Постанова № 35331517, 14.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року справа №805/3781/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Бишова М.В.,

при секретарі: Мосіній К.С.,

за участю: представника позивача Максимчука С.П. (довіреність від 25.03.2013 р.),

представників відповідача Кравченко І.О. (довіреність від 21.06.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністратвиного суду від 01 квітня 2013 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Південнодонбаська № 1» до Державної податкової служби у Донецькій області про визнання недійсною та скасування податкової консультації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Шахта «Південнодонбаська № 1», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просив визнати недійсною (скасувати) індивідуальну податкову консультацію від 18.03.2013 р. № 2597/10/15-113-3 Державної податкової служби у Донецькій області як таку, що надана з порушенням вимог діючого законодавства України та заобов'язати відповідача надати позивачу нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням позиції суду.

Постановою Донецького окружного адміністратвиного суду від 01 квітня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що надана податкова консультація щодо можливості зменшити податкові зобов'язання у декларації на прибуток на суму авансового внеску при виплаті дивідендів у декларації за 2013 рік є правомірною, крім того, ґрунтується на Узагальнюючий консультації, наданій ДПС України. Крім того, апелянт зауважує, на тому, що судом першої інстанції не досліджено, чи має повноваження податковий орган самостійно визначати або дозволити змінити визначений законом податковий звітній період для позивача або визначити, що грошове зобов'язання, яке сплачує позивач у якості авансових внесків з податку на прибуток є саме податком на прибуток всупереч нормам ст. 134 Податкового кодексу України, в той час, як законодавством на теперішній час такої можливості не встановлено.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити, а представник позивача проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що 06.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта Південнодонбаська № 1" звернулося до Державної податкової служби у Донецькій області із запитом N 12 на отримання письмової податкової консультації.

У запиті позивач просив роз'яснити практичне застосування статті 153 Податкового кодексу України.

18.03.2013 року в листі за вих. № 2597/10/15-113-3 Державна податкова служба у Донецькій області, посилаючись на абзаци 4 та 9 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затверджену Наказом Державної податкової служби України № 1171 від 21 грудня 2012, зазначила, що авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів не зменшують податкових зобов'язань (авансових внесків) з податку на прибуток протягом 2013 року. Суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів зменшують податкові зобов'язання з податку на прибуток визначені в декларації за 2013 рік. (а. с. 12).

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спірним між сторонами є питання можливості зменшувати щомісячні авансові платежі з податку на прибуток, які повинен сплачувати платник податків протягом звітного року на підставі розрахунку щомісячних авансових внесків до річної податковій декларації, на суму авансових внесків з податку на прибуток, що сплачуються платником податків при виплаті дивідендів, при цьому, задовольняючи позов, наводить аналіз норм податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, і приходить до висновку про невідповідність доводів податкового органу, викладених в наданій консультації, змісту законодавства.

Проте, колегія суддів вважає, що в даному випадку має місце інший предмет спору.

Так, у запиті позивач просив роз'яснити практичне застосування статті 153 Податкового кодексу України, а саме, чи має право платник податків зменшити суму авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті кожного місяця та який нарахований в розрахунку щомісячних авансових платежів у складі податкової декларації за 2012 рік, на суму авансових внесків з податку на прибуток. Що сплачені платником податків при виплаті дивідентів.

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до п. 52.2, 52.5, 52.6 ст. 52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що податкові консультації не мають сили нормативно-правового акта, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх.

Така форма оприлюднення офіційного розуміння окремих положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує для відповідних суб'єктів настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на їхні права та обов'язки, а також не є обов'язковою для виконання.

Окрім того, колегія суддів вважає, що необхідною ознакою податкової консультації як предмета судового оскарження є його відповідність визначенню рішення (акта) суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, зокрема, породження юридичних наслідків для визначеного або невизначеного кола суб'єктів, яким це рішення адресовано.

Така ознака характерна для узагальнюючих податкових роз'яснень, які надають ДПА України та затверджуються її наказом (п. 1.8 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 12 квітня 2003 р. N 176).

Оспорювана податкова консультація не підпадає під предмет адміністративного позову, кваліфікуючою ознакою якого, відповідно до положень ст. 105 КАС України, є юридична значемість для особи, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, тобто безпосередня залежність виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків зазначеної особи від такого рішення, дії чи бездіяльності.

У даному випадку оспорювана податкова консультація не має наведеної ознаки, оскільки не носить обов'язкового характеру, не породжує для позивача жодних правових наслідків та не порушує його прав, свобод і інтересів, а є лише допомогою контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону. Жодних управлінських висновків оскаржувана податкова консультація не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу вона не приписує, та, відповідно, не порушує його права свободи та інтереси у сфері публічно - правових відносин.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, є підставою для скасування постанови з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби у Донецькій області - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністратвиного суду від 01 квітня 2013 року в адміністративній справі № 805/3781/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Південнодонбаська № 1» до Державної податкової служби у Донецькій області про визнання недійсною та скасування податкової консультації - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини, постанова в повному обсязі складена 19 листопада 2013 року.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г. Арабей

М.В. Бишов