Постанова № 35343862, 12.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 року № 813/1360/13-а

о 16 год., 57 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», представники - Негря Н.Ю., Брунець В.Г., Андреюк С.С.,до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області, представник - Рождественська Л.П., Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, представники - Король Н.Є., Палій М.В.про визнати протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень

Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, у якому, з врахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, позивач просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідачів № 0003242302/14255 від 17.08.2012 року, № 0004572302/21168 від 06.11.2012 року, № 0004582302/21170 від 06.11.2012 року, № 0000570804/8078 від 17.08.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає безпідставними висновки податкового органу викладені в акті перевірки про завищення скорегованих витрат на суму 15231523,00 грн. у зв'язку з віднесенням до складу скорегованих валових витрат втрати, що перевищують встановлені законодавством норми, які рахуються як використані позивачем не в господарській діяльності та не мають виробничого характеру. Втрати теплоенергії, в тому числі в межах нормативних значень технологічних втрат так і понаднормативні технологічні втрати, є втратами, які супроводжують процеси виробництва, транспортування, постачання теплоенергії, відповідно вказані втрати є такими, що об'єктивно пов'язані з веденням господарської діяльності і відносяться до складу валових. Позивач зазначає, що в тариф не можливо закласти усі втрати, що супроводжують господарську діяльність, оскільки наперед не відомо, скільки поривів труб, чи інших аварійних ситуацій відбудеться поточного року, і, відповідно, скільки витоку теплоносія матиме місце. Собівартість виготовленої продукції підтверджена відповідними калькуляціями. Будь-яких документів, в котрих повинні обліковуватися різниці не передбачено. Позивач також вказує, що в тариф закладаються планові показники на календарний рік, котрі є лише прогнозом та змінюються залежно від пори року. Проте, розрахунок відповідачем здійснений не за календарний рік (хоча цей принцип використовується при розрахунку тарифів та планових показників), а за 4 кв. 2010 року окремо, що свідчить про його необґрунтованість.

Позивач також вважає безпідставним висновок податкового органу про неправомірність віднесення до валових витрат вартість поставленої продукції, згідно з отриманими податковими і видатковими накладними від ТОВ «Будівельна компанія АРТ ГРУП», ПП «МКМ «Сервіс», ТОВ «Промислові мастила», ТОВ «Викуп», МПП «Квант» та про відсутність документів що свідчать про факт перевезення вантажу від постачальників до позивача, оскільки укладені з вказаними контрагентами договори оскаржені та визнані недійсними в судовому порядку не були. Кожен з контрагентів позивача є належним чином зареєстрованою юридичною особою, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі, тобто є повноправним учасником цивільних, господарських та інших правовідносин. Позивач зазначає, що товарно-транспортна накладна оформляється при виникненні відносин з перевезення автомобільним транспортом. Позивачем жодних договорів із перевізниками не укладалося, оскільки сторонами договорів поставки таких не залучалося. Крім податкових та видаткових накладних реальність господарських операцій щодо здійснення поставок за укладеними договорами підтверджують рахунки-фактури, видані постачальниками, прибуткові ордери на отриману продукцію, вимоги з центрального складу підприємства, акти на списання поставлених ТМЦ, акти про їх використання та відомості витрат, оформлені підрозділами підприємства позивач, що отримали поставлену продукцію для використання у безпосередній господарській діяльності, витяги з журналу реєстрації довіреностей, тощо.

Безпідставним, на думку позивача, є висновок податкового органу про перевищення позивачем встановлених нормативів технологічних витрат теплової енергії в 4 кварталі 2010 року та в 1 кварталі 2011 року, оскільки згідно КТМ 204 України 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні», 13% втрат, які визначаються згідно КТМ 204 - це втрати теплової енергії з поверхні теплових мереж.

Згідно енергетичних обстежень за 2010 рік, проведених у ЛМКП «Львівтеплоенерго», втрати з поверхні теплових мереж менші на 55 % від втрат, визначених по КТМ як 13 % від відпущеної теплової енергії. З 2010 року позивач проводить розрахунок втрат теплової енергії з поверхні трубопроводів на основі фактичних значень діаметрів і довжин теплових мереж та теплових випробувань по МУ 31-70-080-84 «Методические указания по определению тепловых потерь в водяных и паровых тепловых сетях». Згідно вищезазначеної методики, а також методики, наведеної у КТМ, величина втрат з поверхні трубопроводів залежить від технічних характеристик теплових мереж (довжина, діаметр, тип прокладки), а також параметрів середовища (температура повітря, температура ґрунту, температура води) і періоду експлуатації. При збереженні технічних характеристик мереж, а також розрахункових (нормативних) значень параметрів середовища і періоду експлуатації, величина втрат є сталою і не залежить від величини відпуску чи реалізації теплової енергії. Перевіряти дотримання суб'єктами господарювання норм законодавства в частині наявності/відсутності перевитрат паливно-енергетичних ресурсів покладено Спеціально уповноважений орган в галузі енергозбереження, який не виявив перевищень позивачем встановлених нормативів технологічних витрат теплової енергії. Відтак, на думку позивача, розрахунки податкового органу в частині перевищень встановлених нормативів є необґрунтованими, оскільки здійснені без врахування передбачених законодавством формул, не враховують усіх складових, котрі повинні братися до уваги при здійсненні розрахунків, та проведені за вибірковий період (квартал), що суперечить діючому законодавству в галузі теплоенергетики та енергозбереження .

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення та письмові докази, просили суд збільшені позовні вимоги задоволити повністю з підстав зазначених в позовній заяві та заявах про збільшення позовних вимог.

Позиція відповідача - Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області викладена у запереченні на адміністративний позов, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, що перевіркою встановлено, що в порушення п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ЛМКП «Львівтеплоенерго» завищено скориговані валові витрати на суму 15231522,96 грн., у тому числі: в 4 кварталі 2010 року на 12742947,14 грн., в 1 кварталі 2011 року на 2488575,82 грн. по технологічних витратах теплової енергії, що перевищують встановлені нормативи, оскільки до складу валових витрат платника податків включається лише фактичні суми технологічних втрат теплоенергії в межах встановлених нормативів, а понаднормативні витрати не мають економічного обґрунтування та не використовуються платником податку у власній господарській діяльності, а отже, не підлягають, на думку відповідача, включенню до складу валових витрат. Відповідно, до планових показників роботи позивача, виробництво теплової енергії за рік - 1638,138 тис.Гкал, власні потреби - 54,74 тис.Гкал., відпуск теплової енергії - 1583,398 тис.Гкал, реалізація теплової енергії - 1377,555 тис.Гкал, втрати в теплових мережах - 205,843 тис.Гкал, або 13%. Скоригований розрахунок двоставкового тарифу на теплову енергію розраховувався з 01.06.2009 року по 01.10.2011 року, в тому числі в 4 кварталі 2010 року та в 1 кварталі 2011 року на підставі рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 345 від 22.05.2009 року. Плата за приєднане теплове навантаження за 1 кв.м. опалювальної площі у місяць для споживачів, що фінансуються з бюджету будь-якого рівня 1,691; інші споживачів - 1,515. Тариф за 1 Гкал спожитої теплової енергії для споживачів, що фінансуються з бюджету будь-якого рівня 448,70 грн.; інші споживачі - 486,97 грн. Тариф для населення за 1 Гкал спожитої теплової енергії - 163,37 грн., розраховувався відповідно до отриманих доходів з ПДВ - 175475,04 грн. тис.грн./ на реалізацію теплової енергії - 1074,08 тис.Гкал.; для бюджетних установ за 1 Гкал спожитої теплової енергії - 448,70 грн., розраховувались відповідно до отриманих доходів з ПДВ - 35064,02 тис.грн./ на реалізацію теплової енергії - 72,005 тис.Гкал. загальний відпуск - 1377,555 тис.Гкал. Враховуючи вищевказане, при розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію в тариф закладено 13% норм витрат відповідно до КТМ 204 України 244-94 «Норм та вказівок по нормуванні витрат палива теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько - побутові потреби», оскільки в розрахунки за фактично реалізовану теплову енергію - 1377,555 тис. Гкал закладено витрати теплових мереж - 205,843 тис.Гкал або 13%.

Також відповідач у запереченні зазначає, що перевіркою позивача встановлено, що в порушення п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.1., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 140.2. ст. 140 ПК України, позивачем завищено валові витрати на витрати, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування по безтоварних операціях, проведених з ТОВ «Будівельна компанія АРТ ГРУП», ПП «МКМ «Сервіс», ТОВ «Промислові мастила», ТОВ «Викуп», МПП «Квант» на загальну суму 201755,73 грн., оскільки провівши аналіз господарської та економічної діяльності вказаних підприємств - постачальників, а саме, відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, що свідчить про неможливість самостійно здійснювати фінансово - господарську діяльність. Вказані контрагенти, віднесені до «групи ризику», які не виконують свої податкові зобов'язання, оскільки у контрагентів позивача відсутній технічний персонал для проведення фінансово - господарської діяльності, відсутні основні засоби, транспортні засоби. До проведення перевірки не представлено належним чином оформлених підтверджуючих документів на транспортування, зберігання ТМЦ, відсутні сертифікати на поставлені ТМЦ, відповідно немає можливості підтвердити, чи контрагентами було фактично поставлено позивачу ТМЦ. Відповідач також вказує, що в акті перевірки зазначено, що позивач до перевірки не надало товарно - транспортних накладних, подорожніх листів, квитанцій на прийом вантажу та інших первинних документів, що підтверджують переміщення товарів від контрагентів.

Представник відповідача - ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області в судовому засіданні заперечення підтримала, надала додаткові пояснення та докази, просила суд в задоволені позову відмовити повністю.

Позиція відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів викладена у запереченні на позовну заяву у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, що проведеною перевіркою позивача встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку, відображених в регістрах бухгалтерського обліку, встановлено списання ТМЦ використаних не в господарській діяльності підприємства, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 3521760,60 грн., в тому числі жовтень 2010 року - 1216600,50 грн., листопад 2010 року - 668749,15 грн., грудень 2010 року - 1220760,26 грн., січень 2011 року - 59194,69 грн., лютий 2011 року - 160843,40 грн., березень 2011 року - 186582,60 грн. Відповідач стверджує, якщо платником ПДВ у межах балансу передаються для невиробничого використання ТМЦ, які раніше було придбано з метою використання їх у виробничій діяльності та щодо яких на першу з подій, що сталися, суми ПДВ було віднесено до складу податкового кредиту, то таку передачу необхідно розцінювати як оподатковувану згідно з правилами, встановленими п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 189.1. ст. 189 Податкового кодексу України. При такій передачі нараховуються податкові зобов'язання за ставкою 20%, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. Так, ревізією правильності проведення розрахунків по наданих послугах з підкачки води за договором від 05.10.2009 року за № 06/06.09.01/12-407, укладеним між позивачем та ЛМКП «Львівводоканал» встановлено, що в ревізійному періоді з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року позивач надавало послуги по підкачуванню холодної води. До кошторису витрат на експлуатацію насосних агрегатів включено прямі витрати в частині амортизації в сумі 75.6 тис.грн. Проте, фактичні витрати по амортизації насосних агрегатів по підкачуванні холодної води за 2010 рік склали 947.9 тис.грн. Таким чином, у 2010 році позивачем занижено суму витрат на надані послуги ЛМКП «Львівводоканал» на суму 872,3 тис.грн., та ПДВ - 174.5 тис.грн., чим порушено п. 7 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну України від 13.12.1999 року за № 318 та п. 8 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.1999 року за № 290. У зв'язку з чим, позивачем недоотримано доходів на суму 1046.8 тис.грн., в тому числі ПДВ в сумі 174460.6 грн. В ході ревізії проведено донарахування послуг по підкачці холодної води за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 1046763,60 грн., в тому числі ПДВ 174460,60 грн. Згідно з первинними документами позивачем в бухгалтерському обліку провело виправлення, тобто, донараховано послуг по підкачці холодної води в 2 квартал 2012 року за періоді з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року на загальну суму 1046763,60 грн. з ПДВ, визначене податкове зобов'язання у червні 2012 року за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 174460,60 грн. В податковому обліку виправлення не проведені, такі не відображались як виправлення помилок за результатами минулих податкових періодів. Також відповідач зазначає, що відповідно до порушення, яке зазначено в акті ДФІ у Львівській області позивачем при розрахунку кошторису по наданні послуг по підкачці холодної води ЛМКП «Львівводоканал» враховано суму амортизаційних відрахувань по експлуатації насосних агрегатів 75604,92грн., в тому числі в 4 квартал 2010 року - 18 901,23 грн. Проте, фактичні витрати по амортизації насосних агрегатів по підкачуванні холодної води за 2010 рік склали 947907,92 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 309668,91 грн. На різницю суми між закладеними в кошторис та фактичними витратами по амортизації насосних агрегатів по підкачуванні холодної води нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 58153.56 грн., в тому числі жовтень 2010 року - 19384,52 грн., листопад 2010 року-19384,52 грн., грудень 2010 року-19384,52 грн.

Представники відповідача - СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів в судовому засіданні заперечення підтримали, надали додаткові пояснення та докази, просили суд в задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідачів, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

02.08.2012 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 637/33-00/05506464.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 140.2. ст. 140, п. 146.4., п. 146.5., п.п. 146.17.2., п. 146.17. ст. 146, п. 147.1 ст. 147, п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України, п. 1.26. ст. 1, п.п. 4.1.1. п. 4.1., п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.1., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, п.п. 8.9.1. п. 8.9. ст. 8 Закону України «Про оподаткування» прибутку», що призвело до заниження об'єкту оподаткування в сумі 16174838,84 грн., в тому числі 4 квартал 2010 року в сумі 13083842,84 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 2550372,98 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 113867,40 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 253904,46 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 172851,16 грн., що призвело до заниження податку на прибутку в сумі 3270961,00 грн., в тому числі в 4 кварталі 2011 року в сумі 3270961,00 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування в сумі 3090995,10 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 2550372,98 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 113867,40 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 253904,46 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 172851,16 грн.;

- п. 1.7. та п. 1.8. ст. 1, п. 4.2. ст. 4, п.п. 7.2.3. та п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.1. та п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 189.1. ст. 189, п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1.-7. ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ в сумі 3703,609 грн., в тому числі за жовтень 2010 року - 1236726,17 грн., листопад 2010 року - 688468,67 грн., грудень 2010 року - 1270460,16 грн., січень 2011 року - 59444,69 грн., лютий 2011 року - 162586,55 грн., березень 2011 року - 186582,60 грн., травень 2011 року - 92372,00 грн., серпень 2011 року - 13039,86 грн., вересень 2011 року - 10158,72 грн., жовтень 2011 року - 3728,90 грн., листопад 2011 року - 8325,00 грн., грудень 2011 року - 1550,00 грн.

