Вирок № 35350739, 18.11.2013, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 0911/2852/2012

Провадження № 1/348/49/13

18 листопада 2013 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Флоряк Д.В.,

секретаря: Буратчук О.В.,

з участю прокурора: Дроніва Б.М.,

захисника: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Надвірна кримінальну справу, по якій обвинувачується

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, житель ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не одружений, на утриманні немає нікого, працює на тимчасових заробітках, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив шахрайство з фінансовими ресурсами, що завдало великої матеріальної шкоди.

Злочин вчинено ним за наступних обставин.

В червні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до Надвірнянського відділення банку «Банк «Фінанси та Кредит» із проханням отримати кредит для придбання автомобіля, де отримав перелік документів, необхідних для оформлення кредиту. 14 червня 2007 року ОСОБА_2 з метою отримання грошових коштів в кредит, подав у відділення банку «Банк «Фінанси та Кредит» довідку про доходи від 05.06.2007 року із «Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу», що містить ознаки підроблення, чим приховав свою кредитоспроможність і отримав гроші в сумі 24494 дол.США, що відповідно до курсу НБУ на день укладення кредитного договору становило 123 694, 70 грн. Під час написання ним заяви на отримання кредиту 14.06.2007 року ОСОБА_2 вказав, що працює в «Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу» на посаді викладача, будучи при цьому повідомленим про кримінальну відповідальність за подачу неправдивої чи недостовірної інформації. 20.06.2007 року між ОСОБА_2 та керівництвом Надвірнянського відділення №17 банку «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено кредитний договір № 1183рv 17-07, згідно якого банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти для придбання автомобіля в сумі 24494 дол.США, що по курсу НБУ на день укладення кредиту становило 123694,70 грн.

Придбавши транспортний засіб марки VOLKSWAGEN GOLF, 2007 ОСОБА_3, Д.Н.З. НОМЕР_1, ОСОБА_2 надав його в заставу, а в подальшому відчужив його і на даний час місце знаходження транспортного засобу не відоме. Із січня 2010 року ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобовязань по кредитному договору, в звязку з чим утворилася заборгованість станом на 12.07.2012 року в сумі 15069,96 дол.США, що еквівалентно по курсу НБУ 120 454, 19 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, який йому інкримінується органом досудового слідства, не визнав, дав суду показання про те, що в червні 2007 року він звернувся у Надвірнянське відділення банку «Фінанси та кредит», що знаходиться в м. Надвірна по вул.Шевченка, яким на той час керував його знайомий односельчанин ОСОБА_4, з проханням оформити кредит для придбання автомобіля. Керуючий відділенням банку ОСОБА_4 погодився, взяв у нього копію паспорта та ідентифікаційного коду, а також зазначив, що для отримання кредиту необхідна довідка про доходи. Після цієї розмови він (ОСОБА_2М.) в м.Івано-Франківську біля автосалону за 300 дол.США у невідомого йому до того часу чоловіка придбав довідку про доходи, яка була видана Івано-Франківським технічним університетом нафти і газу. В подальшому дану довідку він подав у банк «Фінанси та Кредит», де після здійснення всіх необхідних процедур ним було отримано кредит для придбання в салоні автомобіля «VOLKSWAGEN GOLF»,5. Заповнюючи банк на отримання кредиту, він усвідомлював, що надає банківській установі неправдиву інформацію щодо своїх доходів, однак наміру не повертати кредит банку в нього не було, так як на той час він мав реальну можливість повертати кошти банку в рахунок погашення кредиту, що він практично робив до січня 2010 року. Також зазначив, що на автомобілі, який він придбав за кредитні кошти, на початку 2010 року в м.Київ він потрапив у ДТП, в результаті чого вказаний автомобіль було пошкоджено. Тому він залишив свій автомобіль на ремонті на СТО м. Київ, забравши ключі, номерні знаки та техпаспорт з собою, а сам поїхав за кордон на роботу, щоб заробити кошти, які були необхідні для ремонту пошкоджених у ДТП автомобілів. Після повернення на Україну він не міг розшукати осіб, яким залишив ремонтувати автомобіль, про місцезнаходження та долю автомобіля йому не відомо. В подальшому він звертався в правоохоронні органи із заявою про зникнення його автомобіля, однак на даний час будь-якого рішення з цього приводу не прийнято. Протягом 2012-2013 р.р. він знову почав погашати заборгованість по кредиту, так як не відмовляється від виконання своїх зобовязань перед банком. Цивільний позов, що предявлений до нього ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» визнає частково, а саме в сумі отриманого ним кредиту - 24495 дол. США, що в гривневому еквіваленті на день укладення кредиту становило 123694,7 грн. за мінусом вже внесених ним платежів по оплаті заборгованості. У вчиненному щиро розкаюється, вважає, що в нього не було умислу на вчинення шахрайства, так як він отримав кошти банку і повертав їх по мірі наявності, однак визнає, що вчинив шахрайство з фінансовими ресурсами, так як надав банку завідомо неправдиву інформацію для отримання кредиту. Просить суд його суворо не карати.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5, які він давав на досудовому слідстві, вбачається, що з січня 2007 року він працює на посаді кредитного інспектора Надвірнянського відділення АТ «Банк «Фінанси та кредит». В червні 2007 року в банк звернувся ОСОБА_2 з проханням отримати кредит в сумі 24 494,00 дол.США для придбання автомобіля. Він особисто надавав ОСОБА_2 консультацію та розяснення щодо умов кредитування та надання переліку документів для оформлення кредиту, в тому числі, що згідно умов кредитування йому необхідно знайти майнового поручителя, оскільки на момент оформлення кредиту він не досягнув віку 25-ти років. Через деякий час ОСОБА_2, зібравши необхідні документи, прийшов в банк з майновим поручителем ОСОБА_6 для оформлення банківських документів стосовно отримання кредиту. Також зазначив, що ОСОБА_2 особисто було надано банку всі необхідні документи, крім того останній також особисто заповняв заяву-анкету від 14.06.2007 року на отримання кредиту, вписуючи свої дані. Під час надання вищевказаних документів та заповнення заяви були присутні крім нього та ОСОБА_2 ще, керуючий відділення банку ОСОБА_4, поручитель ОСОБА_6 та його мати ОСОБА_7 Після оформлення весь пакет документів було направлено у «Прикарпатське РУ» АТ Банку «Фінанси та Кредит» м. Івано-Франківськ для погодження надання кредиту ОСОБА_2, яке було отримане і 20.06.2007року було оформлено кредитний договір та договір застави транспортного засобу.

Свідок ОСОБА_7, показання якої також оголошено в судовому засіданні, в ході досудового слідства ствердила, що в 2007 році до них додому прийшов їх знайомий односельчанин ОСОБА_2 і попросив, щоб її син виступив поручителем по кредиту для придбання автомобіля, при цьому запевнивши, що ніяких проблем із погашенням кредиту не виникне. На його прохання вона з сином погодилися і через деякий час вони разом поїхали в м. Надвірна у відділення банку «Фінанси та Кредит» для оформлення кредитного договору, відповідно до якого її син виступив ОСОБА_2 поручителем. ОСОБА_2 надав усі документи, необхідні для оформлення кредиту, в тому числі і довідку про доходи, однак якою організацією довідка видана пригадати не може. Також стверджувала, що ОСОБА_2 в подальшому припинив виплачувати кредитні кошти банку, в звязку з чим до її сина почали звертатися працівники відповідних служб з вимогою повернути кошти.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_6, даних ним в ході досудового слідства вбачається, що в 2007 році на прохання ОСОБА_2 та з дозволу своєї матері ОСОБА_7 він погодився виступити поручителем ОСОБА_2 для отримання ним кредиту на придбання автомобіля. У відділенні банку «Фінанси та кредит», що в м.Надвірна, він підписав всі необхідні документи, а через деякий час він вже бачив ОСОБА_2 за кермом нового автомобіля.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_4 встановлено, що з 2006 року він працював на посаді начальника Надвірнянського відділення АТ Банк «Фінанси та кредит», згідно посадової інструкції на нього покладено обовязки контролювати роботу працівників відділення, заключати договори. В червні 2007 року в банк звернувся житель ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 з проханням отримати кредит в сумі 24494,00 дол.США для придбання автомобіля. Всі необхідні з цього приводу консультації та розяснення ОСОБА_2 надавав кредитний інспектор відділення банку ОСОБА_5 Через деякий час ОСОБА_2, зібравши потрібні документи, прийшов в банк з майновими поручителями ОСОБА_6 та його матірю ОСОБА_7, надавши відповідні довідки і на підставі яких оформлено ряд банківських документів, які було направлено у «Прикарпатське РУ АТ «Банку «Фінанси та Кредит», що в м. Івано-Франківськ, для погодження питання щодо надання кредиту. З часу отримання кредиту ОСОБА_2 щомісячно до січня 2010 року виконував всі умови кредитного договору, однак після вказаної дати перестав погашати кредит та інші платежі згідно кредитного договору.

Вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину також доводиться письмовими доказами, зокрема:

- заявою філії «Прикарпатське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 06.06.2012 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 шляхом шахрайства отримав кредит, який не погасив, чим спричинив банку значні збитки (т.1, а.с. 12-13);

- протоколом виїмки від 03.07.2012 року про проведення виїмки кредитної справи ОСОБА_2 №1183 pv 17-07 від 20.06.2012 філії «Прикарпатське РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит», який підтверджує факт отримання кредитних коштів на підставі фіктивної довідки про доходи (т.1 а.с.55-56 );

- матеріалами кредитної справи на імя ОСОБА_2 ( т.1, а.с.14-19).

Органами досудового слідства протиправні дії підсудного ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах. Однак, аналізуючи зібрані по справі докази суд не погоджується з кваліфікацією дій підсудного ОСОБА_2 органами досудового слідства за ч.4 ст.190 КК України, виходячи з того, що у справі не встановлено доказів, які свідчили б про те, що підсудним ОСОБА_2 вчинено саме шахрайство, що об'єктивно нічим не підтверджується. Головними критеріями розмежування злочинів, передбачених ст. 190 та ст.222 КК України є спрямованість умислу та момент його виникнення. У разі шахрайства з фінансовими ресурсами умисел винного спрямований на тимчасове отримання кредитних коштів з наступним, можливо, несвоєчасним їх поверненням. У разі шахрайства винна особа укладає кредитний договір тільки для того, щоб приховати злочинний характер своїх дій, спрямованих на безоплатне заволодіння назавжди чужим майном. Однак, ні в ході досудового слідства, ні під час розгляду справи судом, стороною обвинувачення суду не надано належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 саме шахрайства, передбаченого ст. 190 КК України. В даному випадку відсутній умисел підсудного на заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах, оскільки ОСОБА_2 при оформленні договору кредиту між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та договору поруки не мав наміру не повертати кошти банку, а допустив шахрайство з фінансовими ресурсами, подавши банку при отриманні кредиту недостовірну інформацію стосовно своєї кредитоспроможності.

Дані обставини повністю знайшли своє підтвердження під час судового слідства в судовому засіданні.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що підсудний ОСОБА_2 надав завідомо неправдиву інформацію банку з метою одержання кредиту у разі відсутності ознак злочину проти власності, що завдало великої матеріальної шкоди, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 222 КК України.

З цих підстав дії підсудного ОСОБА_2 слід перекваліфікувати з ч. 4 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах) на ч. 2 ст.222 КК України, як шахрайство з фінансовими ресурсами, що завдало великої матеріальної шкоди.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, наслідки, що наступили, особу винного, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, його поведінку до і після вчинення злочину, а також обставини, які обтяжують і помякшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставинами, що помякшують покарання, суд врахував щире каяття підсудного у вчиненому, сприяття розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяних збитків.

По місцю проживання підсудний ОСОБА_2 характеризується позитивно.

Тому, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про призначення підсудному покарання необхідного й достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів в межах санкції ч.2 ст.222 КК України у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади, повязані з матеріальною відповідальністю на всіх підприємствах, установах і організаціях, незалежно від форми власності.

Разом з тим суд прийшов до висновку про звільнення ОСОБА_2 від даного покарання на підставі ст. ст. 74, 49 КК України, оскільки злочин, який вчинив підсудний відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, а ст. 49 КК України прямо передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло пять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості. А так як злочинні дії ОСОБА_2 вчинив 20.06.2007 року, тобто з дня вчинення пройшло вже більше 6 років, він може бути звільненим за вироком суду від покарання за закінченням строків давності.

Цивільний позов ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит» в особі філії «Прикарпатського регіонального управління ПАТ «Банк» «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 слід задоволити частково, оскільки підсудним згідно наданих суду квитанцій добровільно оплачено в рахунок погашення заборгованості по кредиту 14911грн.28 коп. тому з підсудного ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит» в особі філії «Прикарпатського регіонального управління ПАТ «Банк» «Фінанси та Кредит» підлягають стягненню 105542 грн.91 коп. заборгованості по тілу кредиту, згідно кредитного договору №1183 pv 17-07 від 20.06.2007 року.

В решта заявлених позовних вимог слід відмовити, так як питання нарахування інших платежів (пені, відсотків, комісії) по вказаному кредитному договорі є предметом розгляду в порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі - кредитну справу №1183 pv 17-07 від 20.06.2007 року позичальника ОСОБА_2- слід повернути ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит» в особі філії «Прикарпатського регіонального управління ПАТ «Банк» «Фінанси та Кредит», (м.Івано-Франківськ, вул.Галицька, 85) згідно з вимогами ст. 81 КПК України..

Керуючись ст.ст.232, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.222 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності на 1 рік.

Звільнити засудженого ОСОБА_2 від призначеного покарання на підставі ст. 49, ч.4 ст.74 КК України в звязку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній заставу.

Цивільний позов ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит» в особі філії «Прикарпатського регіонального управління ПАТ «Банк» «Фінанси та Кредит» - задоволити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Прикарпатського регіонального управління ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 105542 грн.91 коп. заборгованості по тілу кредиту, згідно кредитного договору №1183 pv 17-07 від 20.06.2007 року.

В решта вимог позову ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит» в особі філії «Прикарпатського регіонального управління ПАТ «Банк» «Фінанси та Кредит» - відмовити.

Після вступу вироку в законну силу заставу в сумі 17000 грн., внесену на депозитний рахунок територіального управляння Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області 18.07.2017 року, звернути на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Речові докази по справі - кредитну справу №1183 pv 17-07 від 20.06.2007 року позичальника ОСОБА_2М - повернути ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит» в особі філії «Прикарпатського регіонального управління ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», (м.Івано-Франківськ, вул.Галицька, 85).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської областя протягом 15 днів шляхом подачі апеляції через Надвірнянський районний суд.

Суддя Флоряк Д.В.