Вирок № 35335022, 18.11.2013, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1952/13-к

Провадження №1/283/56/2013

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2013 року Малинський районний суд Житомирської області в складі :

під головуванням - судді Ярмоленка В.В.

при секретарі - Пух Н.М.

з участю прокурора - Кучера Ю.В.

представника потерпілого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши на відкритому засіданні в залі суду в м. Малині Житомирської області кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Березці Радомишльського району Житомирської області, з неповною середньою освітою, розлученого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

07 серпня 2012 року близько 02-ї години, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, достовірно знаючи, що у потерпілого ОСОБА_4, який проживає одиноко АДРЕСА_2, маються гроші, з метою розбійного нападу, підійшов до зазначеного домоволодіння, де шляхом витягування скла з вікна веранди будинку та відмикання рукою внутрішнього замку дверей, проник до будинку, в якому з метою не бути впізнаним, викрутив запобіжники мережі лічильника 220 Вт, тим самим вимкнувши електроспоживання будинку, застосовуючи молоток, вчинив напад на власника будинку, який спав на ліжку, наносячи удари молотком та руками по всьому тілу, тобто застосував насильство, яке враховуючи обстановку, пізній час та вік потерпілого, було небезпечним для життя і здоров'я ОСОБА_4, в результаті чого змусив останнього віддати блокнот з документами, де містились гроші в сумі 800 грн., з якими вийшов з будинку та розпорядився на власний розсуд.

В результаті застосування підсудним насильства потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден скроневої ділянки, грудної клітки, кисті, ран стегна, колінного суглобу, синцю стопи, які по своїй категорії відносяться до легкого ступеню важкості без короткочасного розладу здоров'я. Крім того, потерпілому завдано майнової шкоди на суму 800 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 не визнав свою вину. Показав, що близько 4-х років разом з колишньою дружиною доглядали престарілого ОСОБА_4, який проживав неподалік від них, роблячи різноманітну роботу по господарству. 06.08.2012 року він разом з потерпілим разом розпили спиртні напої. Ввечері цього дня він знову прийшов до будинку діда, однак там було зачинено. Знаючи де лежить ключ, оскільки потерпілий йому довіряв, він вийнявши шибку, та відчинивши двері ввійшов до будинку, поговорив з дідом з приводу виконання певних робіт наступного дня, на що останній погодився та запропонував сам взяти гроші в блокноті. ОСОБА_3 взявши цей блокнот, в якому виявилось 135 грн. пішов на вулицю, де викинув блокнот, а сам повернувся додому. Будь-якого проникнення не здійснював, потерпілого не бив, та гроші не викрадав. Такі ж покази він надавав слідчому, однак вони були перекручені слідчим, який невірно його зрозумів. Всі його підписи в процесуальних документах зроблені ним без ознайомлення з їх змістом.

Будучи допитаним під час досудового слідства підсудний свою вину визнавав повністю, а тому його позицію в судовому засіданні суд розцінює як форму захисту та намагання уникнути відповідальності за вчинений злочин, та оцінює їх в сукупності з іншими доказами.

Покази підсудного в судовому засіданні суперечливі, де замовчуються певні обставини, що є прикладом не повної щирості останнього. Вони спростовуються наступними дослідженими в судовому засіданні доказами по справі:

Під час допиту в якості підозрюваного 07 серпня 2012 року ОСОБА_3 вказав на послідовність вчинення ним дій цієї ночі, а саме, що напередодні ввечері разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розпивали спиртні напої, після чого між ним та дружиною виникла сварка, в результаті чого він пішов спати в свій гараж. Пробувши там до 2-ї години ночі вирішив піти до ОСОБА_4, щоб взяти гроші на горілку. Оскільки на його крики останній не окликався, він вирішив зайти в будинок сам. З цією метою він витягши з рами вікна скло, та діставши з підвіконня ключі ними відкрив вхідні двері та зайшов в середину будинку, в якому було темно. В веранді знайшов палицю, яка лежала на столі. Викрутивши з лічильника електроенергії запобіжника, щоб не бути впізнаним, зайшов з палицею в руках в кімнату де відпочивав ОСОБА_4 Там наніс близько трьох ударів палицею та руками по тілу, що по часу тривало пів хвилини та зміненим голосом наказав віддати гроші. Потерпілий злякавшись, його не впізнав, встав з ліжка та віддав блокнота, що лежав на вішалці біля ліжка, повідомивши, що це все що в нього є. Взявши цей блокнот підсудний вийшов з будинку та пішов до столику на вулиці біля домогосподарства ОСОБА_4, де викинув блокнота. Повернувшись до гаражу, перерахував гроші, їх виявилось 135 грн., з яких 100 грн. заховав в лампі,

Аналогічні покази він давав під час відтворення обстановки та обставин події з його участю 09 серпня 2012 року в присутності понятих, на місці показав послідовність вчинених ним діянь в будинку ОСОБА_4

Крім того, позиція захисту спростовується показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які брали участь в якості понятих при складенні протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного 09.08.2012 року, зазначивши, що останній давав покази вільно, без примусу, адекватно реагуючи на оточуючу обстановку. Про відсутність примусу або застосування насильства зі сторони працівників міліції як 07-09.08.2012 року так і під час всього досудового слідства також наголошувалось самим підсудним в судових засіданнях.

Про здійснення нападу саме ОСОБА_3 слідує з оголошених показів потерпілого ОСОБА_4, в який той повідомив, що близько 21-00 години 06 серпня 2012 року лігши спати в дальній кімнаті свого будинку, попередньо зачинивши вхідні двері. Прокинувся від звуку ходи по будинку. Оскільки в кімнаті було темно, чоловіка який зайшов в кімнату, він не впізнав. Той, нічого не пояснюючи відразу почав наносити йому удари молотком, нанісши два удари по лівій нозі та один раз по грудній клітці в область серця. Через те, що потерпілий почав захищатися руками, невідомий почав бити по різним частинам тіла близько 5-6 хвилин. Після цього, наказав йому віддати гроші. Піднявшись з ліжка, та переживаючи за своє життя передав незнайомцю блокнот, який лежав на вішалці, та в якому було 800 грн. Чоловік взявши блокнот, сказав, що ще повернеться. В цей момент він зрозумів, що голос належить ОСОБА_3. Вранці, коли до будинку прийшла сусідка ОСОБА_5, яка повідомила про те, що її чоловік не ночував вдома.

Під час огляду місця події - господарства ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 07.08.2012 року зафіксовано витягнуте скло у вікні веранди, розміщення електролічильника, та знято відбитки пальців рук з витягнутого скла. Відповідно до висновку судово-дактилоскопічної експертизи №44\12 один з слідів рук, залишений ОСОБА_3

Під час огляду гаражу ОСОБА_3 07.08.2012 року в непрацюючій лампі вилучено купюру 100 гривень, про які зазначав підсудний в своїх первісних показах.

Також підтвердилась обставина викидання ОСОБА_3 блокноту біля будинку потерпілого під час огляду місця події - дерев'яної бесідки поруч з будинком, де виявлено блокнот коричневого кольору, де містяться документи на ім'я ОСОБА_4: пенсійне посвідчення №НОМЕР_2 та посвідчення учасника війни НОМЕР_1. На листках блокнота містяться різноманітні записи.

З висновку судово-медичної експертизи №286 слідує, що у ОСОБА_4 згідно записів медичної карти малися тілесні ушкодження у вигляді спадин скроневої ділянки, грудної клітки, кисті, ран стегна, колінного суглобу, синцю стопи, які по своїй категорії відносяться до легкого ступеню важкості без короткочасного розладу здоров'я, могли виникнути від дії твердих тупих предметів.

Неспроможність показів підсудного в суді виявляється з тверджень свідка ОСОБА_5 про те, що в 02 години 07.08.2012 року коли вона заходила в гараж, чоловіка там не було, а повернувся він п'яним близько 04-х годин ранку. При цьому, чоловік вранці заперечував, що ходив вночі до діда. Сам же потерпілий, коли вона вранці прийшла до нього сказав, що нападав на нього ОСОБА_3 Підстав оговорювати її колишнього чоловіка у потерпілого не було.

Позицію підсудного щодо того, що до будинку він потрапив без мети розбійного нападу та вільно суд визнає неґрунтовною. Згідно роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами окремих норм матеріального права щодо кваліфікації розбою, поєднаного з проникненням у приміщення» від 29.01.2013 року з обґрунтуванням правової позиції Верховного Суду України в справі 5-15кс12 якщо суб'єкт злочину поставив собі за мету заволодіти майном, певного виду (якості, значення тощо), місце знаходження якого зумовлює вибір конкретного способу посягання, реалізація якого передбачає входження чи потрапляння в приміщення, незважаючи а режим доступу до нього (вільний/заборонений), то фізичне опинення в такому приміщенні з означеною ціллю є незаконним, а з вчиненням наступних дій із застосуванням насильства чи погроз його застосування з метою заволодіння майном має кваліфікуватися як розбій, поєднаний з проникненням у приміщення.

Час та послідовність вчинюваних ним дій, які він вважав необхідними для досягнення своєї мети, як-то виймання шибки з вікна, викручування запобіжника з електролічильника, характер дій підсудного, пов'язаних з використанням предмету, який потерпілий сприйняв таким, що є небезпечним для його життя та здоров'я є свідченням реалізації свого наміру заволодіти грошима ОСОБА_1

На спростування доводів підсудного в тій частині, що саме потерпілий віддав йому гроші свідчить обставина заволодіння ОСОБА_3 блокноту, який він безпричинно викинув в бесідці поруч з будинком. Дану обставину підсудний в судовому засіданні пояснити не міг.

