Ухвала суду № 35343205, 25.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 р.Справа № 820/2141/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р. по справі № 820/2141/13-а

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про визнання недійсним податкового повідомленя-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

18.03.2013 року позивач - ФО-П ОСОБА_1 - звернулася до суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просила визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Західної МДПІ м. Харкова про застосування штрафу від 13.09.2012 р. №0004261732.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0004261732 від 13.09.2012 р. в частині визначення штрафу в розмірі 1965,42 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційних скарг постанову суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.04.2005 року, номер запису про реєстрацію НОМЕР_2, обліковується в Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби як платник податків, зборів (обов'язкових платежів). (а.с. 15)

За наслідками проведення камеральної перевірки ФО-П ОСОБА_1 з питань своєчасності сплати грошового зобов'язання, оформленої актом від 13.09.2012 р. № 1999/173/НОМЕР_3, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова встановила порушення, зокрема, несвоєчасну сплату грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в порядку та у строки, визначені Податковим кодексом України. ( а.с. 5).

На підставі акту перевірки Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення від 13.09.2012 р. №0004261732, яким нараховано штраф за затримку сплати податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 9902,82 грн. (а.с. 74)

Позивач з прийнятим податковим повідомленням - рішенням не погодилась та звернулась в межах адміністративного оскарження зі скаргою на прийняте податкове повідомлення - рішення.

Рішенням ДПС України №3630/0/141-12/Ч/10.2215 від 26.12.2012 р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 13.09.2012 №0004261732 та рішення ДПС у Харківській області від 22.11.12 №2282/Ч/10.2-17, прийняте за результатами розгляду первинної скарги. (а.с. 18)

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням від 13.09.2012р. №0004261732, позивач звернулась із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0004261732 від 13.09.2012 р. в частині визначення штрафу в розмірі 1965,42 грн. є обґрунтованою.

Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Західною МДПІ м. Харкова податкове повідомлення - рішення №0004261732 від 13.09.2012 р. про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у сумі 7937,40 грн. прийнято обґрунтовано.

Переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для нарахування штрафу слугували відображені в акті камеральної перевірки від 13.09.2012 р. №1999/173/НОМЕР_1 висновки відповідача щодо несвоєчасної сплати грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в порядку та у строки визначені Податковим кодексом.

Як свідчать матеріали справи, вищенаведений висновок податковою інспекцією зроблено у зв'язку з тим, що податок на доходи фізичних осіб , самостійно визначений ФО-П ОСОБА_1 в декларації про доходи за 2010 рік № 72864 від 18.01.2011 року, сплатила з порушенням строків сплати, а саме:

- по строку сплати 20.02.2011 р. податок на доходи фізичних осіб у сумі 24053,34 грн. сплачено згідно з платіжними дорученнями, а саме: № 194 від 12.05.2011р. в сумі 2534,25 грн., прострочення сплати складає 82 дні; № 219 від 30.06.2011р. в сумі 7302,85 грн. , прострочення сплати складає 131 день; №250 від 30.09.2011р. в сумі 8000,00 грн., прострочення сплати складає 223 днів; № 27 від 28.12.2011р. в сумі 6216,20 грн., прострочення сплати складає 312 днів;

- по строку сплати 15.03.2011 р. у сумі 6365,20 грн., сплачено згідно з платіжним дорученням № 27 від 28.12.2011р. в сумі 6365,20 грн., прострочення сплати складає 289 днів;

- по строку сплати 15.05.2011 р. у сумі 6365,20 грн., сплачено згідно з платіжним дорученням № 27 від 28.12.2011р. в сумі 6365,20 грн., прострочення сплати складає 228 днів;

- по строку сплати 15.08.2011 р. у сумі 6365,20 грн., сплачено згідно з платіжним дорученням № 27 від 28.12.2011р. в сумі 6365,20 грн., прострочення сплати складає 136 днів;

- по строку сплати 15.11.2011 р. у сумі 6365,20 грн., сплачено згідно з платіжним дорученням № 27 від 28.12.2011р. в сумі 6365,20 грн., прострочення сплати складає 97 днів.

Згідно декларації про доходи за 2010 рік № 72864 від 18.01.2011 року позивачем задекларовано чистий дохід у сумі 169738,29 грн. Отже розмір податку з доходів фізичних осіб у 2010 році склав 25460,74 грн. (169738,29*15%=25460,74) Сума податку сплаченого авансом згідно декларації становить 1407,41 грн. Таким чином сума податку з доходів фізичних осіб позивача у 2010 році, що підлягає сплаті складає 24053,34 грн. (25460,74 - 1407,41=24053,34 грн.) (а.с. 76)

Як правомірно враховано судоми першої інстанції, сума авансового платежу з податку на доходи фізичних осіб для позивача на 2011 рік складає 6365,20 грн. (25460,74 * 25 % = 6365,20 грн.)

Крім того, як убачається з картки особового рахунку по податку з доходів фізичних осіб, станом на 01.01.2011 року у позивача існувала недоїмка в сумі 17302,86 грн., яка виникла у зв'язку з прийняттям постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2010р. по справі № 2а-42700/09/2070, якою апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова задоволено частково, скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 року по справі №2-а-42700/09/2070 в частині визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова №00001041720 від 19.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 17302,86 грн. та в цій частині у задоволенні позову відмовлено.

Отже, у позивача станом на 01.01.2011 року існував узгоджений податковий борг в сумі 17302,86 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до п.177.5. ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Згідно ч. 1 п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

На погашення боргу по авансовим платежам з податку на доходи фізичних осіб позивачем сплачено кошти згідно платіжних доручень № 167 від 18.03.2011 року в сумі 4900 грн., № 188 від 19.04.2011 року в сумі 10000 грн., № 194 від 12.05.2011 року в сумі 5000 грн., а всього на суму 19900 грн., які зараховані податковим органом на погашення заборгованості в сумі 17302,86 грн. згідно з черговістю виникнення податкового боргу, а залишок в сумі 2534,25 грн. - на погашення податкового зобов'язання, визначеного в декларації про доходи за 2010 рік № 72864 від 18.01.2011 року., що підтверджується карткою особового рахунку позивача.

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України.

Відповідальність за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов'язання передбачена п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, згідно якого у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Порушення податкового законодавства з боку позивача в частині несвоєчасної сплати грошового зобов'язання, визначеного в декларації про доходи за 2010 рік, які сплачені платіжними дорученнями № 194 від 12.05.2011р. в сумі 2534,25 грн., № 219 від 30.06.2011р. в сумі 7302,85 грн., сталося в період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, а пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Отже, за вчинене у період з 1 січня по 30 червня 2011 року порушення податкового законодавства застосовується штрафна санкція у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, визначеного в декларації про доходи за 2010 рік, яке сплачено 12.05.2011р. та 30.06.2011р., застосуванню підлягала штрафна санкція в розмірі 1,00 грн. за кожною сплатою.

Між тим, згідно розрахунку штрафних санкцій, до позивача застосовано штраф відповідно в розмірі 506,85 грн. та 1460,57 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість застосування до позивача штрафу в сумі 1965,42 грн. (506,85 + 1460,57 - 2 =1965,42), та протиправність податкового повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0004261732 від 13.09.2012 р. при визначення штрафу в цій частині.

Щодо застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання в сумі 14216,20 грн., визначеного в декларації про доходи за 2010 рік, та несвоєчасної сплати авансових внесків з податку з доходів фізичних осіб, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.6. підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Таким чином, встановлене вищевказаним пунктом звільнення від фінансових санкцій поширюється на осіб, що перейшли на загальну систему оподаткування. За змістом розглядуваної законодавчої норми такий перехід має бути наслідком цілеспрямованого волевиявлення платника податків, вчиненого у передбачений законодавством спосіб.

Між тим, від переходу на загальну систему оподаткування слід відрізняти втрату платником єдиного податку права перебувати на спрощеній системі оподаткування. Така втрата має місце в разі порушення платником єдиного податку обов'язкових умов перебування на спрощеній системі оподаткування, зокрема в разі перевищення ним граничного розміру виручки, встановленого для платників єдиного податку Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Як убачається із матеріалів справи ФО-П ОСОБА_1 в період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року перебувала на загальній системі оподаткування. Згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності №3967/10 від 11.03.2010 року ФО-П ОСОБА_1 з 01.04.2010 року зареєстрована платником єдиного податку.

05.07.2010 року ФО-П ОСОБА_1 подала до податкового органу заяву про повернення свідоцтва платника єдиного податку з 01.07.2010 року у зв'язку з перевищенням граничного розміру виручки .

Тобто, позивач втратила право перебування на спрощеній системі оподаткування з 01.07.2010 року.

З огляду на те, що позивач з 01.07.2011 року втратила право на перебування на спрощеній системі оподаткування у зв'язку з перевищенням граничного розміру виручки ( розмір виручки склав 603 454,00 грн.), тому позивач не звільняється від фінансових санкцій на підставі п.6. підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та вона несе відповідальність на загальних підставах.

Як убачається із матеріалів справи, оплата узгоджених сум грошового зобов'язання ( авансових внесків) в розмірі 14216,20 грн. здійснена в період з 30.09.2011р. по 19.02.2012р., зокрема:

-по строку сплати 20.02.2011 року- платіжним дорученням ;250 від 30.09.2011 року в сумі 8000 грн., прострочення сплати - 223 днів; платіжним дорученням №27 від 28.12.2011 року в сумі 6216,20 грн., прострочення сплати - 312 днів;

-по строку сплати 15.03.2011 року - сплачено 6365,20 грн. платіжним дорученням №27 від 28.12.2011 року, прострочення - 289 днів;

-по строку сплати 15.05.2011 року - сплачено 6365,20 грн. платіжним дорученням №27 від 28.12.2011 року, прострочення - 228 днів;

-по строку сплати 15.08.2011 року - сплачено 6365,20 грн. платіжним дорученням №27 від 28.12.2011 року, прострочення - 136 днів;

-по строку сплати 15.11.2011 року - сплачено 6365,20 грн. платіжним дорученням №27 від 28.12.2011 року, прострочення - 97 днів.

Оскільки строк затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання перевищує 30 календарних днів, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість застосування до ФО-П ОСОБА_1 штрафу в розмірі 20 відсотків за кожною несвоєчасно сплаченою сумою грошового зобов'язання.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, що довідка податкового органу про відсутність заборгованості з податків і зборів № 716/10/24-15 від 20.04.2012 року не спростовує висновків акту перевірки щодо несвоєчасної сплати позивачем податкового зобов'язання у 2011 році.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що Західною МДПІ м. Харкова правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення №0004261732 від 13.09.2012 р. в частині щодо застосування до ФО-П ОСОБА_1 штрафу в сумі 7937,40 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянтів у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р. по справі № 820/2141/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.