Рішення № 35328399, 12.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2013 р. Справа № 914/3687/13

за позовом: Прокурора Сихівського району в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства "Львівбудінвест", м. Перемишляни

про стягнення 302 955, 64 грн.

Суддя Н. Мороз

При секретарі Н. Кривці

Представники:

Від прокуратури: Леонтьєва Н. Т.

Від позивача: Шмотолоха О. П.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано Прокурором Сихівського району в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів до відповідача приватного підприємства «Львівбудінвест», м. Перемишляни про стягнення 302 955, 64 грн.

Ухвалою суду від 30.09.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.10.2013р.

Для об"єктивного та всестороннього вирішення спору, 29.10.2013р. розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду.

В судове засідання 12.11.2013р. прокурор та представник позивача з'явились, позовні вимоги підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві. Позов просять задоволити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Вимог ухвал суду від 30.09.2013р. та 29.10.2013р. відповідач також не виконав, відзиву на позов не подав, відтак, суд вважає за доцільне розглянути справу без участі відповідача або його представника та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців поданого позивачем на виконання вимогу суду, станом на 15.10.2013р. місцезнаходження відповідача - м. Перемишляни, вул. Міжгірська, 8, корпус В., куди і направлялись ухвали суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями.

21.11.2012р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради (позивач - по справі) та ТзОВ «Будімекс» (за договором - замовник) укладено договір №557 про пайову участь. У відповідності до п.1 якого, ТзОВ «Будімекс» зобов'язувалось здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і в порядку, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору, ТзОВ «Будімекс» зобов'язувався сплатити пайовий внесок в розмірі 978 241, 30 грн. у три етапи, з них перший етап - 293 472, 39 грн. до 21.12.2012р.

23.05.2012р. між ТзОВ «Будімекс» та ПП «Львівбудінвест» укладено договір про передачу функцій замовника-забудовника. Відповідно до п.1 якого ТзОВ «Будімекс» передає, а ПП «Львівбудінвест» приймає на себе функції замовника-забудовника при будівництві та реалізації об'єкта будівництва - житлового будинку з інженерними мережами та спорудами по вул. О. Степанівни, 8 у м. Львові.

14.01.2013р. між ТзОВ «Будімекс» та ПП «Львівбудінвест» укладено додаткову угоду №1 про зміну та доповнення договору про передачу функцій замовника-забудовника від 23.05.2012р., відповідно п. 1.1 якої, ПП «Львівбудінвест» зобов'язується сплачувати за ТзОВ «Будімекс» кошти згідно договору про пайову участь та будь-які інші платежі, пов'язані з виконанням повноважень, що виникають на підставі цього договору.

26.02.2013р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради (позивач), з однієї сторони, та ТзОВ «Будімекс» і ПП «Львівбудінвест» (відповідач), з другої сторони, укладено додаткову угоду №65 про внесення змін до договору про пайову участь №557 від 21.11.2012р. Згідно з п. 1 вказаної додаткової угоди встановлено обов'язок сплати пайового внеску в більш пізній строк, зокрема 293 472, 39 грн. до 21.06.2013р.

Відповідно до п.1 додаткової угоди №65 про внесення змін до договору про пайову участь №557 від 21.11.2012р. та п.1.1. додаткової угоди №1 про зміну та доповнення договору про передачу функцій замовника-забудовника від 23.05.2012р., ПП «Львівбудінвест» зобов'язувалось сплатити частину пайового внеску в розмірі 293 472, 39 грн. до 21.06.2013.

У зв'язку з невиконанням зобов'язання в повному обсязі, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати пайового внеску станом на день розгляду справи становить 293 472, 39 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до. п. 2.3 договору про пайову участь №557 від 21.11.2012р. у разі порушення термінів перерахування пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури замовник (відповідач) сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на цей період, від суми коштів, що підлягаю перерахуванню. Розмір несплаченої частки пайового внеску замовника коригується на індекс інфляції від дати його розрахунку.

Оскільки відповідачем прострочено виконання зобов'язання, позивачем нараховано пеню в розмірі 7 750, 59 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Крім того, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов»язання, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 1732,66 грн., відповідно до поданного розрахунку.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 293 472,39 грн. - заборгованість зі сплати пайового внеску, 7 750, 59 грн. - пені та 3% річних в розмірі 1 732, 66 грн.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Згідно статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 11, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 179, 193, 216 ГК України, ст. ст. 4-3, 32, 33, 38, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства «Львівбудінвест», м. Перемишляни, вул. Міжгірська, 8 корпус В (код ЄДРПОУ 35749021) на користь Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів пл. Ринок, 1(код ЄДРПОУ 34814859) - 293 472 39 грн. - основного боргу, 7 750, 59 грн. - пені, 1732, 66 грн. - 3% річних.

3.Стягнути з приватного підприємства «Львівбудінвест», м. Перемишляни, вул. Міжгірська, 8 корпус В (код ЄДРПОУ 35749021) - в доход державного бюджету - 1 720, 50 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 15.11.2013р.