Ухвала суду № 35328257, 12.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/4037/13-а

12.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Кобаля М.І. ,

Воробйової С.О.

секретар судового засідання Прищепа Н.С.

за участю сторін:

представник позивача, Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері - Рибкін Олексій Юрійович, посвідчення №016948 від 21.05.2013 року,

позивач, ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Сакським МВ ГУ МВС України у АР Крим 16.02.2011 року - ,

представник відповідача, Міністерства оборони України - Григорчук Олег Анатолійович, довіреність № 220/80/д від 18.01.13

представник відповідача, Міністерства інфраструктури України - Веренчанський Олексій Миколайович, довіреність № 3125/15/14-13 від 05.06.13

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І.) від 04.07.13 по справі № 801/4037/13-а

за позовом Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (вул.Казанська, буд.27, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Міністерства оборони України (пр.Повітрофлотський, буд.6, м.Київ 168, 03168)

Міністерства інфраструктури України (пр.Перемоги, буд.14, м.Київ 135, 01135)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючий суддя Панов О.І.) від 04.07.13 у справі № 801/4037/13-а адміністративний позов Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України про стягнення, - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 129370 (сто двадцять дев'ять тисяч триста сімдесят ) грн. 00 коп.

Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_3 заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 129370 (сто двадцять дев'ять тисяч триста сімдесят ) грн. 00 коп.

Не погодившись з даною постановою суду, Міністерство оборони України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2013 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представники відповідачів доводи апеляційної скарги підтримали та просили постанову суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення по справі щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Позивач та заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері доводи апеляційної скарги не визнали та просили залишити постанову суду першої інстанції без змін .

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_3 28.03.2013 року звернувся до Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері з заявою про захист інтересів шляхом подачі до Окружного адміністративного суду АР Крим адміністративного позову до Міністерства Оборони України про стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

Згідно зі статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

11.04.2013 року заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах громадянина ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим з відповідним адміністративним позовом до відповідачів Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиплати громадянину ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 129370,50 грн. та стягнути з Міністерства оборони України на користь позивача заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 129370,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було порушено вимоги ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що проявилось в невиплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність відповідачів щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 129370,50 грн. призвела до звуження прав позивача.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказів Міністра оборони України № 206 від 15.04.2005 року та командира військової частини А 4465 № 104 від 04.05.2005 року ОСОБА_3 відряджене для подальшого проходження служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі.

10.01.2013 року наказом Міністра оборони України № 5 ОСОБА_3 звільнено у запас відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме за станом здоров'я. (а.с. 9).

Наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 126/0 від 06.03.2013 року майор ОСОБА_3 було звільнено з 13.03.2013 року з посади старшого штурмана з контролю за режимом польотів (диспетчера з руху літаків регіонального структурного підрозділу «Кримаерорух». (а.с. 10).

Матеріалами справи встановлено, що на момент звільнення вислуга років ОСОБА_3 в Збройних Силах України становила 27 років 10 місяців.

18.03.2013 року позивач звернувся до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні. (а.с. 11).

З відповідною заявою 18.03.2013 року позивач також звернувся до Міністерства оборони України. (а.с. 12).

28.03.2013 року на адресу Міністерства інфраструктури України позивачем було направлено відповідно заяву. (а.с. 13).

Але, одноразова грошова допомога при звільненні позивачу виплачена не була.

Відповідно довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 06.03.2013 року № 10.-271 на момент звільнення позивача, загальна сума грошового забезпечення склала 9583 грн. (а.с. 14).

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 року відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. (надалі - Закон № 2011-ХІІ)

Статтею 1 Закону № 2011-ХІІ визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону № 2011-ХІІ, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів

Згідно з частиною сьомою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9 1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, підприємствах, установах, організаціях, затверджується Президентом України.

Пунктом 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. (надалі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2262-ХІІ визначено, що виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Разом з тим, частиною п'ятою зазначеної статті встановлено, що особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Таким чином, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 129370 (сто двадцять дев'ять тисяч триста сімдесят ) грн.

Судова колегія зазначає, що саме Міністерство оборони України повинно здійснити виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у зв'язку зі звільненням, оскільки позивача було звільнено у запас на підставі наказу Міністра оборони України № 5 від 10.01.2013 року.

З урахуванням викладеного, судова колегія встановила, що апеляційна скарга Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.13 у справі № 801/4037/13-а підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.13 у справі № 801/4037/13-а - залишити без задоволення

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.13 у справі № 801/4037/13-а - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис С.О. Воробйова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя З.І.Курапова