Рішення № 35351635, 19.11.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.2013Справа № 901/3227/13За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»

до Комунального підприємства Житлового - експлуатаційного об'єднання Залізничного району м. Сімферополя

про стягнення заборгованості 142655,00 грн.

Суддя Пєтухова Н.С.

Представники сторін:

Від позивача - Кривошеєв О.Г., довіреність № 20-3/6378/4 від 27.12.2012, представник;

Від відповідача - Каймаканов В.С., довіреність № 586 від 15.04.2013, представник;

Суть спору: Позивач - Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Комунального підприємства Житлового - експлуатаційного об'єднання Залізничного району м. Сімферополя, у якої просить стягнути з відповідача на користь позивача 142 655,00 грн. боргу за теплопостачання. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати пов'язані зі сплатою судового збору.

Позивні вимоги позивач обгрунтовуває тим, що відповідачем не виконані умови договору купівлі-продажу теплової енергії № 13-ТЭ/П-07 від 26.04.2007 р. у частині розрахунків за теплову енергію.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов від 14.10.2013р., а саме відповідач посилається на те, що позивачем порушені вимоги статті 56 Господарського процесуального кодексу України, а саме позивачем не направлена на адресу Комунального підприємства Житлового - експлуатаційного об'єднання Залізничного району м. Сімферополя копія позовної заяви і прикладених до неї документів листом з описом вкладення. У зв'язку з цими обставинами відповідач позбавлений можливості обгрунтувати свої заперечення. Відповідач вважає, що позивач не надав доказів, підтверджуючих обставини справи. Відповідач так само вважає, що позивач не надав обгрунтований розрахунок суми боргу за теплопостачання, чим порушив ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.09.2013 р. у справі № 901/3227/13, позивачем не направлені на адресу відповідача акти звірки взаєморозрахунків.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, однак доказів відсутності боргу суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

26.04.2007 між сторонами був укладений договір № 13-ТЭ/П-07 купівлі-продажу теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець приймає на себе зобов'язання продати покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води для отеплення, вентиляції, технології і підігріву води на нужди гарячого постачання у кількості, передбаченої даним договором, з урахуванням температурного графіку, а покупець зобов'язується прийняти від продавця теплову енергію і оплатити її по встановленим тарифам у передбачені договором строки. У взаємовідношеннях по наступному договору сторони зобов'язуються керуватися Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання» та іншими діючими нормативно-правовими актами України та Автономної Республіки Крим.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що розрахунки за теплову енергію проводяться покупцем, платником щомісячне, не пізніше 10-го числа місяцю, наступного за розрахунковим.

Пунктом 10.1 договору сторони передбачили, що даний договір діє з 26.04.2007р. по 26.04.2008р., а у тому, що відносне грошових зобов'язань покупця перед продавцем, - до їх повного виконання.

Пунктом 10.4 договору сторони передбачили, що договір вважає пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії ні одна зі сторін не буде письмове заявлене про його припинення.

Відповідно до частині 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопоставляючої організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 6.7 договору сторони передбачили, що підставою для оплати є рахунки продавця.

Позивачем на адресу відповідача були направлені рахунки №249 від 27.06.2012р. №190 від 31.05.2012р., №174 від 28.04.2012р.,№112 від 30.03.2012р., №91 від 29.02.2012р., №6 від 31.01.2012р., №474 від 31.12.2011р., №430 від 30.11.2011р., №388 від 31.10.2011р., №345 від 30.09.2011р., №313 від 31.08.2011р., №275 від 29.07.2011р., №251 від 30.06.2011р., №202 від 31.05.2011р., №163 від 29.04.2011р., №143 від 31.03.2011р., №98 від 28.02.2011р., №30 від 31.01.2011р. №487 від 31.12.2010р., №437 від 30.11.2010р., №392от 29.10.2010р., №312 від 31.08.2012р. №259 від 31.07.2012р., №103 від 29.03.2013р., №60 від 28.02.2013р., №24 від 31.01.2013р. №443 від 31.12.2012р. №388 від 30.11.2012р., №361 від 31.10.2012р., №332 від 28.09.2012р.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, однак, відповідач у порушення умов договору не провів оплату за теплову енергію своєчасно і повністю, у зв'язку з чим, за період з 01.10.2010р. по 31.03.2013р. за ним утворилася заборгованість у розмірі 142 655,00 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і тому подібне) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання. Зобов'язання виникають на підставі, встановлених статті 11 справжнього кодексу, а у частині 2 статті 11 Цивільного кодексу України вказано, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема є договори і інші операції.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачене, що невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений|установлені| строк, одностороння|однобічна| відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 19.11.2013 були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 20.11.2013.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Житлового - експлуатаційного об'єднання Залізничного району м. Сімферополя (вул. Дзюбанова, 13, м. Сімферополь, 95000, ЄДРПОУ 05480542, р/р 26003440265020, МФО 324010) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (вул. Гайдара, 3-А, м. Сімферополь, 95026, р\р 26009314045591 у КРУ АТ «Державний Ощадний банк України» МФО 324805 ЄДРПОУ 03358593) 142 655,00 грн. заборгованості та витрати по оплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Н.С. Пєтухова