У вказаному акті зазначено, що у 2010 році ЛМКП «Львівтеплоенерго» занижено суму витрат на надані послуги ЛМКП «Львівводоканал» на суму 872,3 тис.грн., чим порушено п. 7 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну України № 318 від 13.12.1999 року та п. 8 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Мінфіну України № 290 від 29.11.1999 року. Внаслідок вищенаведеного ЛМКП «Львівтеплоенерго» недоотримано доходів нс суму 1046,8 тис.грн., в тому числі ПДВ. В ході ревізії проведено донарахування послуг по підкачці холодної води та виставлено акт № 001 від 05.06.2012 року за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 1046763,60 грн., в тому числі ПДВ 174460,60 грн. В ході ревізії проведено донарахування послуг по підкачці холодної води та виставлено акт №001 від 05.06.2012 року за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 1046763,60 грн., в тому числі ПДВ 174460,60 грн. Згідно з первинними документами позивачем в бухгалтерському обліку провело виправлення, тобто, донараховано послуг по підкачці холодної води в 2 квартал 2012 року за періоді з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року на загальну суму 1046763,60 грн. з ПДВ, визначене податкове зобов'язання у червні 2012 року за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 174460,60 грн. В податковому обліку виправлення не проведені, такі не відображались як виправлення помилок за результатами минулих податкових періодів. Також відповідач зазначає, що відповідно до порушення, яке зазначено в акті ДФІ у Львівській області позивачем при розрахунку кошторису по наданні послуг по підкачці холодної води ЛМКП «Львівводоканал» враховано суму амортизаційних відрахувань по експлуатації насосних агрегатів 75604,92грн., в тому числі в 4 квартал 2010 року - 18 901,23 грн. Проте, фактичні витрати по амортизації насосних агрегатів по підкачуванні холодної води за 2010 рік склали 947907,92 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 309668,91 грн.

Проведеною перевіркою також встановлено, що при розрахунку двоставкого тарифу на теплову енергію в тариф закладено 13% норм втрат відповідно до КТМ 204 України 244-94 «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби», оскільки в розрахунках беруть фактично реалізовану теплову енергію 1377,555 тис.Гкал. закладено втрати в теплових мережах 205,843 тис.Гкал. або 13%. Відтак, з врахуванням вищенаведеного підприємством завищено скориговані валові витрати за 1 квартал 2011 року в сумі 2488575,82 грн.

Ревізію встановлено, що в порушення п. 7 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України № 92 від 27.04.2000 року, ЛМКП «Львівтеплоенерго» прийнято на баланс від УКБ ЛМР завершений об'єкт «реконструкції системи тепло забезпечення в районі вулиць Варшавська, Випасова, Липинського, Інструментальна з підключенням до ТЕЦ-2 у м. Львові» вартістю 27508,7 тис.грн. з урахуванням ПДВ 4447,6 тис.грн. Внаслідок допущеного порушення завищено вартість вартість основного засобу на суму 4299,3 тис.грн. та як наслідок завищено валові витрати та знижено податок на прибуток в сумі 148,3 тис.грн. Згідно з первинними документами ЛМКП «Львівтеплоенерго» в бухгалтерському обліку провело виправлення (фактично). Сума ПДВ знята з ДТ10 «Основні засоби» та передана Авізо № 9 від 08.06.2012 року УКБ ЛМР. В податковому обліку виправлення не проводились. Згідно Ухвали ЛМР № 17 від 03.06.2010 року було прийнято рішення про передачу теплової мережі від ТЕЦ-2 в районі вулиць Варшавська, Випасова, Липинського, Інструментальна на загальну суму 27508690,00 грн. Як внесок в статутний капітал ЛМКП «Львівтеплоенерго». Акт прийому - передачі від 23.02.2011 року та акт введення в експлуатацію. Нарахування податкової амортизації проводилось з 2 кварталу 2011 року. ЛМКП «Львівтеплоенерго» при зарахуванні на баланс не провело відсторнування ПК та нарахувало амортизацію на суму ПДВ за 2-4 квартали 2011 року. Так, з отриманої на запит податкового органу відповіді (копій актів приймання виконаних підрядних робіт) роботи по реконструкції системи тепло забезпечення в районі вулиць Варшавська, Випасова, Липинського, Інструментальна були виконані генпідрядником ЛМКП «Львівтеплоенерго», а замовником робіт виступало УКБ ДЖГ та інфраструктури ЛМР, де була зазначена сума ПДВ 4447590,30 грн. У зв'язку з чим, перевіркою встановлено, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» завищено витрати операційної діяльності на суму амортизаційних відрахувань, які нараховувались на суму ПДВ в сумі 133427,70 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 44475,90 грн., 3 квартал 2011 року в умі 44475,90 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 44475,90 грн.

В акті також зазначено, що перевіркою встановлено, що підприємство включило до складу податкового кредиту в реєстр отриманих податкових накладних за квітень - травень 2011 року факсові копії податкових накладних, отриманих від Корпорація «Енергоресурс - Інвест» від 29.04.2011 року № 70 на суму ПДВ 20719,59 грн. (включено в травневу декларацію); ПП «ВКФ Фаворит» від 09.05.2011 року № 2 на суму ПДВ 64152,40 грн. (включено в травневу декларацію).

17.08.2012 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003242302/14255, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123, підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 637/33-00/05506464 від 02.08.2012 року, встановлено порушення п. 1.26. ст. 1, п.п. 4.1.1. п. 4.1., п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.1., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, п.п. 8.9.1. п. 8.9. ст. 8 Закону, «Про оподаткування» прибутку», у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств і організацій місцевого підпорядкування, усього 4088701,25 грн., в тому числі за основним платежем - 3270961,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 817740,25 грн.

17.08.2012 року СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000570804/8078, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123, підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 637/33-00/05506464 від 02.08.2012 року, встановлено порушення п. 1.7. та п. 1.8. ст. 1, п. 4.2. ст. 4, п.п. 7.2.3. та п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.1. та п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 189.1. ст. 189, п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1.-10. ст. 201 Податкового кодекс України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 4504224,50 грн., в тому числі за основним платежем - 3703609,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 800615,50 грн.

06.11.2012 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004572302/21168, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123, підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 637/33-00/05506464 від 02.08.2012 року та рішення про результати розгляду первинних скарг ДПС у Львівській області № 23768/10/10-2005/1842 від 02.11.2012 року, встановлено порушення п. 1.26. ст. 1, п.п. 4.1.1. п. 4.1., п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.1., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, п.п. 8.9.1. п. 8.9. ст. 8 Закону, «Про оподаткування» прибутку», у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств і організацій місцевого підпорядкування, усього 40883122,29 грн., в тому числі за основним платежем - 3266497,83 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 816624,46 грн.

06.11.2012 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004582302/21170, яким згідно п.п. 54.3. ст. 54, п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 637/33-00/05506464 від 02.08.2012 року та рішення про результати розгляду первинних скарг ДПС у Львівській області № 23768/10/10-2005/1842 від 02.11.2012 року, встановлено порушення п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 140.2. ст. 140, п. 146.4., п. 146.5., п.п. 146.17.2., п. 146.17. ст. 146, п. 147.1 ст. 147, п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України, п. 1.26. ст. 1, п.п. 4.1.1. п. 4.1., п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.1., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, п.п. 8.9.1. п. 8.9. ст. 8 Закону, «Про оподаткування» прибутку», у зв'язку з чим позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2924134,16 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року із змінами і доповненнями (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 1.26. ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак - юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини).

Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не включаються до складу валових витрат витрати на потреби не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Згідно п.п. 8.9.1. п. 8.9. ст. 8 цього ж Закону, платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті.

У разі коли витрати (з урахуванням індексації), понесені у зв'язку з придбанням такого об'єкта власності, перевищують доходи, отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не включається до складу валових витрат та покривається за рахунок власних джерел платника податку.

Згідно п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 140.2. ст. 140 цього ж Кодексу, у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Згідно п. 146.4. ст. 146 цього ж Кодексу, придбані (самостійно виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс платника податку за первісною вартістю.

Згідно п. 147.1. ст. 147 цього ж Кодексу, платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до витрат за звітний податковий період та не підлягають амортизації. Якщо в майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, які збільшені на коефіцієнт індексації, визначений у пункті 146.21 статті 146 цього Кодексу. У разі якщо витрати (з урахуванням зазначеної переоцінки), понесені у зв'язку з придбанням такого об'єкта власності, перевищують доходи, отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не повинен впливати на об'єкт оподаткування та покривається за рахунок власних джерел платника податку.

Згідно п. 150.1. ст. 150 цього ж Кодексу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Згідно п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 1.8. ст. 1 цього ж Закону, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п. 4.2. ст. 4 цього ж Закону, у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього ж Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 185.1. ст. 185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 188.1. ст. 188 цього ж Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно 189.1. ст. 189 цього ж Кодексу, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього ж Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст. 200 цього ж Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій надано суду копії:

- договорів поставки товарів від 09.08.2010 року, від 25.01.2011 року укладених між МПП «КВАНТ» (як постачальником) та позивачем (як покупцем), згідно яких постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар - цемент глиноземистий ГЦ-40 згідно специфікацій (заявок), що є невід'ємною частиною договорів моменті їх підписання повноважними представниками сторін; Специфікацій до вказаних договорів;

- договорів № 286, № 287 від 08.08.2011 року укладених між позивачем (як покупцем) та ТОВ «Промислові мастила» (як постачальником), згідно постачальник зобов'язується передати у власність покупцю масла по найменуванню, у кількості та по цінах вказаних у договорах, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах цих договорів;

- договорів поставки товарів від 25.01.2011 року, 20.07.2011 року, 12.08.2011 року укладених між позивачем (як покупцем) та МПП «КВАНТ», ТОВ «Викуп» згідно яких позивачу було поставлено товари - цеглу вогнетривку ШБ-5, азбест розпушений АБК, протигази фільтруючі ГП-5; Специфікацій до вказаних договорів;

- Додаткової угоди від 28.12.2011 року до договору № 08/11-286 від 08.08.2011 року; Специфікації до вказаної додаткової угоди;

- накладних, видаткових накладних за березень, квітень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, травень, серпень, вересень, листопад, грудень 2011 року виданих позивачу його контрагентами - ПП «МКМ-СЕРВІС», ТОВ «Промислові мастила», МПП «КВАНТ», із зазначенням найменування товару, його кількості, ціни, суми ПДВ;

- податкових накладних за березень, травень, грудень 2010 року, лютий, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року виданих у позивачу його контрагентами - ПП «МКМ-СЕРВІС», ТОВ «Промислові мастила», МПП «КВАНТ», із зазначенням номенклатури товару продавця, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару;

- Деталізованої таблиці по поставках товарів для позивача за 4 квартал 2010 року;

- Рахунків, платіжних доручень, прибуткових ордерів, видаткових накладних, податкових накладних по контрагентах позивача: ТОВ «Промислові мастила» за жовтень - грудень 2010 року, квітень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року ТОВ «БК АТР ГРУП» за травень, червень 2011 року, жовтень 2012 року, МПП «КВАНТ» за лютий, березень, серпень, вересень, листопад, грудень 2011 року, ТОВ «Викуп» за серпень, листопад 2011 року, ПП «МКМ-Сервіс» за січень, березень 2011 року як доказів поставки позивачу товарів на підставі укладених договорів; виписки з банківського рахунку позивача від 21.10.2010 року; виписки з банківського рахунку ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 28.02.2011 року про здійснення платежу на користь МПП «Квант»; Вимоги з центрального складу ЛМКП «Львівтеплоенерго» про видачу товарів, поставлених МПП «КВАНТ» (глини вогнетривкої, азбесту, цегли тощо); Акту на списання ТМЦ від 31.12.2010 року, Відомості витрат паливно-мастильних матеріалів автомобілем за грудень 2010 року; службової записки на придбання пастильно-мастильних матеріалів; заявок на придбання ТМЦ за серпень, вересень, листопад, грудень 2010 року;

- актів ЛМКП «Львівтеплоенерго» на списання матеріалів майстром та актів списання використаних матеріалів за листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень травень грудень 2011 року, січень, травень, червень, вересень 2012 року; вимог з центрального складу позивача; Паспортів продукції на паливно-мастильні матеріали, поставлені ТОВ «Промислові мастила»;

- договору укладеного із ГУ МНС України та ЛМКП «Львівтеплоенерго» про надання послуг з випробування захисних властивостей засобів індивідуального захисту, зокрема, протигазів ГП-5; Висновків лабораторних випробувань ГУ МНС України від 01.09.2011 року;

- Актів на списання використаних матеріалів, поставлених МПП «КВАНТ»; Вимоги з центрального складу ЛМКП «Львівтеплоенерго» про видачу товарів, поставлених ТОВ «Викуп» (протигази ГП-5); Вимоги з центрального складу ЛМКП «Львівтеплоенерго» про видачу товарів, поставлених ПП «МКМ-СЕРВІС» (Платформа оптовик 1000Д); Вимог з центрального складу ЛМКП «Львівтеплоенерго» про видачу паливно-мастильних матеріалів, поставлених ТОВ «Промислові мастила»; Актів про використання мастильно - експлуатаційних матеріалів, оформлених автотранспортним цехо ЛМКП «Львівтеплоенерго»; Відомостей витрат/видачі паливно-мастильних матеріалів автомобілями; наряду - замовлення на поточний ремонт цехового обладнання; актів на списання використаних мастильних матеріалів ремонтно-обслуговуючими підрозділами; Витягу з журналу реєстрації довіреностей;

- Витягів з реєстру ЛКМП «Львівтеплоенерго» виданих та отриманих податкових накладних за липень, вересень, жовтень, листопад грудень 2010 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року;

- Податкових накладних ЛКМП «Львівтеплоенерго» з ПДВ за лютий, квітень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року;

- Розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту ЛМКП «Львівтеплоенерго» в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) за лютий, квітень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Судом не враховуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат та витрат, що враховуються при обслуговуванні об'єкта оподаткування по безтоварних операціях з контрагентами - ТОВ «Промислові мастила», МПП «КВАНТ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Викуп» на загальну суму 201755,73 грн. за 4 квартал 2010 року, 2011 рік, оскільки підставою для включення витрат підприємства до валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат за правилами ведення податкового обліку, що відображають реальність господарської операції, їх зв'язок з господарською діяльністю товариства, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача встановлений з врахуванням характеристик придбаних товарів та наданих послуг, які свідчать про призначення таких для використання у господарській діяльності позивача та відповідають змісту цієї діяльності.

