Постанова № 35339838, 14.11.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року справа № 823/3216/13-а

м. Черкаси

16 год. 35 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,

представників позивача - Юрченко В.О. - за довіреністю, Коливай В.О. - за посадою,

представника відповідача - Письменного Є.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасибудсервіс» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

14 жовтня 2013 року до суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасибудсервіс», в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області №0002992301 та №0003002301 від 04.06.2013.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувані рішення базуються на акті позапланової документальної невиїзної перевірки державної податкової інспекції у м. Черкасах від 24.05.2013 № 209/22-14/36785233 з питань дотримання вимог податкового, законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнесальянс» у квітні, серпні 2010 року, з приватним підприємством «Т-Груп» у травні, червні, липні, вересні 2010 року, з приватним підприємством «Артбуд Вектор» у липні 2011 року. Позивач вважає, що висновки акту відповідача є не обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення.

Представник державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини,на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

В період з 16.05.2013 по 21.05.2013 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у м. Черкасах інспектором податкової служби І рангу Лабазніковою С.В. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасибудсервіс» з питань дотримання вимог податкового, законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнесальянс» у квітні,серпні 2010 року, з приватним підприємством «Т-Груп» у травні, червні, липні, вересні 2010 року, з приватним підприємством «Артбуд Вектор» у липні 2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 24.05.2013 № 209/22-14/36785233, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено, що в наданих документах відсутні необхідні реквізити первинних документів;

п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94- ВР, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІУ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 136124 грн, в тому числі за півріччя 2010 року у сумі 48199грн, за 3 квартали 2010 року у сумі 120372 грн, за ІІ-ІІІ квартали 2011 у сумі 15752 грн;

пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4.4, пп.7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97 «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями), п.198,3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІУ (із змінами та доповненнями), п.12, п.18 Порядку заповнення податкової накладної в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 109994 грн, в тому числі за квітень 2010 року у сумі 21387 грн, за травень 2010 року у сумі 13672 грн, за червень 2010 року у сумі 3500 грн, за липень 2010 року у сумі 15333 грн, за серпень 2010 року у сумі 21387 грн, за вересень 2010 року у сумі 21018 грн, за липень 2011 року у сумі 13697 грн.

На підставі акту перевірки від 24.05.2013 № 209/22-14/36785233 відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 04.06.2013 року:

??№ 0002992301, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 137493 грн,

??№ 0003002301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 166217 грн 25 коп.

Cудом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Бізнесальянс», ПП «Т-Груп», ПП «Артбуд Вектор».

При дослідженні господарських відносин між позивачем та ТОВ «Бізнесальянс» судом встановлено, що між ними укладені договори підряду від 14.04.2010 №14/04 (а.с.75), від 15.04.2010 №15/04 (а.с.42), від 03.08.2010 №03/08 (а.с.49), від 12.08.2010 №12/08 (а.с.61). Відповідно до умов даних договорів ТОВ «Чсркасибудсервіс» отримало будівельні та монтажні послуги від ТОВ «Бізнесальянс» у квітні, серпні 2010 року на загальну суму 256644,86 грн, в тому числі 42774.14 грн ПДВ.

На підтвердження виконання умов договору підряду від 14.04.2010 №14/04 (а.с.75) перевіряючим надані: довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року (а.с. 77), акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2010 року (а.с.78-81). Договір підряду від 15.04.2010 №15/04 (а.с.42) підтверджується наступними документами: довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року (а.с. 44), актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2010 року (а.с.45-48). Виконання договору підряду від 03.08.2010 №03/08 (а.с.49) підтверджується наступними документами: довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року (а.с. 51), актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року (а.с.52-60). Виконання умов договору підряду від 12.08.2010 №12/08 (а.с.61) підтверджується наступними документами: довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року (а.с. 63), актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року (а.с.64-71).

При дослідженні актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт встановлено, що в зазначених документах відсутні необхідні реквізити первинних документів, а саме: дата, номер документа та місце його складання, посади відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа та підпис особи зі сторони замовника, що позбавляє можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та відповідальні за складання документів. Крім цього, в наданих для перевірки документах (довідках та актах) за квітень 2010 року не вказано адреси об'єктів будівництва, у зв'язку з чим неможливо встановити на яких саме об'єктах проводилися роботи.

Перевірка проведена з урахуванням інформації, викладеної в акті ДПІ у місті Черкасах від 21.02.2011 №'504/23-4/36860802 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Бізнесальянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.12.09 по 31.12.10 та в акті ДПІ у м. Черкасах від 09.11.2012 № 940/22-14/36860802 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бізнесальянс» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків - покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 23.12.09 по 25.02.11.

В ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Бізнесальянс» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Зокрема, в акті від 21.02.2011 №504/23-4/36860802 викладені пояснення директора ТОВ «Бізнесальянс» ОСОБА_5 від 30.12.10, відповідно до яких всією фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Бізнесальянс» займався гр. ОСОБА_6, який і запропонував йому зареєструвати дане підприємство та стати його директором. Також, гр. ОСОБА_5 у своїх поясненнях зазначив, що на ТОВ «Бізнесальянс» відсутнє будь-яке майно, основні засоби, які б могли використовуватись в діяльності підприємства, також відсутні наймані працівники. Тому, надавати будь-які послуги, виконувати роботи (в т.ч. будівельні або ремонтні), здійснювати поставку ТМЦ у ТОВ «Візнесальянс» не було ніяких можливостей.

Крім того, згідно з актом ДПІ у м. Черкасах від 09.11.12 №» 940/22-14/36860802 Головним слідчим управлінням МВС України порушено кримінальну справу №24-203 від 27.09.10 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205. ч. 2 та ч. З ст. 358 КК України, по факту створення та реєстрації на підставних осіб у виконавчому комітеті Черкаської міської ради ряду суб'єктів господарської діяльності, в тому числі і ТОВ «Бізнесальянс». В подальшому по даній кримінальній справі складено обвинувальний висновок за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205. ч. 2 та ч. З ст. 358 КК України, який затверджено в Генеральній прокуратурі України та направлено за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси. За результатами судового розгляду вказаної кримінальної справи винесено вирок від 05.07.2012 (а.с.2-21 том №3) (набрав законної сили 23.07.2012, а.с. 21 том №3), яким ОСОБА_5 - директора визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст. 205, ч.2 та ч.3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене усі операції купівлі-продажу ТОВ «Бізнесальянс» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Т-Груп» укладені договір продажу № 27/01 від 27.01.2010 (а.с. 89), договір від 08.04.2010 № 08/04, договори підряду: від 25.05.2010 № 25/05 (а.с. 127), від 28.05.2010 № 28/05 (а.с. 133), від 01.06.2010 № 01/06 (а.с. 141), від 27.06.2010 № 27/06 (а.с. 156), від 03.09.2010 № 3/09 (а.с. 165). Відповідно до даних договорів ТОВ «Черкасибудсервіс» отримало товари, а також монтажні та будівельні послуги від ПП «Т-Груп» на загальну суму 267617,59 грн, в тому числі 53523,51 грн ПДВ.

На підтвердження виконання умов договору підряду № 25/05 від 25.05.2010 (а.с. 127) підприємством надано довідку про вартість виконаних робіт за червень 2010 року (а.с. 129), акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010 року (а.с. 130-132). Договір підряду від 28.05.2010 № 28/05 (а.с. 133) підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2010 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 року (а.с.138-140). Договір підряду від 1.06.2010 № 1/06 (а.с. 141) підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2010 року (а.с.145), актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 року (а.с.146-149). Договір підряду від 08.04.2010 № 8/04 (а.с. 151) підтверджується актом № ТГ-76 здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.154), податковою накладною № 3005 від 30.05.2010 (а.с.155). Договір підряду від 27.06.2010 № 27/06 (а.с. 156) підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2010 року (а.с. 158), актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010 року (а.с.159-163), податковою накладною № 1114 від 30.06.2010 (а.с. 165). Договір підряду від 03.09.2010 № 3/09 (а.с. 165) підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року (а.с. 168), актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року (а.с.169-171). Договір підряду від 06.09.2010 № 06/10 (а.с. 172) підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року (а.с.174), актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року (а.с.176-179).

При дослідженні актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, перелік яких наведено в акті перевірки, встановлено, що в зазначених документах відсутні необхідні реквізити первинних документів, а саме: назва підприємства, від імені якого складені документи, дата документу (крім довідки та акта за липень 2010 року) та місце складання, номер документу, посади відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Крім цього, у графі «Найменування будівництва та його адреса» не вказано адреси об'єктів будівництва, у зв'язку з чим неможливо встановити па яких саме об'єктах проводилися роботи. При дослідженні актів здачі-прийняття робіт відсутні посади, прізвища та ініціали осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (акта здачі-прийняття робіт), місце складання, що позбавляє можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та відповідальні за складання документів. У видаткових накладних відсутні посада та прізвище особи, що відпустила ТМЦ від імені ПП «Т-Груп» та відсутні посада та прізвище особи, що отримала ТМЦ від імені ТОВ «Черкасибудсервіс», крім цього у накладних від 31.05.2010 № ТГ-85 (а.с.92) та від 30.07.2010 № ТГ-112 відсутній підпис особи в графі «Отримав», в одночас в накладних не вказано про отримання ТМЦ за довіреністю.

В ході перевірки використовувалась інформація, викладена в акті ДПІ у місті Черкасах від 14.02.11 №436/23-2/36543851 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Т-Груп» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 23.06.09 по 31.12.10.

Зокрема, у вказаному акті викладені пояснення гр. ОСОБА_7 від 21.12.10 (директора, бухгалтера та засновника ПП «Т-Груп»), відповідно до яких всією фінансово - господарською діяльністю ПП "Т-Груп" займався безпосередньо гр. ОСОБА_6, який і запропонував йому зареєструвати дане підприємство та стати його директором. Останній займався, безпосередньо, укладанням договорів з постачальниками та покупцями, подачею звітності до ДПІ, вся первинна бухгалтерська документація ПП «Т-Груп» знаходилась у нього. Будь-яких первинних бухгалтерських документів, договорів, угод з контрагентами ПП «Т-Груп», звітних документів підприємства чи будь-яких інших документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності ПП «Т-Груп», за словами гр. ОСОБА_7, він ніколи не бачив, не оформляв та не підписував документів щодо отримання ліцензії оренди транспортних засобів, іншого майна. З пояснень випливало, що будь-яке майно, основні засоби, які б могли використовуватись в діяльності підприємства, на ПП «Т-Груп» відсутні. Також відсутні наймані працівники.

Тому, надавати будь-які послуги, виконувати роботи (в тому числі будівельні та ремонтні), здійснювати поставку ТМЦ у ПП «Т-Груп» не було ніяких можливостей.

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012 встановлено, що ОСОБА_7, ОСОБА_5 укладались нікчемні (недійсні) цивільно-правові відносини щодо безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб готувалась реєстраційна документація щодо новостворених та придбаних фіктивних підприємств, а також податкова звітність із внесенням до всіх вищеперерахованих документів завідомо неправдивих відомостей щодо господарської діяльності юридичних осіб і підписів від імені номінальних директорів.

В ході розгляду кримінальної справи. Соснівським районним судом м. Черкаси встановлено (за даними постанови від 05.07.2012 та вироку від 05.07.2012 у справі №1-586/11), що у процесі своєї роботи вся офіційна діяльність ряду підприємств, у тому числі ТОВ «Бізнесальянс», ПП «Т-Груп» зводилась до фіктивного підприємництва, а саме: до підготовки, заповнення й підписання первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та податкових звітних документів про проведення безтоварних прибуткових і видаткових операцій, перерахуванню безготівкових грошових засобів по таких операціях з наступним переведенням цих коштів у готівку.

За результатами судового розгляду кримінальної справи, винесено постанову та вирок від 05.07.2012(а.с.2-46 том №3), що набрали законної сили 23.07.2012 (а.с. 21, 46 том №3), яким визнано винними осіб, що мали безпосереднє відношення до протиправної діяльності ряду підприємств, у чому числі ТОВ «Бізнесальянс» та ПП « Т-Груп» у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28. ч. 2 ст. 205. ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Артбуд Вектор» укладений договір будівельного підряду № 07 від 01.07.2011 (а.с.198) згідно якого «Замовник» (ТОВ «Черкасибудсервіс») доручає, а «Підрядник» (ПП «Артбуд Вектор») бере на себе виконання робіт (загально-будівельних робіт) згідно наданої договірної ціни. На підтвердження виконання даного договору надано податкову накладну № 393 від 20.07.2011 (а.с.201), податкову накладну № 257 від 16.09.2011 (а.с.201), податкову накладну № 490 від 30.09.2011 (а.с.203), довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року (а.с.204), довідку про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року (а.с.205), акт №2 приймання виконаних робіт (а.с. 207).