Умисел ОСОБА_3 був направлений на безоплатне заволодіння майном (грошей) шляхом розбійного нападу. Незважаючи на те, що у висновку судово-медичної експертизи №286 зазначено, що у ОСОБА_4 згідно записів медичної експертизи малися тілесні ушкодження, які по своїй категорії відносяться до легкого ступеню важкості без короткочасного розладу здоров'я, під час допиту в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 показав, що такий висновок базується на даних медичної документації (амбулаторної картки), в яких опис ушкоджень зроблений поверхнево без детального опису, що позбавили його можливості більш точно їх конкретизувати. Під питанням закрита черепно-мозкова травма, перелом. Сам потерпілий не освідувався ним. Саме тому, суд позбавлений можливості усунути ці недоліки шляхом проведення додаткової або повторної експертиз, оскільки потерпілий ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Разом з тим, згідно роз'яснень п.9 Постанови Пленуму ВСУ №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» небезпечним для життя чи здоров'я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх спричинення.

Напад полягає у психічному або фізичному насильстві, яке має реальний характер і здатне подавити волю потерпілого та примусити його передати майно винному.

З оголошених показів потерпілого, які він давав в день здійснення на нього нападу 07.08.2012 року, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, слідує, що ОСОБА_4 дуже злякався, оскільки від ударів нападника було боляче. Він заховав свою голову, думаючи, що останній його вб'є. При цьому, отримав забій лівої ноги, вважаючи, що кістка тріснула, оскільки нога отекла та дуже болить. Також отримав забій грудної клітини та ссадини лівої щоки. Наведене підтвердив в суді представник потерпілого ОСОБА_1, зазначивши, що у батька на нозі, стегні, грудній клітці по лівій стороні були синці. Його він носив на руках, бо потерпілому було боляче ходити.

Як вбачається з матеріалів справи, характер насильства, що було застосоване до ОСОБА_4 створювало реальну загрозу для життя потерпілого в момент їх спричинення, оскільки нанесення декількох ударів палицею в ліву ділянку тіла, в голову, яка є життєво важливим органом людині похилого віку (88 років 8 місяців), та яка потребувала сторонньої допомоги в силу свого віку, спосіб та нічний час скоєння нападу в своїй сукупності дає підстави для висновку саме про вчинення ОСОБА_3 розбійного нападу.

При цьому, суд критично відноситься до зазначеного обвинуваченням знаряддя вчинення злочину - молотку, оскільки як зазначав сам підсудний в своїх первісних показах та під час відтворення обстановки та обставин події удари ним наносились палицею. Під час проведення судово-медичної експертизи від 17.08.2012 року експерт в висновку зазначив, що покази ОСОБА_3 під час допиту та відтворення обстановки та обставин події відповідають механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, де він вказує «зайшовши до ОСОБА_4 в кімнату наніс йому декілька ударів палицею та руками по тілу». Будь-яких доказів вчинення злочину саме молотком стороною обвинувачення не надано, а судом не здобуто. Крім того, в кімнаті було темно, і потерпілий міг помилитися щодо предмету, яким наносились йому удари.

Однак зазначене не впливає на правильність кваліфікації діяння, яке інкримінується підсудному.

Оцінюючи досліджені в справі і викладені в цьому вироці докази, суд приходить до висновку щодо висунуте обвинувачення ОСОБА_3 доведене повністю та його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, поєднаним з проникненням у житло.

Кваліфікуючу ознаку як погрозу застосування насильства суд виключає з обвинувачення як зайво вмінену.

Призначаючи підсудному вид і міру покарання, суд, у відповідності до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Злочин, який вчинив ОСОБА_3, передбачений частиною 3 статті 187 КК України, є особливо тяжким злочином. За місцем проживання підсудний характеризується негативно, постійно зловживає спиртними напоями, дебоширить, кидається у бійку, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак відбув призначене покарання. Обставин, які пом'якшують покарання підсудному судом не виявлено. Обставиною, яка обтяжує його - є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та щодо особи похилого віку.

Викладене свідчить про підвищену суспільну небезпеку підсудного та можливість виправлення його лише в умовах ізоляції від суспільства.

Аналізуючи все перелічене в сукупності, з урахуванням думки потерпілого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі. Підстав для застосування норм ст. 69 КК України суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України (1960), -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке є його власністю.

Міру запобіжного заходу підсудному до вступу вироку в законну силу залишити незмінну - утримання під вартою.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його затримання - 07 серпня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області (рахунок 31258272211843 МФО 811039, код 25574601, банк одержувача УДК в Житомирській області) витрати за проведення експертиз в розмірі 705 гривень 60 копійок.

Речові докази:

- купюру номіналом 100 гривень серії КЄ 9524043, блокнот коричневого кольору, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Радомишльського МВ УМВС - повернути представнику потерпілого ОСОБА_1 після вступу вироку в законну силу;

- три молотки, повернути ОСОБА_5 за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а підсудним - з моменту отримання копії вироку.

Суддя: В. В. Ярмоленко