Рішення № 35334824, 12.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р.Справа № 922/4005/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочнік", м. Київ до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків про визнання недійсним рішення за участю представників сторін:

позивача - Кравченко М.В.

відповідача - Нужна А.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення № 154-к від 27.06.2013 року Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Витрати по оплаті судового збору просить суд покласти на відповідача.

12.11.2013 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи етикетки від молочної продукції із знаком колишнього СРСР "Знак якості"; копії експертних висновків від 10.12.2012 року, 27.12.2012 року; копію протоколу випробувань від 20.12.2011 року; копію протоколу санітарно-мікробіологічного дослідження проб харчових продуктів.

Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.

12.11.2013 року до господарського суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву.

Суд, дослідивши надані доповнення та додані до них докази, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Згідно ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення (ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

У відповідності до вимог ст. 22 вищезазначеного Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -Відділення, ХОТВ АМК) № 154-К від 27.06.2013 року (надалі - Рішення № 154-К) визнано, що Позивач, поширивши на Упаковці масла неточну інформацію щодо зображення, схожого на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР"), напису "Высшее качество" та неправдиву інформацію щодо оцінки "Відмінно" НДЦНСЕ "ТЕСТ", вчинив порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної а конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неточних та неправдивих даних, якими приписують права, яких не мають, що могло вплинути на наміри споживачів щодо придбання товарів саме цього суб'єкта господарювання.

Крім того, згідно з пунктом 2 Рішення № 154-К відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та частини шостої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на Товариство накладено штраф за вчинення вищезазначеного порушення у розмірі 68 000 гривень.

Обґрунтовуючи своє рішення, відповідач визнав доведеним, що дії Позивача, по поширенню на Упаковці масла неточної інформації щодо зображення, схожого на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР"), напису "Высшее качество" та неправдивої інформації щодо оцінки "Відмінно" НДЦНСЕ "ТЕСТ", є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неточних та неправдивих даних, якими приписують права, яких не мають, що могло вплинути на наміри споживачів щодо придбання товарів саме цього суб'єкта господарювання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що вищезазначені доводи Антимонопольного комітету є необґрунтованими та невірними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання чи реалізації товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;

- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

З конструкції наведеної правової норми вбачається, що для кваліфікації дій певного суб'єкта господарювання як її порушення, останній повинен у такий спосіб поширити інформацію про власну продукцію (послуги), щоб внаслідок саме такого способу потенційні споживачі отримали б намір придбати запропоновану ним продукцію (послуги), а в противному випадку - останні такого б наміру не мали.

Тобто саме обсяг і зміст поширеної інформації мають чинити завершальний вплив на наміри споживачів щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг суб'єкта господарювання або принаймні мати можливість чинити такий вплив.

Вершкове масло - молочний продукт, який виробляється шляхом збивання свіжого або кислого молока, вершків чи перетворення високожирних вершків. Масло вершкове - масло, вироблене з вершків та/або продуктів переробки молока, яке має специфічний притаманний йому смак, запах та пластичну консистенцію за температури (12±2)°С, з вмістом молочного жиру не меншим ніж 61,5 %, що становить однорідну емульсію типу "вода в жирі". Залежно від технологічних особливостей та органолептичних показників вершкове масло поділяється на такі види: солодковершкове; солоне солодковершкове; кисловершкове; солоне кисло вершкове. Солодковершкове масло виробляють з натуральних пастеризованих вершків, а кисловершкове - з пастеризованих вершків, сквашених чистими культурами молочнокислих бактерій. Солоне масло виробляють з додаванням кухонної солі.

Як визначено у рішенні Відділення, внаслідок нанесення на Упаковку масла зображення, схожого на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР"), у споживачів могло виникнути враження, що в цій упаковці можна придбати вершкове масло, що в свій час отримало "Державний знак якості СРСР" та має відповідну якість. Розміщення напису "Высшее качество" (мова оригіналу), яке використовувалося у Радянському Союзі, разом з зображенням, схожим на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР") посилювало таке враження.

Суд критично оцінює ці доводи відповідача з огляду на наступне.

"Державний знак якості СРСР" - знак, призначений для маркування товарів (як народного споживання, так і виробничо-технічного призначення) високої якості, був введений в дію в 1967 році з метою підвищення ефективності суспільного виробництва та наносився на товар або його упаковку, а також розміщувався в товаро-супроводній документації, на ярликах і етикетках. Право використовувати знак надавалося підприємствам на строк від двох до трьох років на підставі результатів державної атестації якості продукції цих підприємств. Правила побудови і нанесення знака якості визначалися ГОСТ 1.9-67 "Государственный знак качества. Форма, размеры и порядок применения" (мова оригіналу) (далі - ГОСТ) від 07.04.1967 року. Знак "Державний Знак Якості СРСР" є стилізованим зображенням п'ятикутної зірки (державного символу СРСР) з вписаною в неї буквою К (від слова "Качество"), повернутою на 90 градусів. ГОСТ скасовано 1987 році. На теперішній час діє Національний стандарт України (ДСТУ), що визначає вимоги щодо технології виробництва, якості сировини та характеристик вершкового масла, а саме ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове".

Згідно експертного висновку №001600п/2/12 від 10.12.2012 року Житомирської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України масло солодковершкове екстра 85,2% жирн., за вмістом мікробіологічних показників відповідає ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове. Загальні технічні умови".

