Рішення № 35331828, 19.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22-ц/790/6586/13 Справа: 610/2596/13-ц Категорія: «договірні правовідносини» Головуючий 1 інстанції: Носов Г.С. Доповідач: Малінська С.М.

Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого судді - Малінської С.М.,

Суддів - Швецової Л.А.,

Тичкової О.Ю.,

при секретарі - Лотох І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» на рішення Балаклійського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою,-

в с т а н о в и л а:

16 липня 2013року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім"( далі по тексту- ПрАТ "Український Страховий Дім") розмір страхового відшкодування в сумі 15 422,17 грн. та моральну шкоду в сумі 1 542 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 22 вересня 2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний йому автомобіль марки ВАЗ 21063, номер державної реєстрації НОМЕР_1. Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 11 жовтня 2012 року винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3, водія автомобіля марки ВАЗ 2107, номер державної реєстрації НОМЕР_2.

Водій ОСОБА_3 застрахував свою цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів у ПрАТ "Український Страховий Дім", що підтверджується страховим полісом № АВ 9376243 від 17.09.2012 року.

25.09.2012 року позивачем була подана заява про виплату страхового відшкодування та ряд інших документів страховику та 18.10.2012 року постанову Зміївського районного суду Харківської області від 11.10.2012 року. Проте станом на 16.07.2013 року письмового повідомлення та страхового відшкодування позивач не отримав. Враховуючи те, що було направлено відповідачу претензію з метою отримання інформації та копій необхідних документів. В зазначеній претензії ставилося питання про підтвердження або спростування відповідачем виконання ним всіх обов"язків та надання документів для прийняття рішення по справі. Згідно повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, запит було отримано відповідачем 17.06.2013 року. Однак відповіді станом на 16.07.2013 року не надано. Поліс № АВ/9376243 укладено на умовах першого типу. Отже, цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну під час керування автомобілем ВАЗ 2107, номер державної реєстрації НОМЕР_2 станом на 22.09.2012 року було застраховано. Розмір страхового відшкодування, що залежить до виплати на його користь становить 15 422, 17 грн. згідно висновку про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ВАЗ 21063. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в розмірі 10% від суми загальної шкоди, а саме 1542 грн.

Рішенням Балаклійського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено . Стягнуто з ПрАТ "Український Страховий Дім", на користь позивача 15 422, 17 грн. матеріальної шкоди , 1542грн. моральної шкоди , вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ПрАТ "Український Страховий Дім", , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлене по справі рішення суду, ухвалити нове законне рішення.

Заслухавши доповідь судді, осіб, що з'явилися, дослідивши обставини справи та, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до ЦПК України , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які зона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції.

Пунктом 15 Постанови №4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди , завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року передбачено : « Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо- транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо- транспортної пригоди.»

Статтею 30 вищевказаного Закону № 1961-IV передбачено, що у випадку визнання транспортного засобу фізично знищеним право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ .

Суд першої інстанції задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги щодо відшкодування матеріальних збитків , не врахував вищевказані вимоги Закону , а тому в цієї частині рішення суду підлягає скасуванню.

З матеріалів справи вбачається , що 22 вересня 2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний позивачу автомобіль марки ВАЗ 21063, номер державної реєстрації НОМЕР_1. Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 11 жовтня 2012 року винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3, водія автомобіля марки ВАЗ 2107, номер державної реєстрації НОМЕР_2(а.с.21).

Згідно зі страховим полісом № АВ 9376243 від 17.09.2012 року ОСОБА_3 застрахував свою цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів у ПрАТ "Український Страховий Дім»(а.с.20).

Відповідно до Звіту № 938 суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ « Expertym-AUE» (а.с.26-31) вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу « ВАЗ - 21063» , д/н НОМЕР_1 , з урахуванням зносу складає 18478,43 грн., при цьому ринкова вартість вищевказаного автомобіля до ДТП становить 15422,17грн.

Таким чином , ремонт автомобіля «ВАЗ-21063» є економічно необґрунтованим , оскільки вартість відновлюваного ремонту перевищує його ринкову вартість до ДТП.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про страхування» франшиза - це частина збитків , що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 12 ЗУ № 1961-IV передбачено , що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи .

Пунктом 2 Полісу АВ / 9376243 встановлено франшизу в розмірі 1000,00грн.

В суді апеляційної інстанції позивачем транспортний засіб «ВАЗ-21063» визнано фізично знищеним, а тому відповідно до вищевказаних норм права у відшкодування шкоди йому повинно бути виплачено сума , яка відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо- транспортної пригоди за мінусом 1000 ,00 грн. франшизи , а саме :

15422,17 грн. - 1000,00 грн. = 14422,17 грн.

Залишки транспортного засобу відповідно до ст. 30 Закону № 1961-IV отримує ПрАТ "Український Страховий Дім».

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині відшкодування 1542,00 грн. моральної шкоди виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22.3 Закону № 1961-IV потерпілому відшкодовується моральна шкода , передбачена пп.1,2 ч.2 ст. 23 ЦК.

Пункти 1 та 2 ч.2 ст. 23 ЦК України передбачають можливість відшкодування моральної шкоди , яка полягає у фізичному болі та стражданнях , яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я , а також у душевних стражданнях , яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої , членів її сім'ї чи близьких родичів.

Позивач , як на підставу відшкодування йому моральної шкоди вказав , що затягування відповідачем страхових виплат спричинило йому душевні хвилювання, що вплинуло на його родинні стосунки, стосунки на роботі та з друзями. Але така моральна шкода відповідно до Закону № 1961-IV не відшкодовується страховою компанією.

На підставі наведеного , судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині відшкодування 1542,00 грн. моральної шкоди ,відмовити в цієї частині у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України , якщо позов задоволено частково , судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог , у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного , судова колегія вважає за необхідне рішення суду в частині стягнення 344,10 грн. судових витрат скасувати , стягнувши з відповідача на користь позивача 144,22 грн. судових витрат пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного , керуючись ЗУ « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; ЗУ « Про страхування» ст.ст. 22;23; 1167 ; 1168 ; 1197 ЦК України ; ст.ст. 11; 88; 292; 297 ;303 ; 304; 307, 309 ; 313 - 315 , 317 ; 319 ЦПК України , судова колегія,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» задовольнити частково.

Рішення Балаклійського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2013 року скасувати .

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» на користь ОСОБА_2 14422,17 грн. матеріальних збитків , 144,22 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Залишки транспортного засобу " ВАЗ - 21063" , державний номер НОМЕР_1 передати приватному акціонерному товариству "Український Страховий Дім".

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :