Постанова № 35351378, 07.11.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 р. Справа №818/6203/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представників позивача - Клещенка О.М., Шамоніна Е.О., Бойко Н.А.

представника відповідача - Луніки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ „Група Айсберг", звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ в у м. Сумах в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Сумах № 0000452230 від 5 липня 2013 року, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток на суму 352650 грн. та № 0000462230 від 5 липня 2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 297269 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є пов'язаними між собою, оскільки прийняті внаслідок виявлення порушень норм податкового законодавства, які вплинули як на податок на прибуток так і на від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Позивач зазначає, що відповідач безпідставно зменшив витрат на суму 166253 грн., які, як зазначає відповідач, є нарахована амортизація, однак позивач зазначає, що ним до складу собівартості було включено суму нарахованої амортизації за 9 місяців 2012 року тільки в розмірі 6465 грн., а тому доводи відповідача є не обґрунтованими.

Також відповідач виключив з витрат позивача 85000 грн. понесених ним у зв'язку з оплатою транспортних послух по відправці виготовленої продукції, в той же час позивач зазначає, що вказані послуги фактично надавались та не заперечуються відповідачем.

Щодо зменшення витрат на суму 359461 грн., яку позивач сплатив на виконання укладеного договору поруки та кредитного договору ОСОБА_5, який будучи поручителем по кредитному договору між позивачем та кредитором в період коли у позивача були відсутні кошти сплачував кредит та відсотки по кредиту замість позивача, а тому відповідач безпідставно вказує, що дані витрати не пов'язані з господарською діяльністю, а тому не можуть відноситись до витрат.

Щодо зменшення витрат на суму 180331 грн., то дане порушення, на думку відповідача, виникло у зв'язку з тим, що у липні 2012р. ТОВ «Група Айсберг» здійснено тимчасове виведення з виробничого процесу та проведено консервацією основних засобів, які знаходяться на земельних ділянках, які перебувають у позивача в оренді та за які останній сплачує орендну плату. Відповідач вважав, що оренда земель під об'єктами позивача які перебувають в консервації не є платою яка пов'язана з господарською діяльністю.

Позивач не погоджується з таким твердженням, оскільки Податковий кодекс України не пов'язує віднесення до складу витрат орендну плату за землю у співвідношенні використання земельної ділянки.

Щодо зменшення витрат на суму 1000905 грн. позивач зазначає, що вказана сума правомірно обліковувалась позивачем, оскільки вказані витрати включені на підставі бухгалтерської довідки від 25.06.2011 року., яка була додана до декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року.

Щодо збільшення відповідачем доходів позивача на загальну суму 1 130 603 грн. відповідач в акті перевірки зазначає, що позивачем не включено до складу доходу різниці між фактичною собівартістю виготовлених балончиків з газом для зарядження запальничок з алюмінію та з поліаміду, та вартістю реалізації їх на експорт, однак позивач зазначає, що діючим податковим законодавством взагалі не передбачено збільшення доходу на різницю суми між фактичною собівартістю та доходом від реалізації.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову в повному обсязі, свою позицію виклав в запереченні в якому зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнятті відповідачем в межах наданих повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з вище викладених підстав.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених в запереченні на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 20 травня 2013 року по 14 червня 2013 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Група Айсберг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем був складений акт №2190/2230/327 79306/30 від 21 травня 2013 р. (т.1 а.с.7-29)

На підставі вказаного акту, ДПІ у м. Сумах прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, а саме:

№ 0000452230 від 5 липня 2013 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 352650 грн. в тому числі 282120 грн. за основним платежем та 70530 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

№ 0000462230 від 5 липня 2013 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 297269 грн.

Відповідно до акту перевірки, підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є порушення норм податкового законодавства, які одночасно впливають на кожне з вказаних податкових повідомлень-рішень, а саме.

Відповідач, зменшуючи витрат на суму 166 253 грн., свою позицію обґрунтовував тим, що в ході перевірки відповідачем було встановлено порушення п.138.1, п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, а саме в податковому обліку позивача завищено собівартість (р.05.1 Декларації) на суму нарахованої амортизації - 166253,0 грн., в т.ч. 1 кв. 2012р.- 73177,0 грн., 2 кв. 2012р. - 72548,0 грн., 3 кв. 2012р. - 20528,0 грн. не пов'язаної з господарською діяльністю підприємства.

Відповідач зазначає, що позивачем в податковому обліку до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) віднесено в І-ІІІ кв. 2012р. нарахована амортизація в сумі - 166253,0 грн., на основні засоби по столярному виробництву (будівлі та споруди, машини та обладнання, інструмент та інші прилади), які не використовуються в господарській діяльності підприємства.

Перевіркою встановлено, що комісією, згідно наказів директора ТОВ «Група Айсберг» №21, 22 від 24.07.2012 року складено акти від 25.07.2012 року про тимчасовий вивід приміщень, основних засобів із виробничого процесу та їх консервацію терміном на 2 роки.

В той же час, перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2012 р. по 25.07.2012 р. підприємство не здійснювало виробництво столярних виробів. Реалізація здійснювалась тільки брусу із залишків, які обліковуються на складі як готова продукція на бухгалтерському рахунку 26 «Готова продукція» станом на 01.01.2012р.

Виходячи з вищевикладеного відповідач зробив висновок, що включення до складу собівартості амортизаційних відрахувань за період з 01.01.2012р. по 25.07.2012р. не пов'язане з господарською діяльністю підприємства.

Таким чином, на порушення п.138.1, п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в податковому обліку завищено собівартість виготовлених придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), що відображено в рядку 05.1 Декларації на суму нарахованої амортизації - 166 253 грн. в т.ч. І кв. 2012р.- 73177,0 грн., II кв. 2012р. - 72548,0 грн., III кв. 2012р. - 20528,0 грн. у зв'язку з нарахуванням амортизації по об'єктам основних засобів, що не використовуються в господарській діяльності підприємства.

Однак, суд не погоджується з позицією відповідача у зв'язку з нижчевикладеним.

Як встановлено в судовому засіданні, ТОВ «Група Айсберг», у відповідності до ст. 138 Податкового Кодексу України, до складу собівартості було включено суму нарахованої амортизації за 9 місяців 2012 року в розмірі 6 465 грн. Загальна ж сума нарахованої амортизації позивачем за 9 місяців 2012 року становить 236 127 грн. (даний факт підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 23).

ТОВ «Група Айсберг», у відповідності до норм Податкового Кодексу України, до складу вартості включено тільки частково суму нарахованої амортизації лише в розмірі 6 465 грн.

Як зазначає позивач, вказане пояснюється тим, що у липні 2012 р. ТОВ «Група Айсберг» здійснено тимчасове виведення з виробничого процесу та консервацією основних засобів.

Відповідачем зменшено витрати позивача за 9 місяців 2012 року на суму 166 253 грн. (вважаючи, що дана сума є сумою амортизації включеною до витрат підприємства), хоча дана сума взагалі не включалась до витрат позивача по статті «собівартість» р. 05.1 Декларації про прибуток підприємства.

Крім того, суд зазначає, що ні з акту перевірки ні з заперечень представника відповідача не зрозуміло з яких розрахунків зменшено витрати позивача за 9 кв. 2012 року саме на суму 166 253 грн. в т.ч. І кв. 2012р.- 73177,0 грн., II кв. 2012р. - 72548,0 грн., III кв. 2012р. - 20528,0 грн.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача в даній частині підлягають задоволенню.

Щодо іншого порушення, відповідач зменшуючи витрат на суму 85000 грн. свою позицію обґрунтовував тим, що в ході перевірки відповідачем було встановлено порушення п.138.1, п. 138.8, пп.138.10.3 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України, а саме, що в податковому обліку до складу витрат на збут (р. 06.2 Декларації ) включено вартість послуг по транспортуванню продукції за межі митної території України на загальну суму 85 000 грн., які надано ТОВ «СУСКБ -Транс» згідно договору № 59 від 16.10.2009р. та на підставі актів здачі-прийому виконаних робіт.

Так, перевіркою встановлено, що підприємство здійснює виробництво та реалізацію балончиків з алюмінію та поліаміду з газом для зарядження запальничок на території України та за її межами. Відповідно до висновків акту встановлено, що реалізація продукції власного виробництва (балончиків з алюмінію та поліаміду з газом для зарядження запальничок) на експорт здійснюється за цінами нижче собівартості.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ "Група Айсберг" за результатами фінансово-господарської діяльності в податковому обліку за 2011 р. отримало збиток у сумі 1 770 193,0 грн., за 2012р. - збиток у сумі 297 269,0 грн. За даними бухгалтерського обліку за результати фінансово-господарської діяльності згідно даних звіту про фінансові результати (Форма№2) за 2011р. підприємство отримало збиток у сумі 909,0 тис.грн., за 2012р. збиток у сумі 963,0 тис.грн.

Таким чином, як вважає відповідач, рентабельність складає - 0% .

В податковому обліку до складу витрат на збут включено витрати на транспортування продукції на експорт, надані ТОВ «СУСКБ -Транс» згідно актів виконаних робіт по маршруту Довжанський (Україна)- Батайськ (Росія) про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів за межі державного кордону України по маршруту Довжанський (Україна)- Ростов-на-Дону (Росія), надання транспортних послуг по перевезенню вантажів в межах державного кордону України по маршруту Суми (Україна)- Довжанський (Україна) у зв'язку з чим, до складу витрат на збут (р. 06.2 Декларації) включено вартість послуг по транспортуванню продукції за межі митної території України на загальну суму 85 000,0 грн. в т. ІІ кв. 2011 -18000,0 грн., ІІІ кв. 2011р. - 18000,0 грн., 4 кв. 2011р.- 24000,0 грн., І кв. 2012р.- 25000,0 грн., які надано ТОВ «СУСКБ -Транс» згідно договору № 59 від 16.10.2009р. та на підставі актів здачі-прийому виконаних робіт .

Суд, задовольняючи адміністративний позов в даній частині, свою позицію обґрунтовує наступним.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань.

Відповідно до пп.14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України зазначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до п.138.1, п.138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п.138.10 ст. 138 Податкового Кодексу України визначено що до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством та витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до пп.138.10.3 п. 138.10. ст.138 Податкового Кодексу України, до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари;в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

Як встановлено судом, ТОВ «Група Айсберг» за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року включено акти по транспортуванню продукції на експорт в розмірі 85 000 грн. Факт понесення витрат на транспортні послуги та надання безпосередньо транспортних послуг ТОВ «СУСКБ Транс» підтверджується договором, актами здачі-прийому виконаних робіт, а також СМР, послуги оплачені в повному обсязі. Відповідач в акті перевірки не заперечує проти факту отримання транспортних послуг, не визнає дані послуги «нікчемними», а тому суд вважає, що за вищевказаних умов позивач має право відносити до своїх витрат вищевказану суму сплачених коштів.

Щодо іншого порушення, відповідач зменшуючи витрат на суму 359461,00 грн. свою позицію обґрунтовував тим, що в ході перевірки відповідачем було встановлено порушення пп.14.1.36, п 14.1. пп. 14.1.27, пп.14.1.231 п. 14.1ст. 14, п.п. 138.10.5 п.138.10 ст. 138 Податкового Кодексу України, а саме в податковому обліку до декларації з податку на прибуток в ряд 06.3 «Фінансові витрати» було включено проценти по кредитам за перевіряємий період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. на загальну суму 359461,00 грн., які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства в зв'язку з не досягненням ділової мети отримання прибутку.

Відповідачем встановлено, що підприємство за результатами фінансово-господарської діяльності за 2011р. отримало збиток у сумі 1770193.0грн., за 2012р. - збиток у сумі - 297269,0грн.

Перевіркою встановлено, що реалізація продукції власного виробництва (балончиків з алюмінію та поліаміду з газом для зарядження запальничок) на експорт здійснюється за цінами нижче собівартості.

ТОВ «Група Айсберг» укладено кредитні договори:

Генеральна кредитна угода № 012/06-11/2335 від 11.12.2006 року.

Банк-Кредитор - BAT «Райффайзен банк Аваль» (м. Суми, код 21125295), в особі директора Сумської обласної дирекції Міцури О.О., Позичальник - TOB «Група Айсберг», в особі директора ОСОБА_5, уклали даний договір про наступне:

Предмет договору: Кредитор, на підставі цієї угоди, зобов'язується надавати Позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди, і які є її невід'ємними частинами.

Загальний розмір позичкової заборгованості Позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми 578800 дол. США.

Термін користування кредитними коштами за даною Угодою встановлюється до 11.12.2016 року, якщо інше не передбачено кредитними договорами, укладеними в рамках даної Угоди.

Відсоткова ставка за кредитами 12 % річних в дол. США.

Кредитний договір № 012/06-11/2355/1 від 11.12.2006 року.

Банк-Кредитор - ВАТ «Райффайзен банк Аваль» (м. Суми, код 21125295), в особі директора Сумської обласної дирекції Міцури О.О., Позичальник - ТОВ «Група Айсберг», в особі директора ОСОБА_5, уклали даний договір про наступне:

Предмет договору: Кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває Позичальнику не відновлювану кредитну лінію ( в рамках генеральної кредитної угоди № 012/06-1/2335 від 11.12.2006 року) у сумі 300000 дол. США, строком до 11.12.2016 року із сплатою 12 % річних.

Кредитні кошти призначені для придбання обладнання.

Додаткова угода № 1 від 14.05.2007 року про зміну ліміту кредитування до кредитного договору № 012/06-11/2335/1 від 11.12.2006 року: Кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває Позичальнику не відновлювану кредитну лінію (в рамках генеральної кредитної угоди № 012/06-1/2335 від 11.12.2006 року) у сумі 566291 дол. США, строком до 11.12.2016 року із сплатою 12 % річних.

Додаткова угода № 1 від 01.06.2007 року про зміну відсоткової ставки до генеральної кредитної угоди № 012/06-11/2335 від 11.12.2006 року: Відсоткова ставка за кредитами 11 % річних в дол. США.

Додаткова угода № 2 від 01.06.2007 року про зміну відсоткової ставки до кредитного договору № 012/06-11/2335/1 від 11.12.2006 року: Кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває Позичальнику не відновлювану кредитну лінію (в рамках генеральної кредитної угоди № 012/06-1/2335 від 11.12.2006 року) у сумі 566291 дол. США, строком до 11.12.2016 року із сплатою 11 % річних.

Перевіркою встановлено, що поручителем по кредитному договору № 012/06-11/2335/1 від 11.12.2006 року є фізична особа - ОСОБА_5

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»-(кредитор) в особі Першого заступника директора з питань роздрібного бізнесу Сумської обласної дирекції Шрамко Т.І. та ОСОБА_5 (Поручитель) заключили договір поруки №12/06-15/134 (з фізичною особою) від 28.09.2009р. В п. 1.1 договору зазначено, що сторони визначають, що це зобов'язання підписано сторонами в відповідності до чинного законодавства України, та відповідає положенням ст.ст. 553-559 Цивільного кодексу України. В п.1.2 договору поруки зазначено, що сторони договору встановлюють, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати по борговим зобов'язанням Боржника -ТОВ «Група Айсберг», які виникають з умов Кредитного договору № 012/06-11/2335/ від 11.12.2006, а також додаткових умов до нього, що укладені та можуть бути укладені на протязі дії кредитного договору № 012/06-11/2335/ від 11.12.2006р.

В п. 2.1 договору поруки зазначено, що сторони визначають, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань по угоді, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором в обсязі та на умовах , передбачених в п.1.2 цього договору.

Перевіркою встановлено, що у ТОВ «Група Айсберг» були відсутні кошти по зобов'язанням перед Кредитором (Банк), тому за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами здійснював фізична особа - ОСОБА_5 (засновник та директор ТОВ «Група Айсберг»).

В податковому обліку до декларації з податку на прибуток в ряд 06.3 «Фінансові витрати» було включено проценти по кредитам за переміряємий період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. на загальну суму 359 461,0 грн., в т. ч. II кв. 2011р.-72562 грн., III кв.-2011р.-70063 грн., 4 кв.2011р.-68336 грн., І кв. 2012р.- 54760 грн., II кв. 2012р.- 40010 грн., III кв. 2012 р. - 33113,0 грн., 4 кв. 2012р.-20617 грн.

З вищевказаних мотивів відповідач виключив вищевказану суму з витрат позивача, однак суд не погоджується з позицією відповідача у зв'язку з наступним.

Як встановлено перевіркою і не заперечується позивачем, у позивача в період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. були відсутні кошти на виконання зобов'язань перед Кредитором, тому погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами здійснено Поручителем фізичною особою ОСОБА_5 В подальшому, сплачені ОСОБА_5 грошові зобов'язання ТОВ «Група Айзберг» перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (в тому числі відсотки в сумі 359461 грн. за кредитними договорами), компенсовані позивачем Поручителю шляхом перерахунку грошових коштів. Даний факт підтверджується копіями кредитних договорів, договору поруки, журналом ордером і відомістю по рахунку 951, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 951, копією платіжного доручення від 01.03.2013р. №157.

У зв'язку з викладеним, доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки вищевказані витрати позивачем були понесені на виконання кредитного договору та договору поруки та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення у вказаній частині підлягають скасуванню.

Щодо іншого порушення, відповідач зменшуючи витрат на суму 180331,0 грн. в т.ч. ІІ кв. 2011р.- 17757 грн., ІІІкв. 2011р. - 17757грн., 4 кв. 2011р.- 17757 грн., І кв. 2012р. - 31765,0 грн., ІІ кв. 2012р.-31765,0грн., ІІ кв. 2012р.- 31765,0 грн., 4 кв. 2012р. - 31765,0 грн. свою позицію обґрунтовував тим, що в ході перевірки відповідачем було встановлено порушення п. 138.1, пп.138.10.4 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, а саме за рахунок безпідставного включення позивачем орендної плати за землю, що не пов'язане з господарською діяльністю підприємства до витрат.

Перевіркою встановлено, що в податковому обліку до складу інших витрат віднесено орендну плату за землю згідно договорів з Сумською міською Радою, а саме: договір оренди землі від 14.03.2007 р. за адресою: м. Суми , вул. Воровського, 24 (код ділянки 5910136600) загальною площею 15,067 га (15067кв.м.) та договір оренди землі від 16.09.2010 р. за адресою: м. Суми вул. Воровського ,24 (код ділянки 5910136600) загальною площею 2,4173 га ( 24173кв.м)

Згідно договору оренди землі зазначено, що призначення землі - землі підприємств іншої промисловості.

Перевіркою встановлено, що згідно кадастрового плану та експлікації земель в межах плану (форма 6-зем) розподіл землі здійснюється наступним чином:

- договір з Сумською міською радою загальна площа 1,5067 га в т.ч. капітальні одноповерхові - 0,4055 га в т.ч. столярне виробництво - 0,3529 га, капітальні 3-х і більше поверхів - 0,0271 га., тимчасові - 0,1209 га, під проїздами і проходами -0,8236 га, під зеленими насадженнями - 0,1296 га,

- договір з Сумською міською радою загальна площа 2,4173 га в т.ч. капітальні одноповерхові-0,6465 га в т.ч. столярне виробництво - 0,2686 га, під проїздами і проходами -1,1126 га, під зеленими насадженнями - 0,6582 га.

Відповідачем встановлено, що в податковому обліку до складу інших витрат віднесено орендну плату в повному обсязі, тобто за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. у сумі 265337,91 грн., та за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. у сумі 353783,92 грн. (по договору від 14.03.2007 р. та договору від 16.09.2010р.)

Також відповідачем встановлено, що в господарській діяльності підприємства не використовуються землі під зеленими насадження в загальній площі 0,7878 га. (0,1296 га + 0,6582 га) згідно вищезазначених договорів оренди землі.

Крім того перевіркою встановлено, що позивачем проведено консервацію основних засобів (приміщення, будівлі, обладнання, станків, інструментів) згідно наказів директора ОСОБА_5 ТОВ «Група Айсберг» №21, 22 від 24.07.2012р.

Комісією, створеною наказом директора ТОВ «Група Айсберг», було складено акти від 25.07.2012р. про тимчасове виведення основних засобів (приміщень) та основних засобів (обладнання, станків, інструментів) із виробничого процесу і їх консервації терміном на 2 роки основних засобів.

З 25.07.2012 року виведено із експлуатації наступні виробничі приміщення: «Б» склад Воровського, 24 ( 460,9кв.м), «В» Цех №1 Воровського,24 ( 1020,7кв.м), «Г» Цех №11 Воровського, 24 ( 2797,7кв.м), «З» Приміщення сушки та охолодження Воровського, 24 (1380,5 м.кв. ), «Л» Приміщення цеху вул. Воровського, 24, ангари Воровського,24.

Загальна площа приміщень, яка знаходиться під капітальними будівлями згідно плану складає - 062,15 га. в т.ч. цех №1 - 0,1118га, цех № 2- 0,1568 га., будівля по плану №3 (код 03001) - 0,1669 га., будівля по плану № 4(код 04001 )-0,1218 га., будівля по плану №5 ( код 05001 )-0,0642 га.

Перевіркою встановлено, що до 25.07.2012 р. підприємство не здійснювало виробництво столярних виробів. Реалізація здійснювалась тільки брусу із залишків, які обліковуються на складі як готова продукція на бухгалтерському рахунку 26 «Готова продукція» станом на 01.01.2012р.

Виходячи з вищевикладеного відповідач зробив висновок, що включення до складу інших витрат орендної плати за землю по вищевказаним земельним ділянкам не пов'язане з господарською діяльністю підприємства. В зв'язку з проведеною консервацією основних фондів з 25.07.2012р. та відсутністю здійснення реалізації виробів столярного виробництва в 2012р. ТОВ «Група «Айсберг» повинно сплачувати орендну плату за землю за рахунок прибутку підприємства.

Таким чином, на порушення п. 138.1, пп.138.10.4 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, перевіркою було зменшено інші витрати на загальну суму 180331,0 грн. за рахунок включення орендної плати за землю до складу інших витрат, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Суд, задовольняючи адміністративний позов в даній частині, зазначає, що чинне законодавство не позбавляє платника податку права відносити суму коштів до витрат сплачених ним за оренду земельної ділянки на якій знаходяться його виробничі, складські та інші приміщення, які тимчасово ним не використовуються але знаходяться у його власності та обслуговуються ним. Що ж до зелених насаджень, то суд зазначає, що вказані земельні насадження є частиною одного майнового комплексу, що належить позивачу, земельна ділянка яка є в оренді у позивача на підставі двох договорів оренди землі відповідно до яких дані землі є землями підприємств іншої промисловості, окрім того п.п. «в» пп. 138.10.4, п. 138.10 ст. 138 Податкового Кодексу України передбачено віднесення до складу витрат, витрат, нарахованих платником податку сум податків та зборів, установлених цим Кодексом, і не передбачено, в залежності від будь-яких обставин, включення нарахованих податків та зборів не в повному обсязі.

Щодо іншого порушення, відповідач зазначає, що перевіркою встановлено порушення п.п.14.1.36, пп..14.1.231, п.14.1 ст.14, п. 135.1, п.135.2, п.135.4, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового Кодексу України в зв'язку з реалізацією готової продукції нижче виробничої собівартості.

ТОВ «Група Айсберг» в податковому обліку за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р. до складу доходів не включено різницю на реалізацію за 2-4 квартал 2011 р. в сумі 384 004 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року в сумі 31794 грн., за 3 квартал 2011 р. в сумі 98595 грн., за 4 квартал 2011 р. в сумі 253615грн., за 2012 р. в сумі 746 599 грн., в т.ч. за 1 квартал 2012 р. в сумі 129212 грн., за 2 квартал 2012 р. в сумі 214271 грн., за 3 квартал 2012 р. в сумі 284053 грн., за 4 квартал 2012 р. в сумі 119063 грн. в зв'язку з недосягненням ділової мети - отримання прибутку.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Група Айсберг» заключило договір поставки з нерезидентами: ТОВ "Бриз" м.Ростов-на-Дону, Росія; UАВ "NAUDENE", Литва; ІП ОСОБА_8, м.Ростов-на-Дону, Росія; ІП ОСОБА_7, м.Ростов-на-Дону, Росія на поставку продукції.

Відповідно до умов договору ТОВ «Група Айсберг» було реалізовано згідно ВМД балончики з газом для зарядження запальничок з алюмінію та з поліаміду на загальну суму 9 433 063,77 грн.

Розрахунок реалізації продукції на експорт нижче собівартості наведено у додатку №11 до акту перевірки.

В бухгалтерському обліку проведено реалізацію на суму 9433063,77 грн.

Під час перевірки підприємством надано фактичні калькуляції на виготовлену продукцію - балончики з газом для зарядження запальничок з алюмінію та з поліамідна, відповідно до наданої фактичної калькуляції собівартістю виготовлених балончиків з газом для зарядження запальничок з алюмінію та з поліаміду дорівнює 10 563 667 грн.

Таким чином, як вважає відповідач, до складу доходу позивачем безпідставно не включено різницю між фактичною собівартістю виготовлених балончиків з газом для зарядження запальничок з алюмінію та з поліаміду та вартістю реалізації на загальну суму 1 130 603 грн. (10 563 667 грн.-9 433 064грн.)

Суд, задовольняючи позовні вимоги в даній частині, свою позицію обґрунтовує тим, що діючим податковим законодавством взагалі не передбачено збільшення доходу на суму між фактичною собівартістю та доходом від реалізації.

Щодо іншого порушення, а саме зменшення витрат на суму 1 000 905 грн., то перевіркою встановлено, що на порушення п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України було встановлено безпідставне включення до складу інших витрат за II квартал 2011 року витрат в сумі 1 000 905 грн., які не підтверджені документально.

Перевіркою встановлено, що в II кв. 2011р. до складу витрат в рядок «Інші витрати» додатку ІВ до рядка 06.4 Декларації віднесено суму 1000905грн., яка враховується в податковому обліку як виправлення помилок минулих періодів (бухгалтерська довідка від 25.06.2011р. щодо помилки за 2008р. при розрахунку приросту (убутку). Первинних документів до бухгалтерської довідки не було надано ні при подачі декларації, ні при проведенні перевірки, а ні при подачі заперечення на акт перевірки.

Виходячи з відображеної інформації в додатку ІВ (ряд 06.5.37), відповідач під час проведення перевірки не мав можливості підтвердити правильність відображеної суми матеріалів в зв'язку з відсутністю первинних документів.

Підприємством було подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток від 14.05.2012 р. № 9017198881 за ІІкв. 2011р. та відповідно за 2011р., де зазначено, що інші витрати в рядку 06.04.39 складають 1000905 грн. В 2012-2013 рр. не передбачено подачу Довідки «Детальна розшифровка сум та назв доходів та витрат, зазначених у відповідних додатках».

Таким чином, перевіркою не можливо було підтвердити витрати в сумі 1000905,0грн., які відображені в додатку ІВ «Інші витрати» в зв'язку з відсутністю первинних документів.

В зв'язку з тим, що ТОВ «Група «Айсберг» при поданні Декларації з податку на прибуток за ІІкв. 2011р. в додатку ІВ «Інші витрати» не зазначено, що суму 1000905,0грн. є помилкою минулих періодів (2008р.) підприємство ухилилось від проведення позапланової перевірки згідно пп. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, де зазначено, що позапланова виїзна перевірка проводиться, якщо платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період , який перевірявся органом державної податкової служби.

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 зазначеного Кодексу платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такого розрахунку, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі податкової декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідачем встановлено, що ДПІ у м. Сумах було проведено перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Група Айсберг» за попередні податкові періоди, а саме: за період з 01.04.2007р.по 31.12.2008р. (акт перевірки від 15.04.2009р. № 2927/235/32779306/25) та за період з 01.01.2009р. по 31.03.2011р. (акт від 15.07.2011 № 5462/2314/32779306/61 ).