З метою встановлення факту здійснення платником податку господарської діяльності, формування витрат для визначення цілей оподаткування податком на прибуток, а також встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та понесення витрат і господарською діяльністю платника податку, обов'язковому дослідженню підлягає наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій такого платника, тобто наявність мети використання придбаних послуг у такій діяльності.

Мета позивача полягала у використанні придбаних у ТОВ «Промислові мастила», МПП «КВАНТ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Викуп» товарів, зокрема, паливно-мастильних матеріалів та спеціальних засобів для автомобілів, цементу глиноземистого ГЦ-40, цегли вогнетривкої ШБ-5, глини вогнетривкої, азбесту розпушеного АБК, протигазів фільтруючих ГП-5, платформи Оптовик 1000Д тощо у власній господарській діяльності підприємства. На підтвердження обставин реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Промислові мастила», МПП «КВАНТ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Викуп», на підставі яких позивачем були сформовані дані податкового обліку, надано суду первинні документи, які складені внаслідок фактичного здійснення вищевказаних господарських операцій, а саме копії, податкових накладних, видаткових накладних, прибуткових ордерів, рахунків на отриманий товар, виписок з банківського рахунку про здійснення платежів контрагентам за отриманий товар, актів списання майстром використаних товарів у власній господарській діяльності, поставлених контрагентами, вимог з центрального складу позивача про видачу товарів, поставлених контрагентами, витягів з журналу реєстрації довіреностей тощо.

Судом також не враховуються висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п. 1.7. та п. 1.8. ст. 1, п. 4.2. ст. 4, п.п. 7.2.3. та п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.1. та п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 189.1. ст. 189, п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1.-7. ст. 201 ПК України у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту ПДВ на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Промислові мастила», МПП «КВАНТ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Викуп», оскільки підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Надані позивачем докази дають суду достатні підстави для висновку про сплату позивачем сум ПДВ у ціні придбаних товарів у контрагентів, які мали статус платників податку на додану вартість.

Закон України «Про податок на додану вартість» та Податковий кодекс України не ставлять в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Якщо контрагенти позивача не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо контрагентів позивача. Відповідачем невиконання вказаного обов'язку контрагентами позивач жодними належними та допустимими доказами не підтверджено.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагентів товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту відповідачем не спростовано.

Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту відповідачем беззаперечними доказами також спростовані не були.

Судом не враховуються заперечення відповідачами позовних вимог щодо фактичності здійснення господарських операцій по поставці позивачу товарів його контрагентами через відсутність належним чином складених товарно-транспортних накладних які підтверджують факт транспортування товарів позивачу, оскільки з укладених договорів поставки товарів вбачається, що поставка товарів здійснювалася самими постачальниками (контрагентами) у відповідності до умов укладених договорів.

На думку суду, факт відсутності товарно-транспортних документів про перевезення товарів при оприбуткуванні покупцем товару за наявності інших первинних документів бухгалтерських документів не є достатньою підставою висновку про безтоварність господарської операції з придбання товарів без врахування умов виконання договору щодо поставки товару та передачі його у власність. Договір поставки товару не є договором про перевезення вантажу, а тому його реальне виконання не обов'язково має підтверджуватись товарно - транспортними накладними.

Крімц цього, представником позивача подано суду копії Розшифровок ЛМКП «Львівтеплоенерго» податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за лютий, квітень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року (Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) у яких зазначається суми ПДВ, обсяг вчинених господарських операцій (поставки) між контрагентами та позивачем, а також індивідуальний податковий номер платника податку - покупця якому контрагентами видано податкові накладні, що спростовує висновок відповідача про нікчемність правочинів та протиправність формування податкового кредиту за вказаний період.

Судом також не враховуються заперечення відповідачем позовних вимог, актами перевірок контрагентів позивача, оскільки згідно з пунктом 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Складення акту перевірки є службовою діяльністю посадової особи чи посадових осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації стосовно об'єкта перевірки. Посадова особа чи посадові особи відповідача при складанні акта перевірки, викладає чи викладають свою суб'єктивну оцінку результатів перевірки платника податків. Вказані акти перевірок контрагентів позивача не створюють будь-яких правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав чи обов'язків позивача, оскільки обставини зазначені у вказаних актах перевірок контрагентів позивача мають бути встановлені за результатами перевірки саме позивача, а в акті мають бути викладені всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності позивача, як платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. В матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази, які б підтверджували обставини встановлені у вищевказаних актах перевірок контрагентів позивача.

