Рішення № 35332581, 05.11.2013, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 листопада 2013 року. Справа № 174/800/13-ц

п/с № 2/174/452/2013

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

15.08.2013 року позивач звернувся до суду з позовом, та, керуючись статтями ст.ст. 526, 591, 610 - 612, 625, 629, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 1, 3, 4, 109, 118, 119, 120 ЦПК, ст. 24 Закону України «Про заставу», прохає стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 22030576 від 26.09.2007 року у сумі - 401235,40 грн. та покласти на відповідача всі судові витрати по справі.

В обґрунтування позову зазначено, що 26 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 22030576, згідно пункту 1.1 якого позивач зобов'язався надати відповідачу споживчий кредит в сумі 59 500, 00 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот) гривен 00 копійок строком по 26.09.2011 року, а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,50 % відсотків річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку (додаток № 1 до кредитного договору).

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши кошти в розмірі 59 500, 00 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот) гривен 00 копійок на поточний рахунок № НОМЕР_3 відповідача, про що свідчить меморіальний ордер № 0ІХН92828 від 26.09.2007 р. та меморіальний ордер № 0ІХН89387 від 26.09.2007 р., які надалі на підставі заяви на видачу готівки № ОРКІ9032 від 26.09.07 р., зазначені кошти відповідачем згідно квитанції №233 від 25.09.2007 р. перераховані в оплату за автомобіль ВАЗ 21144.

В забезпечення виконання кредитного договору між позивачем та відповідачем укладено договір застави транспортного засобу № 014/22030576/3174/73/480 від 26.09.2007 р., відповідно до якого, предметом застави виступив автомобіль марки ВАЗ 211440-110-20, 2007 року випуску, колір сіра перлина, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_4, реєстраційний номер № НОМЕР_1, зареєстрований РП РЕВ 1-го ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 від 26.09.07р.

Відповідачем порушуються умови п. 5.1. Кредитного договору, а саме: відповідач не дотримується графіку повернення коштів, наданих йому згідно кредитного договору, та сплати відсотків за користування кредитними коштами, в результаті чого виникла кредитна заборгованість.

У відповідності з п. 6.6. кредитного договору у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору позивач має право вимагати дострокове погашення кредиту, у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом за умови попереднього повідомлення (за 30 календарних днів) відповідача рекомендованим листом.

Згідно п. 5.7 кредитного договору позичальник зобов'язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобов'язань за цим договором протягом не більш ніж 30 календарних днів з моменту її пред'явлення.

На підставі зазначених пунктів кредитного договору позивачем відповідачу направлено письмову вимогу про дострокове погашення грошових зобов'язань за кредитним договором (вих. № 1854 від 24.09.2009 р.), але відповідач своїх зобов'язань не виконав.

16 лютого 2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на майно предмет застави автомобіль марки ВАЗ 211440-110-20, 2007 року випуску, колір сіра перлина, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_4, реєстраційний номер № НОМЕР_1.

13.07.2012 року відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису. 05.04.2013 року згідно протоколу проведення аукціону № 08/092/13/З-15т-18 предмет застави було реалізовано за ціною 29000,00 грн.

08.05.2013 року кошти в сумі - 21146,17 грн. зараховані позивачу Заводським ВДВС Дніпродзержинського МУЮ. 17.05.2013 року кошти були перераховані в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Згідно ч. 2 п. 2.12 Договору застави якщо суми отримані від реалізації заставленого майна недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право отримати суму яка недостає для повного погашення заборгованості за рахунок звернення стягнення на інше майно Заставодавця в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про заставу» у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України та згідно п. 4 ст. 591 ЦК України, якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом.

22.05.2013 р. відповідачу направлено письмову вимогу про дострокове погашення грошових зобов'язань за кредитним договором (вих. № від 22.05.2013 p.), але відповідач своїх зобов'язань не виконав.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором станом на 22.05.2013 року, складає - 22 335, 26 (двадцять дві тисячі триста тридцять п'ять) гривен 26 копійок - сума неповернутого кредиту; 4 35 465,03 (тридцять п'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять) гривен 03 копійок - несплачені проценти.

Згідно п.10.1. Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, передбачених положеннями кредитного договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що складає - 343 435,11 (триста сорок три тисячі чотириста тридцять п'ять) гривен 11 копійок.

Таким чином, станом на 22.05.2013 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає - 401 235, 40 (чотириста одна тисяча двісті тридцять п'ять) гривен 40 копійок (розрахунок додається).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.

В судове засідання представник позивача не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, причину неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та заперечень проти позову не надав, але сам був повідомлений про місце і час судового засідання належним чином, відповідно до вимог ч.5 ст. 74 ЦПК України. З врахуванням того, що позивач в заяві не зазначив заперечень проти винесення заочного рішення у справі, суд, на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України, на місці ухвалив - розгляд справи проводити заочно, за відсутності відповідача, який не з'явився в судове засідання без поважних причин.

Дослідивши надані докази, оцінивши їх в сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.

Кредитний договір між сторонами був укладений в письмовій формі і відповідає вимогам, які пред'являються до договорів такого роду як по формі так і по змісту.

Згідно копії кредитного договору № 22030576 від 26.09.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем (а.с. 4-6), копій меморіальних ордерів № 0ІХН92828 від 26.09.2007 р., та № 0ІХН89387 від 26.09.2007 року (а.с. 8) та копії заяви на видачу готівки № №OFKI9032 від 26.09.07 р. (а.с. 8); копії вимоги про дострокове погашення заборгованості (а.с. 10); копії поштового повідомленням про вручення відправлення (а.с. 10); копії розрахунку заборгованості по кредиту станом на 22.05.2013 р. з формулами розрахунків (а.с 19-20); копії сторінок паспорту та ідентифікаційного номера на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 21), відповідач прийняв на себе зобов'язання протягом строку дії договору, шляхом щомісячних виплат частками, здійснювати повернення отриманого кредиту та процентів за користування кредитом.

Позивач свої зобов'язання по кредитному договору виконав повністю і надав відповідачу кредит на суму 59500,00 грн., в свою чергу відповідач свої зобов'язання виконав частково та має станом на 22.05.2013 року заборгованість по кредитному договору, про що свідчить розрахунок заборгованості за кредитним договором. (а.с. 19).

Відповідач отримав зазначену суму коштів, що підтверджується тими ж документами, але своїх зобов'язань стосовно повернення кредиту та відсотків за користування кредитом - не виконав, внаслідок чого станом на 22.05.2013 року за розрахунком позивача виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 401235,40 грн. (чотириста одну тисячу двісті тридцять п'ять гривень 40 копійок), де: 22335.26 грн. (двадцять дві тисячі триста тридцять п'ять гривень 26 копійок) - непогашена сума кредиту, 35465.03 грн. (тридцять п'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень 03 копійки) - несплачені відсотки, 343435.11 грн. (триста сорок три тисячі чотириста тридцять п'ять гривень 11 копійок) - пеня за прострочку кредиту та відсотків.

Згідно копії паспорта громадянина України, та довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Дніпропетровській області від 22.08.2013 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за місцем проживання в АДРЕСА_1

Згідно платіжного доручення № 188198 від 02.07.2013 року, позивачем сплачено судовий збір - 3219,00 грн.

Суд вважає, що для вирішення спору слід керуватися наступними нормами права.

Згідно ст.ст.10,11,60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.ст.11,626 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із договору, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої особи (кредитора) визначені дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1049 ГК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що була передана йому, в строк и в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент річних не встановлений договором або законом.

Згідно ст.624 ГК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ст. 623 ЦК України: 1. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. 2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ст. 546 ЦК України: 1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. 2. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 547 ЦК України: 1. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. 2. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 548 ЦК України: 1. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. 2. Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. 3. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦПК України: 1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. 2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. 3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 550 ЦК України: 1. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. 2. Проценти на неустойку не нараховуються. 3. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).

Згідно ст. 551 ЦК України: 1. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. 2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. 3. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд доходить висновку, що позов слід задовольнити частково, а саме: в частині стягнення з відповідача розміру заборгованості за тілом кредиту на суму - 22335.26 грн., в частині стягнення з відповідача заборгованості за несплачені відсотки за користування кредитом - 35465.03 грн., - всього на суму - 57800.29 грн.; стосовно стягнення заборгованості з оплати пені, нарахованої на прострочення з повернення тіла кредиту та відсотків в сумі - 343435.11 грн. - слід відмовити з наступних підстав:

- позивачем не надано розрахунок пені в межах 1 року на момент подачі позову до суду, оскільки пеня розрахована станом на останній день - 22.05.2013 р. за період з 23.05.2010 р., позов же до суду поданий 15.08.2013 р., строк позовної давності, для стягнення пені установлений ст. 258 ЦК України, і складає - 1 рік;

- окрім того, пеня розрахована позивачем, виходячи з наростаючої суми боргу, без виключення тих днів, строк позовної давності відносно яких сплив. Так, наприклад, якщо взяти за основу лише повну суму заборгованості за один місяць, яку боржник повинний був сплачувати щомісячно (а.с.7) - 1611.04 грн., але взагалі її не сплачував би, та нарахувати пеню за 1рік, то загальна сума пені складе лише 2940.15 грн. (1611.04 грн.х365дн. х 0.5% :100 %), за три роки пеня складе суму лише 8820.44 грн.; позивач же нараховуючи пеню наростаючим підсумком та без виключення днів, строк позовної давності відносно яких сплив, нарахував безпідставно суму пені - 343435.11 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд доходить висновку про покладення судових витрат у справі в виді судового збору на загальну суму - 3219.00 грн. пропорційно на сторони, тобто, на позивача - пропорційно сумі вимог, в задоволенні яких відмовлено, на відповідача - пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме: на позивача - 2755.46 грн., що рівняється пропорційно - 85.60 % пред'явленої до стягнення суми боргу - 401235.40 грн., тобто сумі вимог - 343435.11 грн., в задоволенні яких відмовлено; на відповідача - 463.54 грн., що рівняється пропорційно - 14.40 % пред'явленої до стягнення суми боргу - 401235.40 грн., тобто сумі задоволених вимог - 57800.29 грн., стягнувши з відповідача на користь позивача, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», - 463.54 грн., для відшкодування судових витрат в виді судового збору;

Керуючись ст.ст. 88, 212-215, 222-233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Вільногірська, Дніпропетровської області, і/к НОМЕР_2, зареєстрованого за місцем проживання: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль», юридична адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 35, банківські реквізити: МФО 305653, р/р 29091000000002, код ЄДРПОУ 19358201, - 57800.29 грн. (п'ятдесят сім тисяч вісімсот гривень 29 копійок), із яких: 22335.26 грн. - непогашена сума кредиту; 35465.03 грн. - несплачені відсотки за користування кредитними коштами.

В задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі - 343435.11 грн. - відмовити.

Судові витрати у справі в виді судового збору на загальну суму - 3219.00 грн. покласти пропорційно на сторони, тобто, на позивача - 2755.46 грн., що рівняється пропорційно - 85.60 % пред'явленої до стягнення суми боргу - 401235.40 грн., тобто сумі вимог - 343435.11 грн., в задоволенні яких відмовлено; на відповідача - 463.54 грн., що рівняється пропорційно - 14.40 % пред'явленої до стягнення суми боргу - 401235.40 грн., тобто сумі задоволених вимог - 57800.29 грн., стягнувши з відповідача на користь позивача, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», - 463.54 грн., для відшкодування судових витрат в виді судового збору;

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається, протягом десяти днів з дня його проголошення, через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення протягом двох днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.