Ухвала суду № 35328928, 05.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2979/12/2770

05.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Миронова Є.А.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного підприємства "Неотон"- Кулагін Олександр Андрійович, довіреність № б/н від 14.12.12

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі - Головашкіна Олена Андріївна, довіреність № 184/9/10039 від 01.07.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (головуючого судді Кириленко О.О. ) від 14.05.13 по справі № 2а-2979/12/2770

за позовом Приватного підприємства "Неотон" (вул. М. Музики, 42, кв. 194,м. Севастополь,99007)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Кулакова 37,м.Севастополь,99011)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 14.05.2013 у справі №2а-2979/12/2770 задоволений адміністративний позов приватного підприємства «Неотон» Постановлено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 28.11.2012 №0000650222.

Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу з підстав, що викладені в неї.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя ДПС була проведена позапланова документальна виїзна перевірка приватного підприємства «Неотон» з податку на прибуток та податку на додану вартість з питань взаємовідносин з постачальником фірма «Строітель-Плюс» за період діяльності з 01 січня 2009 року по 31 березня 2012 року. За результатами перевірки складено акт від 21.11.2012 №125/22-2/32520823/9041/10.В ході перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст..228 Цивільного Кодексу України, а саме правочини, укладені позивачем з БВП «Строітель-Плюс» мають ознаки нікчемності, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Податковий орган зробив висновок про безпідставність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виписаними БВП «Строітель-Плюс» у періодах: листопад 2009, грудень 2010, лютий 2011, березень 2011, листопад 2011.

З матеріалів справи вбачається, що висновок відповідача про заниження позивачем суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість ґрунтується на неприйнятті податковим органом у якості документів, які підтверджують право на податковий кредит податкових накладних, які виписані на адресу позивача БВП «Строітель-Плюс» №5629 від 10.11.2009, №6976 від 28.12.2010, №381 від 11.02.2011, №275 від 28.03.2011, №317 від 28.11.2011 (а.с. 12).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 01.11.2009 був укладений договір №251 з ТОВ БВП «Строітель-Плюс», відповідно до якого виконавець (ТОВ БВП «Строітель-Плюс») приймає на себе обов`язки по наданню послуг по виготовленню по фарбуванню металевих конструкцій. 01.11.2010 між ПП «Неотон» та ТОВ БВП «Строітель-Плюс» укладено договір №251, згідно з яким замовник отримує, а виконавець приймає на себе зобов`язання з надання послуг з виготовлення та фарбування металевих конструкцій.

Судом першої інстанції досліджувались первинні бухгалтерські та інші документи, які підтверджують виконання зазначених договорів (рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт, копії виписок банку про сплату наданих послуг, податкові накладні). Також матеріалами справи підтверджується подальше використання у власній господарській діяльності отриманих позивачем товарів та послуг, а саме використання їх за договором, укладеним з ТОВ «Центр-Т» про виготовлення зовнішньої реклами №3 від 27.10.2009.(а.с.98-100).

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 зазначеної статті ПК передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем дотримані всі вимоги закону при формуванні податкового кредиту. З цим висновком погоджується судова колегія.

Доводи податкового органу щодо нікчемності правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ БВК «Строітель-Плюс», є безпідставними, у зв'язку із наступним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Висновки податкового органу про недійсність договорів, укладених позивачем з ТОВ БВК «Строітель-Плюс», суперечать закріпленій у ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, згідно якій правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судова колегія вважає необґрунтованими посилання відповідача на ту обставину, що підставою для виключення зі складу податкового кредиту сум податку на додану вартість стала невідповідність податкових накладних вимогам п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, оскільки акт перевірки, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення, не містить посилань на зазначені порушення. Крім того, ці твердження відповідача спростовуються змістом податкових накладних, які є у матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 14.05.13 по справі № 2а-2979/12/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко