Ухвала суду № 35347273, 01.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: № 22-ц/790/ 6664 13 Доповідач Кукліна Н.О.

Справа № 646 / 69 /13-ц Головуючий 1 інстанції Блага І.С.

Категорія: відшкодування шкоди

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в Черкасова В.В.

Пономаренко Ю.А.

При секретарі Каплоух Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Укоопгарант " до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство "Українська Страхова компанія "Гарант -Авто", про відшкодування шкоди в порядку регресу

по апеляційній скарзі ОСОБА_3

на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2013 року

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2012 року Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Укоопгарант " звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу, яка складається із страхової виплати 4056грн. 60 коп., та 500 грн. за проведення автоторознавчого дослідження пошкодженого застрахованного транспортного засобу «Шкода» державний номер НОМЕР_1., що належить Харківському обласному споживчому товариству, з яким укладено договір добровільного страхування наземного транспорту 16 березня 2010 року . В обгрунтування вказував, що 6 квітня 2010 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспорта пригода, в якій будо пошкоджено застрахований автомобіль «Шкода». У відшкодування збитків потрепілій в ДТП особі Харківському обласному споживчому товариству виплачено 4056грн. 60 коп, які підлягають стягненню із винної особи на користь страхової компанії на підставі ст. ст.993 ,1191 ЦК України. Також на користь страхової компанії підлягають стягненню витрати, понесені на оплату проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого застрахованного транспортного засобу , які для позивача також є збитками.

Повторним заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2013 року позов Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Укоопгарант " задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Укоопгарант " страхове відшкодування в розмірі 4056грн. 60 коп. В позові Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Укоопгарант " про стягнення з ОСОБА_3 500 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого застрахованного транспортного засобу відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення . В обґрунтування зазначається, що справа закінчена розглядом у заочному порядку через його неявку в остання судове засідання . Але в цей день він хворів і був судом позбавлений можливості довести, що позивачем страхове відшкодування виплачено потерпілій особі у завищеному розмірі, бо внаслідок ДТП в автомобілі «Шкода» було пошкоджено лише праве люстерко, вартість якого разом із роботами по його заміні складають приблизно 1500- 2000 грн., а не 4056,60 грн. Виплата страхового відшкодування за інші пошкодження транспортного засобу, які не пов'язані з ДТП, не підлягають відшкодуванню з винної особи.

Позивач в судове засідання не з'явився , надав письмові заперечення на апеляційну скаргу. Згідно до ст.. 305 ЦПК України неявка позивача , належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, обговоривши наведені в скарзі доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що 6 квітня 2010 року з вини водія ОСОБА_3, який керував транспортним засобом, що належить на праві власності ОСОБА_4, сталося зіткнення з автомобілем «Шкода»,власником якого є Харківське обласне споживче товариство. Відповідача ОСОБА_3 постановою Московського районного суду м.Харкова від 1 червня 2010 року визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. На підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 4 від 16 березня 2010 року , укладеного між позивачем та Харківським обласним споживчим товариством, 22 жовтня 2010 року страхувальнику виплачено страхове відшкодування в розмірі вартості відновлюваного ремонту пошкодженого автомобілю в розмірі 4056грн. 60 коп. ( а.с.5-7, 22)

При обчисленні розміру страхового відшкодування страховик ТДВ "Страхова компанія "Укоопгарант " виходив із вартості відновлюваного ремонту пошкодженого автомобілю в сумі 4056грн. 60 коп з врахуванням характеру механічних пошкоджень транспортного засобу, виявлених оцінювачем в процесі безпосереднього дослідження транспортного засобу 20 квітня 2010 року, та огляду, який проводився оцінювачем ОСОБА_5 в присутності представника страхової компанії , представника Харківського обласного споживчого товариства. Відповідач ОСОБА_3 повідомлявся про місце та час проведення огляду пошкодженого транспортного засобу 20 квітня 2010 року. Оглядом транспортного засобу виявлено ряд пошкоджень , в тому числі і люстерка заднього виду передньої правої дверці та подряпин зі слідами червоної фарби, зазначених при складанні працівниками ДАІ Протоколу про адміністративне правопорушення видимих зовнішніх пошкоджень автомобілю «Шкода» (.а.с 10-24)

Зміст наданих до суду першої інстанції письмових документів , на підставі яких позивачем здійснювалося обчислення розміру страхової виплати та проводилася виплата страхувальнику страхового відшкодування на відновлення пошкодженого транспортного засобу, не вбачається включення в розрахунок страхового відшкодування вартості робіт, не пов'язаних з наслідками дорожньо- транспортної пригоди, що мала місце з вини ОСОБА_3 6 квітня 2010 року .

Доводи відповідача про завищення позивачем розміру страхового відшкодування та включення в розрахунок відновлюваності вартості робіт, не пов'язаних з наслідками дорожньо- транспортної пригоди, ґрунтується на припущеннях, належними доказами не підтверджується.

Також судом першої інстанції не встановлено наявності інших обставин, які могли стати підставою для звільнення відповідача від відшкодування шкоди чи зменшення розміру відшкодування , в тому числі і передбачених ст. 1194 ЦК України.

Згідно до ст.. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача ОСОБА_3 понесених позивачем витрат на виплату страхувальнику страхового відшкодування за договором майнового страхування в сумі 4056грн. 60 коп відповідає встановленим у справі обставинам, вимогам ст.ст. 993,1188 ЦК України і доводами апеляційної скарги не спростовується.

Згідно ст.. 303 ЦПК України апеляційний суд в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді 1 інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом 1 інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду 1 інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Розгляд судом першої інстанції справи у відсутність відповідача ОСОБА_3, належно повідомленого про час та місце судового засідання, не є порушенням норм процесуального права, що вплинуло на наслідки вирішення справи.

Колегією суддів не встановлено таких порушень норм процесуального та матеріального права, які могли стати підставою відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України для перегляду рішення суду першої інстанції та ухваленні нового.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді