Рішення № 35344668, 14.11.2013, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №2/485/885/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Лисенко М.Є.,

при секретарі - Попукайло В.Л.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

з участю представника відповідача - Гищак С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Василівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

17 вересня 2013 року ОСОБА_1, звернулася до суду з даним позовом. В заяві послалася на таке, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 і після його смерті відкрилася спадщина на майно, яке складається з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудженнями і земельною ділянкою площею 0,26 га для його обслуговування, що знаходиться по АДРЕСА_1. Згідно заповіту вона є спадкоємцем, даного майна. Просить суд визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок у порядку спадкування після смерті її батька.

У судовому засіданні позивач, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача Василівської сільської ради проти задоволення позову про визнання права власності за спадкодавцем на житловий будинок в порядку успадкування не заперечувала.

Суд, заслухавши показання сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, підтверджується у справі доказами і не заперечується сторонами, що спадкодавець ОСОБА_4, мав в приватній власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,26 га.

ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане Василівською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області. (а.с.10) Згідно заповіту від 21 грудня 2006 року він все належне йому майно заповідав дочці ОСОБА_1. (а.с.40)

Зазначені обставини підтверджуються технічнім паспортом на домоволодіння та господарські приміщення які збудовані за вказаною адресою, а площа будинку не перевищує максимально допустимі площі.(а.с.6-7). Державним актом на право приватної власності на землю площею 0,26 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд виданий ОСОБА_4 Василівською сільською радою 26 вересня 1994 року. (13-14) Витягом з по господарської книги Василівської сільської ради від 15.08.2013 року, що головою домогосподарства житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 з 1961 року є ОСОБА_4 та разом з ним проживає його донька ОСОБА_1 (а.с.15). Актом технічного обстеження стану житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, комісією про те що житловий будинок відповідає вимогам державних будівельних та санітарних норм і його можливо експлуатувати за призначенням. (а.с.45).

Як вбачається з спадкової справи спадкоємець ОСОБА_1 14 травня 2013 року звернулася до нотаріуса Снігурівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_4. Листом завідувач Снігурівської державної нотаріальної контори надано спадкоємцю ОСОБА_1, роз'яснення, що для оформлення спадкових справ на житловий будинок крім свідоцтва про смерть та документів, що підтверджують родинні відносини спадкоємця з померлим, необхідно надати оригінал правостановлювальний документ на житловий будинок на ім'я померлого. Оскільки такий документ нотаріусу не надано, рекомендовано звернутися до суду . (а.с.9).

Відповідно до вимог статті 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач по справі є спадкоємцем за заповітом, але не може успадкувати житловий будинок в зв'язку з відсутністю на нього правовстановлюючого документа.

Відповідно до положень ст.ст. 100, 101 ЦК України(1963 року), що діяв на час зведення вищевказаного житлового будинку та господарських будов і споруд, громадяни могли мати у власності житловий будинок. При цьому глава десята цього кодексу також не пов'язувала наявність такого права з його обов'язковою державною реєстрацією.

Згідно Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь в містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР від 31.01.1966 року, яка діяла до затвердження Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за №31/1056, реєстрації в БТІ підлягали лише будинки, які розташовані в містах та селищах міського типу.

Відповідно до п.20 зазначеної Інструкції, належність права власності фізичної особи на жилий будинок може бути доведена при наявності погосподарських книг сільської ради з відповідними записами, і ці записи були на період дії Інструкції підставою для винесення виконавчим комітетом міської ради рішення про оформлення права власності на будинок видачею власникові свідоцтва про це.

Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування" від 27.09.2012 року N 10-1387/0/4-12, в яких зазначено, що відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

За такого, суд дійшов висновку про належність вищевказаного житлового будинку ОСОБА_4, та входження його спадкової маси після смерті останнього.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що спадкодавець за життя набув право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, які позивач успадкувала за заповітом, у встановлений строк звернувся за прийняттям спадщини, але позбавлений можливості оформити свої спадкові права за відсутності правовстановлюючих документів на будинок, то суд приходить до висновку про задоволення позову й визнання за позивачем права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідача обов'язок по відшкодуванню позивачу документально понесенні судові витрати. Керуючись ст. ст. 10,11,57,60,208,209,213 - 215,218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати в порядку спадкування право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок та господарські будівлі та спорудження, які розташовані по АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судові витрати з відповідача не стягувати на прохання позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