У відповідності до п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, ТОВ «Група Айсберг» підприємство мало право подати заперечення на акт перевірки від 15.07.2011р. № 5462/2314/32779306. Заперечення підприємством не подавались та відповідно не надавались первинні документи щодо невірного розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів.

В попередніх актах перевірки, що проведені ДПІ у м. Сумах за період з 01.04.2007р.по 31.12.2008р. (акт перевірки від 15.04.2009р. № 2927/235/32779306/25) та за період з 01.01.2009р. по 31.03.2011р. (акт від 15.07.2011 № 5462/2314/32779306/61) відсутні посилання на невірний розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів та відсутні висновки щодо включення помилки в наступних податкових періодах.

У відповідності до п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України ТОВ «Група Айсберг» мало право подати заперечення на акт перевірки від 15.07.2011р. № 5462/2314/32779306. Заперечення підприємством не подавались.

Відповідно до акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ДПІ у м. Сумах проводилась виїзна документальна перевірка ТОВ «Група «Айсберг» за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. Вказаною перевіркою не можливо перевірити правильність включення до складу інших витрат невірного розрахунку приросту (убутку) в сумі 1000905,0грн. у зв'язку з визначеним періодом перевірки з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. у відповідності до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України.

Крім того, при проведення перевірки ТОВ «Група Айсберг» ДПІ у м. Сумах підприємству було направлено лист від 30.05.2013р. № 2771 1/10/22-6010 від 03.06.2013р. «Про надання пояснень та їх документального підтвердження».

Отримано відповідь від 30.05.2013р. № 27711/10/22-6010, де зазначено, що під час перевірки надано всі документи, пов'язані з предметом перевірки, в тому числі документальне підтвердження включення до Декларації з податку на прибуток підприємств в рядок 06.5додатку 06 «інші витрати», які виникли до перевіряємого періоду, тобто до 01.04.2011р. Первинні документи до листа не надавались.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій є належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд погоджується з позицією відповідача та вважає, що позов в даній частині не обґрунтований у зв'язку з вищевикладеними фактичними обставинами справи, окрім того позивач в своєму позові та додаткових поясненнях не навів жодних аргументів на підтвердження свого права на витрати в розмірі 1000905 грн., окрім посилання на бухгалтерську довідку (т.1. а.с.172) та оборотно-сальдову відомість.

Вказана сума витрат не підтверджувалась первісними документами ні під час подачі декларації в 2 кв. 2011 року, ні під час проведення перевірки, а ні під час подачі заперечення на акт перевірки.

Надана позивачем первісна документація в останньому судовому засіданні не може слугувати доказом правомірності включання вищевказаної суми до витрат, оскільки вказані документи не містять вказаної суми, окрім того, як зазначалось вище, не надавались на перевірку та під час подачі заперечення на акт перевірки, а тому відповідно до приписів п. 44.6 ст. 44 та п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України не можуть братись до уваги.

У зв'язку з викладеним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000462230 від 05 липня 2013 року в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 47042 грн. 75 коп. підлягає скасуванню, а податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0000452230 від 05 липня 2013 року відповідно до розрахунку наданого відповідачем та пояснень його представника щодо розрахунку суми вказаного податкового повідомлення - рішення підлягає скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, суд присуджує позивачу здійснені ним судові витрати, що підтверджені платіжними дорученнями № 468 від 11 липня 2013 року (т.1 а.с.33) та № 508 від 26 липня 2013 року (т.1 а.с.37) у розмірі 1400 грн. 75 коп., відповідно до задоволених вимог з Державного бюджету України шляхом їх безпосереднього списання із рахунків суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0000452230 від 05 липня 2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0000462230 від 05 липня 2013 року в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 47042 грн. 75 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" (ідентифікаційний код 32779306, вул. Свердлова, 5, м. Суми, Сумська область, 40000) судовий збір у розмірі 1400 грн. 75 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складено 12 листопада 2013 року