Ухвала суду № 35342150, 20.11.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа : № 11/774/1451/2013 рік Суддя в 1 інстанції : Кривошея С.С.

Категорія: ч.2 ст.186 КК України Доповідач : суддя Литвиненко О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Литвиненко О.О.,

суддів:Зайцева В.В., Кузьменко В.М.,

за участю прокурора: Заворотної О.В., захисника-адвоката: ОСОБА_3,

засудженого: ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_3 на вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 липня 2013 року.

Цим вироком:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше судимий:

- 29.08.2002 року Апеляційним судом Сумської області за ч.2 ст.185, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном 2 роки;

- 30.07.2003 року Конотопським райсудом Сумської області за ч.3 ст.185, ст.ст.71,69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України приєднано не відбуте покарання за вироком Апеляційного суду Сумської області від 29.08.2002 року до відбуття 2 роки 1 місяць позбавлення волі;

- 12.12.2007 року Конотопським районним судом Сумської області за ч.3 ст.15, ч.1 ст.115, ст.69, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано 1 місяць позбавлення волі за вироком цього ж суду від 30.07.2003 року та остаточно призначено 5 років 1 місяць позбавлення волі;

- 21.10.2010 року Конотопським районним судом Сумської області за ст.395 КК України до 4 місяців арешту, звільнений 21.02.2011 року по відбуттю покарання;

- 16.01.2012 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.122, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном 2 роки,

засуджений: - за ч.2 ст.186 КК України до 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч.1 ст.122 КК України до 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання, призначеного вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16.01.2012 року, остаточно засудженому призначено покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, раніше судимий:

- 24.09.2007 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186, ст.104, 75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі, від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік;

- 08.04.2009 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309, ст.71 КК України (частково приєднано покарання призначене вироком Першотравенського міського суду від 24.09.2007 року) до 4 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ст.81 КК України звільнений умовно - достроково на 1 рік 4 місяці 10 днів - відповідно до постанови Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20.02.2012 року,

засуджений: - за ч.2 ст.186 КК України до 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання, призначеного вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 08.04.2009 року, остаточно засудженому призначено покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Цим же вироком з ОСОБА_4 стягнуто на користь ТОВ «АТБ-маркет» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 415,99 грн..

Згідно вироку суду, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винними та засуджено за скоєння злочину за таких обставин.

17 червня 2012 року приблизно о 15.00 годині, ОСОБА_4 перебував у своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_1, де до нього прийшли ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які перебували у стані алкогольного сп'яніння. В ході розмови між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_9 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень вищевказаним особам.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 у зазначений час, тобто о 15.00 годині 17 червня 2012 року, перебуваючи на сходовому майданчику перед його квартирою АДРЕСА_1 взявши в коридорі вказаної квартири обрізок металевої труби завдав, потерпілому ОСОБА_6 один удар в область голови, чим згідно висновку експерта № 442 від 27 серпня 2012 року, заподіяв тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також наніс один удар в область лівої руки, чим згідно висновку експерта № 442 від 27 серпня 2012 року, заподіяв тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому лівої ліктьової кістки зі зміщенням і забійної рани в області лівого передпліччя на задній поверхні у верхній третині, які утворилися одномоментно, та за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я на термін більше 3-х тижнів (більше 21 дня). Після цього, припинивши свої злочинні дії, ОСОБА_4 зайшов у коридор вищевказаної квартири.

Крім того, 13 серпня 2012 року, приблизно о 19.55 годині, ОСОБА_4 знаходячись у приміщенні магазину ПП ОСОБА_10, розміщеного по АДРЕСА_2, де він реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне, повторне, викрадення чужого майна, керуючись корисливими намірами підійшов до столу на якому лежала прозора коробка з грошима та скориставшись тим, що продавець магазину відволікалась на приготування чаю, і на нього ніхто не звертає уваги, та впевнившись у тому, що його дії ніхто не бачить, ОСОБА_4 повторно, таємно викрав гроші в сумі 505 гривень, та поклавши їх до кишені своїх спортивних штанів вийшов із приміщення магазину. Своїми злочинними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ПП ОСОБА_10 майнову шкоду на вище вказану суму. Викрадене ОСОБА_4 привласнив та розпорядився ним по своєму.

Також, 10 вересня 2012 року о 20.20 годині, ОСОБА_4 прийшов в магазин «Продукти-148» ТОВ «АТБ-Маркет», розташований по вул.Горького, 4-б м.Першотравенська Дніпропетровської області, де він реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на крадіжку чужого майна, переконавшись, що його ніхто не бачить, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, повторно, узяв зі стелажу пляшку з коньяком «Martell VSOR» об'ємом 0,5 л., вартістю 415,99 гривень і засунув за пояс спортивних штанів, які були на ньому вдягнені, прикривши зверху спортивною курткою, після чого зробивши інші покупки з місця злочину втік, чим дану пляшку звернув у свою власність і заподіяв ТОВ «АТБ-маркет» матеріальну шкоду на загальну суму 415,99 грн.

Крім того, 12 жовтня 2012 року приблизно о 19.20 годині, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, переслідуючи мету наживи, із корисливих спонукань, прийшли до квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_11, де постукали у двері, з квартири до них вийшов ОСОБА_11, якому ОСОБА_5 сказав, що у ОСОБА_11 його банківська картка «Приватбанку», так як вони з ним переплутали коли допомагали йому біля банкомату, який розташований по вул.Шкільній, 25 м.Першотравенська Дніпропетровської області (банківській модуль). О 19.00 годині 12 жовтня 2012 року ОСОБА_11 дістав банківську картку «Приватбанку», на своє ім`я, на якій були кошти в сумі 9000 гривень та показав ОСОБА_5. ОСОБА_5, реалізуючи свій умисел на повторне відкрите викрадення майна вчинене за попередньою змовою групою осіб, вихопив банківську картку у ОСОБА_11, яку він тримав у руці і разом з ОСОБА_4 вибігли з під'їзду, і 12 жовтня 2012 року о 19.18 годині з банкомату, який розташований по вул.Жовтневій, 14\10 в м.Першотравенську Дніпропетровської області (магазин «Романтика») зняли гроші на загальну суму 5000 гривень. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 викрадене обернули в свою власність та розпорядилися викраденим на власний розсуд.

З апеляції та доповнень до апеляції засудженого ОСОБА_4 вбачається, що злочину, інкримінованого йому за ч.2 ст.186 КК України, він не скоював, в зв'язку з чим просить вирок суду в цій частині скасувати та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду, в зв'язку однобічністю судового слідства, з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, порушенням його права на захист, при цьому засуджений зазначає, що повністю визнає свою вину в скоєні злочинів за ч.1 ст.121 та за ч.2 ст.185 КК України.

В апеляції, поданої в інтересах засудженого ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати в повному обсязі, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, в зв'язку з однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_4, який підтримав свою апеляцію, захисника ОСОБА_3, який підтримав апеляцію свого підзахисного та змінив вимоги своєї апеляції, та просив вирок суду скасувати тільки в частині визнання ОСОБА_4 винним в скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України, прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, а апеляції засудженого та його захисника без задоволення, перевіривши матеріали справи, вивчивши і проаналізувавши доводи, що містяться в апеляціях, зіставивши їх з наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та його захисника не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_4 в скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст.122 та ч.2 ст.185 КК України, при обставинах, викладених у вироку в апеляціях засудженим та захисником не оскаржені.

Злочинні дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані судом першої інстанції за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я (більш ніж 21 день) та за ч.2 ст.185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна вчинене повторно.

Також колегія суддів вважає, що висновки суду про винність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України, при обставинах, викладених у вироку, повністю ґрунтуються на розглянутих в судовому засіданні та наведених у вироку доказах яким суд надав належну оцінку та обґрунтовано поклав їх в основу вироку.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та протоколу судового засідання, органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи. Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінально-процесуального законодавства, які були б підставою для відміни або зміни вироку, перевіркою матеріалів справи не виявлено. Докази, зібрані по справі є допустимими, достатніми і достовірними.

Злочинні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд першої інстанції вірно кваліфікував за ч.2 ст.186 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

При розгляді справи у суді першої інстанції, підсудний ОСОБА_4 свою провину у скоєні злочину за ч.2 ст.186 КК України не визнав, вказуючи на те, що він його не скоював.

Між тим, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов висновку про винність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в скоєні вище вказаного злочину.

З показів потерпілого ОСОБА_11, даних ним як в ході досудового так і судового слідства, вбачається, що 12 жовтня 2012 року він пішов знімати гроші з банкомату біля його будинку. Він зняв 500 грн., це було приблизно о 18.30 годині, було вже темно, нікого біля нього не було. Коли він зняв кошти, нажав кнопку відміна, а банкомат йому не віддавав карточку, він знову нажав кнопку відміна, але банкомат карточку так і не віддав. Позаду нього були двоє молодих чоловіків, він не міг залишити карточку, тому попросив їх допомогти, вони йому сказали, що можуть допомогти, але потрібно назвати пін код. Він назвав пін код, від молодих чоловіків він отримав карточку і пішов додому. Живе він по вул.Шкільній, 2/62. Тільки він прибрав карточку, коли у його двері подзвонили. Він подивився у вічко дверей, та запитав, хто там, йому відповіли, що він узяв чужу картку. Він відразу не зрозумів, що той молодий чоловік свою картку не діставав і не вставляв у банкомат. Він узяв карточку і відкрив двері. Тримаючи у руках картку, він спитав у молодого чоловіка, де його карточка. ОСОБА_5 йому нічого не казав, вдарив його у обличчя, забрав карточку та втік. У нього від удару, навіть шрам залишився. У лікарню він не звертався. ОСОБА_5 у нього карточку забрав, а інший чоловік стояв далі, у нього в під'їзді немає світла, але він бачив його тінь на сходах внизу. Пізніше він вийшов на вулицю, хотів подзвонити до Приватбанку, заблокувати карточку, але не додзвонився. Приблизно о 19.20 год. з його картки були зняті грошові кошти. В міліції він впізнав осіб які викрали його банківську картку, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ОСОБА_5 прийшов до нього в квартиру та вихопив з його рук банківську картку, тоді як ОСОБА_4 чекав на сходах. Він впевнений в тому, що його банківську картку забрали саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Також вина засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України підтверджується матеріалами кримінальної справи:

- заявою ОСОБА_11 від 12 жовтня 2012 року, в якій він просить прийняти міри до двох невідомих йому хлопців, які 12 жовтня 2012 року приблизно о 19.20 годині, перебуваючи у нього в квартирі, вдарили його у верхню губу та заволоділи його пластиковою карткою «ПриватБанк», на якій знаходились грошові кошти в сумі 8600,00 грн. (Т.3 а.с.3);

- протоколом огляду місяця події з фототаблицею від 12 жовтня 2012 року (Т.3 а.с. 6-8);

- довідкою КБ «ПриватБанк» про те, що з карткового рахунку на ім'я ОСОБА_11 12 жовтня 2012 року з банкомату, який розташований по вул.Шкільній,25, було знято грошові кошти в сумі 500 грн. та в цей же день з банкомату по вул.Октябрська,14/10 - 5000 грн. (Т.3 а.с.16);

- фотознімками, наданими за період часу з 17.30 години до 23.00 годин 12 жовтня 2012 року, КБ «Приватбанк» з банкомату, який розташований по вул.Шкільній,25 м.Першотравенська, на яких чітко видно, що ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 знаходилися разом біля зазначеного банкомату (Т.3 а.с.19,23,24);

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 05 листопада 2012 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_11 у присутності понятих впізнав на фотознімку №3 - ОСОБА_4, як хлопця, який 12 жовтня 2012 року приблизно о 18.39 годині допоміг йому разом з іншим хлопцем витягти пластикову картку «ПриватБанк» з банкомату, розташованого по вул.Шкільній, буд.25 м.Першотравенська, а також 12 жовтня 2012 року знаходився на сходах останнього під'їзду будинку №2 по вул.Шкільна м.Першотравенська, та чекав хлопця, який змусив його відчинити вхідні двері квартири, наніс йому удар кулаком в обличчя та вкрав у нього з рук пластикову картку «ПриватБанк», та втік разом зі своїм напарником (Т.3 а.с.28-29).

Крім цього, в ході досудового слідства допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_5, детально розповідав, що 12 жовтня 2012 року о 18.00 годині біля магазину «Смак», що розташований по вул.Горького м.Першотравенська він зустрів ОСОБА_4 по прозвищу «Карандаш». ОСОБА_4 попрохав його піти з ним разом до магазину «Варус», щоб здійснити покупки. Коли вони підійшли до магазину ОСОБА_4 дав йому гроші в сумі 70 грн. та попрохав придбати йогурт та п'яти літрову пляшку води. Він здійнив покупки і вони разом з ОСОБА_4 пішли мимо відділення «ПриватБанку» по вул.Шкільній м.Першотравенська. Проходячи біля банкомату вони побачили, що біля нього стоїть чоловік похилого віку. ОСОБА_4 запропонував йому зупинитися. Коли чоловік похилого віку їх побачив, то попрохав йому допомогти витягнути банківську картку з банкомату. Він, особисто, підійшов до літнього чоловіка та натиснув кнопку «відміна», після чого банкомат повернув картку. З банкомату картку витягнув ОСОБА_4 та передав її чоловіку. Отримавши картку чоловік пішов по вул.Шкільній в сторону ЦМЛ, а він разом з ОСОБА_4 відправилися додому до останнього по вул.Чайковського,25. ОСОБА_4 зайшов до себе в квартиру, залишив там продукти харчування та знову вийшов на вулицю і запропонував піти додому до літнього чоловіка, якому вони допомогли витягти картку з банкомату, так як йому відомо де цей чоловік проживає, з метою заволодіти банківською карткою, з якої в подальшому мали намір зняти грошові кошти. Вони пішли до будинку №2 по вул.Шкільній, по дорозі ОСОБА_4 йому говорив про те, що коли він постукає в двері, то повинен сказати, що коли повертав картку, то віддав йому свою. Коли вони дійшли до будинку №2 по вул.Шкільній, то зайшли в останній під'їзд на перший поверх, двері зліва, він постукав, але ОСОБА_4 йому сказав, що це не ті двері, і показав на двері, які були розташовані прямо. Він постукав у зазначені ОСОБА_4 двері, йому відкрив чоловік похилого віку, ОСОБА_4 стояв поруч. Він сказав чоловіку, що коли передавав йому картку, то по своїй необачності передав йому свою картку, після чого чоловік пішов і взяв свою картку, а вони залишилися чекати його на порозі. Коли чоловік підійшов до них, він протягнув картку, а потім сказав ,що йому потрібно перевірити, що це не його картка, тоді він ривком вихопив картку у чоловіка з рук, після чого чоловік впав на підлогу, а він разом з ОСОБА_4 вибігли з під'їзду і побігли в сторону ринку «Южний». На банкоматі, який знаходиться в магазині «Романтика», він по проханню ОСОБА_4 вставив картку, яку відібрав у чоловіка похилого віку та зняв з неї грошові кошти в сумі 5000 грн.. Зняті гроші забрав собі ОСОБА_4, а йому з цих грошей дав 300 грн..

Зміну свідчень в судовому засіданні засудженого ОСОБА_5, який заявив, що він оговорив на досудовому слідстві ОСОБА_4, так як до нього працівниками міліції були застосовані недозволені методи дізнання та досудового слідства, суд першої інстанції обгрунтовано розцінив критично, при цьому зазначив, що ОСОБА_5 навмисно змінює свої покази, з метою вигородити ОСОБА_4, взявши всю провину на себе.

Прокуратурою м.Першотравенська було проведено розслідування по факту застосування до ОСОБА_5 недозволених методів дізнання та досудового слідства зі сторони працівників Першотравенського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, та згідно постанови слідчого прокуратури м.Першотравенська Дніпропетровської області від 08 квітня 2013 року кримінальне провадження по даному факту було закрито у зв'язку з відсутністю в діях співробітників Першотравенського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області складу кримінального правопорушення.

На підставі вище викладеного, колегія суддів вважає доводи апеляції засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3 про недоведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні даного злочину є безпідставними та не обґрунтованими, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляції засудженого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 липня 2013 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без змін.

Судді: