Постанова № 35332468, 18.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року Справа № 910/5637/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від позивача:Романюк В.В., дов. №269/10 від 14.12.2012р.;від відповідача:Величко Д.В., дов. №555/293 від 01.04.2013р.;від третьої особи:Греченюк С.О., дов. №91/20/3/08/16-3 від 16.08.2013р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р.у справі господарського суду№910/5637/13 міста Києваза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського"третя особаПублічне акціонерне товариство "Київенерго"проспонукання до укладення договоруВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2013р. (складене 27.06.2013р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі №910/5637/13, задоволені позовні вимоги. Визнано укладеним договір про технічне забезпечення електропостачання споживача від 28.02.2013р. №11/13-37 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського" у визначеній редакції. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.10.2013р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 18.11.2013р. №02-05/919 у зв'язку з виходом з відпустки судді Прокопанич Г.К. та завантаженістю судді Акулової Н.В., для розгляду справи №910/5637/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 18.11.2013р. представники позивача та третьої особи заперечували проти задоволення касаційної скарги, представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, позивач супровідним листом від 28.02.2013р. №26/1-1043 направив на адресу відповідача два екземпляри проекту (оферти) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача з додатками, який отриманий останнім 01.03.2013р. (що підтверджується відміткою на супровідному листі), проте відповіді не отримав.

Так, проаналізувавши в сукупності вимоги чинного законодавства, господарські суди попередніх інстанцій вірно визначились, що укладення договору про технічне забезпечення електропостачання є обов'язковим між основним споживачем та субспоживачем.

Частиною 3 ст. 179 ГК України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Приписами ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін і у випадку, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках; сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору; за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дослідивши та встановивши, що проект вищезазначеного договору відповідає вимогам типового договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, який затверджений постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р., а також з урахуванням відсутності відповіді відповідача, дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі №910/5637/13 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі №910/5637/13 - залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков