Ухвала суду № 35328879, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10452/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства закордонних справ, Міністерства культури України про визнання неправомірною відмови в задоволенні запиту, за апеляційною скаргою Міністерства закордонних справ та апеляційною скаргою Міністерства культури України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.08.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірною відмову у задоволенні запиту на інформацію.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.08.2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

В засідання з'явилися учасники процесу. Представники апелянтів підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 08.04.2013 року позивач звернувся до Міністерства закордонних справ України та Міністерства культури України з запитом на інформацію у якому просив надати публічну інформацію, а саме копію звіту, надісланого Національною комісією у справах ЮНЕСКО у ЮНЕСКО згідно з рішенням 36-ї сесії Комітету Всесвітньої спадщини 36 com 7B.90 "Kiev: Saint Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings, Kyiv-Pechersk Lavra (Ukraine) (C527 bis)".

Листом від 17.04.2013 року Міністерство культури України відмовило в наданні Звіту так як чинним законодавством України не надано повноважень Міністерству культури України по підготовці Звіту.

Вказаний звіт здійснено в рамках міжнародного співробітництва за процедурою, визначеною документами, не регламентованими законодавством України та чинними для Україні міжнародними договорами, які відповідно до Конституції України є частиною національного законодавства.

Вказує, що запитуваний документ пов'язаний з процесом прийняття Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО певного рішення і передує його отриманню та публічному обговоренню.

За наслідками розгляду запиту позивача Міністерство закордонних справ, листом від 18.04.2013 року відмовлено в наданні інформації, оскільки головним розпорядником запитуваної інформації є Міністерство культури України, та перенаправлено вказаний запит до Міністерства культури України для надання відповіді.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.13 Закону передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

При цьому, в ч.1, ч.2 та ч.4 ст.19 Закону вказано, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі. При цьому, п.2 ч.1 ст.6 Закону №2939 передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Судом встановлено, що в Звіті міститься інформація щодо Національного заповіднику «Софія Київська», Києво - Печерська лавра, які є об'єктом культурної спадщини згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Інформація щодо пам'яток культурної спадщини є публічною інформацією, тому що має суспільний інтерес, стосується права кожного громадянина України відповідно до ст. 54 Конституції України, та є інформацією, доступ до якої не може бути обмеженою відповідно до п. 5 ст. 6 Закону «Про охорону культурної спадщини».

Звіти Національної комісії у справах ЮНЕСКО в Україні є публічною інформацією та що розпорядники інформації зобов'язані надавити зазначені звіти на запит в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Судом першої інстанції вірно вказано, що Національна комісія України у справах ЮНЕСКО постійно діючим органом при Міністерстві закордонних справ України, яку очолює Перший заступник Міністра закордонних справ України P. M. Демченко, та яка сприяє популяризації діяльності ЮНЕСКО серед громадськості України, зокрема, шляхом підготовці та подання доповідей (звітів).

Тому доповіді (звіти) Національної комісії України у справах ЮНЕСКО є публічною інформацією, яку розпорядник інформації (Міністерство закордонних справ України), зобов'язаний надати на запит особи.

Відповідач Міністерство закордонних справ проінформував позивача, що його запит було перенаправлено на адресу Міністерства культури України.

Таким чином, позивачу не було надано вичерпну та належну відповідь на запит позивача на інформацію, а було проінформовано про направлення його запиту на інформацію до розпорядника інформації.

Інформація щодо звітів (докладів) Національної комісії України у справах ЮНЕСКО стосується охорони культурної спадщини, та відповідно була отримана Міністерством культури України у ході своєї діяльності, а відтак, відмова Міністерства культури України у наданні Звіту з підстав того, що нібито Міністерство культури України не с розпорядником інформації є неправомірною.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства закордонних справ та апеляційну скаргу Міністерства культури України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.08.2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства закордонних справ, Міністерства культури України про визнання неправомірною відмови в задоволенні запиту - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.08.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 13.11.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 13.11.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.