Постанова № 35349055, 18.11.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7108/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року

16год.50хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Малени В.І.

За участю сторін:

Від позивача: Косик А.А. - директор, Повалко В.В. - за довіреністю

Від відповідача: Лупуленко О.П. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Базальт" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Базальт", в якій позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеськый області від 26.09.2013р. №0004342201, №0004332201.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність в його діях порушень вимог ПК України, посилаючись на безпідставність висновків акту перевірки щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток. Висновки акту перевірки спираються лише на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ «Главмет», у зв'язку з чим усі документи, отримані від цього контрагента на придбання ТОВ "Будівельно-комерційна фірма "Базальт" робіт безпідставно не визнані відповідачем первинними документами. Всі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання робіт у субпідрядника ТОВ «Главмет» в наявності, відповідають вимогам законодавства; ТОВ "Будівельно-комерційна фірма "Базальт" в повному обсязі було виконано умови договорів, що документально підтверджено. Також, позивач зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від даних податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податків до бюджету. Жодним законом України не передбачено право органу державної податкової служби визнавати нікчемними правочини та зазначати це в актах перевірки; нікчемність правочинів повинна бути встановлена в законі, а недійсними договори визнаються за рішенням суду.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на встановлені порушення позивачем пп 138.1.1, п.138.1, п.138.2, ст.138, пп. 139.1.9, п.139.1, ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток та податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету. Перевіркою встановлена безтоварність угоди позивача з його контрагентом та недоведеність її реальності. ТОВ "Будівельно-комерційна фірма "Базальт" фактично фінансово-господарські операції з ТОВ «Главмет» у спірний період не здійснювало. У ході проведення перевірки встановлено факт відсутності виконання підрядних робіт контрагентом позивача. Як наслідок, ТОВ "Будівельно-комерційна фірма "Базальт" відобразило в податковій звітності господарські взаємовідносини з ТОВ «Главмет», без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені правові позиції.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі наказу №378 від 06.09.2013р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області згідно пп.20.І.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79, п 82.2 ст.82 Податкового кодексу України фахівцями податкового органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТOB БКФ «Базальт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з TOB «Главмет» за період березень 2012 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт №27/22-214/36503288/341 від 06.09.2013 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Базальт", з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з ТОВ «Главмет», за період березень 2012 року».

В висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем: пп.138.1.1, п.138.1, п.138.2, ст.138, пп. 139.1.9, п.139.1, ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток, якій підлягає сплаті до бюджету в сумі 253 495 грн. за 2012 рік, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового Кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет, всього в сумі 240 031 грн., у тому числі: у березні 2012р. - 1 17 886 грн., у травні 2012р. - 122 145 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ прийняті: податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2013 року №0004342201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 380243грн. (в т.ч. штрафних санкцій на суму 126748грн.), у зв'язку з порушенням позивачем п.п. 138.1.1, п.138.1, п.138.2, ст.138, пп. 139.1.9, п.139.1, ст.139 ПК України; №0004332201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 360047грн. (в тому числі штрафних санкцій на суму 120016грн.), у зв'язку з порушенням позивачем п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими з огляду наступного.

Як убачається з Акту перевірки від 06.09.2013р. (надалі - Акт), підставою для висновку про заниження суми податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ є висновки про завищення ТОВ «БКФ «Базальт» валових витрат за спірний період на суму 1200155грн. по господарським відносинам з ТОВ «Главмет» та завищення податкового кредиту у березні 2012р. на суму 240031грн., сформованого по взаємовідносинам з ТОВ «Главмет»

Підставою для таких висновків вказується наступне. Згідно Акту №48/22.4-07/37577455 від 05.02.2013 року, складеному ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Главмет» (ЄДРПОУ 37577455) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.08.2011р. - 31.12.2012р., зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що неможливо співставити данні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, види, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Висновком ВПМ від 05.02.2013 р. за № 139/07-15 встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності TOB "ГЛАВМЕТ".

На ТОВ «БКФ «Базальт» відсутні основні фонди, транспортні засоби, власні та орендовані складські приміщення.

Також досліджена господарська діяльність ТОВ «Главмет» з іншими платниками податків, які є сумнівними, та зроблений висновок про нереальність здійснення господарської діяльності ТОВ «Главмет».

В акті перевірки позивача міститься судження стосовно того, що будь-які первинні документи по факту придбання позивачем підрядних робіт у ТОВ «Главмет» мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарських операцій, встановлення реальних змін в майновому стані платника податків та руху активів, які і створюють наслідки в податковому обліку.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновків, що "ТOB БКФ «Базальт» фактично фінансово-господарські операції з ТОВ «Главмет» в березні 2012р. не здійснювало. Протягом періоду, що підлягав перевірці, підприємства обмінювались документами на виконання робіт. У ході проведення перевірки встановлено факт відсутності поставки підрядних робіт на адресу TOB БКФ "Базальт" TOB «Главмет». ТОВ "Будівельно-комерційна фірма "Базальт" відобразило в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ «Главмет» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Судом встановлено, що ТОВ БКФ «Базальт» укладено з ТОВ «Главмет» договори на виконання підрядних робіт №1-03/ГЛ-12 від 01.03.2012р.; №2-03/ГЛ-12 від 02.03.2012р.; №3-03/ГЛ-2012 від 05.03.2012р.; №4-03/ГЛ-12 від 06.03.2012р. з протоколами погодження договірної вартості робіт (додатки до договорів), за умовами яких ТОВ «Главмет» як Субпідрядник зобов'язалося за завданням ТОВ БКФ «Базальт» як Генерального підрядника виконати будівельні роботи на об'єкті по Французькому бульвару, 60, у м.Одесі, у відповідності до проектно-кошторисної документації, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити результати виконаних робіт.

Позивачем та ТОВ «Главмет» складені та підписані за березень 2012р. акти виконаних робіт на загальну суму 1440186грн., у т.ч. ПДВ - 240031грн., податкові накладні на загальну суму ПДВ - 240031грн.

Позивачем проведені розрахунки за підрядні роботи шляхом безготівкового розрахунку.

Копії відповідних документів залучені до матеріалів справи.

Відповідно до договорів та актів приймання виконаних підрядних робіт за березень 2012р. ТОВ «Главмет» як субпідрядником здійснено реконструкцію забудови території, розташованої у м.Одесі, Французький бульвар, 60, а саме будівельні та ремонтні роботи котеджів сімейного типу за вказаною адресою.

На підставі зазначених первинних документів ТОВ БКФ «Базальт» сформовані валові витрати на суму 1200155грн. та податкових кредит на суму 240031грн., задекларовані у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2012р. та податковій декларації з ПДВ за березень 2012р., не визнані ДПІ в ході перевірки у зв'язку із нереальним характером господарських операцій з ТОВ «Главмет» (податкові декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2012р., 1 півріччя та 9 місяців 2012р. позивачем не подавались, що встановлено в п.п.3.1.1 п.3.1 Акту перевірки).

Також із матеріалів справи убачається, що реконструкція та будівництво котеджів сімейного типу по Французькому бульвару, 60 у м.Одеса виступало об'єктом за контрактом на будівництво (надалі - контракт) від 07.02.2012р., укладеним ТОВ «Глорі-Плюс» як Замовником та ТОВ БКФ «Базальт» як Підрядником, за умовами якого позивач зобов'язувався у відповідності до проектно-кошторисної документації здійснити будівництво об'єкта, а ТОВ «Глорі-Плюс» - прийняти та оплатити виконані роботи.

В матеріалах справи (том 2, а.с.69-110) містяться копії Декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, за змістом яких 23 листопада 2011р. Інспекцією ДАБК в Одеській області були прийняті в експлуатацію будівництва котеджів для сімейного відпочинку №2, 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 16, 17, 23А, 25А, 35, 36, 37, 38, 39/0, 39/Г, 40, 41, 42, 43, 44(Підрядник ТОВ БКФ «Базальт», Замовник - ТОВ «Глорі-Плюс»).

Надані до перевірки ДПІ та залучені до матеріалів справи копії актів виконаних ТОВ «Главмет» робіт на об'єкті за березень 2012р. свідчать про оформлення виконання будівельних та ремонтних робіт вже після прийняття тих же самих котеджів до експлуатації, при цьому жодний з наданих документів, пов'язаних виконанням ТОВ «БКФ «Базальт» контракту з ТОВ «Глорі-Плюс», не містять згадки стосовно участі ТОВ «Главмет» у цих роботах із залученням його як Субпідрядника за вищевказаними договорами з позивачем.

На вимогу суду позивачем не надані докази, що підтверджують надання ТОВ «Глорі-Плюс» згоди на залучення ТОВ «БКФ «Базальт» для виконання окремих будівельних робіт інших субпідрядних організацій, зокрема, ТОВ «Главмет», всупереч умовам п.8.8 Контракту від 07.02.2010р. Разом із цим, договори на виконання підрядних робіт позивача з ТОВ «Главмет» взагалі не визначають обсяги та види будівельних робіт, що зобов'язався виконати Субпідрядник, відсутня проектно-кошторисна документація на ці роботі, а також суду не надані журнали виконання робіт, що згідно із п.п.3.12 п.3 договорів ведуться Субпідрядником згідно СНіП та по завершенню робіт передаються ТОВ «БКФ «Базальт» разом з виконавчою документацією.

Суд констатує, що на спростування висновків ДПІ про непідтвердженість реального характеру господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ «Главмет» результатів підрядних робіт позивачем не надано письмових доказів, які б прямо або опосередковано доводили будь-яку участь ТОВ «Главмет» у будівництві котеджів сімейного типу по Французькому бульвару, 60 у м.Одесі (докази транспортування будівельних матеріалів, наряди, виконавча документація, журнали виконання робіт, тощо).

Суд також зауважує, що саме факт будівництва котеджів сімейного типу за контрактом з ТОВ «Глорі-Плюс» ТОВ «БКФ «Базальт» як Підрядником не піддається сумніву, підтверджується належними допустимими доказами в матеріалах справ, а недоведеною є участь у виконанні відповідних робіт у березні 2012р. ТОВ «Главмет» як Субпідрядником за замовленням позивача та в межах обсягу робіт, визначених контрактом з ТОВ «Глорі-Плюс».

Відповідно до ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до ст.877 ЦК України (ч.ч.1,2) підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження досягнення сторонами договорів підряду домовленостей щодо істотних умов договору будівельного підряду, визначення змісту та обсягу робіт, складання та узгодження проектно-кошторисної документації та виконання ТОВ «Главмет» підрядних робіт на Об'єкті відповідно до такої документації.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що реальність господарських операцій за підрядними договорами з ТОВ «Главмет» не доведена позивачем належними та допустимими доказами, а сам договір поставки не містить істотних умов, досягнення згоди сторін щодо яких вимагається законом.

Відповідно до ст.22 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявність яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податку податкового обов'язку.

Згідно ст.185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Статтею 188 Податкового Кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на етиловий спирт, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, оскільки визначальною умовою є факт реального придбання товарів (робіт).

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, але в даній справі позивачем не доведено реальне придбання робіт у контрагента ТОВ «Главмет».

Дослідивши підставність висновків акту перевірки ТОВ «БКФ «Базальт», суд встановив, що позивачем не доведена у встановленому законом порядку реальність спірних господарських операцій (їх товарність) на спростування позиції ДПІ, відтак податковим органом на законних підставах встановлено завищення податкового кредиту за березень 2012р. на суму ПДВ 240031грн. по господарським операціям з ТОВ «Главмет», збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на цю суму та застосовано штрафні санкції у сумі 120016 грн. (розрахунок - т.2, а.с.9).

З огляду на викладене правомірним є й висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток у зв'язку з порушенням п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п.138.4, п.138.6 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу

При цьому, підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Оскільки необхідною умовою для відображення господарських операцій у податковому обліку платника податків є факт реалізації/придбання товарів (робіт), зокрема, і для включення витрат до складу валових витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, встановлена судом недоведеність реального характеру придбання позивачем результатів підрядних робіт у ТОВ «Главмет» свідчить про обгрунтвоаність висновку акту перевірки про завищення валових витрат на суму 1200155грн., а отже й правомірність збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток, у т.ч. застосування штрафних санкцій згідно із розрахунком ДПІ (т.2, а.с.9).

При цьому суд бере до уваги, що тягар доказування між сторонами розподіляється відповідно до ст.71 КАС України таким чином, що суб'єкт владних повноважень повинен довести правомірність свого рішення, для чого обґрунтовує правильність висновків про порушення платником податку вимог податкового законодавства на підставі документів та податкової інформації, що досліджувались та використовувались в ході перевірки.

Натомість, процесуальним обов'язком позивача в даній справі є доведення фактичного здійснення господарських операцій, їх реальності, змін у складі активів підприємства у зв'язку з їх проведенням, що зумовлює необхідність надання доказів, які прямо або побічно це підтверджують.

ТОВ «БКФ «Базальт» не довело суду, що за його замовленням ТОВ «Главмет» виконало підрядні роботи, які в подальшому були передані замовнику у відповідності до умов контракту від 07.02.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Глорі-Плюс».

Отже, ДПІ правомірно донарахувала податок на прибуток з відповідними штрафними санкціями оскарженим податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2013р. №0004342201 та податок на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2013р. №0004332201.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «БКФ «Базальт» задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Базальт" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 18.11.2013р.

Суддя М.М. Аракелян

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Базальт" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

18 листопада 2013 року.