Постанова № 35349668, 18.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2013 р. (11:40) Справа №801/9476/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., за участі секретаря судового засідання Токарєвої Є.В., представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 1651 від 10.10.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000651701 від 24.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 468,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 375грн., за штрафними санкціями у сумі 93,75грн.

Позов мотивовано недоведеністю висновків акту перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, щодо заниження податку на доходи фізичних, у зв'язку із наявністю пояснень фізичної особи про перебування у трудових відносинах із позивачем та отримання від нього заробітної плати.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином - судовою повісткою, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив таке.

Посадовою особою відповідача проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань правильності нарахування і своєчасності перерахування в бюджет податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати за період з 19.07.2013 року до 12.08.2013 року.

Перевіркою було встановлено порушення пп. 164.1.2, пп.164.2.1 п. 164.2 ст.164; пп.176.2 «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб за період липень-серпень 2013 року у сумі 375,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, державною прикордонною службою проведені перевірки, в ході яких було встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 ч.3 ст.23 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року та встановлено, що послуги з прокату водного мотоциклу ФОП ОСОБА_3 надавав ОСОБА_2., який працював на посаді прокатника водного мотоциклу ФОП ОСОБА_3 без належного оформлення трудового договору, що підтверджує факт використання у підприємницькій діяльності ОСОБА_3 праці неоформленого найманого працівника у період з 19.07.2013 року до 12.08.2013 року. Між прокатником ОСОБА_2. та ФОП ОСОБА_3 згідно письмових пояснень не було укладено письмових трудових угод за період з 19.07.2013 року до 12.08.2013 року, ОСОБА_2. отримав заробітну плату у сумі 2500,00 грн.

На підставі акту перевірки Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.09.2013 року №0000651701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 375,00 грн., за штрафними санкціями - 93,75 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 року, який зареєстровано Міністерством юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі - Порядок).

Відповідно до п.3 Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999р. встановлено, що для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Згідно ч.2 ст. 9 Закону України первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пояснювальні записки фізичних осіб, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не є первинними документами бухгалтерського або податкового обліку на підставі яких відповідно до п.6 Порядку відповідач повинен був зафіксувати відповідні обставини.

У акті перевірки не наведене жодного первинного документу який підтверджує або виконання фізичною особою відповідних робіт за трудовим договором, або отримання такою особою грошових коштів за виконану роботу.

За таких обставин, акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, не є належним та достатнім доказом, який підтверджує період знаходження у трудових відносинах позивача та фізичної особи ОСОБА_2., а також розмір отриманої зазначеною особою винагороди.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ч.1 ст.24 Кодексу законів про працю України додержання письмової форми трудового договору є обов'язковим, зокрема у випадку укладення трудового договору із фізичною особою.

Частиною 3 ст.24 Кодексу законів про працю України встановлено, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

За таких обставин, належним доказом укладення трудового договору із фізичною особою є трудовий договір, укладений у письмовій формі, або наказ чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Слід зазначити, що до винесення відповідачем оскаржуваного рішення позивачем на адресу відповідача були надані пояснення від 30.08.2013р., від 13.08.2013р., відповідно до яки позивач зазначив про те, що за період з 19.07.2013р. до 12.08.2013р. у нього не було оформленого працівника та заробітна плата нікому не виплачувалася.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту, який не є належним та достатнім доказом порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині сплати податку на доходи фізичних осіб, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 114,70 грн., які сплачені до бюджету квитанціями №0919673402 від 02.10.2013 року, №59-5646 від 16.10.2013 року, підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.11.2013 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 21.11.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71, 94, 158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим від 24.09.2013 року №0000651701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 375,00 грн., за штрафними санкціями - 93,75 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн.70 коп.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.