Судом не враховуються висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства у зв'язку з тим, що у його контрагентів відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, внаслідок чого укладені угоди з позивачем містять ознаки нікчемності, оскільки фактичне проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість підтверджується наявними у справі первинними документами бухгалтерського обліку.

Судом враховуються обґрунтування позивачем та його представниками позовних вимог щодо безпідставності висновку податкового органу про порушення п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення скоригованих валових витрат на суму 15231522,96 грн. по технологічних витратах теплової енергії, що перевищують встановлені нормативи, оскільки згідно КТМ 204 України 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні», загальна кількість теплоти, що виробляється за рік, визначається як сума корисно використаної теплоти за рік, втрати теплоти в теплових мереж, втрат теплоти на власні потреби котельні та втрат теплоти внутрішніми трубопроводами котельні за цей самий період за встановленою формулою.

Так, згідно п. 3.1.8. п. 3.1. Р.3 КТМ 204 України, при неможливості визначення втрати теплоти в теплових мережах на підставі випробувань, тимчасово до їх проведення, допускається приймати величину згаданих втрат в частках від відпущеної теплоти, а саме, при протяжності теплотраси понад 1000 м. - 0,6% на кожні 100 м. теплотраси після 1000 м., але не більше 13% на всю довжину. Відповідно, 13% втрат, які визначаються згідно КТМ 204 України, є втратами теплової енергії з поверхні теплових мереж.

Представник позивача, на запитання суду, пояснив, що розрахунки податкового органу в частині перевищень встановлених нормативів є необгрунтованими, оскільки такі здійснені без врахування передбачених КТМ 204 України формул, не враховано усіх складових котрі повинні братися до уваги при здійсненні розрахунків, не враховано технічних характеристик теплових мереж і періоду експлуатації, а також проведені за вибірковий період, зокрема квартал, а не за повний рік. Також представник позивача вказав, що реальних перевитрат у позивача не було так як згідно енергетичних обстежень за 2010 рік, проведжених у позивача, втрати з поверхні теплових мереж менші на 55% від втрат, визначених по КТМ 204 України як 13% від відпущеної теплової енергії згідно формули.

Судом не враховуються висновки податкового органу щодо заниження позивачем витрат за надані послуги ЛМКП «Львівводоканал» по підкачуванню холодної води на суму 872,3 тис.грн. та ПДВ - 174,5 тис.грн., оскільки такі порушення відповідачем підтверджуються лише актом ДФІ у Львівській області, який за свою суттю є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності, і є суб'єктивною думкою перевіряючих. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних висновків акту перевірки та порушення позивачем вимог п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідачами та їх представниками суду не надано.

Судом не враховуються висновки податкового органу в частині порушення позивачем вимог п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, ст. 201 ПК України щодо безпідставності включення позивачем до складу податкового кредиту в реєстр отриманих податкових накладних за квітень - травень 2011 року факсові копії податкових накладних, отриманих від Корпорації «Енергоресурс - Інвест» на суму ПДВ 20719,59 грн. та ПП «ВКФ Фаворит» на суму 64152,40 грн. чим занижено ПДВ в травні 2011 року на суму 84781,99 грн., оскільки виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Представники позивача в судовому засіданні зазначили, що при проведенні перевірки посадовим особами податкового органу було надано оригінали податкових накладних № 70 від 29.04.2011 року та № 2 від 09.05.2011 року виданих позивачу Корпорацією «Енергоресурс - Інвест» та ПП «ВКФ Фаворит». Крім цього, оригінали вказаних податкових накладних також надано суду для огляду.

Судом також не враховуються висновки податкового органу в частині порушення позивачем вимог п. 146.4., п. 146.5., п.п. 146.17.2. п. 146.17. ст. 146 ПК України щодо завищення операційної діяльності на суму амортизаційних відрахувань, які нараховувались на суму ПДВ в розмірі 133427,70 грн., оскільки позивач на час передачі ухвалою Львівської міської ради від 03.06.2010 року основних засобів (системи теплозабезпечення в районі вулиць Варшавська, Випасова, Липинського, Інструментальна з підключенням до ТЕЦ-2 у м. Львові) не був власником вказаних основних засобів, а тому, у нього відсутній обов'язок на підтвердження первісної вартості таких основних засобів.

Відповідачем, представниками відповідача належними та допустимими доказами вказані обставин акту перевірки не підтверджені.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідачів № 0003242302/14255 від 17.08.2012 року, № 0004572302/21168 від 06.11.2012 року, № 0004582302/21170 від 06.11.2012 року, № 0000570804/8078 від 17.08.2012 року, підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львові Головного управління Міндоходів Львівської області № 0003242302/14255 від 17.08.2012 року, № 0004572302/21168 від 06.11.2012 року, № 0004582302/21170 від 06.11.2012 року.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів № 0000570804/8078 від 17.08.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (ЄДРПОУ 05506460, вул. Д. Апостола, 1, м. Львів) 2294,00 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 18.11.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.