Постанова № 35350469, 07.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р. Справа № 914/1622/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Бойко С.М.

Галушко Н.А.

розглянув апеляційну скаргу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради за № 1145 від 04.09.2013 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 20.08.2013р.

у справі № 914/1622/13

за позовом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м.Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Формула», м.Львів

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно», м.Львів

про виселення із безпідставно займаних нежитлових приміщень та стягнення частини неустойки в розмірі 1989,50грн. (із врахуванням заяви про зміну позовних вимог від 20.05.2013р. №643)

за участю представників сторін:

від позивача - Кисельова І.М.,

від відповідача - Бойкович Т.В.,

від третьої особи - не з'явився.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.08.2013р. у справі №914/1622/13 (головуючий суддя Гоменюк З.П., судді Кидисюк Р.А., Матвіїв Р.І.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (надалі - Управління майном спільної власності ЛОР).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не є стороною договору оренди та не має правових підстав вимагати від відповідача виконання на його користь обов'язку, який міг би виникнути внаслідок припинення договору. В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про відсутність у комунального підприємства Львівської обласної ради (надалі - КП ЛОР) «Нерухомість та майно» достатньої правоздатності та дієздатності чи про неможливість його звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права.

Дане рішення оскаржив позивач, оскільки вважає, що при його прийнятті суд порушив норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позов. Скаржник зазначає, зокрема, що на підставі рішень Львівської обласної ради №33 від 23.06.2006р. та №76 від 20.09.2006р., якими позивача визначено правонаступником орендодавців нерухомого майна спільної власності територіальних громад області, та ст. 512 ЦК України він виступає стороною договору оренди №279 від 28.10.1996р. Крім того, КП ЛОР «Нерухомість та майно» після внесення у 2006 році відповідних змін до його статуту, більше не уповноважене виступати орендодавцем нерухомого майна спільної власності територіальних громад області, про що відповідачу було відомо.

Не погоджуючись із апеляційною скаргою, відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу від 01.10.2013р. №11-3, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідач зазначає, зокрема, що позивач не є стороною договору оренди №279 від 28.10.1996р., оскільки після прийняття Львівською обласною радою рішення №76 від 20.09.2006р., жодних змін до договору оренди між третьою особою і відповідачем не вносилось, хоча у вказаному рішенні чітко зазначено про необхідність переукладення чи внесення змін до чинних договорів. Стосовно нової редакції статуту КП ЛОР «Нерухомість та майно», то на думку відповідача, з його положень не вбачається неможливості здійснення останнім повноважень орендодавця майна.

Від третьої особи до суду надійшло пояснення на апеляційну скаргу від 09.10.2013р. №1412, в якому вона підтримала вимоги апеляційної скарги.

Третя особа не забезпечила в дане судове засідання явки свого представника, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, що підтверджується розпискою її представника про ознайомлення із перервою в судовому засіданні від 10.10.2013р. (а.с. 173). Оскільки явка представників сторін в дане судове засідання не визнавалась обов'язковою, в справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги по суті та за відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу без участі представника третьої особи.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

28.10.1996р. між госпрозрахунковим відділом по управлінню нерухомим майном області при комітеті управління комунальним майном Львівської обласної ради народних депутатів (орендодавцем) та науково-виробничою фірмою «Формула» (орендар) було укладено договір №279 про оренду майна, що віднесено до обласної комунальної власності (надалі - договір, а.с. 10-11), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендодавець прийняв в орендне користування приміщення в будинку по вул.Чайковського, 17 у м.Львові загальною площею 66 кв.м. для використання під службове приміщення.

30.12.1998р. госпрозрахунковий відділ по управлінню нерухомим майном області при управлінні майном Львівської обласної державної адміністрації (орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю - фірма «Формула» (орендар, відповідач у справі, надалі - ТзОВФ «Формула») на підставі рішення сесії Львівської обласної ради від 01.10.1998р. №69, виклали договір в новій редакції (а.с. 12-13), в якій термін дії договору встановлювався з 01.01.1999р. по 31.10.2001р. (розділ 9 договору). Сторони визначили, що дія договору припиняється, зокрема, у випадку закінчення строку дії договору (при заяві однієї зі сторін про припинення договору). Після закінчення терміну дії договору, в разі належного виконання орендарем обов'язків, договір оренди вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (пункти 5.1, 5.3. договору).

Договорами від 25.05.1999р. (а.с. 14) та від 01.04.2003р. (а.с. 15) відділення нерухомості при управлінні майном комунальної власності Львівської обласної державної адміністрації (орендодавець) та орендар внесли зміни та доповнення до договору стосовно орендної плати та умов утримання орендованого майна.

01.04.2005р. КП ЛОР «Нерухомість та майно» (орендодавець, третя особа у справі) та орендар, у зв'язку з прийняттям Львівською обласною радою рішення від 21.12.2004р. №261 «Про вдосконалення управління спільною власністю територіальних громад області», на підставі Положення про оренду майна спільної власності територіальних громад області, затвердженого рішенням Львівської обласної ради від 24.03.2005р. №332, уклали договір про внесення змін і доповнень до договору оренди №279 від 28.10.1996р. (а.с. 16), відповідно до яких, орендодавцем у договорі оренди №279 від 28.10.1996р. виступає КП ЛОР «Нерухомість та майно» (п.1), крім того сторони внесли зміни до порядку сплати орендної плати та утримання орендованого майна і погодили, що інші умови договору оренди залишаються незмінними, а сторони підтверджують свої зобов'язання (п.п. 2, 3).

Відповідно до п.5.3. договору оренди, термін його дії неодноразово продовжувався на 2 роки 10 місяців, а саме: з 01.11.2001р. по 31.08.2004р., з 01.09.2004р. по 30.06.2007р., з 01.07.2007р. по 30.04.2010р., з 01.05.2010р. по 28.02.2013р. Вказана обставина не заперечується ні позивачем, ні відповідачем.

Листами від 01.02.2013р. №178, від 05.03.2013р. №305, від 15.03.2013р. №367 Управління майном спільної власності ЛОР зверталось до відповідача з повідомленням про закінчення терміну дії договору оренди з 28.02.2013р. і про те, що надалі продовжуватись не буде, а також з вимогою про повернення приміщень (а.с. 18, 20, 22). Неповернення відповідачем приміщень стало підставою для звернення Управління майном спільної власності ЛОР з позовом до суду.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавцями цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти таким майном.

Відповідно до умов договору оренди №279 від 28.10.1996р. (зі змінами та доповненнями), орендодавцем за цим договором виступає КП ЛОР «Нерухомість та майно».

Як вбачається із матеріалів справи, вказане підприємство було створене на підставі рішення Львівської обласної ради від 21.12.2004р. №261 (а.с. 93-98). Цим же рішенням затверджено статут підприємства, в якому визначено, що воно уповноважене Львівською обласною радою виступати орендодавцем щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, нерухомого майна та окремого індивідуально визначеного майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад області.

Рішенням Львівської обласної ради №33 від 23.06.2006р. (а.с. 70-72) затверджено положення про Управління майном спільної власності ЛОР та надано йому повноваження орендодавця цілісних майнових комплексів та нерухомого майна спільної власності територіальних громад області (пункти 1, 2 рішення).

Рішенням Львівської обласної ради №76 від 20.09.2006р. (а.с. 73-79) встановлено, що Управління майном спільної власності ЛОР є правонаступником орендодавців цілісних майнових комплексів та нерухомого майна спільної власності територіальних громад області (п. 3.1 рішення).

Листом від 03.10.2006р. №511 третя особа повідомила відповідача про те, що відповідно до вищевказаних рішень обласної ради, орендодавцем майна виступає позивач, у зв'язку з чим необхідно переукласти договір оренди у новій редакції (а.с. 79).

Відповідно до статей 512 та 516 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Разом з тим, п. 5.4. рішення Львівської обласної ради №76 від 20.09.2006р., яким встановлено, що позивач є правонаступником орендодавців нерухомого майна спільної власності територіальних громад області, позивача зобов'язано забезпечити переукладення чи внесення змін щодо всіх чинних договорів оренди.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2010р. у справі №4/69 (залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2011р.), 25.01.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №7/08 нерухомого майна, яке виступало предметом договору оренди №279 від 28.10.1996р. Вказаним рішенням суду договір оренди №7/08 від 25.01.2008р. визнано недійсним.

У вищезгаданому судовому рішенні вказано, що станом на час його прийняття докази припинення чи розірвання договору оренди №279 від 28.10.1996р. були відсутні. Наявність таких доказів не вбачається і з матеріалів даної справи. Більше того, сторони договору продовжували виконувати свої договірні зобов'язання, а рахунки на оплату за фактичне використання приміщень після 28.02.2013р. виставлялись відповідачу третьою особою - КП ЛОР «Нерухомість і майно» (а.с. 34, 60).

Відповідно до ст.35 ГПК, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, зважаючи те, що рішенням Львівської обласної ради №76 від 20.09.2006р. встановлено порядок реалізації його положень щодо правонаступництва позивача шляхом внесення змін чи переукладення договорів оренди, враховуючи недійсність договору оренди №7/08 від 25.01.2008р. та продовження фактичного виконання відповідачем та третьою особою зобов'язань за договором №279 від 28.10.1996р., колегія суддів вважає необґрунтованими покликання апелянта на те, що він є стороною договору, виходячи з положень ст.512 ЦК України.

Зважаючи на вищенаведене, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач не перебуває у договірних відносинах з відповідачем, а тому його листи від 01.02.2013р. №178 та від 05.03.2013р. №305 не можуть виступати підставою для припинення дії договору оренди №279 від 28.10.1996р. у зв'язку з відсутністю волевиявлення на припинення договору саме сторони договору - КП ЛОР «Нерухомість та майно». Оскільки КП ЛОР «Нерухомість та майно» (третя особа у справі) не зверталось до відповідача із заявою про припинення чи зміну умов договору, відповідач станом на момент подання позову у даній справі мав право на користування нежитловими приміщеннями на підставі договору оренди №279 від 28.10.1196р., а тому відсутні підстави для виселення його із займаного приміщення.

Стосовно доводів скаржника про те, що він не надавав суду статуту третьої особи, то такі спростовуються наявним в матеріалах справи клопотанням позивача від 27.06.2013р. про долучення до справи копії рішення Львівської обласної ради від 21.12.2004р. №261 (а.с. 92-98). Статут третьої особи є додатком до вказаного рішення. Копія статуту, при цьому, на кожному аркуші містить відмітку «згідно з оригіналом», відбиток печатки позивача та підпис його посадової особи.

Що стосується тієї обставини, що 09.10.2006р. було проведено державну реєстрацію змін до статуту КП ЛОР «Нерухомість та майно» (а.с. 155-161), то судова колегія зазнає наступне. Відповідно до проведених змін, основну мету діяльності підприємства визначено у здійсненні господарської діяльності для організації ефективної експлуатації, необхідного утримання та належного використання майна спільної власності територіальних громад області, що перебуває на балансі підприємства, та отримання прибутку. При цьому, предметом діяльності підприємства виступає господарська діяльність, зокрема, із укладення договорів оренди майна в якості орендодавця за окремим дорученням управління майна спільної власності (пункти 2.1, 2.3.6 статуту). Відповідно до п.2.3.9 статуту, третя особа має право звертатись до суду та вести у суді справи, пов'язані із використанням майна.

Таким чином із положень нової редакції статуту третьої особи, не вбачається відсутності в неї права виступати орендодавцем нерухомого майна чи неможливості його звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що після державної реєстрації змін до статуту КП «Нерухомість і майно» договір оренди сторонами не змінювався та не переукладався.

Частиною 1 ст. 626, ст.ст. 627, 629 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами

За умовами ст.527 ЦК України, кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 20.08.2013р. у справі №914/1622/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 18.11.2013р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Бойко C.М.

суддя Галушко Н.А.