Рішення № 35348321, 20.11.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2013 р.Справа № 916/2707/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВА-ІНТЕРНЕШЕНЛ";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС";

про стягнення 10170,94грн.;

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Ковальов В.А. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 07.10.2013р. за вх.суду№4182/13 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯВА-ІНТЕРНЕШЕНЛ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №5 від 09.01.2012р. у сумі 10170,94грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судові засідання від 23.10.2013р., 06.11.2013р. та 20.11.2013р. не з'явився, представників не направив, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

09.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯВА-ІНТЕРНЕШЕНЛ" (Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" (Відповідач, Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №5, відповідно до умов якого Постачальник протягом дії договору повинен був передавати у власність Покупцю товар, а Покупець повинен був оплачувати товар у кількості та за узгодженими цінами, вказаними в накладних та приймати товар на їх підставі та які є невід'ємними частинами договору.

Сторони домовились про те, що раз на місяць Покупець зобов'язався надавати звіт по реалізації товару (в грошовому та товарному виразі), або залишки товару. Згідно цим звітам до 5 числа кожного місяця Покупець оплачує товар, що був реалізований за попередній місяць шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в безготівковому порядку (п.2.2. договору).

Доставка товару здійснювалася Постачальником протягом 5 робочих днів з моменту надходження письмової заявки Покупця (п.4.3. договору).

Уповноважений представник Покупця повинен був приймати товар по кількості вказаній в накладній, яка відповідає узгодженій заявці. Перевірка по кількості підтверджувалася підписанням накладної на кожну партію товару (п.4.2. договору).

Договір набрав чинності з моменту його підписання та діяв до 31.12.2012р. (п.9.1. договору).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору з 01.03.2013р. по 31.12.2012р. на підставі видаткових накладних поставив Відповідачу товар на загальну суму 22630,07грн.

Позивач зазначає, що за період з 01.03.2012р. по 07.03.2012р. Відповідачем оплачено кошти за проданий товар лише у сумі 12459,13грн., у зв'язку з чим заборгованість Відповідача за отриманий товар складає 10170,94грн.

Позивач вказує, що 17.07.2013р. звернувся до Відповідача з претензією за вих.№25 про повернення непроданого товару на суму 8074,09грн. та сплату коштів за проданий товар в сумі 2096,85грн. в строк до 31.07.2013р., але відповіді на претензію не отримав.

Враховуючи викладене, Позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з Відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу №5 від 09.01.2012р. у сумі 10170,94грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯВА-ІНТЕРНЕШЕНЛ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" було укладено договір купівлі-продажу №5, відповідно до умов якого Постачальник протягом дії договору повинен був передавати у власність Покупцю товар, а Покупець повинен був оплачувати товар у кількості та за узгодженими цінами, вказаними в накладних та приймати товар на їх підставі та які є невід'ємними частинами договору.

На виконання умов договору з 01.03.2013р. по 31.12.2012р. на підставі видаткових накладних поставив Відповідачу товар на загальну суму 22630,07грн.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

На виконання п.2.2. договору Покупець зобов'язався надавати звіт по реалізації товару (в грошовому та товарному виразі), або залишки товару. Згідно цим звітам до 5 числа кожного місяця оплачувати товар, що був реалізований за попередній місяць шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в безготівковому порядку.

З пояснень представника Позивача та матеріалів справи вбачається, що Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 12459,13грн.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором, Позивач 17.07.2013р. звернувся до останнього з претензією за вих.№25 про повернення непроданого товару на суму 8074,09грн. та сплату коштів за проданий товар в сумі 2096,85грн. в строк до 31.07.2013р., але відповіді на претензію не отримав.

Станом на день розгляду справи Відповідач непроданий товар на суму 8074,09грн. не повернув, кошти за проданий товар в сумі 2096,85грн. не сплатив.

Згідно зі ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач не виконав умови договору щодо своєчасної оплати за поставлений товар у зв'язку з чим станом на день розгляду справи заборгованість Відповідача складає 10170,94грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно положень ст. ст. 34, 35 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідач в судові засідання від 23.10.2013р., 06.11.2013р. та 20.11.2013р. не з'явився, представників не направив, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості у сумі 10170,94грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" (65069, м. Одеса, пр-т Добровольського, 95, код ЄДРПОУ 35641900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВА-ІНТЕРНЕШЕНЛ" (58007, м. Чернівці, вул. Коломийська, 9-Д, код ЄДРПОУ 33465989) 10170/десять тисяч сто сімдесят/грн. 94коп. боргу, 1720 /одна тисяча сімсот двадцять/грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 20.11.2013р.

Суддя Власова С.Г.