Рішення № 35350568, 15.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.2013 Справа № 905/2579/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електровозрембуд», м.Бровари, Київська область

до Відповідача: Приватного акціонерного товариства «Втормет», м.Донецьк

про: стягнення 12 500,00грн.

за участю:

від позивача: Сиротін Д.В. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електровозрембуд», м.Бровари, Київська область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Втормет», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення 12 500,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №37Вт від 01.03.2011р., щодо поставки товару.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Електровозрембуд», договору поставки №37Вт від 01.03.2011р., додатків до договору, рахунків фактур, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Позивачем передплати, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 30.06.2012р. складає 12 500,00грн., листа вимоги від 15.01.2013р. №09-26/01, претензії від 21.01.2013р. №19/01, доказів направлення претензії на адресу Відповідача.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 2, 12, 55-57Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 509, 530, 510, 670 Цивільного кодексу України.

14.05.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчх документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Електровозрембуд» та довідку від 28.04.2013р. за підписом директора та головного бухгалтера, яка свідчить про відсутність інших правовідносин між товариством Позивача та ПрАТ «Втормет» з постачання товарів, опосередкованих іншими договорами.

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупинялось та поновлялось.

15.10.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії видаткових накладних та виписки з банківського рахунку.

Представник Позивача у судове засідання 15.10.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців, буд 157

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Втормет» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електровозрембуд» (Покупець) було укладено договір поставки №37Вт, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар у строки, встановлені Договору та/або Специфікаціями до нього, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар відповідно умов даного договору.

Згідно п.1.2 договору ціна, асортимент, кількість Товару встановлюються відповідно Специфікацій до Договору.

У розділі 2 договору сторони дійшли згоди щодо ціни та порядку розрахунків:

- загальна сума Договору складається із усіх сум, зазначених у Специфікаціях до даного Договору (п.2.1 Договору);

- оплата Товару здійснюється Покупцем на умовах: 50% передплати партії Товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі в об'ємі партії поставки, зазначеній у рахунку або Специфікації до Договору, 50% що залишились протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту належного повідомлення Покупця або виготовлення партії Товару (п.2.4 Договору);

Відповідно п.5.1 договору поставка товару здійснюється на умовах FCA («Інкотермс 2000») зі складу, адрес якого зазначається у Специфікації або рахунку на оплату товару.

У пункті 10.2 договору Сторони домовились, що даний договір вступає в дію з моменту підписання його Сторонами та діє до 31 грудня 2011 року.

01 березня 2011 року між Сторонами підписано додаток №1 до договору, у якій визначили асортимент, кількість, вартість, загальну ціну яка склала 110 000,00грн., та дійшли згоди щодо умови поставки та умов оплати.

23 березня 2011 року між Сторонами підписано додаток №2 до договору, у якій визначили асортимент, кількість, вартість, загальну ціну яка склала 154 000,00грн., та дійшли згоди щодо умови поставки та умов оплати.

13 травня 2011 року між Сторонами підписано додаток №3 до договору, у якій визначили асортимент, кількість, вартість, загальну ціну яка склала 134 090,00грн., та дійшли згоди щодо умови поставки та умов оплати.

20 червня 2011 року між Сторонами підписано додаток №4 до договору, у якій визначили асортимент, кількість, вартість, загальну ціну яка склала 128 920,00грн., та дійшли згоди щодо умови поставки та умов оплати.

01 вересня 2011 року між Сторонами підписано додаток №5 до договору, у якій визначили асортимент, кількість, вартість, загальну ціну яка склала 137 390,00грн., та дійшли згоди щодо умови поставки та умов оплати.

18 листопада 2011 року між Сторонами підписано додаток №6 до договору, у якій визначили асортимент, кількість, вартість, загальну ціну яка склала 196 000,00грн., та дійшли згоди щодо умови поставки та умов оплати.

21 грудня 2011 року між Сторонами підписано договір №1 про внесення змін до договору поставки №37Вт від01.03.2011р. у якому п.10.1 виклали у наступній редакції «даний Договір вступає в дію з моменту підписання його Сторонами та діє до 31 грудня 2012 року.

Позивачем на виконання умов договору було здійснено передплату у сумі 1 731 575,98грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку від 30.03.2012р. на суму 10 000,00грн., від 14.03.2012р. на суму 100 000,00грн., від 28.02.2012р. на суму 100 000,00грн., від 20.02.2012р. на суму 210 000,0грн., від 10.02.2012р. на суму 150 000,00грн., від 07.02.2012р. на суму 35 500,00грн., від 27.01.2012р. на суму 50 000,00грн., від 18.01.2012р на суму 14 000,00грн., №1040 від 02.12.2011р. на суму 25 200,00грн., №1038 від 02.12.2011р. на суму 72 081,98грн. №1028 від 30.11.2011р. на суму 50 000,00грн., №997 від 18.11.2011р. на суму 50 000,00грн., №791 від 26.08.2011р. на суму 97 390,00грн., №738 від 29.07.2011р. на суму 40 000,00грн., №659 від 23.06.2011р. на суму 88 920,00грн., №632 від 02.06.2011р. на суму 40 000,00грн., №593 від 13.05.2011р. на суму 134 090,00грн., №493 від 30.03.2011р. на суму 20 044,00грн., №483 від 29.03.2011р. на суму 100 000,00грн., №462 від 23.03.2011р. на суму 32 000,00грн., №6350 від 17.02.2011р. на суму 1 300,00грн., №346 від 17.02.2011р. на суму 7 700,00грн., №378 від 23.02.2011р. на суму 58 000,00грн., №360 від 21.02.2011грн. на суму 30 000,00грн., №317 від 09.02.2011р. на суму 22 000,00грн., №206 від 27.12.2010р. на суму 193 350,00грн.

Відповідачем було здійснено поставку на суму 1 719 076,00грн., що підтверджується видатковими накладними №123 від 01.03.2011р. на суму 108 570,00грн., №192 від 30.03.2011р. на суму 153 780,00грн., №305 від 17.05.2011р. на суму 134 090,00грн., №412 від 21.06.2011р. на суму 128 920,00грн., №650 від 01.09.2011р. на суму 134 640,00грн., №949 від 29.11.2011р. на суму 174 832,00грн., №954 від 30.11.2011р. на суму 25 200,00грн., №16 від 18.01.2012р. на суму 29 952,00грн., №60 від 03.02.2012р. на суму 46 968,00грн., №109 від 23.02.2012р. на суму 64 200,00грн., №116 від 28.02.2012р. на суму 364 560,00грн., №167 від 20.03.2012р. на суму 151 320,00грн., №93 від 17.02.2011р. на суму 8 640,00грн., №905 від 28.12.2010р. на суму 193 404,00грн.

Позивачем на адресу Відповідача направлено лист №09-26/01 від 15.01.2013р. в якому просить повернути грошові кошти у сумі 12 500,00грн. за недопоставлений товар.

Крім того Позивачем було направлено претензію №19/01 від 21.01.2013р. з вимогою здійснити повернення передплати.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань щодо поставки товару Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом сторонами 01.03.2011р. було укладено договір поставки №37Вт, відповідно до якого Відповідач взяв на себе зобов'язання поставити товар, умови поставки було визначено сторонами у специфікаціях до договору.

Документи, які б свідчили про незгоду Відповідача, із умовами поставки за договором №37Вт- суду не надавались.

За умовами специфікації та договору Покупець здійснює оплату на умовах передплати.

Позивачем були виконані умови договору та була перерахована сума попередньої оплати у розмірі 1 731 575,98грн.

Відповідачем було поставлено товар частково у розмірі 1 719 076,00грн.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таки чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов'язання щодо повернення попередньої оплати у Відповідача виникає з моменту пред'явлення Позивачем грошової вимоги.

Позивачем було направлено претензію від 21.01.13р. №19/01 з вимогою повернути попередню оплату (докази направлення підтверджені).

Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк повернення суми попередньої оплати не здійснив.

Як вже зазначалося, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За твердження Позивача заборгованість за недопоставлений товар складає 12 500,00грн., проте судом встановлено, що на день винесення рішення сума боргу складає 12 499,98грн. і підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електровозрембуд», м.Бровари, Київська область до Приватного акціонерного товариства «Втормет», м.Донецьк про стягнення 12 500,00грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Втормет» (83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 157, ЄДРПОУ 25096030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електровозрембуд» (07400, Київська область, м.Бровари, бул.Незалежності, 16, ЄДРПОУ 36705980) заборгованість у розмірі 12 499,98грн., судовий збір у розмірі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 15.10.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.13р.