Постанова № 35334796, 12.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11030/13-а(у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Узавто-Одеса» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Узавто-Одеса» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 04 червня 2013 року № 0004162240, №0004152240.

В обґрунтування поданого адміністративного позову, позивач вказує на те, що господарські операції здійснені між ТОВ «Узавто-Одеса» та ТОВ «Мехпромресурс» мали реальний характер. Тому, на думку позивача витрати понесені ним при здісненні таких господарських операцій є його витратами, а податкові накладні даного контрагента є належною підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач вказує на реальність господарських операцій, здійснених між ТОВ «Узавто-Одеса» та ТОВ «Мехпромресурс» та протиправність оскаржуваним податкових повідомлень - рішень.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову повністю.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Узавто-Одеса» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відповідно до довідки АА №617466 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності якої є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; торгівля іншими автотранспортними засобами; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Так, Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Узавто-Одеса» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Мехпромресурс» за період з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 21 березня 2013 року №23/16-10/33787547.

В ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем: п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2010 року на загальну суму 212 339,28 грн.; п.3.1 ст.3, п.п.5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження зобов'язання з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року на суму 265 424,35 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийняті податкове повідомлення - рішення від 01 квітня 2013 року №0002222240, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 265 424 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 132 712 грн.; №0002212240, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 212 339 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 106 170 грн.

За результатами адміністративного оскарження, дані податкові повідомлення - рішення рішенням Державної податкової служби у м. Києві №648/10/12-3-03 від 01 червня 2013 року частково скасовані.

Так, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби 04 червня 2013 року прийняті податкові повідомлення - рішення: №0004152240, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 212 339 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 53 085 грн.; № 0004162240, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на прибуток в сумі 265 424 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції 66 356 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Мехпромресурс» за період, що перевірявся.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного до 01 квітня 2011 року) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.5.2.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного до 01 квітня 2011 року).

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного до 01 квітня 2011 року) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З налізу наведених норм вбачається, що умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які повинні відповідати вимогам чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та повинні буди складені під час здійснення господарської операції.

Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків, який зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції); 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів); 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку); 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ «Узавто-Одеса» (Покупець), з одного боку, та ТОВ «Мехпромресурс» (Продавець), з іншого боку, укладено Договір №01/09-1 на поставку авточастини від 01 вересня 2010 р. (надалі Договір №01/09-1). Даний договір зі сторони ТОВ «Мехпромресурс» підписаний генеральним директором Бондарем А.В., зі сторони ТОВ «Уз авто - Одеса» підписаний директором Подураєвим Є.С.

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.5 Договору №01/09-1, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцю запчастини та витратні матеріали до автомобілів (далі - товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати та оплачувати такий товар. Товар поставляється Покупцю партіями. Кількість, асортимент, вартість та інші характеристики кожної партії товару, що є предметом поставки за цим Договором, визначається у рахунках-фактурах, прибуткових/видаткових накладних. Поставка Товару за цим Договором здійснюється Постачальником на умовах розстрочення платежу. Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору. Якість товару, що поставляється за цим Договором, відповідає діючим стандартам та вимогам, що пред'являються до продукції такого виду. Підтвердженням якості товару зі сторони Постачальника є сертифікати відповідності.

Згідно п. 3.1 - 3.2 Постачальник зобов'язується поставляти товар партіями. Строки поставки товару узгоджуються Сторонами у кожному конкретному випадку окремо. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання видаткової/ прибуткової накладної. Разом з поставкою товару Постачальник зобов'язується надати Покупцю наступні документи на товар: видаткова накладна; податкова накладна; документ, що посвідчує якість товару.

На виконання умов даного договору його сторонами складено видаткові накладні: від 15 вересня 2010 року №РН-91 на загальну суму 287 991,00 грн. в тому числі ПДВ 47998,50 грн.; від 07 вересня 2010 року №РН-94 на загальну суму 542892,60 грн. в тому числі ПДВ 90482,10 грн.; від 22 вересня 2010 року №РН-93 на загальну суму 443152,08 грн. в тому числі ПДВ 73858,40 грн.

Дані видаткові накладні зі сторони ТОВ «Узавто-Одеса» підписаний Муміновим Б.М., який відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Узавто-Одеса» від 31 серпня 2010 року та довіреності від 31 серпня 2010 року має право представляти інтереси ТОВ «Узавто-Одеса», зокрема і вчиняти від імені даного товариства правочини та підписувати первинні фінансово - бухгалтерські документи. Зі сторони ТОВ «Мехпромресурс» - Бондарем А.В.

Зі змісту вказаних видаткових накладних вбачається, що вони містять назву товару, одиницю виміру, ціну без ПДВ по кожній позиції товару та загальну кількість та вартість товару.

Перевезення придбаного у ТОВ «Мехпромресурс» здійснювалось засобами автомобільного перевезення, підтвердженням чого є товаро - транспортні накладні, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.99-201 том.№1).

В подальшому отриманий від ТОВ «Мехпромресурс» товар позивачем був реалізований, підтвердженням чого є видаткові накладні на реалізацію товару кінцевим споживачам, копії яких наявні в матеріалах справи (том №1). Контрагентом ТОВ «Мехпромресурс» позивачу виписані податкові накладні.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи на виконання умов договору від 01 вересня 2010 року № 01/09-1 містять всі необхідні реквізити, визначені чинним на час виникнення спірних правовідносин податковим законодавством, для первинних документів

Між ТОВ «Мехпромресурс» (Цедент), з однієї сторони, ТОВ «Мередасистем-Вуд» (Цесіонарій), з другої сторони та ТОВ «Узавто-Одеса» -(Боржник), укладено Договір про відступлення права вимоги від 29 жовтня 2010 р.

На виконання умов договору 29 жовтня 2010 р., позивачем перераховано кошти за отримані від ТОВ «Мехпромресурс» відповідно до умов договору №01/09-1 від 01 вересня 2010 року запчастини, підтвердженням чого є виписка з особового рахунку ТОВ «Узавто-Одеса», копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.87-96 том.1).

Колегія суддів вважає, що наведені вище обставини дають можливість зробити висновок про реальне виконання позивачем, ТОВ «Мехпромресурс» та ТОВ «Мередасистем-Вуд» умов вищевказаних договорів.

Отже, витрати понесені позивачем при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Мехпромресурс» за період, що перевірявся є його валовими витратами в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного до 01 квітня 2011 року).

Відповідно до даних реєстру анульованих свідоцтв платників ПДВ свідоцтво платника податку на додану вартість контрагента позивача - ТОВ «Мехпромресурс» анульовано тільки 31 січня 2011 року, тобто на час виписання позивачу вищеперелічених податкових накладних дане товариство було зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Отже, податкові накладні ТОВ «Мехпромресурс», виписані за період, що перевірявся відповідачем є належною підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постанова Подільського районного суду м. Києва від 25 липня 2012 року у справі №2607/7471/12, якою ОСОБА_5 (директора ТОВ «Мехпромресурс») визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст.205 КК України не може бути підставою для висновків про безтоварність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Мехпромресурс» за договором №01/09-1 від 01 вересня 2010 року, оскільки даний договір та первинні бухгалтерські документи на виконання його умов підписані іншими особами.

Реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Мехпромресурс» за період, що перевірявся підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів вважає, що відповідачем зроблені помилкові висновки про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при взаємовідносинах з ТОВ«Мехпромресурс» за період з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Суд першої інстанції дійшов помилкового, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, висновку про необхідність відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова суду скасуванню з прийняттям нової про задоволення адміністративного позову повністю.

Податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України від 04 червня 2013 року № 0004162240, №0004152240 слід визнати протиправними та скасувати.

Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Узавто-Одеса» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України від 04 червня 2013 року № 0004162240, №0004152240 визнати протиправними та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 18.11.13 року.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.