Постанова № 35338608, 18.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/10483/13-п Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю. В. Провадження № 33/780/777/13 Доповідач у 2 інстанції ЗімінаКатегорія 429 18.11.2013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2013 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі:

судді судової палати з розгляду кримінальних справ Зіміної В.Б., з участю: прокурора Шум І.І., представника Київської митниці Міндоходів Захарова А.О., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року; -

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року на

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, накладене стягнення у виді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. з конфіскацією в дохід держави України вилучених згідно протоколу від 10.10.2013 року про порушення митних правил грошових коштів в розмірі 1500 доларів США та 30 англійських фунтів стерлінгів.

Відповідно до зазначеної постанови, 10.10.2013 року о 18.45 год. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», у громадянина України ОСОБА_3, який прилетів до України з Великобританії м. Лондон, літаком а/к «МАУ», рейсом № 112 та своїми діями обрав канал позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим відповідно до ч.5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановленні законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факт, що має юридичне значення.

Після перетину ним «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» пасажира було зупинено та задано запитання щодо наявності у нього готівки, на що він відповів, що має при собі 15000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де ним на прохання інспектора митниці видано готівку в сумі 15000 доларів США та 35 англійських фунтів стерлінгів, що знаходилися у гаманці, який лежав у внутрішній кишені куртки, одягненої на ньому.

Пасажир обрав проходження митного контролю в режимі «зелений коридор», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). З виявленої суми пасажиру було пропущено 13500 доларів США та 5 англійських фунтів стерлінгів - еквівалент 10000 євро. На підставі ст. 511 МК України вилучено 1500 доларів США та 30 англійських фунтів стерлінгів.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не звертався.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії ОСОБА_3, що полягають у переміщенні через митний кордон України, через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ №148 від 27.05.2008 року та Постанови Правління НБУ №312 від 25.07.2012 року, мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 зазначає, що постанова судді першої інстанції є частково необґрунтованою та незаконною. Суддя, при розгляді даної справи, належним чином не дослідив матеріали справи та не надав належної оцінки поданим доказам.

Так, ОСОБА_3 вину у вчиненні даного правопорушення визнає та щиро розкаюється. Під час перевезення даних грошових коштів через митний кордон України саме для матері своєї дружини, ОСОБА_3 не задекларував зайву суму валюти із-за необережності та незнання митного законодавства України. На запитання митників відразу повідомив про наявність у нього валюти із зазначенням точної суми. Валюта ОСОБА_3 переміщувалась без ознак приховування в його гаманці в кишені куртки, з метою передачі даних грошових коштів матері своєї дружини, яка є непрацездатною та особою похилого віку, а також постраждалою від шахрайських дій працівників ТОВ «Еліта-Центр» і на даний час потребує матеріальної допомоги.

Крім того, ОСОБА_3 досить часто перетинає митний кордон України та жодного разу ним не було вчинено такого правопорушення у сфері митного законодавства України, що також свідчить про його добропорядність, законослухняність та вчинення даного правопорушення вперше і з необережності.

Враховуючи вище викладене, апелянт просить скасувати постанову судді першої інстанції від 25.10.2013 року, визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та звільнити останнього від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 471 МК України, на підставі ст. 22 КпАП України, обмежившись усним зауваженням. Повернути ОСОБА_3 вилучену згідно протоколу про порушення митних правил у нього валюту в сумі 1500 доларів США та 30 англійських фунтів стерлінгів.

Вислухавши пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який апеляцію підтримав та просив її задовольнити, прокурора та представника Київської митниці Міндоходів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Висновки судді про доведеність події порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил № 0558/125120104/13 від 10.10.2013 року; доповідною запискою начальника Київської митниці Міндоходів щодо складання протоколу про порушення митних правил; протоколом опитування в справі про порушення митних правил та іншими доказами.

На підставі наведених доказів суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст. 471 МК України та із дотриманням вимог закону наклав на нього стягнення, яке передбачене санкцією цієї статті.

Посилання захисників на незаконність постанови суду першої інстанції, оскільки не були враховані всі істотні обставини справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляцій та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Судом, при накладенні стягнення, було враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Твердження апелянта про відсутність у ОСОБА_3 умислу на вчинення даного правопорушення не може бути підставою для скасування або зміни постанови, оскільки порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України може вчинятися як умисно, так і через необережність.

Матеріали справи указують на те, що усі обставини справи суддею з'ясовані всебічно, повно та об'єктивно, висновки ґрунтуються на зібраних доказах і відповідають вимогам закону.

Істотних порушень вимог процесуального закону при провадженні у цій справі судом не встановлено.

Постанова судді Бориспільського міськрайолнного суду Київської області від 25.10.2013 року щодо ОСОБА_3 відповідає вимогам закону, підстав для її скасування чи зміни суд не знаходить у зв'язку із чим залишає дану постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд; -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б. Зіміна