Постанова № 35349826, 31.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року № 813/7234/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії:

головуючої cудді - Потабенко В.А., суддів Мричко Н.І., Коморного О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гойни Є.А.,

за участю:

представника відповідача - Тістечка Ю.Я., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, спричиненого її незаконним звільненням з посади старшого інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Мостиська" Львівської митниці.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі в зв'язку з тим, що рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено неправомірність припинення перебування на державній службі ОСОБА_2 з 25.11.2010 року.

В судове засідання 31.10.2013 року представник позивача не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовної вимоги щодо стягнення суми заборгованості за час вимушеного прогулу заперечив з підстав, наведених у запереченні на позов від 13.12.2010 року.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 року, позов ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 2189-к від 24.11.2010 року "По особовому складу митних органів" в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_2 з 25.11.2010 року, поновлено позивачку на роботі на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Мостиська" Львівської митниці з 25.11.2010 року та стягнуто з Львівської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.11.2010 року по 27.04.2011 року в сумі 18886,02 грн.

При розгляді касаційної скарги Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці та Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Вищий адміністративний суд в своїй ухвалі від 04.06.2013 року (№ К/9991/71156/11) зазначив, що з висновками судів попередніх інстанцій в частині вирішення спору про стягнення з Львівської митниці на користь ОСОБА_2 середнього заробітку в сумі 18886,02 грн. за час вимушеного прогулу, не можна погодитися. Зазначив, що належним чином не перевірені доводи відповідача про те, що позивачка після звільнення отримувала допомогу по безробіттю у центрі зайнятості, яка відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове страхування на випадок безробіття" підлягає утриманню із роботодавця у разі поновлення працівника на роботі. З урахуванням того, що суд першої і апеляційної інстанцій не з'ясували цих обставин та не врахували їх при стягненні з відповідача на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу отримуваних нею сум по безробіттю, тобто допустили порушення вищезазначених норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи та привело до неправильного вирішення спору у цій частині. Тому судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовані з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд вважає встановленим факт протиправності наказу Державної митної служби України № 2189-к від 24.11.2010 року "По особовому складу митних органів" в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_2 з 25.11.2010 року, безпідставності звільнення її з посади старшого інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Мостиська" Львівської митниці з 25.11.2010 року.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Частиною 5 ст. 227 КАС УКраїни визначено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Таким чином, з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, викладених в ухвалі від 04.06.2013 року, ОСОБА_2 має бути виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.11.2010 року (дня звільнення) по 27.04.2011 року (день поновлення на попередній посаді) з урахуванням сум, виплачених їй як допомога по безробіттю під час перебування на обліку в Мостиському районному центрі зайнятості.

Згідно довідки Львівської митниці від 28.10.2013 року № 5/13-241 середньомісячна заробітна плата позивача на день звільнення 25.11.2010 року становила 3830,66 грн., середньоденна заробітна плата - 178,17 грн.

Враховуючи дані розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 за період з 25.11.2010 року по 27.04.2011 року, що наявний в матеріалах справи, позивачці нараховано до виплати 188806,02 грн. Львівською митницею позивачці виплачено 3057,44 грн., Мостиським районним центром зайнятості - 7061,95 грн. З належної до виплати суми має бути також утримано єдиний соціальний внесок та податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 3038,93 грн. Відтак, за час вимушеного прогулу позивачці належить до виплати додатково 4954,49 грн.

Суд хоче зазначити, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими і їх слід задовольнити шляхом стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 4954,49 грн., з урахуванням сум єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та виплаченої допомоги по безробіттю.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Львівської митниці Міндоходів (код ЄДРПОУ 38700759, 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 листопада 2010 року по 27 квітня 2011 року в сумі 4954 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривні 49 копійок.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 05.11.2013 року.

Головуюча Потабенко В.А.

Суддя Мричко Н.І.

Суддя Коморний О.І.