Згідно експертного висновку №001681е/1/12 від 27.12.2012 року Житомирської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, масло солодковершкове екстра 85,2% жирн., за вмістом токсичних елементів, пестицидів, мікотоксинів, мікробіологічних, радіологічних показників відповідає п. 4.3.1 "Обов'язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та інш., які слід проводити у державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (ф-2) від 18.11.2003 року № 87; ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове З.Т.У.".

Згідно протоколу випробувань № 2745/539 від 20.12.2011 року Державного підприємства "Житомирського науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації" Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, зразок № 2745 - масло солодковершкове екстра 82,5% не містить генетично модифіковану дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК), що має цільову послідовність промотора 35S та NOS-термінатора.

Згідно протоколу санітарно-мікробіологічного дослідження проб харчових продуктів від 31.07.2012 року, масло солодковершкове екстра 82,5% жирн. відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами. Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами. На товари, що ввозяться на територію України, повинен бути передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну якість.

За правилами пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 15 цього Закону споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт.

Слід зазначити, що відповідно до Національного стандарту України 4518-2008 "Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила" (надалі - ДСТУ 4518-2008), визначено обов'язок виробника надавати інформацію у такий спосіб, щоб вона не вводила в оману споживача та забезпечувати споживчу правильність вибору продукту. Інформація, яка стосується складу, властивостей, харчової цінності, природи походження, спосіб виготовлення та споживання, а також інших властивостей, які характеризують прямо або опосередковано безпечність і якість харчового продукту, повинна забезпечувати однозначне сприйняття споживачем та унеможливлювати помилкове сприйняття цього продукту за інший, близький до нього за зовнішнім виглядом або органолептичними показниками. Крім цього, п.п. 4.5.1.1. ДСТУ 4518-2008 визначає, що назва продукту має бути зрозумілою для споживача, конкретно та правдиво характеризувати продукт, розкривати його природу. Пункт 4.7.1 ДСТУ 4518-2008 визначає, що викладена при маркуванні інформація повинна бути зрозуміла, чітка, легко сприйнята та прочитана пересічним споживачем.

Пунктом 5 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2011р. за № 183/18921 (надалі - Технічний регламент), передбачено, що маркування продуктів та способів, яким його виконують, не повинні вводити в оману споживача стосовно, зокрема, характеристик харчового продукту, його складу, властивостей.

Відповідно до абз. 3 п. 6 Технічного регламенту маркування харчових продуктів повинно містити таку обов'язкову інформацію:

1) назву харчового продукту;

2) склад харчового продукту;

Назва харчового продукту повинна відповідати назві, установленій нормативно-правовими актами, або відповідати усталеним назвам харчових продуктів, що застосовуються в країні (абз. 2 п. 7 Технічного регламенту).

Назва харчового продукту може бути доповнена комерційною (фірмовою) назвою, яка може бути зазначена літерами латинської абетки та/або знаком для товарів і послуг (абз. 4 п. 7 Технічного регламенту).

Назва харчового продукту, що виготовляє ТОВ "Молочнік" - "масло солодковершкове екстра".

Відповідно до п. 9 Технічного регламенту склад харчового продукту - це перелік всіх інгредієнтів цього продукту, який зазначається в маркуванні харчового продукту з урахуванням вимог цього пункту та згідно з додатками 1-5 до цього Технічного регламенту.

Перелік усіх інгредієнтів зазначають у порядку зменшення їх масової частки, яка була використана в процесі виробництва або приготування харчового продукту. Перед переліком інгредієнтів наводиться заголовок "Склад:".

ТОВ "Молочник" при маркуванні харчового продукту "масло солодковершкове екстра 82,5% жиру ДСТУ 4399:2005" окремо, поряд з назвою масла, розмістив інформацію про склад продукту відповідно до вимог п. 9 Технічного регламенту. Розмір шрифту, яким нанесені на упаковку масла назва, його склад відповідає п. 31 Технічного регламенту.

Вказане дозволяє отримати повну інформацію про властивості масла, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва.

Крім цього, зі словесних написів та зображень, що містяться на пакуванні масла не вбачається однозначного повідомлення виробником споживачам про те, що даний продукт виготовлений за ГОСТом СРСР. Отже, твердження АМК, що виробник ввів в оману споживачів шляхом поширення неточної інформації щодо зображення, схожого на "Державний знак якості СРСР" є надуманим та необґрунтованим. В своїх висновках територіальне відділення значно зменшує інтелектуальні здібності українських споживачів, стверджуючі, що споживач купуючи масло, насправді вважає, що купує масло, виготовлено за стандартами держави, яка припинила своє існування майже 25 років тому.

Суд, оцінюючі дану ситуацію з позиції споживача, не вбачає можливості введення в оману покупця щодо справжнього складу цього масла.

Питання про належність і допустимість доказів у справах зі спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про захист економічної конкуренції", вирішується господарським судом з обов'язковим урахуванням вимог статті 41 названого Закону щодо забезпечення доказів. Згідно з правилами цієї норми доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не довів суду факт вчинення позивачем на ринку продажу наведеної продукції порушень у вигляді поширення інформації, що вводить в оману споживача, а отже - й настання зазначених в ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" наслідків у зв'язку зі здійсненням відповідних дій цього суб'єкта господарювання.

Таким чином, на підставі вищевикладених норм та обставин, суд дійшов висновків про доведеність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог, а отже - задоволенню їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі № 3/20-85-13 № 154-к від 27.06.2013 року.

Стягнути з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61000, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 6 під., код 22630473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочнік" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, к. 708, код 37202012) - 1147,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 листопада 2013 року.

Суддя Погорелова О.В.