Рішення № 35335046, 15.11.2013, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа № 427/8405/13-ц

Провадження № 2/427/2836/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2013 року

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

Головуючого судді Шевцова О.А.,

при секретарі с/з Арнаутової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Свердловського міського суду Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення моральної шкоди внаслідок отримання професійного захворювання,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою та в обґрунтування своїх вимог зазначив, що він працював на підземних роботах у різних підприємствах ДП "Свердловантрацит". Останнім часом, перед встановленням професійного захворювання, працював прохідником у ВП "Шахтобудівельне управління" ДП "Свердловантрацит" та був звільнений у зв'язку з переходом на пенсію по інвалідності.

У 2006 році позивачу була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 70 % у зв'язку з професійним захворюванням - хронічна радікулопатія, та він був визнаний інвалідом 2-ї групи.

Під час повторного медичного огляду у 2011 році за висновками МСЕК позивачу була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 40 % безстроково, та його було визнано інвалідом 3-ї групи.

У зв'язку з професійним захворюванням у 2005 році ОСОБА_2 переніс складну операцію на хребті - видалення грижі диска, після чого позивач щорічно лікувався з загостренням попереково-крижового радикуліту.

Через втрату працездатності позивач змушений систематично лікуватися, до лікарні намагається ходити не завжди, оскільки там нагнічує атмосфера, постійні черги, відношення лікарів до хворих, дорожнеча ліків. Лікується ОСОБА_2 народними методами, проте завжди відчуває сильний біль у хребті, особливо біль загострюється весною та восени. Позивачу важко ходити та сидіти, він не може піднімати навіть не дуже важке, постійно вимушений носити пояс, який спричиняє незручність, приймати ліки, які коштують недешево.

До фізичного болю додаються душевні страждання від свого безсилля, адже позивач не може впорюватись по господарству, що необхідно постійно робити у селищі, де він живе. Він не може допомагати дружині, яка вимушена носити тяжкості. Безсилля ліків допомогти позбавитися болі або полегшити страждання. Через біль, нескінченну ломоту в тілі, прискорене сечовипускання, неспокійний сон, позивач став нервовою та дратівливою людиною.

У зв'язку з захворюванням ОСОБА_2 не має змоги піднімати на руки онуків, гуляти з ними в повну міру, від чого почуває себе, як старий немічний дідусь. Почуття безпорадності та неповноцінності приносить особливі страждання і приниження. Розуміння того, що не зможе дати своїй родині всього, що міг би, якщо був би працездатним, завдають особливих душевних страждань, позивач втратив впевненість у майбутньому, він відчуває депресивний стан, від розуміння того, що це захворювання залишиться до кінця його життя, у позивача опускаються руки.

Професійне захворювання було спричинено тяжкими та шкідливими умовами праці на підземних роботах на підприємствах ДП "Свердловантрацит", з недосконалістю технологічних процесів видобутку вугілля, де позивач працював тривалий час - понад 15 років.

Посилаючись на ст. 237-1 КЗпП України, п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р., рішення Конституційного суду України №20-рп/2008 від 08.10.2008 р., позивач вважає, що моральна шкода повинна бути відшкодована за рахунок роботодавця.

Відповідно до об'єму та часу спричинення позивачу моральної шкоди, враховуючи тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, неможливість відновлення попереднього стану, моральну шкоду ОСОБА_2 оцінює у розмірі 70 000 грн., тобто за кожен відсоток втрати працездатності по 1 000 грн. на час первинного встановлення втрати працездатності.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 70 000 грн.

У судовому засіданні позивач підтвердив обставини, викладені в позові, та наполягав на задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що ОСОБА_2 виконував роботу добровільно, без примусу. На питання суду стосовно акту про розслідування причин виникнення професійного захворювання представник відповідача пояснив, що даний документ ні ким не оспорювався.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, у випадках встановлених законом.

Відповідно до приписів ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Як вбачається з копії трудової книжки (а.с. 6-9), ОСОБА_2 з 07.07.1983 року працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості в якості прохідника та гірника підземного з повним робочим днем під землею. Останнім місцем підземної роботи є відокремлений підрозділ "Шахтобудівельницьке управління" державного підприємства "Свердловантрацит", звідки був звільнений 27.04.2005 р. у зв'язку з переходом на пенсію по інвалідності.

Відповідно до копії акту розслідування хронічного професійного захворювання від 08.08.2006 р. за формою П-4 (а.с. 10) на підприємстві ВП «Шахтобудівельницьке управління» ДП «Свердловантрацит», професійне захворювання ОСОБА_2 - радікулопатія зі стійким помірно вираженим больовим синдромом на фоні остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта, виникло через недосконалість технологічного процесу.

Згідно копії довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (а.с. 11), позивачу ОСОБА_2 з 01.11.2011 року встановлено 40 відсотків втрати професійної працездатності безстроково, у зв'язку з радікулопатією від 2006 р., повторно.

Наявність у ОСОБА_2 зазначеного професійного захворювання підтверджується копіями витягів з історії хвороби, виданих Луганською обласною клінічною лікарнею (а.с. 12-14) та індивідуальною програмою реабілітації інваліда від 10.11.2008 р. (а.с. 15-16).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що професійне захворювання позивача є наслідком незабезпечення роботодавцем належних умов праці. Професійне захворювання, яке призвело втрату працездатності 40 відсотків безстроково, спричиняє позивачу моральних страждань, які пов'язані з необхідністю лікування, відчуттям фізичних страждань, а також призводить до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. в судовому засіданні встановлені наступні факти: наявність спричиненої моральної шкоди - полягає у безстроковому встановленні відсотків втрати професійної працездатності органами МСЕ, що передбачає незворотні обмеження у життєдіяльності людини, та як наслідок - постійні душевні переживання; протиправність діяння її заподіювача та його вина виражається в незабезпеченні досконалості виробничого процесу; наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням полягає у доведеності того, що хронічне професійне захворювання позивача виникло під час роботи у шкідливих умовах на підприємстві відповідача.

Проте слід також врахувати, що позивач, працюючи в тяжких, шкідливих умовах, міг усвідомлювати можливість погіршення стану його здоров'я, був обізнаний про умови праці, але свідомо продовжував виконувати роботи у тяжких умовах.

Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивача, погіршення здібностей позивача до праці та обмеження можливості їх реалізації, а також виходить із засад розумності та справедливості, у зв'язку з чим оцінює розмір грошового відшкодування моральної шкоди у 5000 грн.

Відповідно до п. 2, 3 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли та якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи вищевикладене, з відповідача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40 грн. в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення моральної шкоди внаслідок отримання професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит», код ЄДРПОУ 32355669, на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, спричинену внаслідок отримання професійного захворювання на виробництві, в сумі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з Державного підприємства "Свердловантрацит", код ЄДРПОУ 32355669, на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.А. Шевцов