Ухвала суду № 35345331, 12.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 р.Справа № 2а-3658/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року по справі за позовом приватної науково-виробничої фірми «Росткорм» до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04.09.2012 року приватна науково-виробнича фірма «Росткорм» звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (правонаступником якої є державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області) про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання в акті від 24.02.2012 р. № 1/23-5/30144981 нікчемними правочинів, вчинених ПНВФ "Росткорм" з ТОВ "ТД "Діаніт" та ПП "Фіто Сервіс Плюс", а також з іншими контрагентами-покупцями; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.05.2012 року № 0003072200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 36773 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 8000 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду 04.10.2012 року адміністративний позов приватної науково-виробничої фірми «Росткорм» задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 03.05.2012 р. № 0003072200.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 19.10.2012 року державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби посилалась на те, що за результатами проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення товариством вимог Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Крім того, відповідачем було встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів (послуг), які підпадають під визначення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ДПІ у м. Херсоні дійшло висновку про заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду 04.10.2012 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог приватній науково-виробничій фірмі «Росткорм».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що 24.02.2012 року державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватної науково-виробничої фірми «Росткорм» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «ТД «Діаніт» за період квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року та ПП «Фіто Сервіс Плюс» за період лютий, березень, квітень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1/23-5/30144981 від 24.02.2012 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 03.05.2012 року № 0003072200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 36773 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 8000 грн.

В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлено порушення приватною науково-виробничою фірмою «Росткорм» вимог Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України, в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів (послуг), які підпадають під визначення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 36773 грн.

Так, державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби посилалась на те, що у контрагентів позивача - ТОВ «ТД «Діаніт» та ПП «Фіто Сервіс Плюс», за рахунок яких ПНВФ «Росткорм» було формовано податковий кредит, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, що свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання. Згідно актів перевірки ТОВ «ТД «Діаніт» встановлено, що укладені вказаним товариством правочини не спрямовані на настання правових наслідків, а тому є недійсними. В свою чергу, відносно ПП «Фіто Сервіс Плюс» встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, що унеможливило проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, їх реальності та відображення в податковому обліку. В ході дослідження ланцюгів постачання ПП «Фіто Сервіс Плюс», встановлено, що відносно контрагентів підприємства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва.

Зважаючи на все вищезазначене податковий орган дійшов висновку про те, що правочини укладені ПНВФ «Росткорм» із зазначеними вище контрагентами не спрямовані на настання реальних правових наслідків, у зв'язку з чим формування податкового кредиту за рахунок операцій з ТОВ «ТД «Діаніт», ПП «Фіто Сервіс Плюс» здійснено позивачем безпідставно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно часткового задоволення позовних вимог ПНВФ «Росткорм», зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2011 року ПНВФ «Росткорм» було укладено з ПП «Фіто Сервіс Плюс» договір купівлі-продажу № 15, згідно якого ПП «Фіто Сервіс Плюс» (Постачальник) зобов'язувалось передати у власність, а ПНВФ «Росткорм» (Покупець) зобов'язувалось прийняти та оплатити товар - олійні культури та продукти їх переробки (а.с. 28).

12.05.20011 року, 21.06.2011 року та 08.08.2011 року ПНВФ «Росткорм» також було укладено договори постачання з ТОВ «ТД «Діаніт», згідно яких ТОВ «ТД «Діаніт» (Постачальник) зобов'язувалось передати у власність ПНВФ «Росткорм» (Покупцю) шрот соєвий, макуху соєву та олію рослинну кормову (а.с. 81, 85, 89, 93).

На підтвердження реальності поставки товару від ТОВ "ТД "Діаніт" та ПП "Фіто Сервіс Плюс" позивачем були надані первинні документи, зокрема, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, квитанції до прибуткових касових ордерів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності є підтвердженням реального здійснення господарської операції.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем в підтвердження здійснення господарської операції з ПП «Фіто Сервіс Плюс» та ТОВ «ТД «Діаніт» первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Крім того, ПНВФ «Росткорм» у підтвердження реального виконання ПП «Фіто Сервіс Плюс» та ТОВ «ТД «Діаніт» укладених договорів були надані докази подальшого використання придбаної у вказаних контрагентів продукції у власній господарській діяльності, зокрема, надані договори від 31.12.2010 р. № 3-П, від 04.04.2011 р. № 12 на переробку сої та соєвої продукції, укладені з ПП ОСОБА_1., ПП "Пуск".

Судом першої інстанції вірно встановлено, що за актами №№ 7, 9, 12, 18, 26, 35, 41-Б, 39-Б позивач отримав за результатами переробки сої від ПП ОСОБА_1. та ПП «Пуск» олію соєву, макуху соєву та муку соєву, які в подальшому були реалізовані іншим контрагентам - ВАТ «Баштанська птахофабрика», СТОВ «Росія», ВАТ НВТ «Голандські технології у тваринництві», СТ «Новопетровське», ТзОВ «Каскад-Транспорт ЛТД», Таврійська філія ПАТ «Миронівський ЗВКК», ПП ВКФ «Волинь-Продакшн», ТОВ «Селекційний племзавод «Золотінський», ТОВ «ЧК «Альтернатива», ПП «Агрофірма «Будаки», ТОВ «Комбіфід».

Подальша реалізація придбаної у ПП «Фіто Сервіс Плюс» та ТОВ «ТД «Діаніт» продукції після її переробки підтверджується належним чином оформленими первинними документами, зокрема, договорами купівлі-продажу, поставки, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами було підтверджено факт придбання товарів у ПП «Фіто Сервіс Плюс» та ТОВ «ТД «Діаніт», тобто реальність здійснюваних між вказаними контрагентами господарських операцій.

Крім того, слід зазначити, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що будь-які порушення в ланцюгу постачання, допущенні іншими контрагентами, не можуть впливати на податковий кредит ПНВФ «Росткорм» при наявності у товариства належних документальних підтверджень здійснених операцій та розміру свого податкового кредиту.

Що стосується посилань державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області ДПС на нікчемність правочинів укладених в ланцюгу постачання та, відповідно, на те, що укладені між ПНВФ «Росткорм» та ПП «Фіто Сервіс Плюс» і ТОВ «ТД «Діаніт» договори не спричиняють реального настання правових наслідків, то колегія суддів звертає увагу на наступне:

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

В даному випадку, товариством належними та допустимими доказами було підтверджено реальне здійснення господарських операцій ПНВФ «Росткорм» з ПП «Фіто Сервіс Плюс» і ТОВ «ТД «Діаніт», що не викликає сумнівів у тому, що діяльність позивача була направлена на реальне настання економічних наслідків.

Зважаючи на все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ПНВФ «Росткорм» було дотримано вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право на податковий кредит, а тому податкове повідомлення-рішення від 03.05.2012 р. № 0003072200 прийнято державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

В свою чергу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що наслідком відображення в акті перевірки висновків податкового органу щодо визнання нікчемними правочинів, укладених товариством є прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке і створює для позивача певні негативні наслідки. При цьому, оскільки за результатами розгляду справи податкове повідомлення-рішення № 0003072200 від 03.05.2012 р., прийняте державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби визнано протиправним та таким, що підлягаю скасуванню, інші позовні вимоги ПНВФ «Росткорм» задоволенню не підлягають.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв