Постанова № 35351101, 06.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 р. Справа №805/15127/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 година 23 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., при секретарі судового засідання Тимохіній Я.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача - Гадалової Ю.І.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства "Донецький інститут науково-дослідних, проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, яке знаходиться у податковій заставі в розмірі 163 297,90 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька) звернулась до суду з адміністративним позовом до державного підприємства "Донецький інститут науково-дослідних, проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості" (далі - відповідач, ДП «Донецькій ІНДПРІП у ВП») про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, яке знаходиться у податковій заставі в розмірі 163 297,90 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 21.10.2013 року за відповідачем обліковується узгоджена заборгованість у розмірі 163 297,90 гривень. Постановою Донецького окружного адміністративного суду №805/12125/13-а від 11.09.2013 року присуджено до стягнення кошти з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують ДП «Донецькій ІНДПРІП у ВП» на користь позивач в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 107 118,79 гривень. ДПІ у Калінінському районі м. Донецька виставлялись інкасові доручення №63, №65, №66, №68, №69 від 03.10.2013 року та №77, №78, №79 від 07.10.2013 року, однак вони не призвели до погашення податкового боргу. Згідно акту опису майна від 15.08.2013 року №1 зареєстрованого в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна від 06.09.2013 року за №41804922, майно відповідача перебуває у податковій заставі. Оскільки усі прийняті заходи позивачем не призвели до добровільного погашення податкового боргу, то він просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі на суму 163 297,90 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 5 листопада, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, надав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 136 КАС України, передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 КАС України.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Виходячи з вищевикладеного, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство "Донецький інститут науково-дослідних, проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості" (код ЄДРПОУ 00193720) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 27.12.1991 року за №1 266 120 0000 015274. З 27.12.1997 року за №06301004 взятий на облік, як платник податків до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, правонаступником якої є позивач, що підтверджується довідкою №906/10/18-2-014-2 від 14.09.2012 року про взяття на облік платника податків.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстру обтяжень рухомого майна №41804922 від 06.09.2013 року та згідно з актом опису майна від 15.08.2013 року №1 майно відповідача перебуває у податковій заставі на суму 83 258,08 гривень.

Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість ДП «Донецькій ІНДПРІП у ВП» з податку на додану вартість склалась з:

- розстрочення грошового зобов'язання №23 від 08.02.2013 року за квітень у розмірі 12 770,29 гривень;

- розстрочення грошового зобов'язання №23 від 08.02.2013 року за травень у розмірі 12 770,29 гривень;

- процент за користування розстроченням від 19.03.2013 року в розмірі 176,33 гривень;

- узгоджене зобов'язання по податковій декларації №9021657385 від 18.04.2013 року з податку на додану вартість за березень у розмірі 22 544,00 гривень;

- узгоджене зобов'язання по податковій декларації №9028384403 від 17.05.2013 року з податку на додану вартість за квітень у розмірі 44 008,00 гривень;

- узгоджене зобов'язання по податковій декларації №9036383504 від 19.06.2013 року з податку на додану вартість за травень у розмірі 13 633,00 гривень;

- узгоджене зобов'язання по податковій декларації №9042792464 від 17.07.2013 року з податку на додану вартість за червень у розмірі 15 695,00 гривень;

- узгоджене зобов'язання по податковій декларації №9051214759 від 19.08.2013 року з податку на додану вартість за липень у розмірі 21 625,00 гривень;

- узгоджене зобов'язання по податковій декларації №9058917089 від 20.09.2013 року з податку на додану вартість за серпень у розмірі 34 544,00 гривень.

Відповідачем у добровільному порядку сплачено 14 468,01 гривень, таким чином станом на 30.09.2013 року за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 163 297,90 гривень, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1.1 статті 1 ПК України, встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 статті 36 ПК України, передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до пункту 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України, передбачено, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України, визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Судом встановлено, що податковим органом відповідачу була направлена податкова вимога від 16 травня 2013 року № 165, яка у судовому чи адміністративному порядку не була оскаржена.

Актом опису майна від 15.08.2013 року №1 податковим органом (позивачем у справі) здійснено опис майна відповідача загальною вартістю 83 258,08 гривень, у податкову заставу.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України, урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.5 статті 89 ПК України, передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Як вбачається з довідки податкового органу, у відповідача відкриті розрахункові рахунки в фінансових установах: ПАТ «Банк Кіпру» ПАТ «ПУМБ», Донецьке РУ ПАТ КБ Приватбанк, м. Донецьк, АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, «Банк Національний Кредит», Калінінська ФА КБ «Національний Кредит», ДО ДАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Донецьк, Калінінське відділення ПІБ в м. Донецьк.

Також позивачем було проведено заходи щодо стягнення суми податкового боргу з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків за рішеннями суду на підставі статті 95 ПК України. Судом встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року по справі № 805/12125/13-а позовні вимоги Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного Управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства «Донецький інститут науково-дослідних проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості» про стягнення боргу з податку на додану вартість у сумі 107 118,79 гривень з розрахункових рахунків відкритих у обслуговуючих банках цього платника податків, задоволені повністю.

На підставі зазначеного судового рішення податковим органом (позивачем у справі) були направлені інкасове доручення (розпорядження) №63, №65, №66, №68, №69 від 03.10.2013 року та №77, №78, №79 від 07.10.2013 року щодо примусового стягнення грошових коштів з рахунків боржника до банків, які обслуговують відповідача у справі згідно зазначеної постанови Донецького окружного адміністративного суду на суму 107 118,79 гривень, але інкасові доручення (платіжна вимога) були повернені без виконання у зв'язку із накладенням арешту на кошти клієнта згідно іншого виконавчого документу.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, станом на 30.10.2013 року за державним підприємством "Донецький інститут науково-дослідних, проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості" обліковується заборгованість у розмірі 163 297,90 гривень. Станом на момент розгляду справи відповідачем у добровільному порядку податковий борг не сплачено.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України, визначено, що Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Таким чином, у зв'язку із несплатою відповідачем суми податкової заборгованості, накладенням арешту на кошти на розрахункових рахунках у банку та наявністю активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 1, 14, 16, 36, 41, 87-89, 95 Податкового кодексу України, статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 112, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства "Донецький інститут науково-дослідних, проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, яке знаходиться у податковій заставі в розмірі 163 297,90 гривень, задовольнити повністю.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на погашення суми податкового боргу в розмірі 163 297,90 гривень, за рахунок майна державного підприємства "Донецький інститут науково-дослідних, проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості", що знаходиться у податковій заставі, згідно акту опису майна від 15.08.2013 року №1, зареєстрованого в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна від 06.09.2013 року №41804922.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 6 листопада 2013 року, в присутності представника позивача.

Постанову складено у повному обсязі 11 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.