При дослідженні первинних документів перевіркою встановлено, що в актах приймання виконаних будівельних робіт від 30.07.11 №б/н відсутні посади, прізвища та ініціали осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, назва підприємства, від імені якого складено документ, місце складання, що позбавляє можливості ідентифікувати осіб, які брали участі, у здійсненні господарської операції та відповідальних за складання документів.

На направлені запити до ЧООБТІ (вх. №б/н від 09.09.2011 року), Черкаського ВРЕР при УДАІ УМВС України в Черкаській області (вх. № 131111248 від 21.09.2011 року), управління Держкомзему в Черкаській області (вх. №0106/3992 від 28.09.2011) отримано відповіді, згідно з якими за ПП «Артбуд Вектор» нерухомого майна, автотранспорту чи земельних ділянок не значиться.

Співробітниками ГВПМ ДПІ у м. Черкасах опитано гр. ОСОБА_8, який є директором ПП «Артбуд Вектор». В ході проведення допиту та надання пояснень від 16.12.11 за весь період діяльності, гр. ОСОБА_8 пояснив, що на ПП «Артбуд Вектор» він працює один, найманих працівників не має та раніше не було, будь-яких основних засобів не має. Фактично ніяких товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг ) в адресу контрагентів-покупців ПП «Артбуд Вектор» він не поставляв та не надавав, а лише документально оформляв з ними безтоварні фінансово-господарські операції та надав «послуги» по оформленню первинних бухгалтерських документів для формування безпідставного податковою кредиту з ІІДВ.

Отже, операції ПП «Артбуд Вектор» не можуть бути підтверджені з урахуванням реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів, та іншого майна, які економічно необхідні для виконання робіт, надання послуг або поставки товарів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

В акті перевірки зауважено, що при аналізі наданих до перевірки документів по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Бізнесальянс», ПП «Т-Груп», ПП «Артбуд Вектор» встановлено: недотримання вимог порядку оформлення первинних документів (актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, видаткових накладних тощо).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні визначаються Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1. п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.05.1995 №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704), де зазначено, що первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, зазначені акти здачі-прийняття робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, видаткові та податкові накладні, оформлені від імені контрагентів в адресу ТОВ «Черкасибудсервіс», складені з порушенням вимог чинного законодавства і не можуть бути визнані первинними документам па підставі яких ведеться бухгалтерський та податковий облік підприємства.

Суд зауважує, що проведення будь-якої господарської операції товариства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1904 №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР, із змінами та доповненнями), чинного на момент виникнення правовідносин, валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких втрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній і господарській д і я л ь н ост і.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 вказаної статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За змістом вказаних приписів, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення ви трат за господарською операцією до складу валових витрат за господарською операцією до складу валових витрат та право на податковий кредит наступають за умови фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання.

На час виникнення спірних правовідносин платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6,1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок па додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків: або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності плани податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодекс) ) чи не підтвердженні митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише її документального оформлення. Господарська операція повинна фактично відбутися проте, в ході перевірки ТОВ «Черкасибудсервіс» виявлено, що його контрагенти - постачальники відображали в обліку господарські операції, які фактично не відбувалися, а тому первинні документи та податкові накладні за такими операціями, не мають юридичної сили і доказовості.

Суд звертає увагу на те, що в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» Вищий адміністративний суд України зазначив про те, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такий етап, як встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Обставиною, що виключає обґрунтованість заявленого позивачем податкового відшкодування, є безтоварний фіктивний характер здійснених операцій.

Тому в даному випадку наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних не є достатньою підставою для формування податкового кредиту, з урахуванням відсутності підтвердження реального здійснення господарської операції.

Суд наголошує, на тому, що у разі якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит або валові витрати у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані до адміністративного позову та для перевірки документи не підтверджують реальний характер здійснення господарської операції, а тому не є належними документами на підтвердження права позивача на податковий кредит.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних рішень покладено на відповідача.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст складений та підписаний 18 листопада 2013 року