Рішення № 35351655, 18.11.2013, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1779/13-ц

Провадження № 2/280/635/13

РІШЕННЯ

Іменем України

18 листопада 2013 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Рибнікової М.М..

при секретарі Бондаренко Н.С.

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ОСОБА_4 Аваль", Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг» про визнання поруки припиненою,-

В С Т А Н О В И В:

23.08.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Коростишівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» про визнання поруки припиненою. В ході судового розгляду, ухвалою від 20.09.2013, було залучено в якості співвідповідача ТОВ «Арма Факторинг». Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 03.11.1995 року по 16.07.2012 року він працював на посаді заступника директора з комерційних питань, в.о. головного бухгалтера в МПП «Лівіс» та мав довірливі відносини з власником підприємства ОСОБА_5 23.06.2006 року між АППБ «Аваль» (далі - ОСОБА_4) та ПП «Лівіс» було укладено договір № 012\06-2\316 у письмовій формі про надання кредиту на суму 722 500,00 Євро строком до 01.12.2009 року зі сплатою 12 % річних за користування кредитними коштами. Пізніше до кредитного договору були внесені зміни та доповнення: станом на 03.07.2006, 04.07.2006, 12.10.2006, 21.12.2006, 27.02.2007 року, якими збільшувалася відсоткова ставка, розмір та валюта кредиту. 23.06.2006 року позивачем було підписано договір поруки з Банком №012\06-2\316\4, відповідно до якого, він зобовязується у випадку невиконання ПМП «Лівіс» взятих на себе зобовязань по кредитному договору нести солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і ОСОБА_5, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом, неустойкою. Пізніше до договору поруки були внесені зміни та доповнення: від 03.07.2006 року, від 04.07.2006 року, від 12.10.2006 року, від 21.12.2006 року, від 27.02.2007 року, які відповідають змінам до основного кредитного договору та полягали в уточненні реквізитів договорів, на виконання яких для ПМП «Лівіс» і надавався кредит, а також збільшення відсоткової ставки за кредитом в гривнях до 17-18% річних та збільшення розміру кредиту до 1 152 000,00 Євро (4.07.2006 року), 1 702 000, 00 Євро (12.10.2006 року), 1 602 000, 00 Євро (21.12.2006 року). Згодом позивач дізнався, що умови кредитного договору ПМП «Лівіс» не виконує та це призвело до звернення банку до суду. 30.06.2011 року Коростишівським районним судом було винесено рішення по справі № 2-133\11 про задоволення позову ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості. 25 листопада 2009 року між ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» та МПП «Лівіс» було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 012\06-2\316 від 23.06.2006 року, якою в умови кредитного договору (за який позивач і поручився на чинних при укладенні умовах) були внесені зміни, а саме: з метою погашення заборгованості за кредитом, кредитор додатково надав Позичальнику кредитні кошти в сумі 5 375 000,00 гривень додатково до існуючої заборгованості, в результаті чого загальна заборгованість за договором склала 6 547 000,00 гривень. І окремо, п.1.2 вказано, що Плата за користування кредитом в гривнях розраховується на основі процентної ставки в розмірі 22% річних. Окрім того, в п.3.1 Угоди вказано, що у разі порушення Позичальником вищевказаних зобовязань процентна ставка вказана в п.1.2 цього Договору, підвищується на 2% річних з наступного календарного місяця. Також в додатковій угоді від 25.11.2009 року вказано, що надання додаткового кредиту в гривнях здійснюється за умови надання поручителями згоди на збільшення обсяг у зобовязань за Договором. Той факт, що вказана угода була укладена без участі позивача, без його волевиявлення та без його повідомлення підтверджується тим, що у відповідному пункті Угоди під текстом, який засвідчує підтвердження згоди ОСОБА_1 на вказані зміни умов договору та згоду на продовження його зобовязань як поручителя - відсутній підпис. Коли та за яких умов відбувалася дана угода йому не відомо, однак про факт отримання кредиту свідчить сам розмір заборгованості, за стягненням якого банк пізніше звернувся до суду. Інші ж поручителі ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 - в відповідних графах угоди свої підписи поставили, а значить і були повідомлені про ці правочини. Таким чином, позивач вважає, що його права як Поручителя були істотно порушені, оскільки додатковою угодою від 25.11.2009 року суттєво збільшилися обсяги його відповідальності перед Банком (додатково на 5 375 000 гривень та збільшення відсоткової ставки до 22% річних в гривнях).

Останні зміни на які погоджувався позивач були внесені 21.12.2006 року, відповідно до яких, відсоткову ставку за кредитом в гривні збільшили до 18% річних, а тіло кредиту, згідно змінених умов договору, становило 1 602 000, Євро. Також, угодою від 25.11.2009 року збільшено строк виконання договору кредиту майже на 1 рік, що також є збільшенням відповідальності позивача. Отже, вбачається істотне збільшення обсягу відповідальності позивача в наслідок укладення 25.11.2009 року додаткової угоди до кредитного договору, що на думку позивача, є підставою для припинення договору поруки, відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України. Тому позивач просить визнати договір поруки № 012\06-2\316\4 від 23.06.2006 року, укладений між ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_1, таким, що припинений з 25.11.2009 року.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на викладені в письмовому запереченні проти позову, наданого відповідачем 29.10.2013. Відповідно до даного заперечення 19.10.2009р. протоколом засідання Кредитного комітету Банку прийняте рішення щодо рефінансування заборгованості ПМП «ЛІВІС» (з валюти кредиту - євро в українську валюту - гривню та надання додаткового кредиту в розмірі 1 172 000,00 грн.), продовження строку дії кредитного договору. В забезпечення виконання нових зобов'язань по кредитному договору була умова: оформлення договорів поруки з членами сім'ї ОСОБА_6 (ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8М.) та сільськогосподарським приватним підприємством фірмою «Укргранресурс». Вказана вимога була виконана. Договори поруки з фізичними особами, зазначеними вище - укладені. При цьому не розглядалося питання укладання договору поруки з ОСОБА_1 Таким чином, станом на 25.09.2009р. договір поруки з ОСОБА_1 не планувався до укладання та не укладався. Даний факт підтверджує належний доказ: додаткова угода від 25.11.2009р., що укладена до кредитного договору № 012/06-2/316 від 23.06.2006р., в якій відсутній підпис ОСОБА_1 про надання згоди щодо внесення змін до кредитного договору та відсутністю підписання договору поруки в 2009 році.Виходячи з викладеного відповідач вказує, що спір між ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_1 І В.В., в частині підписання додаткової угоди до кредитного договору в 2009 році та підписання договору поруки в 2009р. -відсутній.

Представник відповідача ТОВ « Арма Фактринг» в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Копією кредитного договору №012/06-2/316 від 23.06.2006, укладеного між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та приватним малим підприємством «Лівіс», в особі директора ОСОБА_5, підтверджується наявність забовязань між кредитором і боржником.

Копією договору поруки №012/06-2/316/4 від 23.06.2006, укладеного між ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_1, підтверджується наявність забовязальних правовідносин між сторонами по справі.

Також у матеріалах справи наявні документи, підтверджуючі внесення змін та доповнень до договору поруки №012/06-2/316/4 від 23.06.2006 року, на які позивач надав свою згоду, що засвідчується його підписом, а саме зміни та доповнення від 03.07.2006 року, 04.07.2006 року, 12.10.2006 року, 21.12.2006 року, 27.02.2007 року.

У додатковій угоді до кредитного договору №012/06-2/316 від 23.06.2006, укладеній 25.11.2009 року, зазначений ОСОБА_1 як поручитель, але підпису позивача в даній угоді немає.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 30.06.2011 року по справі №2-133/11 з ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції стягнуто заборгованість в розмірі 6 833 269 гривень.

28.12.2012 року ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» уклало з ТОВ «Арма Факторинг» договір факторингу за кредитним договором №012/06-2/316 від 23.06.2006 року.

Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Вказані норми містить і ст.60 ЦПК України.

Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність , допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їз прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно ст. 553 ЦК України, порука є договором, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Відповідно ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Ч.1 ст. 559 ЦК України передбачає, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що рівною мірою означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. З ст.16 ЦК).

На підставі викладеного, керуючись ст.15-16 ЦК України, Постановою Верховного суду України від 21.05.2012р суд встановив , що такого способу захисту цивільного права та інтересу як припинення договору поруки не передбачено ч.2 ст16 Цивільного кодексу України.

Оскільки, представник відповідача ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» не заперечував проти того, що ОСОБА_1 не приймав участі укладенні додаткової угоди від 25.11.2009 року до кредитного договору №012/06-2/316 від 23.06.2006 року і вимоги по даній угоді у банка до поручителя ОСОБА_1 відсутні, а тому, суд вважає, що по даній справі відсутній предмет спору.

Відповідно до викладених обставин у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 15,16, 553, 554, 559ЦК України, Постановою Верховного суду України від 21.05.2012р та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 62, 64, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» , Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг» про визнання поруки припиненою відмовити за безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд протягом десяти днів з дати проголошення рішення

Суддя Рибнікова М.М.