Рішення № 35338240, 12.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р.Справа № 922/4348/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Антонов" (м. Київ) до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора (м. Харків) про стягнення 34066,67 грн. за участю представників сторін:

позивача - Деяк Я.В. (довіреність №35/561 від 16.01.2013 р.);

відповідача - Бутко Л.І. (довіреність №305-5 від 02.01.2013 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Антонов", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора на свою користь заборгованість за договором №02-21-11 про надання права на використання комерційної таємниці від 31.01.2011 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 34066,67 грн. Судовий збір у розмірі1720,50 грн. просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.10.2013 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.10.2013 р. о 11:45 год.

28.10.2013 р. за вх.№39733 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання (на виконання вимог ухвали суду від 15.10.2013 р.), в якому він зазначив, що надає до матеріалів справи документи згідно додатку.

В судовому засіданні 28.10.2013 р. було оголошено перерву до 12.11.2013 р. о 10:30 год.

11.11.2013 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому він зазначив, що заборгованість не була сплачена в зв"язку з тим, що ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.2012 р. порушено провадження у справі про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора.

Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2013 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.11.2013 р. заперечив проти позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

31 січня 2011 року між Державним підприємством "Антонов" (ліцензіар) та Харківським державним авіаційним орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничим підприємством (ліцензіат) було укладено ліцензійний договір №02-21-11 про надання права на використання комерційної таємниці.

За умовами п. 2.1. договору, ліцензіар надає, а ліцензіат приймає на строк дії договору та за винагороду, яка виплачується ліцензіатом ліцензіару відповідно до п. 8.1. договору, право на використання Комерційної таємниці ліцензіара, викладеної в "Руководстве по технической зксплуатации самолета Ан-74Т-200А. Технология вьіполнения контрольно-востановительньїх работ" 72.50.0000.000.000 РЗ-16 на території Ліцензіара для літаків Ан-74Т-200А.

Відповідно до п. 3.1.1. договору, за цим договором ліцензіар зобов'язується виготовити копії ЕД на паперовому носії за письмовим запитом ліцензіата за окремим договором з відшкодуванням ліцензіару фактичних витрат на виготовлення та пересилання.

Відповідно до п. 3.1.4. договору, за цим договором ліцензіар зобов'язується направляти ліцензіату звіт на оплату роялті протягом 5-ти робочих днів з дня отримання від ліцензіата звіту.

За умовами п. 8.1 за надання по даному договору права на використання комерційної таємниці, ліцензіат сплачує ліцензіару роялті в розмірі згідно додатку № 1 до договору за кожний літак, на якому виконані контрольно-відновлювальні роботи згідно отриманої комерційної таємниці. Валюта платежу - гривня.

Пунктом 8.2.1 договору передбачено, що протягом 10 календарних днів, слідуючих за звітним періодом (квартал), ліцензіат направляє ліцензіару звіт по формі додатку №2.

Відповідно до п. 8.2.2. договору, протягом 5 робочих днів з дня отримання звіту від ліцензіата, ліцензіар направляє ліцензіату рахунок на переказ роялті в розмірі згідно додатку №1 до договору.

Пунктом 8.2.3 договору визначено, що протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку, ліцензіат перераховує ліцензіару суму роялті і направляє на адресу ліцензіара платіжне доручення ліцензіата на переказ ліцензіару суми роялті з відміткою банку (копія).

Судом встановлено, що відповідно до затвердженого звіту ліцензіата від 10.04.2011 р. про нарахування роялті по договору за 1 квартал 2011 року, ліцензіат зобов'язаний переказати на рахунок ліцензіара 34 066,67 грн. ліцензійної винагороди.

З матеріалів справи вбачається, що згідно умов п. 8.2.2. договору ліцензіаром на адресу ліцензіата було надіслано рахунок №СФ-0000493 від 06.06.2011 р. на суму 34 066,67 грн.

Проте, ліцензіаром не було сплачено даний рахунок у строки, визначені п. 8.2.3 договору.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 35/12280 від 28.11.2012 р., а також повторно направлено рахунок СФ-0000493 від 06.06.2011 р. на суму 34 066,67 грн., з вимогою погасити заборгованість щодо сплати Роялті відповідно до затвердженого звіту ліцензіата про начислення роялті від 10.04.2011 р. по договору за 1 квартал 2011 року, протягом 5 календарних днів з моменту отримання вимоги.

Відповідно до відміток на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (цінний лист з описом вкладення), відповідач отримав вимогу 5 грудня 2012 року.

Зважаючи на це, ліцензіат мав виконати умови вимоги в строк до 10 грудня 2012 року включно.

Проте, судом встановлено, що станом на момент розгляду справи відповідачем не було здійснено погашення заборгованості по сплаті роялті в розмірі 34 066,67 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заявлені вимоги позивача до відповідачів такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стосовно позиції відповідача, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.2012 р. по справі №5023/4852/12 порушено провадження у справі про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора.

Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції) визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки справа про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора була порушена до набрання чинності нової редакції вказаного Закону, то в даному випадку слід застосовувати положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частиною 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому, неустойка (штраф, пеня) за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони закону, безвідносно до часу її виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Виходячи із змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення законодавства, суд робить висновок, що заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки дія мораторію не розповсюджується на поточну заборгованість.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 34066,67 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно відношенню розміру задоволених вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 505, 509, 526, 529, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894) на користь Державного підприємства "Антонов" (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1; код ЄДРПОУ: 14307529; р/р 26009735051210 в АТ "Брокбізнесбанк" м. Київ, МФО 300249) суму основної заборгованості в розмірі 34 066,67 грн. та судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.