Постанова № 35347503, 07.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 р. Справа №805/13381/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17 година 10 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Тимохіної Я.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Ламзіна В.Б., Белгородського Є.О.;

відповідача - Шинкарьової І.С., Гавришків В.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства зеленого будівництва Калінінського району до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про часткове скасування пункту 11 вимоги про усунення порушень виявлених ревізією №21-06-10/3247 від 28.08.2013 року,

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство зеленого будівництва Калінінського району звернулось до суду з адміністративним позовом до Донецької об'єднаної державної фінансової інспекції про скасування пунктів 4,6,7,8,12 та часткове скасування пунктів 5,10,11 вимоги про усунення порушень виявлених ревізією №21-06-10/3247 від 28.08.2013 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року, роз'єднано в самостійні провадження заявлені у справі № 805/13381/13-а позовні вимоги комунального підприємства зеленого будівництва Калінінського району до Донецької об'єднаної державної фінансової інспекції про скасування пунктів 4, 6, 7, 8, 12 та часткове скасування пунктів 5, 10, 11, 14 вимоги про усунення порушень виявлених ревізією №21-06-10/3247 від 28.08.2013 року.

Справі в частині вимог про часткове скасування пункту 11 вимоги про усунення порушень виявлених ревізією №21-06-10/3247 від 28.08.2013 року на суму 4110,33 грн. - залишено номер 805/13381/13-а.

Позовні вимоги в частині часткового скасування пункту 11 вимоги про усунення порушень виявлених ревізією №21-06-10/3247 від 28.08.2013 року на суму 4110,33 грн. мотивовані тим, що строк позовної давності за можливим позовними вимогами позивача до КП "Тепломережа", ТОВ "Спеценерго" та ТОВ БП "Гідроспецбуд" про стягнення у судовому порядку. Спливом строку позовної давності мотивовано позивачем у судовому засіданні і вимогу про часткове скасування вказаного пункту, в частині відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості, хоча в позовній заяві жодного мотивування незгоди з цією частиною п.11 вимоги позивачем наведено не було.

Відповідач проти позову заперечував, вказав на те, що проведеним аналізом фактично понесених витрат КП Зеленбуд на охорону наданих в оренду приміщень встановлено, що сума, яка оплачувалась орендарями, була занижена та не покривала витрат орендодавця. В ході ревізії проведено розрахунок витрат на охорону приміщень, згідно з яким за період з 01.05.2009 року по 30.04.2013 року орендарями не відшкодовано витрат у сумі 13358,98 грн.

Відповідно до актів виконаних робіт, вартість послуг по охороні приміщень за весь період складали 15,00 грн. на місяць.

Перевіркою повноти понесених витрат встановлено, що зазначена сума не покривала фактичних витрат орендодавця.

На думку відповідача посилання позивача на пропуск строку позовної давності з відшкодування витрат на охорону в сумі 4110,33 грн. є безпідставним, оскільки про вказані порушення позивач дізнався лише під час проведення перевірки та отримання акту перевірки, а саме 09.08.2013 року.

Повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази та вислухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що у період з 17.05.2013 року по 07.08.2013 року відповідачем було проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Комунального підприємства зеленого будівництва Калінінського району за період з 01.05.2009 по 30.04.2013 року за результатами якої складено відповідний акт від 09.08.2013 року.

Вказаний акт отримано директором позивача Ламзіним В.Б. 09.08.2013 року, про що свідчить відповідна відмітка на акті.

Ревізією з 01.05.2009 року по 30.04.2013 року повноти відшкодування орендарями експлуатаційних послуг, а саме витрат на охорону наданого в оренду приміщення, встановлено, що протягом періоду, що перевірявся, орендарям пред'являлись позивачем для оплати та оплачувались орендарями такі послуги в розмірі 15,00 грн. за місяць. Проведеним аналізом фактично понесених витрат КП Зеленбуд на охорону наданих в оренду приміщень встановлено, що сума, яка оплачувалась орендарями, була занижена та не покривала витрат орендодавця. В ході ревізії проведено розрахунок витрат на охорону приміщень, згідно з яким за період з 01.05.2009 року по 30.04.2013 року орендарями не відшкодовано витрат у сумі 13358,98 грн.

Відповідно до п. 10 Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Донецька, затвердженої рішенням виконкому міської ради від 16.08.2066 № 430, яка розроблена з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння і використання плати за оренду майнових комплексів комунальних підприємств, в орендну плату не включаються затрати на утримання будинку та прибудинкової території, а також комунальні платежі, які повинні відшкодовуватися орендаторами в повному обсязі орендодавцю.

В періоді, що перевірявся позивач надавав в оренду нежитлові приміщення, а також приміщення загального користування, які знаходяться на балансі підприємства, згідно до договорів оренди з КП "Тепломережа", ТОВ "Спеценерго" та ТОВ БП "Гідроспецбуд".

Умовами договорів передбачено, що орендатори повинні відшкодовувати витрати, які несе орендодавець на утримання переданого в оренду майно, в тому числі і витрати на охорону будівлі, в якій знаходяться надані в оренду приміщення.

Відповідно до розрахунків орендної плати, що містяться в матеріалах справи та актів виконаних робіт (які були досліджені відповідачем під час перевірки), вартість послуг з охороні приміщень за весь період складали 15,00 грн. на місяць.

Перевіркою повноти понесених витрат встановлено, що зазначена сума не покривала фактичних витрат орендодавця.

Таким чином, за період з 01.05.2009 по 30.04.2013 за рахунок коштів підприємства проведено покриття витрат орендарів на охорону наданих в оренду приміщень у сумі 13358,98 грн. (в тому числі, з 01.05.2009 року по 31.12.2009 року - 2084,64 грн., з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року - 4261,59 грн., з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року - 3690,39 грн., з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року - 2516,04 грн., з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року - 806,32 грн.), чим порушено п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 №996-ХІУ, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318. Порушення встановлено шляхом перевірки договорів, актів наданих послуг, рахунків на оплату, журналу-ордеру № 3, виписок з банківського рахунку, обігово-сальдових відомостей.

Суд зазначає, що вказані обставини позивачем не заперечуються та визнані у судовому засіданні.

Жодних заперечень щодо спірного 11 пункту згаданої вимоги позивачем відповідачу направлено не було.

Відповідно до п. 49 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок), у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Позивач посилається на те, що за вимогами про стягнення 4110,33 грн. вартості послуг з охорони з орендарів сплив строк позовної давності, що позбавляє позивача можливості відобразити вказану суму як дебіторську заборгованість та звернутись до суду з позовами про стягнення вказаних коштів з орендарів.

Позивачем надано суду листи, що підтверджують звернення позивача до КП "Тепломережа", ТОВ "Спеценерго" та ТОВ БП "Гідроспецбуд", на які останні повідомили позивача про відмову у відшкодуванні витрат на охорону з посиланням на сплив строку позовної давності за спірний період сплив.

Проте суд не погоджується з доводами позивача про сплив строку позовної давності з огляду на наступне.

У наданих позивачем суду договорах оренди №4 від 01.09.2002 року, та додаткових угодах до них не встановлена сума витрат орендаря на охорону приміщення в нічний час та вказано про те, що таке відшкодування проводиться згідно до розрахунку.

Відповідно до наданих розрахунків до вказаних договорів оренди, витрати, пов'язані з охорони вказані позивачем у розрахунках в розмірі 15 грн. щомісяця.

Таким чином, жодних порушень з боку орендарів зобов'язань зі сплати орендної плати чи послуг на охорону, в розмірі, виставленому позивачем (15 грн.) за вказаними договорами не вбачається.

Як вже було зазначено вище, відповідно до акту перевірки, проведеним аналізом фактично понесених витрат позивача на охорону наданих в оренду приміщень встановлено, що сума яка сплачувалась орендарями була занижена та не покривала витрат орендодавця.

В акті № 21-06-09/53 від 09.08.2013 року, який отримано позивачем того ж дня, вказано про те, порушення встановлено станом на 07.08.2013 року та є триваючим.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

До здійснення фінансово-господарської ревізії позивача та винесення вимоги об'єкт контролю - позивач, не знав, що він порушує приписи чинного законодавства і не вірно встановив вартість послуг. Зазначене порушення було виявлено відповідачем під час ревізії. Отже і перебіг позовної давності повинен починатися з дня отримання уповноваженою особою позивача акту ревізії (09.08.2013 року), а не з моменту спливу строку виконання орендарями зобов'язання з оплати орендної плати та послуг за відповідними договорами оренди, як про це зазначає позивач.

Крім цього, відповідно до ст. ст. 256-257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Проте суд звертає увагу позивача на положення ч.ч. 2-5 ст. 267 ЦК України, відповідно до яких, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, суд зауважує, що право позивача на звернення до суду не може бути обмежене у зв'язку з пропуском строку позовної давності. Так, відповідно до норм господарського процесуального законодавства (за якими позивач може звернутись до суду з відповідними позовами) пропуск строку позовної давності не є підставою для повернення позовної заяви чи відмови у її відкритті. Без відповідної заяви відповідача позовна давність судом не застосовується. Більш того, суд може визнати поважними причини пропуску позивачем строку позовної давності та захистити порушене право.

Враховуючи викладене, суд визнає позовні вимоги щодо часткового скасування п. 11 вимоги про усунення порушень виявлених ревізією №21-06-10/3247 від 28.08.2013 року на суму 4110,33 грн., безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", п. 49 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, ст. ст. 256-257, 261, 267 Цивільного кодексу України ст. ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову комунального підприємства зеленого будівництва Калінінського району до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про часткове скасування, на суму 4110,33 грн., пункту 11 вимоги про усунення порушень виявлених ревізією № 21-06-10/3247 від 28.08.2013 року - відмовити повністю.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 7 листопада 2013 року, в присутності представників сторін.

Постанову складено у повному обсязі 12 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.