстраційний номер АА 3845 ІР, застрахована відповідачем згідно із полісом №ВС/2224819.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «Wolkswagen», реєстраційний номер АА 3845 ІР застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №ВС/2224819, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Регресною вимогою від 21.03.2011 р., позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 2 630,00 грн.

Останній відповіді на заяву у визначені п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) строки не надав, відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Dacia», реєстраційний номер АА 2363 АВ становить 2 980,00 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 2 630,00 грн.

Полісом №ВС/2224819 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи визначені полісом №ВС/2224819 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 2 120,00 грн. (2 630,00 грн. набуте право вимоги - 510,00 грн. франшизи) до звернення останнього із позовом до суду.

Щодо наведеного відповідачем у відзиві на позовну заяву розрахунку страхового відшкодування в порядку регресу суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу, за змістом відзиву на позовну заяву, необхідність здійснення розрахунку відновлювального ремонту з урахуванням зносу обґрунтовано тим, що транспортний засіб «Dacia», реєстраційний номер АА 2363 АВ до спірного ДТП потрапляв в інші дорожньо-транспортні пригоди, що підтверджується доданою відповідачем до відзиву роздруківкою.

При цьому, в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу додана позивачем роздруківка не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки потрапляння транспортного засобу у ДТП підтверджується лише офіційною довідкою ДАІ, протоколом або постановою суду, якими встановлено обставини пригоди, учасники та факт отримання механічних ушкоджень транспортного засобу та які засвідчені належними чином посадовими особами, які склали такий документ.

В свою чергу, надана відповідачем роздруківка не є офіційним документом повноважного органу, вповноваженого засвідчувати або встановлювати обставини та факт скоєння ДТП.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що наданий відповідачем розрахунок коефіцієнту фізичного зносу від 05.11.2013 р. складений П.К. Гарматюк, проте доказів, що останній є аварійним комісаром, експертом оцінювачем та має відповідний сертифікат, на підставі якого має право займатися оціночною діяльністю, відповідачем не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 2 120,00 грн.

В частині стягнення франшизи у розмірі 510,00 грн. необхідно відмовити з огляду положень ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44; ідентифікаційний код 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м. Київ, вул. Раскової, 11; ідентифікаційний код 31241449) страхове відшкодування у розмірі 2 120 (дві тисячі сто двадцять) грн. 00 коп. та витрати на сплату судового збору у розмірі 1 386 (одна тисяча триста вісімдесят шість) грн. 87 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2013 р.