Постанова № 35334737, 11.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року о 13 год. 42 хв.Справа № 808/7676/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів

головуючого судді Мінаєвої К.В.,

суддів Горобцової Я.В., Шари І.В.,

за участю секретаря судового засідання Плєшкова Д.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України

про визнання рішень, дій та бездіяльності незаконною, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач, КМУ України), в якому позивач просить суд:

- визнати рішення, дії та бездіяльність відповідача протиправними та такими, що порушили конституційні права позивача;

- стягнути з відповідача на користь позивача 99288,00 грн. - вартість оплаченої облігації за автомобіль представницького класу ГАЗ-2410 «Волга»;

- стягнути з відповідача 6329,29 грн. - суму матеріальних збитків;

- стягнути з відповідача 80000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним в серпні 1990 року викуплено облігацію Державної цільової безвідсоткової позики, 1990 року випуску, на придбання автомобіля представницького класу ГАЗ - 2410 «Волга» номінальною вартістю 16000 рублів. Разом з тим, на час звернення до суду Кабінетом Міністрів України позивачу не виплачено грошову компенсацію по вказаній облігації, чим, на думку позивача, порушено вимоги Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», рішення Конституційного суду України №13рп/2001 від 10.10.2001 р., постанов Кабінету Міністрів України від 31.10.1995 №862, від 01.12.1995 №961, від 22.10.2004 №1254, від 01.03.2007 №336, від 10.10.2007 №1206, від 09.01.2008 №1, від 09.05.2009 №481. Також позивач зазначає, що він 23 роки намагається отримати компенсацію за облігацію, але отримує безпідставні відмови, що призвело до приниження його особистої гідності та порушення його конституційних прав. В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем в серпні 1990 року викуплено облігацію Державної цільової безвідсоткової позики, 1990 року випуску, на придбання автомобіля представницького класу ГАЗ - 2410 «Волга» номінальною вартістю 16000 рублів. 19.03.1992 р. облігація на викуп автомобіля ГАЗ-2410 «Волга» здана позивачем до Державної трудової ощадної каси №7858 на зберігання.

23.06.2009 р. позивач звернувся з заявою до Запорізького обласного управління Державного ощадного банку України про виплату вартості облігації по виду товару автомобіль «Волга» ГАЗ-2410. Листом №11-06/58к/3867 від 25.06.2009 р. позивачу надано відповідь, в якій, серед іншого, зазначено, що позивачем облігація для проведення її індексації та відкриття компенсаційного рахунку до установ Ощадбанку не пред'являлась.

27.09.2011 р. позивач звернувся зі скаргою-зверненням до Кабінету Міністрів України, в якій просить здійснити перерахунок вартості оплаченої облігації за автомобіль ГАЗ-2410 «Волга» в сучасних цінах. 22.11.2011 листом №31-11020-38/23-6941/5727 за підписом заступника Міністра Рибака С.О. позивачу надано відповідь.

21.12.2011 р. позивач повторно звернувся зі скаргою-зверненням до Кабінету Міністрів України, в якій просить надати відповідь, у зв'язку з чим позивач своєчасно не отримав грошову компенсацію за облігацію на придбання автомобіля ГАЗ-2410 «Волга». 03.01.2012 листом №1/03/73-12 за підписом директора Департаменту звернень громадян та контролю виконання Шелест Т. та листом від 07.02.2012 №31-11020-38-10/2804 за підписом заступника Міністра Рибака С.О. позивачу надано відповідь на скаргу.

22.03.2012 р. позивач звернувся з заявою-зверненням до Прем'єр Міністра України Азарова М.Я., в якій позивач просить прийняти його на особистий прийом до Тігіпка С.Л. 15.05.2012 р. листом №31-11020-32/23-3814/2740 надано відповідь на звернення позивача.

Не отримавши грошову компенсацію за облігацією на придбання автомобіля ГАЗ - 2410 «Волга» та не погодившись з отриманими відповідями на звернення, позивач звернувся з позовом до суду.

За поясненнями позивача протиправність дій, бездіяльності Кабінету Міністрів України полягає в невиплаті грошової компенсації за облігацією на придбання автомобіля ГАЗ - 2410 «Волга» до 2007 року, невиконанні рішення Конституційного суду України №13-рп/2001 від 10.10.2001 р., не виплаті грошової компенсації за облігацією на придбання автомобіля ГАЗ - 2410 «Волга» станом на час звернення із позовом до суду.

Щодо невиплати позивачу грошової компенсації за облігацією на отримання автомобілю ГАЗ-2410 «Волга» на момент звернення позивача із позовом до суду, суд зазначає наступне.

Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» (в редакції від 01.01.2013) встановлюються зобов'язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, у тому числі облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться починаючи з 1997 року в грошовій формі за рахунок коштів Державного бюджету України та інших формах відповідно до законодавства. Компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень, поміщених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в таких установах, проводиться їх власникам у готівковій чи безготівковій формі через установи Ощадного банку України після внесення в інформаційно-аналітичну систему "Реєстр вкладників заощаджень громадян" відомостей про них, необхідних для ідентифікації вкладника під час відкриття рахунку. Погашення відновлених заощаджень громадян, поміщених у цінні папери, здійснюється на загальних підставах відповідно до сум, визначених у Державному бюджеті України.

Статтею 7 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» передбачено, що перелік груп вкладників і порядок проведення виплат проіндексованих грошових заощаджень, а також обсяг виплат згідно із статтею 8 цього Закону у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Отже, основним законодавчим актом, який регулює питання відшкодування знецінених грошових заощаджень Ощадного банку СРСР є Закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», а Кабінет Міністрів України на виконання положень Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» визначає порядок проведення виплат передбачених Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» та виключно у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік.

Так, Кабінетом Міністрів України на виконання вимог Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» прийнято постанову №481 від 20.05.2009 року, яка є чинною на час розгляду справи.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №481 від 20.05.2009 року постановлено провести у 2009 році виплату громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, правонаступниками яких є відповідно відкриті акціонерні товариства "Державний ощадний банк України" (далі - Ощадбанк) та Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - НАСК "Оранта"), страхові компанії "Дніпро", "Оранта-Січ", "Астарта", "Орадон", акціонерна страхова компанія "Оранта-Лугань", а також в облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов'язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР, у загальному розмірі 250 млн. гривень, у тому числі: 87 млн. гривень - вкладникам з числа тих, що не отримали протягом 2008 року компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 р. №1, у порядку черговості внесення відомостей про них до інформаційно-аналітичної системи "Реєстр вкладників заощаджень громадян" у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більш як 1000 гривень на одного вкладника.

Відповідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України №481 від 20.05.2009 року для проведення зазначених у пункті 1 цієї постанови виплат Державне казначейство перераховує згідно з розписом видатків державного бюджету на підставі розподілу, проведеного Міністерством фінансів, і необхідних документів, що подаються Міністерством Державному казначейству, кошти у сумі 250 млн. гривень на рахунок Ощадбанку та на рахунок НАСК «Оранта».

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №346 від 23.04.2012 «Про виплату в 2012 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, та в облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов'язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР» постановлено провести з 1 червня 2012 р. виплату громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - Ощадбанк), а також в облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов'язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР (далі - виплата компенсації), у загальному розмірі 6152430 тис. гривень, у тому числі: 5600430 тис. гривень - вкладникам, відомості про яких станом на 1 січня 2012 р. внесені до інформаційно-аналітичної системи "Реєстр вкладників заощаджень громадян" (далі - Реєстр) та які не отримали протягом 2008 року компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 р. № 1 (Офіційний вісник України, 2008 р., №2, ст.51), у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше ніж 1000 гривень на одного вкладника.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України №346 від 23.04.2012 для проведення зазначеної у пункті 1 цієї постанови виплати Державна казначейська служба перераховує згідно з розписом видатків державного бюджету на підставі розподілу, проведеного Міністерством фінансів, та необхідних документів, що подаються зазначеним Міністерством Державній казначейській службі, кошти у сумі 6152430 тис. гривень на рахунок Ощадбанку.

Таким чином, Кабінетом Міністрів України встановлено, що перерахунок коштів на покриття витрат за знеціненими грошовими заощадженнями здійснюється Державним казначейством України, згідно з розписом видатків державного бюджету та на підставі розподілу, проведеного Міністерством фінансів України через установи Ощадбанку. Отже, розпорядником бюджетних коштів призначених на покриття витрат за знеціненими грошовими заощадженнями є саме Міністерство фінансів України.

А відтак, посилання позивача на те, що Кабінетом Міністрів України протиправно відмовлено йому в одержанні грошової компенсації за знеціненим грошовим заощадженням, а саме за облігацією на викуп автомобіля ГАЗ-2410 «Волга», не підтверджуються матеріалами справи та аналізом вищенаведених норм чинного законодавства, оскільки відповідач виконав покладені на нього Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» обов'язки щодо закріплення порядку здійснення виплат за знеціненими грошовими заощадженнями, а постанови прийняті Кабінетом Міністрів України спрямовані на врегулювання порядку виплат витрат за знеціненими грошовими заощадженнями є чинними.

Суд вважає за необхідне відмитити, що Кабінет Міністрів України безпосередньо не здійснює виплату коштів за знеціненими грошовими заощадженнями, а отже відсутні підстави для визнання дій по невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за облігацією на викуп автомобіля ГАЗ-2410 «Волга» протиправними та стягнення з Кабінету Міністрів України коштів.

Підпунктом 2 п.2 постанови Кабінету Міністрів України №346 від 23.04.2012 встановлено, що Ощадбанк зараховує кошти, що надійшли на його рахунок, на рахунки громадян України, відомості про яких станом на 1 січня 2012 р. внесено до Реєстру, та проводить виплату компенсації відповідно до порядку, що затверджується Ощадбанком за погодженням з Міністерством фінансів.

Отже, підставою для виплати коштів за знеціненим грошовим заощадженням є пред'явлення до установи Ощадбанку документа, що підтверджує право на отримання такої компенсації та реєстрація громадянина в «Реєстрі вкладників заощаджень громадян».

Суд зазначає, що з матеріалів справи та пояснень позивача встановлено, що облігація на викуп автомобіля ГАЗ-2410 «Волга» 19.03.1992 р. здана позивачем до Державної трудової ощадної каси №7858 та до установ Ощадбанку у встановленому законодавством порядку позивачем не пред'являлась, що підтверджується листом Запорізького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» №11-06/58к/3867 від 25.06.2009 та не заперечується позивачем.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що ОСОБА_1 має право на одержання грошової компенсації за знеціненим грошовим заощадженням, а саме за облігацією на викуп автомобіля ГАЗ-2410 «Волга», проте позивачем не пред'явлено облігацію до установи Ощадбанку та позивача не зареєстровано в «Реєстрі вкладників заощаджень громадян», а отже звернення позивача з вказаним позовом до суду є передчасним.

Щодо посилання позивача на те, що йому протиправно не виплачено грошову компенсацію за облігацією до 2007 року та порушення Кабінетом Міністрів України рішення Конституційного суду України №13-рп/2001 від 10.10.2001 р. суд зазначає наступне.

Постановами Кабінету Міністрів України №862 від 31.10.1995, №961 від 01.12.1995, №1254 від 22.1.2004, №336 від 01.03.2007 р., №1206 від 10.10.2007 р., виплата компенсації за облігаціями на отримання автомобілів ГАЗ-2410 «Волга» передбачена не була.

Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 09.01.2008 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2008 №15) «Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов'язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР» передбачено виплата грошових компенсацій за облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, сертифікати Ощадного банку СРСР, державні казначейські зобов'язання СРСР, придбані на території Української РСР, але не більш як 1000 гривень на одного вкладника.

Разом з тим, з пояснень позивача встановлено, що ОСОБА_1 було роз'яснено можливість отримати компенсаційну виплату за облігацією на викуп автомобіля ГАЗ-2410 «Волга» у 2008 році в розмірі 1000,00 грн., проте від цього ОСОБА_1 відмовився.

Також з матеріалів справи встановлено, що Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» в редакції від 25.04.1998 р., у статті 3 було передбачено, що заощадження громадян, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону, відновлюються у співвідношенні 1 карбованець заощаджень на 1,05 гривні за станом на 1 жовтня 1996 року (зокрема, облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року).

Таким чином, сума компенсації за облігацією на викуп автомобіля ГАЗ-2410 «Волга» вартістю 16000 рублів складає 16800,00 грн. Проте, позивач із вказаним розрахунком не погодився, що стало однією з підстав не звернення позивача до установ Ощадбанку для отримання компенсаційної виплати, що підтверджується поясненнями позивача та скаргою-зверненням до Кабінету Міністрів України від 27.09.2011 р., в якій позивач зазначив, що грошову компенсацію в розмірі 1 рубль - 1,05 грн. позивач буде вважати образою його особистої гідності.

Рішенням Конституційного суду України №13-рп/2001 від 10.10.2001 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 7 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" від 21 листопада 1996 року N 537/96-ВР ( 537/96-ВР ) (із змінами) в частині щодо повернення заощаджень громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, відновлених та проіндексованих згідно з цим Законом в установах Ощадного банку України, залежно "від віку вкладника" та "інших обставин", суд зазначає наступне.

В редакції Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» від 25.04.1998 р., в ст.7 було зазначено, що заощадження повертаються поетапно, залежно від віку вкладника, суми вкладу, інших обставин, у межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік. Разом з тим, суд зазначає, що рішенням Конституційного суду України визнано неконституційною не статтю 7 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», а окремі положення ст.7 щодо повернення заощаджень громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, відновлених та проіндексованих згідно з цим Законом в установах Ощадного банку України, залежно "від віку вкладника" та "інших обставин".

Отже, Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначив, що неконституційним є повернення заощаджень громадян України, залежно «від віку вкладника» та «інших обставин», які вже відновлені та проіндексовані, тобто ті за якими вкладник вже звертався до установ Ощадбанку для отримання виплат.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що право позивача на отримання компенсації за знеціненим грошовим заощадженням на час звернення до суду не порушено, оскільки позивач не звертався до установ Ощадбанку для отримання компенсації за знеціненим грошовим заощадженням за облігацією на викуп автомобіля ГАЗ-2410 «Волга», а отже підстави для стягнення з Кабінету Міністрів України матеріальної та моральної шкоди також відсутні.

А відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання рішень, дій та бездіяльності незаконною, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Суддя Я.В. Горобцова

Суддя І.В. Шара